Підтримка фермерів державою: є варіанти. Але є й нюанси
Держава робить аграріїв «реєстровими». Держава готова дати «на фермерів» мільярди. Але коли одна рука дає, інша часом притримує...
22 квітня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про розширення напрямів використання бюджетних коштів, спрямованих на державну підтримку фермерським господарствам. Нагадаємо, що з 2016 року вітчизняні аграрії живуть за новою схемою фінансування – відміну пільгового нульового ПДВ для них замінили дотаціями в розмірі 1% аграрного ВВП. Відтоді на різні дотації сільгоспвиробникам з бюджету щороку виділяється мільярди гривень. Загальна статистика стверджує, що з допомогою масштабної фінансової допомоги агросектор нарощує “м’язи”, а відповідно, врожаї та обсяги експорту щороку збільшуються. Звісно, це не може не радувати. Але у багатьох представників ринку є претензії до механізму.
Сільське господарство: розширити, поглибити, вдосконалити
В ході брифінгу за підсумками засідання Кабміну міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко уточнив, про яку конкретно підтримку йшлося. «Ми додали до «Порядку надання та використання коштів фінансової підтримки селянських фермерських господарств» дотацію на утримання худоби молочного напрямку. Зараз ситуація з виробництвом молока і м'яса потребує підтримки держави, що є нормальним для ЄС і США. Тому ми запропонували дотацію на утримання від 5 корів молочного напрямку продуктивності», – сказав він.
Також Петрашко повідомив, що уряд додав бюджетну субсидію на одиницю угідь 1 га для новостворених фермерських господарств 3 тис. грн і запровадив відшкодування с/г кооперативам 70% вартості техніки та обладнання вітчизняного виробництва. А ще передбачена часткова компенсація дорадчих послуг (послуги дорадників-консультантів, які допомагають фермеру, наприклад, скласти бухгалтерський звіт, оформити юридичний договір, участь у спеціалізованій виставці, скласти рекомендації з агротехнологій і т.д. ).
Прийнята постанова, переконані в уряді, розширить доступ фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів до державних фінансових ресурсів. Що в свою чергу створить умови для переходу понад 300 фермерів на органічне виробництво, розвитку понад 400 молочних ферм, збільшення на 10 одиниць кількості кооперативів з переробки сільськогосподарської продукції, створення понад 1780 фермерських господарств, у тому числі, хлопцями та дівчатами з числа сільської молоді.
«За активної позиції Аграрного комітету ВР ми повністю зберегли державну підтримку аграрної галузі у розмірі 4 млрд грн (під час секвестру Бюджету-2020 через необхідність реагування на “коронавірусну” кризу, йшлося про її суттєве скорочення – Авт.). Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту та відкриття нових експортних ринків. Ми очікуємо, що цьогорічна підтримка дозволять залучити близько 15 млрд грн інвестицій в економіку України та створити понад 85 тис. нових робочих місць», – розповів Ігор Петрашко.
За його словами, закладені внутрішні інвестиції у агросектор матимуть мультиплікативний ефект і позитивно вплинуть на розвиток суміжних галузей економіки. «На підтримку шляхом здешевлення кредитів закладено суму у розмірі 1,2 млрд грн. Це надасть доступ с/г виробникам до пільгових кредитів (за програмою доступних кредитів “5-7-9” – Авт.) та зменшить їх вартість до 5%. Очікується, що сукупний обсяг залучених кредитних ресурсів складе 16,4 млрд грн», – зазначає Петрашко.
На підтримку тваринництва виділено мільярд гривень. За результатами програми очікується введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм та комплексів, створення 1,7 тис. додаткових робочих місць.
«Мільярд гривень залишився на компенсації по закупівлі техніки та обладнання вітчизняного виробництва Це збільшить обсяги реалізації вітчизняної техніки щонайменше на 15% у 2020 році. Очікувані надходження податків і зборів у 2020 році від учасників програми та суміжних виробництв становитимуть близько 2,3 млрд грн, з яких більше 550 млн грн – це податки на фонд оплати праці», – вважають у Мінекономіки.
