НБУ знизив ставку до 6-річного мінімуму – дешеві кредити будуть?

Експерти прогнозують зниження ставок за окремими програмами. Але, щоб реально пожвавити кредитування, діяти треба рішучіше

Правління Національного банку вирішило знизити із 24 квітня ставку рефінансування, від якої, з-поміж іншого, залежить “вартість” кредитних ресурсів. ПОКАЗНИК ЗМЕНШИЛИ З 10% ДО 8% РІЧНИХ. Востаннє на такому рівні облікова ставка була наприкінці 2013 року. Вже найближчим часом (але не “миттєво”) це має вплинути на визначення банками відсоткових ставок за депозитами і кредитами, що надаються бізнесу та населенню. Адже самі банківські установи зможуть дешевше позичати кошти в НБУ – як рефінансування.

Утім, наразі, незважаючи на доволі швидкі темпи зниження Нацбанком цього показника, кредитного буму Україна не дочекалася. Позички для бізнесу дорогі та майже неокупні. Умови споживчого кредитування – іноді взагалі “здирницькі”. Експерти пояснюють: це через половинчатість і непослідовність дій Регулятора.

Аргументи НБУ: Поспішаймо, але повільно

Ось уже рівно рік Нацбанк перманентно зменшує ставку рефінансування. За цей час вона знизилася більш ніж удвоє. Нагадаємо, 26 квітня минулого року Регулятор вперше після чергового піку (18%, досягнутого у середині 2018-ого), почав обережно знижувати облікову ставку. Тоді ж в НБУ оприлюднили середньостроковий прогноз перегляду цього показника: до кінця 2021 року планували знизити ставку до 8%.

Отже, завдання виконано достроково. Чи означає це, що національна економіка нарешті отримає дешевий кредитний ресурс для того, щоб вижити в умовах карантину і пришвидшити відновлення у посткарантинний пероід?

В НБУ налаштовані оптимістично. Хоча конкретних прогнозів щодо ймовірних кредитних ставок комерційних банків не дають. Натомість наводять цифри, які спонукали членів Комітету з монетарної політики рекомендувати правлінню пришвидшити темпи зниження облікової ставки (востаннє цей показник переглядали лише місяць тому, 13 березня, знизивши його з 11 до 10%). Зокрема, як аргумент наводять доволі оптимістичні прогнози щодо рівня інфляції в Україні. За словами голови правління НБУ Якова Смолія, у 2020-му цей ПОКАЗНИК ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ В ЦІЛЬОВОМУ ДІАПАЗОНІ 5% +/- 1 В.П – ПОМІРНО ПРИСКОРИТЬСЯ У ПОДАЛЬШІ МІСЯЦІ – ТА ПІД КІНЕЦЬ РОКУ СТАНОВИТИМЕ 6%. За словами головного банкіра, у березні-квітні інфляція була нижчою, ніж очікувалося, – попри тимчасове підвищення цін протягом перших тижнів дії карантинних заходів. "Минулого місяця зростання споживчих цін у річному вимірі сповільнилося до 2,3%”, – уточнив Смолій. Темпи підвищення стримували, передовсім, три фактори:

• здешевлення енергоносіїв на світових ринках,
• дія залишкових ефектів від торішнього зміцнення гривні,
• збільшення пропозиції сирих продуктів харчування.

Ці чинники переважили зворотний тиск на ціни через березневе послаблення гривні і ажіотажний попит на деякі товари після запровадження карантинних заходів. За попередніми даними онлайн-моніторингу НБУ, інфляція у квітні також буде низькою. Бо ціни на більшість продуктів та ліки після березневого “галопу” повертаються до колишніх рівнів.

