Митна (р)еволюція 8 грудня: від зміни назви – до оновлення суті

Клієнти “Нової митниці” кажуть про “старі” проблеми: черги і  плутанину із документами. В ДМС обіцяють упорядкувати роботу за тиждень

Як ми повідомляли, у ніч проти неділі в Україні офіційно запрацювала нова Держмитслужба (“Нова митниця”). Це – наступний крок у рамках реформування Державної фіскальної служби з розподілом функцій справляння податків та здійснення митних процедур. Нова Державна податкова служба (ДПС), нагадаємо, працює із 28 серпня.

Поміж кроків, які передували реформі Державної митної служби (ДМС), ухвалення законів щодо створення інституту авторизованих економічних операторів та про режим спільного транзиту, зменшення кількості регіональних митниць із 26 до 16, започаткування роботи порталу і кол-центру (0-800-503-644) для скарг громадян, створення калькулятора розрахунку платежів при митному оформленні автомобілів. Серед важливих технологічних завдань – перекомутування системи реєстрації митних операцій по всій країні і перевипуск кількох тисяч електронних цифрових підписів для співробітників. Як повідомив у Фейсбук голова ДМС Максим Нефьодов, першу експортну декларацію “Нова митниця” оформила у неділю, 8 грудня, о 00:03 (вантаж, що надійшов до Аккермана). Рівно опівночі оформили перший рейс у міжнародному аеропорту “Бориспіль”.

Тож що “по суті” змінилося на українській митниці? Що ще має змінитися? І як відреагували на нововведення клієнти ДМС та експерти? 

Щонайменше півтисячі корумпованих митників уже “за бортом”. Що далі?

З неділі оформленням усіх митних процедур в Україні займаються регіональні митниці, створені у структурі Держмитслужби. Відповідні повноваження “старих” митниць, підзвітних ДФС, припинені. Кількість і місце розташування митних постів та пунктів пропуску через державний кордон при цьому не змінилися. Реєстрацію нових регіональних митниць, нагадаємо, завершили 15 листопада. Їх 16:

• – Азовська митниця Держмитслужби,
• – Буковинська митниця Держмитслужби,
• – Волинська митниця Держмитслужби,
• – Галицька митниця Держмитслужби,
•  – Дніпровська митниця Держмитслужби,
• – Енергетична митниця Держмитслужби,
• – Закарпатська митниця Держмитслужби,
• – Київська митниця Держмитслужби,
• – Координаційно-моніторингова митниця Держмитслужби,
• – Одеська митниця Держмитслужби,
• – Північна митниця Держмитслужби,
• – Подільська митниця Держмитслужби,
• – Поліська митниця Держмитслужби,
• – Слобожанська митниця Держмитслужби,
• – Східна митниця Держмитслужби,
• – Чорноморська митниця Держмитслужби.

Також у складі ДМС працюватимуть Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень і Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення.

Проте, за словами голови Державної митної служби Максима Нефьодова, вже найближчим часом і цю структуру мають оптимізувати. “Нагадаю, це проміжна структура – з 26 (митниць) робимо 16. А наступного року залишиться тільки одна. Але для цього потрібні зміни до закону, які вже зареєстровані у парламенті”.

Наразі призначено тимчасових виконувачів обов'язків голів регіональних митниць. Їхнє завдання – оновити колективи своїх підрозділів, позбувшись посадовців, за якими тягнеться “корупційний шлейф”, і набрати нових. “Це ще тільки початок побудови нового держоргану, який працюватиме для платників податків, – наголошує Максим Нефьодов, – але нам вдалося не допустити потрапляння понад 500 найбільш "сумнівних" керівників до лав нової Держмитслужби, скоротити кількість митниць із 26 до 16 і забезпечити майже непомітний для користувачів перехід від одного держоргану до іншого”.

Наразі до штату Державної митної служби перевели більше 50% працівників. У грудні цей процес триватиме. Паралельно із проведенням конкурсів на заміщення вакантних посад. По тому оголосять і конкурсні відбори “повноцінних” керівників митниць та їх заступників.

А упродовж наступного року, за словами голови ДМС, на усіх митників чекає переатестація (спільно з американським проектом INL). Мета – не лише застосувати “батіг” для співробітників (звільнення, стягнення тощо), а й знайти для них можливі “пряники” – кар’єрне зростання, матеріальне й моральне заохочення, підвищення заробітної плати. Загалом же Максим Нефьодов розраховує, що за півтора-два роки вдасться суттєво збільшити зарплату митників. Із тим, аби рядовий інспектор отримував не менше 20 тисяч гривень на місяць. Щоправда, багато користувачів соцмереж, які залишають коментарі і на особистій сторінці Нефьодова, і на сторінках “Нової митниці”, доволі скептично налаштовані щодо того, що лише завдяки підвищенню зарплат можна забезпечити очищення ДМС від корупції. Мовляв: “нормальний” митник за день ті 20 тисяч заробляє...

