Боротьба з коронавірусом: безготівка нам (не) допоможе
Ідея з переходом на безготівкові виплати може й корисна з огляду на епідемію, та далека від реальності з точки зору інфраструктури
НБУ звернувся до Кабміну з пропозицією перевести підприємства та фізосіб на виключно безготівковий розрахунок за допомогою банківських карток. Оскільки готівка може бути потенційним носієм вірусу, то задля безпеки варто відмовитися від готівкових операцій (виплати пенсій, субсидій, зарплат) вважають в Нацбанку. Ідея зрозуміла. Та той, хто пропонує сьогодні перевести всі виплати максимально у «безготівку» мабуть давно був у віддаленій провінції, де жителі й досі не знають, що таке інтернет, банкомат і POS-термінал. Вірніше, знають, але поки що не мають доступу до цих звичних для містян благ цивілізації.
Україна безготівкова, та не вся
Зрозуміло, що переслідуючи ціль уберегти людей від поширення коронавірусу через банкноти та монети, НБУ у своєму рішенні відштовхувався від своєї статистики, яка свідчить, що безготівкові операції на сьогодні вже переважають за обсягом і кількістю готівкові.
Загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками, станом на 01 січня 2020 року зросла на 16% у порівнянні з початком 2019 року, та становила 68,9 млн шт. Загальна кількість операцій (безготівкових та отримання готівки) з використанням цих карток за 2019 рік сягнула 5,1 млн транзакцій, а їхній «грошовий» обсяг становив 3,6 млрд грн. Порівняно з 2018 роком кількість зазначених операцій зросла на 29%, а сума – на 24%.
За кількістю операцій переважали безготівкові – 82%, тобто вісім із десяти операцій із платіжними картками були безготівковими. Отже, безготівкові операції з використанням платіжних карток стають все більш популярними серед українців.
Розподіл безготівкових операцій за видами операцій свідчить, що у минулому році найбільша кількість операцій із використанням карток припадала на розрахунки в торговельних мережах – 51 %, за обсягами – домінували перекази з картки на картку – 42 %.
Іншими словами, Україна поступово еволюціонує на шляху до безготівкових розрахунків. І наразі є лише три обставини, які гальмують її подальший розвиток у цьому напрямку.
Платіжна інфраструктура
Щоб люди переходили на безготівкові розрахунки, маючи можливість розрахуватися за товари і послуги не готівкою, а карткою, потрібна відповідна платіжна мережа. Вона в Україні ще недостатньо розгалужена, хоча й зростає рік від року.
В Нацбанку відмічають, що від початку 2019 року мережа торговельних POS-терміналів в Україні зросла на 19,7% – до 333,8 тис. од. Загалом за останні п’ять років кількість торговельних платіжних терміналів збільшувалася в середньому на 31 тис. штук за рік.
«Водночас регіональний розподіл термінальної мережі на території України залишається нерівномірним. Найменша кількість платіжних пристроїв на одного жителя спостерігається на заході країни та в Луганський, Донецькій областях. За кількістю платіжних карток та платіжних пристроїв для їх обслуговування домінують Київ, Дніпропетровська та Харківська області», - визнають в НБУ.
За офіційними даними, співвідношення загальної кількості платіжних терміналів (контактних та безконтактних) до чисельності постійного населення України станом на 01 січня 2020 року становило 8,4 тис. шт. на 1 млн населення. Цього ще дуже мало як для України.
Так, за даними Райффайзен Банку Аваль, в Європі на 1 млн жителів припадає 29 тис. терміналів, у США — 31 тис. В цілому безготівкові платежі на сьогодні готові приймати трохи більше третини вітчизняних підприємств (відповідна європейська частка становить понад 62%).
На думку Віри Платонової, старшого віце-президента і регіонального директора компанії Visa в Україні, Грузії та країнах СНД і Південно-Східної Європи, щоб українці в повній мірі могли оцінити систему безготівкових розрахунків, в Україні має бути не 334 тис. торгових POS-терміналів, як зараз, а втричі більше - близько мільйона.
Проникнення інтернет
Як відомо, для того, щоб платіжна мережа функціонувала, потрібен інтернет. І з цим в Україні теж не все гаразд, хоча процес поступово йде в потрібному напрямку.
Результати останнього дослідження, проведеного компанією Factum Group на замовлення Інтернет-асоціації України свідчать, що кількість регулярних інтернет-користувачів до кінця 3 кварталу 2019 року зросла на 7% - до 22,96 мільйонів. А це близько 70% населення України.
"Однією з причин зростання є "смартфонізація "населення. На сьогодні 22% користувачів заходять в інтернет виключно за допомогою смартфонів. Для значної частини нових користувачів смартфон в 2019 році став першим і єдиним пристроєм для доступу до мережі", - йдеться в повідомленні.