Безпосередньо на програму розвитку фермерства та кооперативів (та, що регулюється вище згаданою постановою №106 – Авт.) заплановано спрямувати 400 млн грн. Така ж сума піде й на підтримку садівництва, виноградарства та хмелярства.
Що ж, плани благородні. Та чи здійсненні?
Гарні декларації псує вишукування «бліх»
Представники фермерської спільноти дещо здивовані запропонованим змінам. “Прийняті 22 квітня Кабміном зміни до “Порядку…” не несуть в собі нічого принципового – це фактично повернення тих норм, які були передбачені в ньому й раніше, але з причин недостатнього фінансування на певний час вилучалися. Добре, що їх повернули. Однак, це не означає, що усе одразу запрацює.
Держава багато чого корисного декларує, а потім через усілякі бюрократичні ускладнення виникають проблеми у фінансуванні, – коментує Укрінформу останні нововведення Геннадій Новіков, голова ГС «Аграрний Союз України». – Ось, наприклад, вже два місяці нам розповідають про запуск програми пільгового кредитування “5-7-9”, яка постійно “поліпшується і вдосконалюється”. Спочатку йшлося про суми у 1,5 млн грн, потім 2 млн грн, тепер 3 млн грн. Також збільшили строки кредитування – від початкових 3 років до 5-ти. Далі дозволили кредитувати не тільки купівлю основних засобів, а ще й поповнення оборотних коштів. Це все добре, але програма й досі реально не працює! Фермери із числа нашої спілки спеціально пробували подати заявки на отримання цих кредитів, і ніхто з них поки що нічого не отримав. Причини відмов у банках переважно якісь незрозумілі. Наприклад, людині могли відмовити тому що в неї, як засновника іншого підприємства, знаходили дрібні особисті борги. Такий підхід виглядає, на мою думку, як вишукування «бліх».
Загалом, банківські процедури видачі кредитів настільки ускладнені, що звичайному фермеру пройти їх нереально, каже голова Аграрного союзу. “Якщо це наслідки бюрократії чи проблеми в самих механізмах, то давайте сядемо разом з банкірами, чиновниками і розберемося. І будемо розуміти, що відбувається. А так ми самі себе дуримо, розповідаючи, яка у нас потужна підтримка села. Хоча, звісно, я підтримую напрямки такої допомоги. В принципі вони не погані, біда лиш в тім, що механізми не працюють в повній мірі. Особливо у такі кризові часи, як зараз”, – бідкається представник фермерської спільноти.
Борги через бюджетну бюрократію – майже «стандартна» ситуація
Рапортуючи про удосконалення механізмів державної підтримки аграріїв, влада сьогодні з гордістю звітує про те, що у 2019 році програмою підтримки фермерських господарств було використано 416 млн грн, якими скористалися 10 тисяч фермерів і 20 сільськогосподарських кооперативів. І це правда, кажуть в Асоціації фермерів та приватних землевласників України. «Велика кількість селян реально отримали державну допомогу. Але велика сума коштів, орієнтовно 200 млн. грн. в 2019 році була не отримана, хоча документи фермерами були оформлені», – говорить Юрій Апальков, генеральний директор Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
Здебільшого проблеми виникають, коли програми з якихось причин не фінансуються – невчасно подали необхідні документи, із запізненням спрямували кошти і т.д. Наприклад, багатьом фермерам, що купували сільгосптехніку наприкінці минулого року, уряд досі заборгував виплату обіцяних компенсацій через секвестр бюджету. Нині ж уряд заявляє, що вже у травні 2020 року може виплатити заборговану держпідтримку у 2019 році за напрямком компенсації купівлі сільгосптехніки.
