Ольга Кошарна, експертка з питань енергетики

Українську енергетику накриває зелено-вугільний парадокс. У цього явища вже навіть є власна сторінка у Вікіпедії, де сказано: парадокс – при значному зростанні обсягу потужностей «чистих» вітрових та сонячних електростанцій в енергосистемі виникає необхідність збільшення виробництва електроенергії на вугільних теплоелектростанціях, що мають шкідливі викиди. І поки частки перших двох видів електроенергії ростуть, доводиться зменшувати базове навантаження атомних електростанцій, які не мають шкідливих викидів в атмосферу. Все це відбувається тому, що «зелені» видають енергію залежно від пори доби і погоди і їх треба чимось підстраховувати, аби видача електроенергії споживачам була стабільною. Мирним атомом цього не зробиш – система дуже інерційна, “гратися” нею - включаючи-відключаючи - неможливо. А ось вугільні станції більш гнучкі. Шкода лиш, що крім енергії, вони генерують саме ті викиди, для боротьби з якими ми й почали розвивати відновлювальні джерела енергії. Декарбонізація атмосфери в Україні призводить до посилення карбонізації – парадокс!

Днями стало відомо, що «Енергоатом» має намір знизити завантаження блоків АЕС на понад 3000 МВт. Це дуже багато. Дуже багато дешевих кіловат, які доведеться замінити дорогими «зеленими» та вугільними. Укрінформ поговорив з медіа-директором асоціації "Український ядерний форум" Ольгою Кошарною про те, чи вдасться виправити ситуацію і хто заплатить, якщо ні.

НЕ ЗУПИНЯТИ АТОМ – ПОЧНУТЬСЯ БЛЕКАУТИ

– Ольго Павлівно, днями з’явилася інформація, що Енергоатом має намір знизити завантаженість блоків АЕС більш як на 3000 МВт. Як ви це оцінюєте? Що взагалі відбувається?

–  Насамперед, не погоджуюся з істерією, яку підняли зараз деякі діячі, що все відбувається на користь Ріната Ахметова. Він просто максимально використовує вигідну ситуацію, але до неї довели не олігарх з «Енергоатомом», а державні інституції. І відбувалося це роками. Міненергетики,  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольний комітет, Верховна Рада, яка в 2017 році врахувала всі лобістські побажання «зелених», які не відповідають за баланс енергетики.

Водночас, те, що наша об’єднана енергосистема завалиться, було зрозуміло ще до неконтрольованого росту встановлених “зелених” потужностей. Бо Об’єднана енергетична система України (ОЕСУ) не мала достатніх маневрових потужностей, які могли б підключатися на пікове споживання. За норми 15% встановлених маневрових потужностей у нас був дефіцит – ледве 8% ще до неконтрольованого приросту потужностей на ВДЕ. Перш за все, це мали б бути гідроелектростанції, гідроакумулюючі станції.

Не від хорошого життя в нашій енергосистемі зараз використовуються ТЕС для маневрування на вугіллі. Відверто, це варварство. Але нам не пощастило з водними ресурсами – посуха триває ледве не з 2015 року, маловоддя. А газотурбінних АЕС, що працюють на газу, у нас немає. В Німеччині, наприклад, саме вони використовуються для швидкого підйому потужності, а у нас – роздовбані вугільні блоки.

– Виходить, треба було подбати про ці 15% ще до запуску альтернативної енергетики?

