Економісти не проти тимчасового обмеження експорту зерна

Натомість категорично проти такого підходу українські експортери

Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин підтримує ідею часткового обмеження на період карантину експорту деяких видів сільськогосподарської продукції. Насамперед, продовольчої пшениці.

“Через потенційно неврожайний для країни рік, думаю, таки не варто ризикувати внутрішнім ресурсом. Принаймні, у найближчі місяці, - наголосив економіст у коментарі Укрінформу, - А згодом експортні плани можна буде переглянути. Десь у серпні, коли стане зрозуміло, скільки нового збіжжя зібрали селяни і які маємо перехідні запаси. Від цього й залежатимуть обсяги експорту у наступному маркетинговому сезоні”.

“При падінні купівельної спроможності переважної частини українців такі заходи як продаж із держрезерву зерна для виготовлення борошна, щотижневий моніторинг цін, підрахунок балансів попиту та споживання, обмеження експорту зерна і гречки для задоволення потреб внутрішнього ринку є адекватними заходами”, - погоджується голова ГО “Національна рада економічного розвитку” Олексій Дорошенко.

Нагадаємо, наприкінці березня Всеукраїнська асоціація пекарів і Асоціація "Борошномелів України" звернулися із відкритим листом до Президента та Уряду, наголосивши, що одним зі шляхів запобігання підвищенню вартості хліба є “запровадження тимчасового обмеження експорту зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів".

Категорично проти такого підходу українські експортери. “Стабільність і прогнозованість експорту зернових є пріоритетом для нашої держави та одним із головних чинників національної та продовольчої безпеки”, - наголошують у цьому зв’язку в Європейській Бізнес Асоціації. Експерти нагадують, що подібні спроби у 2006-2011 роках гальмували розвиток аграрної галузі, шкодили іміджу України як надійного експортера, котрий виконує всі контракти, а також завдавали країні прямих фінансових збитків. Приміром, втрати доходів виробників від запровадження квот у 2010/11 маркетинговому році оцінюють у понад $2 мільярди. Це перевищує розмір кредитного траншу від МВФ, який Україна розраховує отримати у травні.