«Уже в травні ми матимемо змогу виплачувати 25% компенсації за придбання вітчизняної агротехніки у жовтні-листопаді 2019 року. Ми очікуємо затвердження паспорта відповідної бюджетної програми. Наразі недоплата становить 563 млн грн», – повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства під час третього Агрополітичного форуму «Державна підтримка аграрного сектору 2020».
Та фермери не дуже в це вірять. «Обіцянка колишнього уряду провести заборговані виплати перейшла на 2020 рік. І все це на фоні ліквідації профільного міністерства і хаосу в роботі, який це спричинило. Ліквідація профільного міністерства владою вже було визнано помилкою, аграрний сектор чекає на відновлення роботи відомства. І знову від влади ми чуємо, що виплати будуть весною 2020 року. Зараз іде посівна, ситуація карантину, є час для цього – але жодних кроків не робиться», – стверджує Юрій Апальков.
Він звертає увагу на те, що постанова КМ №106 прийнята у 2018 році – була покликана унормувати прийняту у 2017 році урядом Володимира Гройсмана трирічну Концепцію для підтримки розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації. Тобто, цього року дія Концепції мала бути завершена, і за логікою, або продовжена, або ж переглянута. Цього наразі немає і жодних варіантів з ринком поки не обговорюється. «Ми у вересні 2019 року подавали міністру Тимофію Милованову наші пропозиції, як удосконалити Концепцію і продовжити її дію ще на 5 років. До нас не дослухалися. Натомість зараз вносять не дуже зрозумілі зміни в інструментарій, який без затвердженої нової стратегії розвитку фермерських господарств та їх кооперації, розвитку сільських територій, яка би окреслила завдання і цілі такого розвитку, не має особливого сенсу. Особливо на фоні внесених змін до бюджету 2020, де спочатку на підтримку аграріїв виділялося 4 млрд грн, а потім ця цифра щезала і знову з'явилася під тиском громадськості. Про які стратегії розвитку можна говорити, якщо не забезпечується послідовність державної політики сектору!», – обурюється Юрій Апальков.
Мовляв, оскільки Україна підписала Угоду про асоціацію Україна-ЄС, то це не тільки певний інструментарій для вітчизняного аграрного сектору, а швидше зразок дій країн Європейського Союзу, які вже десятки років мають спільну програму розвитку сільського господарства, які під цю програму вдосконалюють власний інструментарій, виділяють фінансування. В Україні ж виходить дещо навпаки.
Аграрії в Україні з часом стануть «реєстровими»: що це дасть
В 2018 – 2019 роках на програми підтримки розвитку фермерських господарств виділялось по 1 млрд. грн щорічно. В 2020 році загальна підтримка аграріїв зменшена вдвічі, бо відповідно до Бюджетного Кодексу сектор мав отримати орієнтовно 9 млрд. грн., а не 4 млрд. грн., як зараз. При цьому безпосередньо програма підтримки розвитку фермерських господарств зменшена практично в 2,5 рази – до 400 млн. грн. «Фінансування надання поворотної фінансової підтримки через Укрдержфонд, що фінансувалося з загального фонду бюджету, відсутнє повністю, при тому, що в 2019 році Укрдержфонд отримав та успішно використав 200 млн. грн., не враховуючи коштів спеціального фонду бюджету. В 2018-2019 роках спільно з представниками Європейського Союзу, представництва Світового банку, Асоціації фермерів та приватних землевласників України було започатковано створення в Україні Державного аграрного реєстру та Виплатної агенції. Робота йшла досить інтенсивно і ефективно. Сьогодні вона великою мірою гальмується через профанацію у питаннях наповнення Державного аграрного реєстру, про створення Виплатної агенції взагалі не чуємо», – каже Юрій Апальков.