– Так, безумовно. А натомість був прийнятий лобістський закон в інтересах окремих бенефіціарів, яким “зелений” тариф був прив’язаний до валюти. Ми в цьому - просто унікуми, ніде в світі подібних умов немає. Ще раніше, у 2011-2012 роках, всі ТЕС були продані в одні руки - ДТЕКу, а АМКУ робив вигляд, що все добре. Далі – новий ринок електроенергії, відкритий 1 липня 2019 року, до якого не були готові його суб’єкти. І перш за все хочу дорікнути ДП «Укренерго», яке змінювало показання залежно від обставин і багато чого не зробило. Наприклад, у них “шкутильгає” програмне забезпечення з комерційного обліку електроенергії, а це дуже важливий момент, адже підприємство відповідає за балансуючий ринок. Не ввели ринок додаткових послуг – це коли потужності стоять в резерві, а за них платять. І тепер у нас «Укргідроенерго» зазнає збитків, наповнюючи водосховища для гідроакумулюючих станцій вдень за високою ціною, а це - додаткові послуги. Підтримання частоти підключення в піках повинно добре оплачуватися, а у нас цього немає.

Міністерство змінювало політику щоразу, коли приходив новий очільник – ніякої спадкоємності. Ось ми й дійшли до нинішнього абсурду. А добив систему імпорт електроенергії з РФ, Білорусі, коли у ядерний закон восени внесли правку, не прораховуючи наслідки. Тепер, якщо не зупиняти атомні енергоблоки, почнуться блекаути. Бо ВДЕ коштує скажених грошей, а держава зобов’язалася викуповувати всі вироблені ними кіловати. А якщо з диспетчерських міркувань їх зупиняють - мусимо компенсувати збитки.

До слова, як повідомив мені головний диспетчер, днями одна з сонячних електростанцій відмовилася виконувати диспетчерські вказівки зупинити виробництво. Уявіть собі, яка безвідповідальність! Зараз цим випадком займеться НКРЕ. Якщо кожен так чинитиме, станеться розвал енергосистеми, почнеться хаос. Бідні диспетчери вже сиві всі, вони фактично вручну керують системою, щоб не допустити блекаутів. На щастя, фахівці ще залишилися.

– Якось запобігти цьому можна було?

– Міненергетики мало би це передбачити і вже в 2017 році почати щось робити, вносити зміни в законодавство. Мало зобов’язати ВДЕ робити точні баланси, прогнозувати виробництво. Інструменти для цього є – «Укргідрометцентр» має систему для прогнозування погоди, що лягає в основу прогнозування виробітку сонячної і вітрової енергії. До речі, у нас ще й страшний перекіс у встановлених потужностях ВДЕ – понад 70% сонячних станцій, хоча в усьому світі переважають вітрові, які  й вночі можуть працювати. «Укренерго», що відповідальне за розвиток Об’єднаної енергосистеми, мереж, ще за старим законом щороку готувало план розвитку об’єднаної енергосистеми на 10 років. І жодного разу цей план не був прийнятий офіційно. Минулого року і позаминулого вже за новим законом розробили звіт відповідності енергосистеми та генеруючих потужностей, де чітко вказали: межа для “зелених” вже досягнута. І, слава Богу, цього року документ затвердили. Та досі країна жила без нього, а у звіті нинішня ситуація прогнозувалася.

ВСЯ СПРАВА У ПАЛИВІ І «ЕНЕРГОМОСТІ»

– Що ж тепер буде з енергосистемою?

– Тепер атомники будуть менше виробляти електроенергії, зменшиться їх частка в загальному балансі. А значить, виросте частка теплових електростанцій, тариф для яких становить 1,5 грн за кіловат в середньому, і частка ВДЕ, яким платять по 5 грн за кіловат. Якщо порівняти травень 2019 року з травнем 2020-го, частка виробництва на ВДЕ за рік зросла вдвічі. На травень, за прогнозом, на них припаде 1 млрд 90 кВт-год. Нагадаю, що деякі з встановлених в Україні сонячних електростанцій взагалі працюють за тарифом 13 грн. Тобто - ціна виросте однозначно і основне фінансове навантаження знову впаде на промисловість, адже перехресне субсидування до початку роботи нового ринку не ліквідували з популістичних мотивів. Тарифи для населення не піднімали з 2017 року, а все, що тоді наростили у 5 етапів, зжер “Роттердам+”. Ціна електроенергії для населення зараз становить в середньому 1,07 грн за кіловат, бо частка споживачів, яким на місяць потрібно менше 100 кВт, досить велика. Відповідно, промисловість має платити більше ніж 2 грн за кіловат і це ненормально, бо в усьому світі платить менше той, хто купує гуртом, а населення – дорожче.

