"Пригнутися" до 22 грн/долар, щоб стрибнути до 27-ми?
Гривня на розтяжці: з одного боку «валютна повінь» через виплату газпромівських боргів, а з іншого – швидке падіння промвиробництва
Гривня закінчує 2019 рік у статусі найдинамічнішої валюти світу: офіційний курс вже близько 23 грн/$, приріст гривні до американського долара протягом року склав 19%. І в останній тиждень грудня у гривні є всі шанси зміцнитися ще сильніше. Головна причина – результати газових переговорів із Росією. Київ і Москва за посередництва Єврокомісії узгодили основні параметри майбутньої угоди про транзит газу, яка має бути підписана в останні дні року. Окрім п'ятирічного контракту на транзит, очікується, що однією з умов цієї угоди буде виплата Газпромом близько $3 млрд на користь Нафтогазу. Україна виграла цю суму за результатами двох проваджень у Стокгольмському арбітражу – стосовно контракту на постачання газу за принципом «бери або плати» і транзитного контракту. За словами віце-прем’єра РФ Козака, без виплати Нафтогазу "стокгольмського" боргу, Україна категорично відмовлялася підписувати будь-який транзитний договір. Росія погодилася їх виплатити живими грошима. Отже якась їх частина, так чи інакше, опиниться на вітчизняному міжбанківському ринку, що знову його сколихне. Питання в тому – настільки сильно. І чи підтримає це зміцнення економіка. Адже, зміцнившись, українська гривня "підточила" вітчизняне промвиробництво, яке втратило конкурентні переваги на міжнародних ринках. І ніхто, схоже, особливо не переймався створенням очевидної альтернативи для таких переваг – ані податковим стимулюванням, ані технічним переозброєнням, ані підвищенням продуктивності праці.
Коли долар плавом пливе
Очікується, що цього тижня на курс долара в Україні знову тиснутимуть результати чергового аукціону із продажу облігацій внутрішньої держпозики, якими уряд продовжує фінансувати дефіцит бюджету. Популярність вітчизняних ОВДП серед іноземних інвесторів не падає – і це головна причина зростання курсу гривні цього року. Кабмін Олексія Гончарука публічно визнав проблеми з дохідною частиною бюджету – Україна ризикує не вписатися в установлений законом про держбюджет-2019 граничний дефіцит в 90 млрд грн, що і спонукало уряд продовжити залучення до кінця року ще додатково 10 млрд грн.
Цікаво, що у попередні тижні окрім іноземних покупців ОВДП, одним із найбільших продавців валюти на ринку (і відповідно, одним із "зміцнювачем" гривні) був НАК Нафтогаз України. Опитані LIGA.net банкіри припускали, що НАК продає долари, отримані від недавнього розміщення єврооблігацій на $500 млн, зокрема, для виплати податкових авансів до держбюджету. А тут ще $3 млрд надходжень в найближчих планах. Саме цей факт і підтримує ревальваційні очікування. Адже так чи інакше, гроші, що їх отримає Нафтогаз, компанія буде змушена обміняти на гривню і, відповідно, знову посилити і без того "сильну гривню".
Однак у коментарі Укрінформу голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук стверджує, що усі кошти навряд чи одразу потраплять на міжбанк. "Спочатку вся сума буде зарахована в дохід НАК "Нафтогаз". І скоріше за все, уряд буде просити Нафтогаз заплатити з цієї суми 20% податку на прибуток авансом – щоб кошти надійшли до бюджету ще до кінця цього року. Уряд таким чином зможе покращити доходи бюджету, зменшивши показник його дефіциту. Тобто Нафтогаз може продати на міжбанку лише суму, необхідну для сплати податку – це десь близько $600 млн. При цьому значну частину цієї суми може викупити НБУ в свої резерви", – припускає експерт.
За його словами, Нафтогаз не буде направляти всі кошти на конвертацію, тому що в нього є й свої валютні боргові зобов'язання в іноземній валюті. І цілком ймовірно компанія захоче частково їх погасити. "Крім того у НАК є власні інвестиційні плани, які потребують фінансування. Тому напевно між урядом і Нафтогазом" почнуться перемовини, як розпорядитися отриманою сумою, і по великому рахунку все залежатиме від "хотілок" уряду, – підкреслює Борис Кушнірук. – Адже крім авансового ПДВ, уряд ще захоче отримати й дивіденди у вигляді 90% прибутку, який залишиться. Хоча зрозуміло, що це вже буде пізніше – в лютому наступного року".