Нагадаємо, Державний агрореєстр почав створюватись в пілотних областях України наприкінці минулого року за прикладом європейського аналога. Ідея в тому, щоб усі аграрні виробники країни, будь-якої форми власності реєструвалися в реєстрі, декларуючи тим самим свою присутність на ринку. «При цьому, для країн Європи реєстр формують всі сільгосптоваровиробники – як юридичні особи, так і фізичні особи, в Україні це, в тому числі, особисті селянські господарства. З одного боку, держава, мала б цілісну прозору картину аграрного ринку, і розуміла б обсяги необхідної допомоги в першу чергу для малих сільгосподарських товаровиробників. До речі, в країнах Європейського Союзу державну підтримку отримують виключно малі фермери. З іншого боку, якщо людина займається аграрним виробництвом і вносить себе в цей реєстр, фіксуючи наявні виробничі потужності, кількість виробленої продукції, кількість тварин та інше, то цим вона фактично верифікує своє право на отримання в майбутньому державної допомоги, участь в програмах дотацій і таке інше, – розповідає Юрій Апальков. – На сьогодні в ньому зареєструвалося аж 600 фермерських господарств, тобто юридичних осіб, при тому, що у нас їх нараховується більше 43 тисяч. Участь фізичних осіб повністю відсутня, а це, наприклад, особисті селянські господарства – серед яких більше мільйона працює на своїй землі самостійно. То уявіть собі скільки років цей реєстр буде заповнюватися. А, між іншим, наявність такого реєстру – одна із складових нашої європейської інтеграції, яка вимагає прозорості і систематизації агроринку».
Досвід & технології в сільському господарстві – запорука успіху
Дійсно, без системного підходу уся державна допомога, що спрямовується сьогодні в агросектор, виглядає хаотичною і мало прогнозованою. Держава, по суті, підтримує кожного фермера окремо, очікуючи на те, що він нарешті зважиться звернутися за фінансовою допомогою, і розраховуючи, що він при цьому зможе самостійно та кваліфіковано спілкуватись з банком, через який ця допомога спрямовується.
Як показує європейська практика, у питаннях отримання державної фінансової допомоги аграріями набагато ефективніше перевести процес спілкування фермерів, банкірів, держструктур на сучасні технологічні платформи. Де би, наприклад, дрібні фермери гуртувалися, маючи уже готові верифіковані пакети документів – а це вже пів кроку на шляху до отримання фінансування. «Таким же чином можна було б гуртувати фермерів для організації їх ринків збуту і виходу на експорт (аналоги бірж чи гуртових торговельних майданчиків). Чому б ні? Маючи таку платформу, в умовах карантину фермери б не переймалися, куди подіти свою продукцію. Асоціація фермерів та приватних землевласників у вересні 2019 року надавала свої пропозиції, колишньому міністру Тимофію Милованову та діючому заступнику міністра Тарасу Висоцькому з приводу діджиталізації процесів співпраці з банківським сектором, спільні напрацювання з командою «Агроаналітики» щодо доступу до технологій та ринків збуту. Ми пропонували саме те, що здатне забезпечити прозорість та ефективність роботи сектору, як це є в країнах Європейського Союзу», – говорить Микола Стрижак, Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
За його словами, Асоціація має позитивний досвід підготовки та реалізації Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації, а також широкий досвід співпраці з експертами Європейського Союзу та представництвом Світового банку в Україні, і закликає новий уряд скористатися готовими напрацюваннями.
На сьогодні агросектор – одна з головних складових нашої економіки. Але при цьому він має дві нерівні частини: консолідовану, де працюють експортоорієнтовані технологічні агрохолдинги, і фермерсько-кооперативну, де працюють тисячі, а з урахуванням особистих селянських господарств – мільйони, не згуртованих, дуже розрізнених, сільгосптоваровиробників. Зрозуміло, що великі агрохолдинги “заточені” на зовнішні ринки. Але ж у нас досить великий внутрішній ринок, і його насичення – це завдання саме для малих і середніх фермерів. Таке розділення цілком раціональне з точки зору економіки, але воно потребує планомірних підходів та високотехнологічної організації.
Оксана Поліщук, Київ