Експерти: кредити під 12-14% будуть нескоро, допоможуть – несуттєво

“Стійку тенденцію до зниження облікової ставки загалом вважаю позитивом, – наголошує в коментарі Укрінформу голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного Центру Борис Кушнірук. – Але навіть вона не виправдовує нелогічних дій Нацбанку, який довго тримав ставку на високому рівні. Тоді, як навіть за прогнозами самого Регулятора індекс споживчих цін не перевищував 2-3%, ставку рефінансування зберігали на позначках 16-17% річних, тим самим гальмуючи економічне зростання, провокуючи надмірне зміцнення гривні тощо”. Хоча розмір ставки, за словами експерта, і справді дуже важливий, від Нацбанку чекають, насамперед, чітких сигналів щодо подальших дій та оприлюднення конкретних цілей монетарної політики, яку він втілює. Пан Кушнірук переконаний, що таким завданням має бути кардинальне зниження усіх ставок (рефінансування, депозитних, кредитних) і гарантії їх утримання на такому рівні упродовж тривалого періоду. “Тобто, ОБЛІКОВА СТАВКА МАЄ КОЛИВАТИСЯ У МЕЖАХ 2-3%. А СТАВКИ ЗА ДЕПОЗИТАМИ ПОВИННІ БУТИ, МОЖЛИВО, ІЩЕ НИЖЧИМИ, – каже економіст, – Адже тільки в українських реаліях чомусь вважається, що на депозитах потрібно заробляти. Тоді як в усьому світі – це лише механізм зберігання коштів. І тільки зменшення депозитних ставок принаймні до 3-4% річних може пожвавити кредитування реального сектора економіки”. А запорукою цього має стати чітка й прогнозована політика Регулятора.

Свій внесок у спільну справу повинні зробити і комерційні банки, які поки що в гонитві за клієнтами розхитують “депозитний маховик”, навіть зараз ПРОПОНУЮЧИ ЛЮДЯМ ВИПЛАТУ 14-15% РІЧНИХ ЗА ДОВГОСТРОКОВИМИ ВКЛАДАМИ. ЗА ТАКИХ УМОВ НАДАВАТИ КРЕДИТИ ЦІ ФІНУСТАНОВИ МОЖУТЬ НЕ МЕНШЕ НІЖ ПІД 18-20% РІЧНИХ. Починати змінювати ситуацію, на думку Бориса Кушнірука, треба з державних банків – через вольові рішення Міністерства фінансів як власника цих банківських установ – аби примусити їх в рази знизити депозитні ставки. “Особливо – із урахуванням того, що держбанки стовідсотково гарантують повернення коштів вкладникам. Відповідно, люди мають розуміти: вони отримають менші відсотки за депозитами в обмін на спокій. Бо їхнім заощадженням ніщо не загрожує, на відміну від депозитів у комерційних банках, де гарантовані суми повернення обмежені”, – радить Кушнірук. Відповідно, якщо меншими будуть ставки за депозитами, з’являться можливості і для здешевлення кредитування.

Звісно ж, експерти очікують і позитивного впливу постійного перегляду ставки рефінансування на вартість кредитних ресурсів. Але й ПІСЛЯ ОСТАННЬОГО ЗНИЖЕННЯ НАВРЯД ЧИ МОЖНА ОЧІКУВАТИ, ЩО РЕАЛЬНІ КРЕДИТНІ СТАВКИ ОПУСТЯТЬСЯ НИЖЧЕ 12-14%. Що для чесного бізнесу – особливо в умовах кризи – теж є майже “непідйомним”. Окрім того, одномоментного зниження навіть до таких параметрів очікувати не варто – банкам треба час на підготовку, отримання нового рефінансування, розрахунків за чинними депозитними програмами. Тобто, бодай на якийсь ефект можна буде розраховувати лише за 2-3 місяці.