– Тобто, електрика може подорожчати?

– Вартість кіловата виросте однозначно, а ще ж катастрофічно наростають борги… Останньою краплею стало зменшення споживання у зв’язку зі зниженням промислового виробництва у 4-му кварталі минулого року і у 1-му – поточного, а на додачу - у нас триває карантин.

Були часи – у травні 2017-го, під час блокади вугілля з ОРДЛО, - АЕС виробляли 68% української електроенергії, працювали на повну потужність.  Гідроелектростанції теж, бо того року стався гарний паводок. І поки вони підстраховували, ТЕС налагоджували поставки вугілля, перебудовувались на роботу з антрацитового на газове вугілля. Зараз виходу іншого немає, аніж скоротити потужності АЕС. І всі нарікання у бік Ольги Буславець (в.о. міністра енергетики та екології - ред.) за рішення відключити блоки - несправедливі. До кризи довели дії багатьох державних інституцій, у тому числі депутатів, які тепер раптово стали ярими захисниками ядерної енергетики.

– Ви згадали про заборгованість…

– Проблему з неплатежами треба було вирішити ще до впровадження нової моделі енергоринку. На 1 липня 2019 року у НАЕК “Енергоатом” було боргів від держпідприємства «Енергоринок» на 12 млрд грн, у 2020 рік за три місяці - борг 5 млрд грн від ДП “Гарантований покупець” (Державне підприємство "Гарантований покупець" утворене у квітні 2019 року, відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”. Серед напрямків роботи ДП - забезпечення роботи зеленої генерації, коли електроенергія викуповується за “зеленим” тарифом і продається на ринку «на добу наперед» - Ред.). Не платять державні шахти, водоканали, різні пільговики. НАЕК фінансовий план, затверджений минулого року, не виконає. До речі, була норма, що 90 відсотками прибутку держкомпаній розпоряджається уряд (змінена минулого тижня КМУ до 30%), тобто - на розвиток коштів не залишається. І навіть в цій ситуації у його власності знаходиться Ташлицька гідроакумулююча електростанція, на якій треба добудувати агрегати. Вони “позаріз” потрібні країні для маневрування, та звідки взяти гроші? Вони ще на добудову Дністровської ГАЕС (у сфері управління ПрАТ “Укргідроенерго”) необхідні, хоча і цих двох станцій буде замало для регулювання виробництва електроенергії.

Дається взнаки відсутність державної політики в цій сфері, планування, передбачення. Багато років енергетика працює за принципом «якось воно буде».

– Як зараз справи у “Гарантованого покупця”? На початку року він вже заборгував чимало.

– 5 млрд грн – “Енергоатому”, 3,7 млрд – “зеленим”, близько 250 млн – «Укренерго».

– Тобто, у можна спрогнозувати у найближчі місяці або ріст заборгованості, або підвищення тарифів?

– Підвищення тарифів - однозначно ні. Та оскільки промисловість платитиме більше, зросте ціна на товари, які вона виробляє, і то мінімум на 50%. Дешеву електроенергію АЕС (56,7 копійок за кВт/год) будуть частково заміщати електроенергією ТЕС по 1,8 грн та ВДЕ по 5 грн кВт/год, а заплатить за це кінцевий споживач, тобто - ми з вами.

Крім того, дефіцит оборотних коштів зупинить виконання «Енергоатомом» програм з підвищення ядерної безпеки, надійності та ефективності енергоблоків АЕС. Робота енергоблоків на обмежених (знижених) потужностях взагалі негативно впливає на їх технічний стан і призводить до ряду небезпечних наслідків: ерозійного зношення трубопроводів, арматури та лопатей турбіни, підвищеної вологості тощо.

