Олексій Башкіров, голова Державної сервісної служби містобудування України

Масштабна реформа містобудування, ініційована президентом та прем’єр- міністром, хоч і не надто швидкими темпами, але все ж продовжує втілюватись в життя. Корупційного монстра – Держархбудінспекцію - ліквідовано, а замість неї створено два нових центральних органи виконавчої влади – Державну інспекції містобудування України та Державну сервісну службу містобудування України. В проекті ще третій – Державне агентство технічного регулювання. Перші два вже розділили між собою функції ДАБІ. За ДІМ закріпили контроль та нагляд, а Держсервісбуд буде займатися дозвільними процедурами. Саме його очільник Олексій Башкіров розповів в інтерв’ю Укрінформу про те, що наразі відбувається в будівельній галузі, про нову Єдину державну електронну систему у сфері будівництва та, власне ,про роботу самого Держсервісбуду.

- Пане Олексію, за що буде відповідати Державна сервісна служба містобудування України? На якому вона етапі створення?

-Державна сервісна служба буде займатись в першу чергу дозвільними та реєстраційними функціями у будівництві. Тобто ми будемо отримувати та реєструвати повідомлення про початок виконання робіт, видавати дозволи, приймати в експлуатацію об'єкти будівництва шляхом реєстрації декларацій та видачі сертифікатів.

Якщо раніше Держархбудінспекція зосереджувала в собі усі три напрямки: ліцензування, дозвільні функції, контроль та нагляд, то зараз ці функції розділені. Тобто сервісна служба буде виконувати реєстраційну функцію .

Наразі вже зареєстровано Держсервісбуд як юридичну особу. Внесено на розгляд до Кабінету Міністрів пропозиції щодо внесення змін до постанови КМУ щодо граничної чисельності органу. Тобто запуск Служби триває, йдуть реєстрації в податковій інспекції та казначейській службі України. Ми отримали електронні цифрові підписи та печатки. Чекаємо включення в мережу казначейства. Найближчим часом будемо затверджувати за погодженням з Мінрегіоном структуру Апарату та формувати штатний розпис, посадові інструкції і так далі.

-Розкажіть, якими будуть ваші перші кроки після запуску, що плануєте зробити спочатку?

- У першу чергу я хочу, щоб цей орган вже запрацював. Першочергове завдання - запустити цей механізм, оновити систему. Щоб ми змогли якісно та ефективно виконувати свої функції.

Крок за кроком кожного дня ми йдемо до нашої мети. Тоді вже будемо ставити нові цілі. Але в першу чергу у кожній області повинна запрацювати Сервісна служба. Хочу зауважити, що ми працюватимемо тільки на результат. Головне наше завдання забезпечити якісні і доступні послуги всім учасникам будівельної галузі.

-Скільки людей буде працювати у структурі?

-Зараз готується структура Держсервісбуду на 357 осіб. Плануються центральний апарат та структурні підрозділи в областях. Кількість співробітників в області залежать від навантаження, тобто кількості документів, які подаються в територіальні підрозділи. Ми хочемо, щоб люди мали можливість подати документи, отримати консультацію та якісну послугу на місці.  

-Який відсоток співробітників буде переведений до Держсервісбуду з ДАБІ? І як будуть набиратися нові люди?

-Нові люди будуть набиратися через конкурс, а також за переведенням. Ми плануємо набрати близько 30% співробітників із ДАБІ. Для нас головне, щоб у сервісній службі працювали фахові та порядні співробітники.

Ми ретельно підбиратимемо працівників в дозвільні відділи, щоб там ішла професійна робота. Суворі вимоги будуть до реєстраторів, тих, хто розглядатиме документи.

-А будуть нових людей якимось чином перевіряти? Можливо на корупційні ризики?

-Авжеж, обов’язково. Для цього є, по-перше, спецперевірка, є правоохоронні органи, це безпосередньо їх профіль роботи. З нашого боку будемо набирати людей, які найбільш ефективні та фахові.

-Як буде виглядати структура? Тобто в Держсервісбуді будуть територіальні органи?

-Наразі розглядається варіант з розміщенням територіальних органів у кожній області України. Тобто Держсервісбуд – це одна юридична особа. А тероргани будуть, як структурні підрозділи. Це доцільно з точки зору того, що для якісної послуги нам потрібно надавати консультації на місцях для забудовників та інших учасників будівельного ринку. Таким чином ми зможемо зменшити кількість відмов та зауважень при заповненні документів.