Його думку, майже слово в слово, поділяє також голова енергетичного комітету Ради, народний депутат Андрій Герус. Обговорюючи ситуацію в студії Громадського, він сказав: "По-перше, у них (у Нафтогазу. – Ред.) є певні кредити, тобто це може бути погашення кредитів. Друге, це можуть бути кошти, які можуть інвестуватися у збільшення видобутку газу, це також важливо. І третє – Нафтогаз це держана компанія, відповідно це дивіденди для держави – та поповнення державного бюджету".
До кінця року курс ще зміцніє, а далі можливо усе
Загалом, експерти очікують, що вплив "стокгольмського" боргу на міжбанк та на курс буде поступовою. Інвестиційна компанія "Альпарі" прогнозує, що поточного тижня відбудеться подальше зниження курсу долара до гривні. "Долар на міжбанку може торгуватися близько 23,0 грн, а готівковий долар у банках – близько 22,8/23,1 грн", – йдеться у повідомленні компанії. Укладення п'ятирічного контракту на транзит російського газу і намір Газпрому повернути до кінця року $3 млрд. ще більше зміцнить гривню у середньостроковій перспективі, відзначають її аналітики.
"Сподіваюся, що Нацбанк піде на викуп великої частини газпромівських доларів в резерви, щоб вони не провокували подальшого зміцнення гривні. Інакше, не виключено, що на короткий час ми можемо побачити на міжбанку і 22 грн/долар. Хоча, по великому рахунку, він принесе більше негативів, чим користі, оскільки суттєво битиме по наших експортерах, по їх конкурентності. Але в довгостроковій перспективі сплата боргу Газпрому позитивно вплине на платіжний баланс", – зазначає Борис Кушнірук.
Втім, опитані LIGA.net банкіри, як і раніше, стримано оцінюють перспективи гривні щодо досягнення рівня навіть в 23 грн/$. Їх прогноз курсу долара до кінця року: 23,2 – 23,45 грн/$.
В довгостроковому консенсус-прогнозі, складеному організацією Focus Economics, яка займається економічним аналізом та прогнозами для 127 країн в Африці, Азії, Америці та Європі, йдеться про максимальний курс гривні на 2020 рік на рівні 29,5 грн/$, і мінімальний – 22 грн/$. При цьому попередній прогноз на 2019 рік був на рівні 30-25 грн/$.
Тож, як бачимо, аналітики "не вгадали". Тоді, в кінці 2018 року, мало хто з них міг спрогнозувати рекордні обсяги купівлі іноземними інвесторами вітчизняних ОВДП, які в купі з рекордними обсягами експорту зерна та олії, високими цінами на руду в першій половині року і збільшенням надходжень від заробітчан, піднімуть курс гривні до 23,5 грн/$. Однак, не зважаючи на це на наступний рік більшість міжнародних аналітиків все ж прогнозують девальвацію гривні до 27-29 грн/$.
Урядовий оптимізм на фоні економічного песимізму
Кабінет міністрів України в державному бюджеті на 2020 рік заклав курс гривні на рівні 27,5 грн/$ на кінець року. Але днями міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов вже натякнув на необхідності переглянути прогноз курсу гривні у бік його більшого зміцнення. За його оптимістичним прогнозом, курс гривні до американського долара в 2020 році повинен скласти 24,8 грн, у 2021 році– 23,9 грн, а в 2022 році – 24,2 грн.
«Ми отримали дуже хороші новини за підсумками переговорів щодо транзиту газу. Це дає підстави Україні мати міцніший обмінний курс. В урядові прогнози ми закладали деяку девальвацію курсу. Але з урахуванням подій сьогодні і вчора, з урахуванням того, що відбувається на валютному ринку в останні два-три місяці, думаю, у нас є всі підстави сказати, що гривня зміцнюватиметься», – зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Ніколайчук.
Вочевидь і, на превеликий жаль, державні економісти не беруть до уваги ще одну важливу складову, яка здатна перекреслити будь-які оптимістичні прогнози – це падіння промислового виробництва в країні. За даними Держстату, в листопаді 2019 року в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року промвиробництво скоротилося на 7,5%. В цілому з початку року зафіксовано падіння промвиробництва на 1,2%.
"Насправді – це катастрофа, бо всі галузі, крім будівництва, показують стійке падіння (особливо це стосується енергетики та переробної промисловості). В короткостроковій перспективі це збільшення безробіття і нова хвиля міграції. На фоні зміцнення гривні і повному нерозумінні уряду, що з цим робити, ми можемо чітко сказати: за півроку нас чекає серйозна криза, яка може накрити цілий ряд промислових міст (перш за все Запоріжжя, Дніпро, Харків) і безумовно вплине на ситуацію в цілому", – зазначив на своїй сторінці FB політолог Вадим Денисенко. Що буде потім з гривнею – не важко здогадатися...
Оксана Поліщук, Київ