– Що ж робити, які бачите найреальніші сценарії виходу з ситуації? Знаю, ви прихильниця ідеї встановлення малих модульних атомних реакторів, але це, мабуть, неблизька перспектива?

– Звісно, ці реактори - на майбутнє для розвитку енергосистеми. А зараз терміново потрібно припинити видачу технічних умов на побудову нових “зелених” станцій. Їхня кількість вже перевищує  можливості нашої енергосистеми. Далі - залучати інвесторів для будівництва газотурбінних електростанцій для гарячого резерву, які працюватимуть на газу і отримуватимуть на ринку додаткових послуг плату за потужність. Це найреальніший проект. І дістати коштів під якийсь державний кредит, державні гарантії, щоб НАЕК добудував Ташлицьку ГАЕС. Обладнання все українське, «Турбоатома», наше національне надбання виробляє турбіни, навіть імпортувати нічого не доведеться. А потім - вдосконалювати законодавство, щоб “зелені” оплачували небаланси.

На жаль, зарубали проєкт «Енергоміст Україна-ЄС», завдяки якому зараз би надлишок електроенергії експортували. Зарубали в той час, коли Польща принципово відмовляється купувати білоруські кіловати, але в той же час визнає, що з 2024 року буде відчувати дефіцит встановлених потужностей. Та й Литва відмовилась від білоруської електроенергії, лише ми погодилися на цю угоду. «Енергоміст Україна-ЄС» зараз би теж рятував атомну генерацію. Поляки якраз закривають старі вугільні станції, а на вугіллі там вироблялося 80% електроенергії. Вони б купували і навіть транзитом в інші країни доставляли українську електрику. Але свого часу деяким керівникам держкомпаній та екс-міністрам та голові  Комітету ВР  з питань ТЕК Андрію Герусу  забракло державницького мислення.

– А на які країни ви б радили орієнтуватися? Де дотримуються ідеального балансу ВДЕ, атомної та інших видів енергетики?

– Та хоч би приклад Франції, де 70% припадає на атомну енергетику і де державна компанія володіє не тільки всіма АЕС, а ще й будує “зелені” потужності, гідроелектростанції. Але відмінність французьких атомних станцій – вони можуть маневрувати протягом доби. Добова маневреність залежить від конструкцій палива. А паливо, яке ми купуємо у РФ, не дозволяє маневрувати. Є приклад Словаччини, де 50% електроенергії виробляється на атомних станціях, що гармонійно комбінується з ГЕС (з водою проблем немає) та ВДЕ. 

– Тобто справа навіть не в застарілих блоках АЕС, обладнанні, а в паливі?

– Саме так. Наскільки знаю, паливо компанії Westinghouse Electric Company (працює на українському ринку з 1992 року, єдиний альтернативний РФ постачальник ядерного палива для наших АЕС - Ред.) в принципі теоретично підійшло б для цього. І воно краще російського з точки зору гнучкості, не деформується, як російське. Конструкція  краща. Треба, щоб паливо проектувалося заздалегідь так, аби ці коливання навантажень витримувало. Це непроста інженерна задача, але Франція впоралася. А наші радянські реактори  працюють по-старому.

– Як ви оцінюєте призначення та перші кроки на посаді нинішньої очільниці Міністерства енергетики та захисту довкілля  України? 

– Хочу підтримати в.о. міністра екоенерго Ольгу Буславець, яка буде приймати рішення не популярні, але важливі для функціонування Об’єднаної енергосистеми України. Вона - фахівець, і я вважаю, що зможе вирішити питання незбалансованості ОЕСУ, залучаючи справжніх фахівців та експертів.

Тетяна Негода

Фото Данііла Шамкіна та Максима Ляшенка