Відзначається, що 65% українців мають інтернет вдома. У містах з населенням понад 100 000 жителів до кінця вересня минулого року інтернет-проникнення (інтернет-пенетрація) зросло з 71% до 74%, в населених пунктах з населенням менше 100 000 жителів - з 53% до 70%, а в селах - з 53% до 58%...
Банківська мережа
До всього в Україні йде поступове реформування мережі відділень банків. Так, з початку 2019 року великі українські банки закрили майже 90 відділень. Найбільше (на 41 відділення) скоротилась мережа державного "Ощадбанку". Причому, відповідні процеси тривають в країні вже кілька років поспіль. Приміром, торік українські банки закрили загалом 980 банківських відділень, позаторік – 827. Більшість “втрат” місцевих офісів на рахунку того ж “Ощадбанку”, а також державного “Приватбанку”. Взагалі за останні 10 років банківська мережа в Україні, за даними НБУ, зменшилася утричі. Станом на березень 2019 року вона складалася з 8400 відділень, більшість з яких належала державним банкам.
Останні два факти – скорочення банківських мереж та недостатнє проникнення інтернет в сільській місцевості якраз і викликає найбільше занепокоєння у доцільності ініціативи Нацбанку з переведенням виплат у безготівкову форму. Особливо що стосується пенсій і субсидій. Адже в сільській місцевості станом на 2018 рік (останні дані Пенсійного фонду) проживало майже 4 млн пенсіонерів із 11,4 млн наявних на сьогодні в Україні. І в окремих населених пунктах їх кількість перевалює за 60% всього населення.
Чому Укрпошта проти
Ось тому голова “Укрпошти” Ігор Смілянський і зауважив, що «антивірусна» ініціатива Нацбанку не може бути виконана. Про що він досить емоційно написав у Facebook.
Як відомо, Укрпошта виконує функцію по доставці частини пенсій та субсидій пенсіонерам, і якщо банки зараховують пенсійні виплати на карткові рахунки, то Укрпошта розносить їх готівкою. За це вона має певний відсоток від Пенсійного фонду. І на сьогодні, це суттєва частина доходу Укрпошти, за який вона останнім часом жорстко конкурує з банківською системою.
Глава Укрпошти вже кілька років «воює» за те, щоб надати пошті право відкривати рахунки фізичним особам у «колаборації» з банками. Адже за даними Смілянського, банки присутні всього у 6% населених пунктів країни, у той час коли поштові відділення є у більшості міст та сіл. За даними “Укрпошти” з 2016-го до 2020 років кількість відділень пошти у сільській місцевості скоротилася на 8%, а кількість відділень банків при цьому - аж на 33%.
Згідно з підрахунками Ігоря Смілянського, 37% українців не мають банківських рахунків.“А це означає, що і отримати пенсії, грошові виплати чи перекази на карту для них не є можливим. Розуміємо, що в умовах карантину ситуація ще ускладнилася, бачимо як в рази виріс попит на нашу послугу “З картки додому”. Тому вирішили відсьогодні та до кінця дії карантину прибрати на неї комісію взагалі. Це означає, що будь-хто може надіслати гроші зі свого карткового рахунку, а наші листоноші віддадуть готівку вашому адресату прямо в руки. І на ці гроші пенсіонери, чи будь хто, зможе замовити продукти у наших листонош, які вони доставляють також безкоштовно”, - зазначив голова “Укрпошти”.
Отже, по всьому, ініціатива Нацбанку з переведенням всіх на безготівкові розрахунки не виглядає реалістичною. Для значної частини українців вона сьогодні унеможливить доступ до фінансових послуг і в умовах тотального карантину перекриє джерела для існування. Адже дрібні підприємці, які забезпечують селян товарами першої необхідності, у зв’язку зі згортанням споживчих ринків та ростом курсу долара стали більше переходити на закупівлі готівкою.
В цій ситуації певно більш доцільною виглядає інша ініціатива – карантин готівки, яку НБУ отримує від банків. Як сказав директор Центрального сховища Національного банку Віталій Брик, з 11 березня регулятор почав відправляти гривневі банкноти на двотижневий карантин через пандемію коронавірусу. «Ми не будемо цю готівку випускати в оборот як мінімум упродовж 14 діб. Після цього терміну готівка буде автоматично відсортована на придатні і зношені банкноти. Зношені банкноти будуть знищені, а придатна готівка буде упакована в термостійку плівку. Процес пакування передбачає проходження пачки банкнот через термотунель, де підтримується температура мінімум 160 градусів. Це додатковий шок для вірусів», - додав він. Власне, так сьогодні роблять усі центробанки світу.
Марина Нечипоренко, Київ