Допоможемо бізнесу сьогодні. Він рятуватиме економіку завтра

Депутати придумали, як мінімізувати негативний вплив коронавірусу на вітчизняний бізнес та економіку

Першочергові заходи, покликані зменшити негативний вплив коронавірусу на вітчизняну економіку, передбачені законопроєктом №3220, який парламентарії підтримали у вівторок майже одностайно. Документ запроваджує пільги, що допоможуть підприємцям, найманим працівникам і самозайнятим громадянам пережити важкі часи – не переплачувати податки і збори та уникати штрафних санкцій за несвоєчасне внесення платежів в умовах вимушеного припинення чи обмеження господарської і трудової діяльності. Йдеться, зокрема, про перенесення термінів сплати податків, особливості нарахування заробітної плати за дні вимушеного простою підприємств та організацій, терміни подання податкових декларацій, проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій і пені.

“Податкові канікули” і санкційні послаблення. Що передбачає закон

Для зручності згрупуємо ключові нововведення.

Для громадян:

1. Звільнення від штрафів та пені за прострочення виплат за споживчими кредитами з 1 березня по 30 квітня.
2. Запровадження допомоги тим, хто захворів на коронавірус чи перебуває у самоізоляції.

Для бізнесу і самозайнятого населення:

1. З 1 березня по 30 квітня усі ФОПи і люди, котрі займаються незалежною професійною діяльністю, звільняються від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).
2. До 30 квітня скасовано штрафи й пеню за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також за несвоєчасне подання звітності щодо соцвнеску.
3. Для декларантів подовжено до 1 липня термін подання річної декларації про майновий стан і доходи. Нагадаємо, термін обов’язкового декларування доходів держслужбовців та прирівняних до них категорій громадян цього року продовжили з 1 квітня до 1 червня (законопроєкт №3219).
4. До 30 квітня не стягуватимуть податок на комерційну нерухомість та землю (сплачуються до місцевих бюджетів).
5. До 31 травня бізнес звільняють від основних штрафів та пені за порушення податкового законодавства. Ця норма не стосується порушень зі сплати ПДВ, акцизів і ренти.
6. До 31 травня призупиняють документальні і фактичні податкові перевірки, які вже розпочалися. Впроваджується мораторій на нові перевірки. Виняток – перевірки щодо розмірів бюджетного відшкодування із ПДВ, а також перевірки, які стосуються протидії епідемії.
7. На 3 місяці відтерміновують обов’язкове впровадження реєстраторів розрахункових операцій для всіх категорій "спрощенців" (відповідна законодавча норма мала набрати чинності 19 квітня).

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що ухвалені парламентаріями документи допоможуть підтримати вітчизняний бізнес в умовах карантину, зокрема, запобігти банкрутству малих підприємств. Важливими він назвав і кроки, спрямовані на захист інтересів найманих працівників. Зокрема, удосконалення парламентом механізму оплати лікарняних – у тому числі, людям, які перебуватимуть у самоізоляції під медичним наглядом. Якщо особа вдалася до такої самоізоляції, їй сплачуватимуть 50% середньої заробітної плати за рахунок Фонду соціального страхування – незалежно від страхового стажу. Механізми, вочевидь, найближчими днями розроблятиме уряд. Тоді будуть і уточнення – зокрема, щодо обліку та підтвердження фактів самоізоляції.

Очікуваний ефект нововведення: “за” і “проти”

Утім, в експертному середовищі передбачені новим законом кроки вважають недостатніми. “Звісно ж, владу можна зрозуміти: їй у доволі складних умовах доводиться ухвалювати неапробовані за інших обставин рішення. Утім, іти, як на мене, треба було зовсім іншим шляхом, – наголошує в коментарі Укрінформу голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук, – адже нинішні кроки, навіть ухвалені на рівні законів, не забезпечують дотримання правових механізмів урегулювання відносин як між різними суб’єктами господарювання, так і між бізнесом та державою, а також між роботодавцями і найманими працівниками. Рішення не базуються на правовому підґрунті, яке б давало підстави для впровадження тих чи інших обмежень”. А такі правові механізми, на думку економіста, варто було б запроваджувати через оголошення в країні надзвичайного стану (всі підстави для цього є). І це б дало відповіді на багато запитань, які вже виникають і ще виникатимуть у людей.

