Гривня впала. Лише “під ялинку” чи назавжди?
За два дні світова рекордсменка за темпами зміцнення – гривня – помітно “здулася”. Аналізуємо причини і прогнозуємо майбутнє української валюти
Перед тривалими вихідними Національний банк різко – на 40 копійок – знизив офіційний курс української валюти до американського “зеленого”. Ще більше гривня втратила в ціні у порівнянні з єдиною європейською валютою – понад 60 копійок. Таким чином, аж до 7 січня (включно) курс НБУ буде таким:
- 100 доларів США – 2368 гривень 62 копійки,
- 100 євро – 2642 гривні 20 копійок.
Суттєва втрата позицій гривні, яку агентство “Блумберг”, нагадаємо, визнало світовою рекордсменкою за темпами зміцнення у 2019 році, пов’язана, насамперед, із підвищеним попитом на іноземну валюту, що виник під час торгів на міжбанку в четвер, 26 грудня. Тоді Нацбанк придбав рекордні $700 мільйонів, що й обпалило крила гривні, яка до цього кілька місяців поспіль була на злеті. Мета начебто благородна – врятувати ринок від тиску надпропозиції іноземної валюти від НАК “Нафтогаз”, який, на думку експертів, міг опустити долар ледь не до рекордних 20 гривень. Що остаточно б знизило рівень конкурентності продукції наших експортерів на світових ринках і поставило ще більший хрест на доходній частині бюджету як 2019-го, так і 2020 року. Але чи не перегнули при цьому палицю? Й чи не стане штучне стримування гривні каталізатором низки об’єктивних факторів, які можуть призвести до чергового витка девальвації (знецінення національної валюти)?
Падіння гривні. Що сталося?
Здавалося б, після того, як наша валюта з початку року набрала в ціні 19%, втрата “якихось” 1,7% – не така вже й проблема. І якби йшлося про подібний “відкат”, приміром, за місяць, у цьому і справді не було б нічого страшного – такі коливання характерні для валют багатьох країн із перехідною економікою. Але не забуваймо, що падіння сталося фактично в один момент – під кінець торгів на міжбанківському ринку в четвер і упродовж торгової сесії у п’ятницю. Що, до того ж, спровокувало неабияку турбулентність та ознаки паніки на готівковому і чорному ринках. А це небезпечно. Адже вітчизняні спекулянти вже не раз демонстрували, що вміють зробити “слона” навіть із маленької “мушки” і розхитати ситуацію. Й тоді вже Нацбанку доведеться не штучно стримувати зміцнення національної валюти, як дотепер, а за рахунок золотовалютних резервів гасити “дефляційне вогнище”. Певні ознаки того, що воно може розгорітися вже найближчими тижнями, схоже, є. Мова, зокрема, про доволі бурхливу реакцію на події на міжбанку “чорного” й готівкового ринків. Там вартість іноземної валюти зросла ще більше – подекуди до 25 гривень 40 копійок за долар і майже до 28 гривень – за євро. Але вже до середини дня у суботу курси, за даними фінансових аналітиків, пішли вниз. Скажімо, за інформацією Finance.ua, котирування на "чорному" ринку встановилися на рівні 24,46-24,84 гривні за долар і 26,9-27,75 гривні за євро. На готівковому ринку зафіксовано такі показники: 23,75 – 24,62 гривні за долар, 26,31-27,36 – за євро.
Є шанс, що така ж тенденція збережеться і упродовж тривалих вихідних. Адже торгів на міжбанку у цей період не буде. З іншого боку – такий довгий (майже півтора тижня) період невизначеності й невпевненості куди – угору чи вниз – “піде” гривня після Нового року, дозволить спекулянтам непогано нажитися завдяки збільшенню маржинальності при купівлі і продажу валюти. Ми звикли, що у період відносної курсової стабільності чи перманентного зміцнення національної валюти, як це відбувалося останніми місяцями, “обмінники” виставляють доволі несуттєву маржу: різниця між курсами купівлі і продажу, зазвичай, становить 20-25, або й 10-15 копійок. За винятком хіба що окремих обмінних пунктів, розрахованих на “туристичних лохів”, які працюють, скажімо, на вокзалах і в аеропортах. Та щойно гривня стикається із якимись проблемами – ця різниця зростає. І зараз – саме така ситуація. Приміром, зранку “обмінники”, до яких кореспондент Укрінформу зазирнув дорогою на роботу, купували долари по 24–24,2 гривні. Продавали – по 25, 25,20 і навіть – по 25 гривень 30 копійок. Це – ледь не на дві гривні більше, ніж перед католицьким Різдвом (23,40–23,50). З одного боку, власники обмінних пунктів таким чином розраховують заробити. Адже далеко не всі наші співвітчизники мають можливість “притримати” долари і євро до “кращих часів”. Бо чимало грошей іде на передсвяткові закупи, підготовку застілля і подарунки. З іншого – така ситуація, зазвичай, є ознакою намірів банкірів самим притримати валюту на тлі невтішних для гривні прогнозів. Або просто в очікуванні: “що ж буде?”