“Водночас деякі позичальники можуть отримати доволі приємні “бонуси” уже зараз, – стверджує в коментарі Укрінформу директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. – Зниження облікової ставки для окремих видів кредитів має вирішальне значення. Приміром, деякі банки пропонують кредитні програми, вартість позик за якими розраховують, виходячи з розміру ставки рефінансування + 2%. Для таких позичальників ставка кредиту відтепер складатиме лише 10%. Звісно ж, у порівнянні з вартістю кредитів у інших країнах це також чимало, але ж і не 20% та більше відсотків... Окрім того, СТАВКА РЕФІНАНСУВАННЯ ВПЛИВАЄ НА РОБОТУ БАНКІВ, ЯКІ МАЮТЬ ЗАЙВУ ЛІКВІДНІСТЬ І РОЗМІЩУЮТЬ ВІЛЬНІ КОШТИ НА ДЕПОЗИТНИХ СЕРТИФІКАТАХ НБУ. Зменшення ставки означає, що їх прибутковість зменшиться, кошти у гривні розміщуватимуть вже під 6%. Тому банки шукатимуть альтернативу”.

Альтернативними варіантами “прилаштування” грошей, за словами Іллі Несходовського, можуть бути:

1. ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ І НАСЕЛЕННЯ. Це – якраз те, чого чекає держава. Адже такий крок має пожвавити економіку.
2. РОЗМІЩЕННЯ КОШТІВ В ОВДП. Що також буде неабияким позитивом, оскільки країна не має особливої альтернативи щодо залучення позичкових коштів. А без них не вдасться покрити дефіцит Державного бюджету.
3. МОЖЛИВЕ РОЗМІЩЕННЯ КОШТІВ У ВАЛЮТІ – в розрахунку на те, що вона подорожчає. Але такий шлях Несходовський вважає помилковим. Адже ситуація на валютному ринку нині стабілізувалася – НБУ, в основному, викуповує зайві євро і долари. Й така ситуація збережеться до вересня. Тому що у літній період попит на валюту традиційно падає, а її пропозиція – зростає.

В цілому, Ілля Несходовський не дуже вірить у суттєве зменшення (окрім згаданих уже винятків) вартості кредитів. Адже ГОЛОВНОЮ ПЕРЕПОНОЮ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРЕДИТУВАННЯ ЗАЛИШАЮТЬСЯ РИЗИКИ, ЯКІ БАНКИ ЗАКЛАДАЮТЬ У ВАРТІСТЬ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ.

Бодай частковому розв’язанню цієї проблеми, на думку Бориса Кушнірука, може сприяти біда, в якій опинилася нині наша країна. Для цього потрібно переглянути ідеологію запропонованих урядом програм підтримки малого й середнього бізнесу. І перерозподілити виділений для цього фінансовий ресурс. “Відсоткові ставки за кредитами мають бути низькими не тому, що частину платежів компенсуватиме держава. Бюджетні кошти, які планують витратити на відповідні програми, можна витрачати більш ефективно. Потрібно за допомогою інструментів регуляторної політики, які є в Уряду і Національного банку, у рази знизити кредитні ставки для усієї економіки. Як це відбувається у цивілізованих країнах, де ставка рефінансування, зазвичай, коливається в межах 2-3%, а в умовах кризи навіть стає від’ємною”, – каже економіст і ПРОПОНУЄ ЯКОМОГА ШВИДШЕ СТВОРИТИ ФОНД ГАРАНТУВАННЯ КРЕДИТІВ ДЛЯ БІЗНЕСУ, куди й спрямувати наявний ресурс. Це сприятиме отриманню кредитів якомога більшою кількістю підприємців, які раніше узагалі не мали змоги позичати під “притомні” відсотки. Бо головна проблема для них – відсутність майна для забезпечення застави.

“ЗАСТАВОЮ” МАЮТЬ СТАТИ ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ДЛЯ БАНКІВ ЩОДО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗИК – навіть, якщо малий та мікробізнес з тих чи інших причин не зможе розрахуватися з кредиторами. Ризики неповернення позик суттєво знизяться. А отже – знижуватимуться й додаткові комісії “за ризик”, закладені у кредитних програмах”, – підсумовує Борис Кушнірук.

Владислав Обух, Київ