Також Борис Кушнірук вважає, що ухвалені в “пожежному порядку” кроки більше стосуються преференцій для великого бізнесу і не повною мірою враховують інтереси малого й середнього. Як приклад він наводить припинення роботи торговельно-розважальних центрів. Законодавець тимчасово звільнив їх власників (переважно, великий бізнес) від сплати податків на землю та нерухомість. Натомість відповіді на запитання, як бути з орендною платою, яку господарям ТРЦ сплачують дрібні бізнесмени-орендарі, немає. Все віддали на відкуп власникам: хтось піде на поступки своїм партнерам, хтось – ні.

“Це неправильний підхід. Справедливим би було встановити на законодавчому рівні, що орендна плата також скасовується. Або, принаймні, запровадити вимогу розділити збитки між власниками ТРЦ і орендарями. Це бодай частково захистило б малий та середній бізнес від колосальних втрат. Адже багато моїх знайомих бізнесменів вже кажуть: якщо карантинні обмеження триватимуть більше місяця, доведеться оголошувати підприємство банкрутом”, – розповідає Борис Кушнірук. Бо окрім необхідності сплачувати орендну плату, в умовах простою треба ще й платити зарплатню найманим працівникам, утримувати власні родини. Тож звільнення малого бізнесу від сплати ЄСВ більшості проблем не розв’язує. Особливо, коли частина цього бізнесу перебуває в “тіні”. Додає “траблів” часова невизначеність: ніхто не знає, скільки триватимуть обмежувальні заходи.

Тому експерт за необхідність продовження діалогу між владою й бізнесом – із тим, щоб врегулювати набагато ширше коло відносин, ніж ті, про які згадується в увалених у вівторок законодавчих актах.

До речі, голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха також наголошує: ухвалення законопроєктів №№ 3219 і 3220 – лише перші кроки на шляху підтримки вітчизняного бізнесу. Парламентарії продовжують збирати пропозиції підприємців і експертів, що ляжуть в основу майбутніх документів, які парламент готовий ухвалювати позачергово. Йдеться як про нові заходи, так і про продовження терміну дії уже запроваджених послаблень і преференцій.

Зокрема:

1. Відтермінування виплати податків для малого й середнього бізнесу на строк до 3–6 місяців.
2. Звільнення від ПДВ логістичних і кур’єрських компаній, які забезпечують громадян життєво необхідними товарами.
3. Податкові пільги для підприємств, що працюють у сферах, які зазнали найбільших збитків − транспорту, туризму, готельного та ресторанного бізнесу, громадського харчування.
4. Видача кредитів за зниженими ставками на пільгових умовах для підприємств малого й середнього бізнесу, відстрочення виплати кредитів для підприємств через форс-мажор.
5. Скасування ПДВ на внутрішні перевезення: залізничним, автомобільним, річковим, морським і повітряним видами транспорту.
6. Звільнення від будь-яких платежів закупівель спирту для виробництва антисептиків і засобів дезінфекції, а також прискорена амортизація 100% на обладнання для виробництва таких товарів.
7. Заборона на спекуляцію та завищення цін на стратегічну продукцію (харчову та нехарчову) в період епідемії. Обмеження стосуватимуться продукції, що має пріоритетне значення на період складної епідемічної ситуації в країні, відповідно до переліку, який повинен підготувати уряд.

“Ми усвідомлюємо, що ці кроки істотно вплинуть на бюджет, і що порятунок бізнесу критично позначиться на загальному фінансовому стані держави. Але саме бізнес після закінчення епідемії зможе вивести країну із прірви, куди її відкине коронавірус. Саме тому зараз ми повинні надати йому максимальну допомогу”, – переконаний Дмитро Наталуха.

Очевидно, повністю уникнути збитків не вдасться і вони вимірюватимуться мільярдами гривень – спрогнозувати обсяги втрат складно, їх розмір залежатиме від багатьох факторів, які зараз ще не до кінця зрозумілі. Але те, що економічний “шок” для бізнесу вдасться трохи зменшити, – це факт.

Владислав Обух, Київ