Що буде із гривнею після свят
Щоправда, валютні прогнози, як і раніше, залишаються справою невдячною. Як і завжди, експерти у цьому питанні діляться на оптимістів і песимістів. Перші кажуть, що все заспокоїться: якщо не одразу ж після новорічно-різдвяних свят, то під кінець січня – на початку лютого, коли завершиться традиційне для початку року сезонне зниження курсу національної валюти.
Особливо неприємних сигналів ці фахівці не бачать. Адже події під час двох останніх у нинішньому році торгів на міжбанківському ринку вони пояснюють штучним “підтягуванням” курсу поближче до параметрів, покладених у основу Державного бюджету. Цікаво, що у цьому зв’язку деякі експерти – в тому числі, й ті, хто раніше лаяв НБУ за “байдужість” до інтересів українських експортерів, – почали критикувати керівництво регулятора за те, що “Нацбанк із незалежного органу знову починає перетворюватися на “ручний”. Мовляв, щойно влада пригрозила пальчиком – “А-тя-тяй! Експортери страждають, бюджет не наповнюється...”, як НБУ “вкинув” на міжбанк 17 мільярдів гривень, за які за один день купив $700 мільйонів. Ще $500 мільйонів за середньозваженим курсом 23 гривні 69 копійок Нацбанк купив під час спеціального аукціону в суботу. “Замість того, щоб робити це поступово, розтягуючи витрати на інтервенції бодай на тиждень...”, – зазначають експерти.
Щодо прогнозів від “оптимістів”, то вони такі: якщо гривня найближчими тижнями вже й не повернеться до зростання, то ймовірність збереження курсу на рівні 23,70 – 24,00 за долар на доволі довгий період – велика. Один із аргументів – приплив в Україну додаткової партії валюти перед завершенням року ($2,9 мільярда, які російський “Газпром” перерахував “Нафтогазу” за рішенням Стокгольмського арбітражу).
Песимісти ж вважають, що нинішнє падіння гривні – лише початок. І “штучним” вони називають не стримування ревальвації гривні, а її попереднє стрімке зміцнення. Мовляв, вже найближчим часом наша національна валюта втратить усе, що із такими зусиллями відвойовувала в долара і євро упродовж 2019 року. За їхніми прогнозами, можливий “відкат” курсу до позначок 27-28, або й 29-30 гривень за долар. Все залежить від того, коли і якими темпами іноземні власники українських цінних паперів почнуть виводити свої гроші закордон...
Також експерти нагадують, що окрім фактору можливого масового виходу іноземців з ринку ОВДП, на початку наступного року на ситуацію на валютному ринку впливатимуть такі чинники:
1. Обсяги експорту та імпорту. На жаль, тенденції останніх місяців 2019-ого додають песимізму: можливості наших експортерів падають, темпи зростання імпорту пришвидшуються. Зокрема, і завдяки підвищенню внутрішнього попиту через збільшення рівня доходів українців та збереження можливостей для “безпроблемного” й легкого споживчого кредитування.
2. Збереження (чи втрата) транзиту газу. Сподіватимемося, у неділю “Нафтогаз” і “Газпром” таки укладуть транзитну угоду. При цьому обсяги, які російський монополіст ймовірно прокачуватиме нашою “трубою” в наступному році (65 мільярдів кубометрів), разом із застосуванням європейської формули розрахунку вартості транспортування палива дозволять Україні зберегти доходи від помпування газу на колишньому рівні – приблизно $2,5 мільярда за рік. А ось через очікуване зменшення обсягів прокачування палива у 2021-ому і в подальші роки значну частину цих надходжень країна може втратити. Але ламати голову над тим, як мінімізувати ймовірні втрати, вочевидь, урядовцям доведеться трохи згодом.
3. Приплив валюти від переказів трудових мігрантів. Із цим, здається, усе гаразд. Відповідні відрахування від наших співвітчизників, котрі працюють за рубежем, останніми роками постійно збільшуються...
4. Політика Національного банку. Прогнозувати її наразі складно. З одного боку, регулятор останніми роками демонстрував свою інституційну незалежність. З іншого – час-від-часу країна отримувала сигнали, які можуть свідчити, що хтось намагається “щось нашіптувати” на вухо нашим банкірам. А ті періодично піддаються вмовлянням...
Тим часом в уряді розраховують, що українська національна валюта й надалі поступово зміцнюватиметься. Такий прогноз оприлюднив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов. “Гарантувати таке не можна, оскільки це залежить від багатьох факторів. Економічна криза, наприклад, внутрішньополітична ситуація, якісь міжнародні переговори – все це впливає на ситуацію... Але найвірогідніший сценарій – поступове посилення гривні”, – наголосив урядовець.
Владислав Обух, Київ