У Берліні обговорили наслідки втрати Україною газового транзиту

Україна має бути готовою до припинення транзиту газу з наступного року, а Німеччині слідувало б усвідомити, якими є справжні цілі Москви при будівництві газопроводу Nord Stream 2.

Про це йшлося у ході дискусії, організованої в Берліні 12 листопада Німецько-українським товариством економіки та науки під патронатом професора Мартіна Ноймана, речника з енергетичної політики фракції опозиційної Вільної демократичної партії, на яку запросило виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка, повідомляє Укрінформ.

"На жаль, ми бачимо, що є загроза, що Україна втратить транзит з наступного року. І це може означати, якщо ми втратимо транзит, що замість певного очікуваного зростання в наступному році ми можемо насправді мати економічний спад. Зараз уряд розраховує на 3,3% зростання, ми можемо мати 0,7% падіння", - повідомив виконавчий директор НАК.

При цьому Вітренко констатував, що українська економіка є занадто залежною від фактора транзиту газу, який складає 2,1% ВВП держави та таку ситуацію треба змінювати.

"Сучасна економіка не повинна бути настільки залежною від транзитних доходів", - заявив Вітренко.

"Оптимістичний" політичний сценарій щодо транзиту означає, що Путіна примусять здійснювати його транзит за європейськими умовами і Москва погодиться продовжувати переговори за пропозиціями віцепрезидента Єврокомісії Мароша Шевчовича.

"Наразі ж під час 3-сторонніх переговорів між ЄК, Україною та Росією остання лише імітує конструктивний процес для того, щоби потягнути час й добудувати газопровід", - зауважив Вітренко.

Експосол ФРН в Україні Дітмар Штюдеманн підкреслив, що для Росії сектор енергетики завжди був і є інструментом влади, а не бізнесу. Він зазначив, що канцлерка Німеччини Ангела Меркель занадто пізно визнала, що газопровід Nord Stream 2 є не лише економічним проєктом, але містить і політичну складову. Її розмови з президентом РФ Володимиром Путіним та обіцянки останнього зберегти транзит через Україну нічого не гарантують, отже питання транзиту та того, як надалі буде використовуватися українська ГТС, залишаються «абсолютно відкритим».

Для Росії ця тема має «абсолютний політичний пріоритет», зазначив Штюдеманн.

Він упевнений, що німецький загал до сьогодні не усвідомлює ті цілі, які «Газпром» та російська влада переслідують своїм проєктом транспортування газу дном Балтійського моря, та які це матиме наслідки для Німеччини та для Європи.

Тим часом у порядок денний німецького Бундестагу на 13 листопада вдруге поставлено питання голосування по законопроєкту Федерального уряду про внесення змін до Закону про енергетичну промисловість, який безпосередньо стосується газопроводу правил функціонування газогону "North Stream 2".