Чому «антиподаткова» петиція айтішників не набирає голосів

Доцільність зміни системи оподаткування ФОП під благими намірами створення навчального фонду IT Creative людям не очевидна

Три дні тому – у п'ятницю 13-го вересня на сайті Президента була зареєстрована петиція з вимогою ветувати зміни до системи оподаткування ФОП та створення фонду IT Creative. Нагадаємо, що на початку вересня глава Кабміну Олексій Гончарук та глава Податкової служби Сергій Верланов зустрілися з представниками IT-індустрії. На зустрічі йшлося про шляхи вирішення проблем офіційного працевлаштування в галузі, зокрема, та систему її оподаткування в цілому.

Обговорювалася ідея створення окремої податкової групи для фізосіб-підприємців, зайнятих в IT та запровадження шкали оподаткування, яка б передбачала поступове збільшення податкового навантаження з 5 до 10%, частка якого йшла б у так званий «фонд людського капіталу». В IT-середовищі ці ідеї сприйняли неоднозначно. Про що свідчать і коментарі, і згадана вже петиція.

Не голосуємо, але галасуємо

Автор петиції звертає увагу на те, що "з перших днів своєї каденції Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що ведення бізнесу в Україні потребує спрощення, лібералізації, усунення перешкод та обмежень з боку держави... На жаль, перші кроки новоприначеного уряду виявились прямо протилежними та далекими від проголошеної ліберальної ідеології. За ініціативою Уряду та на основі рекомендацій “Офісу ефективного регулювання” (Better Regulation Delivery Office) запропоновано збільшити податкове навантаження на спеціалістів сфері ІТ, які у переважній своїй більшості є ФОП 3-ї групи, та створити Фонд розвитку людського капіталу (т.з. IT Creative) за їх рахунок".

Конкретно передбачається наступна схема оподаткування для п'ятої групи:

• • 5% єдиного податку (стільки зараз платять ФОПи на третій групі, популярній серед айтішників);
• • 1,5% військового збору;
• • ЄСВ з двох мінімальних зарплат;
• • збір на розвиток людського капіталу, який буде рости з 2020 до 2024 року з 1% до 5%, додаючи відсотковий пункт щороку.

"У даній ситуації особливе обурення викликає обґрунтування Урядом необхідності оподаткування та напрями спрямування податків. За словами прем’єр-міністра: «Наш Уряд налаштований створити максимально комфортні умови для роботи ІТ-індустрії, щоб галузь зростала ще більше та швидше. Однією з проблем, яка стримує сьогодні розвиток ІТ-галузі, є брак кадрів…». І тому пропонується збільшити податкове навантаження (!) задля створення фонду, що буде «опікуватися» молодими кадрами", – обурюється автор.

На його думку, втрати бюджету через використання схеми «ФОП замість найму» просто мізерні у порівнянні з багатьма іншими варіантами бюджетного розкрадання. Тому в цьому контексті боротьба проти ФОП виглядає ірраціональною за наявності значно більших проблем. Навпаки, існуючий до цього часу досвід невтручання держави в сферу ІТ та низьке податкове навантаження мають бути прикладом для всіх інших сфер економіки України. Саме тому автор петиції закликає Президента скористатися своїм правом вето щодо всіх законів про збільшення оподаткування ФОП та ФОП у сфері ІТ зокрема.

Скільки може коштувати "втручання й "невтручання"

Податкові зміни стосовно айтішників мали прийматися у вигляді поправок до Податкового кодексу восени цього року. В Раді навіть існував законопроект №10094. Щоправда, 29 серпня він був відкликаний. Але уряд висловив намір оперативно написати новий законопроект з тим, щоб депутати встигли його проголосувати, і нова податкова група була доступна вже з 1 січня 2020 року.

На зустрічі 4 вересня Олексій Гончарук запевняв айтішників, що збір на розвиток людського капіталу скерують на вирішення глобальної проблеми IT-індустрії: скорочення дефіциту фахівців у галузі. А нова структура підтримуватиме три напрямки: виділятиме стипендії талановитим студентам, фінансуватиме вчених, забезпечуватиме роботу IТ-лабораторій і кампусів. Прем'єр-міністр заявив, що фондом керуватимуть не чиновники, а представники IТ-сфери. «Ми хочемо, щоб ви самі розпоряджалися ресурсами», – підкреслив Олексій Гончарук. Він сподівається, що нововведення дозволить IT-галузі через 10 років генерувати $13 млрд доходу від експорту послуг і залучити 650 000 фахівців. За прогнозами експертів, 2019 рік індустрія завершить з оборотом у $5 млрд і «штатом» у 185 тис. ФОП.