Натомість керівництво ДМС просить “не чесати усіх одним гребінцем”. “Є чимало людей, які готові чесно працювати за ці гроші, і є певна кількість тих, хто не готовий працювати навіть за 200 тисяч. І, напевне, за 2 мільйони не готовий працювати чесно. Їх просто треба звільнити. Крапка. Немає можливості з ними домовитися, або “взяти на борт” і трішки залякати”, – наголосив Максим Нефьодов в інтерв’ю “Громадському”. До того ж, як очікується, завдяки впровадженню нових технічних засобів митного контролю (зокрема, сучасних сканерів), здійснення фото- і відеофіксації, вплив так званого людського чинника на оформлення вантажів поступово зменшуватиметься.

У “світле майбутнє” “Нової митниці” наразі вірять не всі

Що ж до конкретної реакції соцмереж на старт “Нової митниці”, то ця подія, певно, як і будь-яка новація, отримала неоднозначні оцінки. Від вітань і віри в успіх реформування важливої для держави сфери: “Удачі Вам, митнице. Будьте чесними і все у вас вийде”, “Маємо надію, що зменшаться хабарництво, хамство та "бєспрєдєл", “Подібні “перезапуски” потрібні в більшості державних та комунальних структур”...

...до критичних зауважень на кшталт: “Це не нова митниця, а нове знущання з людей. Це просто “про око” і для преси, а для людей нічого не робите. Де ринкові умови, чому так все дорого?”, “Оскільки "Нова митниця" профінансована на 30%, то і взяли на роботу тільки 30% митників. На деяких постах залишилося 2-3 людини. Тепер можна забути про митне оформлення за 4 години, про професіоналізм, взагалі про всі переваги для бізнесу”, “Митниці уже тиждень “лежать”. Митників повно, а електронних ключів немає. Ніхто нічого розмитнити не може. Рррефорррма!”...

Максим Нефьодов визнає: у перші дні роботи “Нової митниці” проблем для клієнтів подекуди і справді додалося. Зокрема, тривалість митних процедур тимчасово збільшилася. Утім, цієї “хвороби росту”, на його думку, вдасться доволі швидко позбутися. “Ще залишаються “точкові” питання, які “розгребемо” за тиждень – місця доставки, окремі випадки транзиту, особливості роботи залізниці. Але в цілому все добре, працюємо далі”, – зазначив очільник ДМС.

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський переконаний: із 1 січня механізм оновленої митниці запрацює на повну. “Допоки митники залишалися в підпорядкуванні ДФС, складно було говорити про повноцінну роботу митних підрозділів, координацію і швидке реагування на виявлені недоліки. З початку ж наступного року ми вже зможемо безпосередньо оцінювати роботу “Нової митниці”: чи покращилося обслуговування імпортерів та експортерів, які завозять товари в Україну чи везуть українську продукцію закордон, чи ефективно борються із контрабандою та шахрайством на митниці тощо. І всі “питання” зможемо адресувати новому очільникові ДМС”, – пояснив експерт. “Мірилом” оцінювання  діяльності митниці, за його словами, якраз і мають стати покращення адміністрування митних процедур і боротьба з контрабандою та іншими правопорушеннями.  “За нашими оцінками, щороку втрати від контрабанди сягають від 3 до 4 мільярдів доларів. Зрозуміло, це не означає, що у разі повного припинення контрабандних потоків на таку ж суму “автоматично” поповниться держказна. Але “плюс” у кілька десятків мільярдів гривень щороку цілком реальний, – вважає Несходовський. –  Другий момент – це наскільки зручно буде здійснювати переміщення і оформлення товарів офіційним імпортерам, які тривалий час працюють без порушень: чи скоротився час опрацювання, чи зменшилися черги на кордоні тощо. Про це ми зможемо судити, аналізуючи кількість скарг на роботу митниці”.

Щодо звичайних громадян, то, за словами експерта, суттєвих скарг на роботу митників від них і зараз немає. Поміж “траблів” – хіба що черги, які періодично виникають у пунктах перетину кордону. А ось ділки, які використовують людей для усіляких бізнес-оборудок, мають готуватися до ретельнішого контролю. Йдеться, зокрема, про використання схем поштової контрабанди, коли товари з-за кордону пересилають поштою на фіктивних отримувачів. “Заходи у цьому напрямку лише посилюватимуться, про що вже не раз заявляв керівник нової Держмитслужби”, – нагадав Ілля Несходовський.

Наступні кроки з реформування митниці уже мають законодавче підґрунтя (дивіться вище). Зокрема, навесні започаткують роботу авторизованих економічних операторів і введуть в дію директиву про спільний транзит. Запрацює електронна система для забезпечення транзиту й контролю доставки. Також на нас чекає уніфікація усіх митних процедур. Бо зараз кожна митниця має власні правила опрацювання товарів, класифікації і навіть пломбування вантажівок.

Далі планують повністю відкрити для громадськості інформацію про усі експортні-імпортні операції. І поступово перейти до роботи митниці як єдиної юридичної особи. Мета – спростити управління цією доволі громіздкою структурою та заощадити. Адже тоді вдасться, зокрема, скоротити управлінський апарат, уникнути дублювання частини посад і функцій. Вивільнені кошти спрямують на підвищення зарплат рядовим митникам.

Владислав Обух, Київ