При цьому в останні роки доходи галузі росли на 20–25% щорічно. «Ключовий драйвер – невтручання держави», – невпинно повторювали на різних конференціях топ-керівники галузі. Якщо такі самі темпи збережуться, через 10 років оборот може досягти $40–45 млрд, а не $13 млрд.

Як пише видання Mind, на зустрічі топи найбільших IT-компаній дружно підтримали ідею уряду. Щоправда, кожен із спікерів натякав на диявола в деталях, пропонуючи предметно обговорити всі нюанси нової моделі оподаткування та роботи фонду. «Фонд – класна стратегія для трансформації освіти. Але успіх залежатиме від впровадження. Тому ми б хотіли більш детально обговорити і доопрацювати ідею. IТ-індустрія керується духом відкритості та довіри», – заявив президент асоціації IT Ukraine, співзасновник, член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей. Він підкреслив, що існуючі правила гри вже принесли індустрії $4,5 млрд експортної виручки, понад 150 тисяч IТ-фахівців, а 18 українських аутсорсингових компаній входять у рейтинг 100 найкращих сервісних фірм світу. За словами віцепрезидента IT Ukraine, генерального директора компанії Alcor Дмитра Овчаренка, галузь, ймовірно, погодиться на компроміс: підвищення єдиного податку до 6–7%. Але 10% галузь просто не подужає.

Карма програміста може й витримає, а от кишеня – навряд

У коментарі Укрінформу, фахівець з питань обліку та оподаткування фізичних осіб  аудиторської групи HLP Софія Халяпіна критикує урядові пропозиції за їх нелогічність. "Нелогічно вводити збільшену ставку податку для IT-ФОПів – це жодним чином не вплине на відтік фахівців та не підштовхне розвиток цієї галузі всередині країни, адже основний споживач IT-послуг все ще знаходиться поза її межами", – стверджує експерт. На її думку, єдине, що дає додатковий збір – це бали в карму кожного програміста, який його сплачує, за те, що він виплекав собі наступників за рахунок цих коштів. "Бюджет від такого нововведення взагалі не виграє, адже, за словами прем‘єра, зібрані кошти будуть призначені суто для розвитку та навчання IT-фахівців. При цьому навряд чи галузь цього потребує – вона і так розвивається за рахунок власних ресурсів, краще, ніж будь-яка інша", – коментує Софія Халяпіна.

Мета стягнення подвійного ЄСВ, на її думку, так само незбагненна, адже за своєю природою це не податок, а страховий внесок, який наповнює Пенсійний фонд, фонд страхування від безробіття та нещасних випадків на виробництві. "Виходить, що за рахунок програмістів законодавці вирішили профінансувати соціальні виплати. Але чому раптом саме ця категорія повинна перераховувати більші внески, чим це виправдано? Умови праці програмістів не назвеш небезпечними, вони не хворіють частіше за інших і не змушені виходити на пенсію раніше. Високі матерії, такі як майбутнє країни та інвестиції в людський капітал – це добре, але ЄСВ до них не має жодного стосунку, – ділиться враженнями експертка. – Складається враження, що її автори намагалися знайти компроміс з галуззю, і в їхніх ідеї простежується добрий намір. Але стягнути до бюджету більше грошей з IT-сфери можна іншими, більш ефективними способами. Наприклад, можна було впровадити додаткові платні ліцензії або дозволи, а не створювати «Хоґвартс для розумників» з державним фінансуванням, з якого, як правило, випливає і державне управління. Адже не сильно віриться в самоврядування там, де до акумулювання коштів прикладає руку держава".

Отже, що у підсумку. У перші три дні за петицію про "вотум недовіри" пропонованим змінам до системи оподаткування ФОП та створення фонду IT Creative голосування йшло дуже слабко. Те, що за неї проголосувало лише півсотні людей із необхідних 25 тисяч, може мати дві причини – або про існування цієї петиції мало хто здогадується, або вотум мало хто підтримує в принципі. Бо якщо людям дійсно "болить", то як ми вже могли переконатися, вони групуються навколо відповідних протестних петицій буквально протягом доби. А тут таке ігнорування "кровних інтересів". З цього можна зробити висновок, що ключові гравці галузі зійшлися з урядом на певному компромісі, і він рано чи пізно буде реалізований шляхом відповідних змін у законодавстві.

Марина Нечипоренко, Київ