От, наприклад: є категорія людей, які мають труднощі у користуванні з комп'ютером, і їм буде складно самостійно заповнити документи в електронному вигляді. Тому вони матимуть можливість прийти до територіального органу та отримати консультацію, отримати роздрукований бланк, заповнити та подати документи до Центрів надання адмінпослуг. Для цього і будуть працювати тероргани Держсервісбуду в кожній області. Потрібно забезпечити якомога комфортніші, зручніші та якісніші умови надання послуг.

-А децентралізовані сервісні служби при органах місцевого самоврядування існуватмуть?

-Що стосується органів місцевого самоврядування, вони також будуть займатися реєстраційними функціями.

Один із наших пріоритетів, це передача повноважень сервісної служби на місця.

Крім того, існують і створюються об’єднані територіальні громади (ОТГ). Безпосередньо громади будуть на себе перебирати реєстраційні функції сервісної служби.

Тобто, вже на місцях буде працювати сервісна служба, яка реєструватиме та видаватиме дозвільні документи. Це робиться для того, щоб на місці існував повний цикл послуг, від отримання містобудівних умов та обмежень до введення об'єкта в експлуатацію.

-А коли вся ця децентралізація відбудеться, ваша роль якою залишиться? Ваш центральний апарат просто стане не потрібен на якомусь етапі?

-Наше завдання зараз - здійснити децентралізацію, передати функції, щоб усі учасники будівельної галузі мали можливість на місці швидко отримати якісні адміністративні послуги.

Але для цього ще потрібно, щоб у органів на місцях було бажання перебрати на себе реєстраційні функції, бо не всі хочуть їх отримувати. Не всі хочуть брати на себе відповідальність. Тобто, що ми бачимо зараз? В Україні передано функції на 101 децентралізований орган, а потрібно передати ще понад тисячу.

Щодо центрального апарату Держсервісбуду, то він залишиться. Роботу потрібно систематизувати, аналізувати, вдосконалювати. Крім того, потрібно буде дивитись, як на практиці дотримуються законодавства, виявляти та виправляти недоліки,  вносити пропозиції щодо покращення процесу до Мінрегіону і т. д.  Адже децентралізованим органам передаються тільки реєстраційні функції.

-А відрізняється від того, що був у ДАБІ, процес видачі дозвільної документації? Якщо так, то як саме?

-Так, відмінність є. Постановою Кабміну від 13 березня 2020 року № 218 було затверджено зміни до порядку видачі дозволів та сертифікатів. Головна відмінність, це введення такого поняття як чек-лист. Є чіткий перелік документів, які забудовник повинен подати до центрів надання адмінпослуг, є чіткі вимоги, які повинні бути дотримані при розгляді документів реєстратором сервісної служби -такі, як відсоток забудови, збереження охоронних зон, забезпеченість об'єкта прибудинковими майданчиками у достатній кількості та майданчиками для паркування автомобілів, використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Якщо ці вимоги витримуються, забудовник отримує дозвіл та може починати будівництво. Щодо введення об'єкта в експлуатацію, так само тепер є чек-лист за результатами виїзного огляду, на підставі якого, згідно з переліком, інспектор перевіряє дотримання вимог містобудівного законодавства та надає довідку, що на об'єкті  роботи все виконано згідно з проектною документацією, будівельними нормами, та відомості в акті готовності є достовірні. Це є підставою для видачі сертифікату забудовнику.

Крім того, зменшили терміни розгляду документації. На сьогоднішній день термін розгляду скоротився удвічі, та становить 5 робочих днів, тобто в понеділок документи надійшли до сервісної служби, і до кінця тижня забудовник отримує дозвіл.

-Скажіть, зараз дуже багато скарг на те, що фактично зупинена робота по видачі дозволів на початок будівельних робіт і сертифікатів прийняття в експлуатацію? Просто з усіх мас-медіа ллється інформація, що «от рекордно впало». Ви щось можете з цього приводу сказати?

-У принципі зараз ще ДАБІ виконує ці функції, тому краще саме у керівників ДАБІ це запитати. Щодо обєктів СС1 - реєстрація здійснюється в тому самому порядку, процес не було зупинено, він триває і досі. Крім того, є публічний реєстр та відкрита система «прозора ДАБІ», де можна побачити актуальну інформацію щодо виданих документів на сьогоднішній день. Вона працює у режимі реального часу.

-З 6-го липня експериментально запущено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Що це означає для Держсервісслужби? 

-Ну, по-перше, це експериментальна система. Її розроблено для того, щоби систематизувати усі відомості, які стосуються будівництва, в одній базі даних. Тобто інформацію щодо виданих містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів, розробленої проектної документації, виданих експертних звітів, дозвільних документів, паспортів БТІ та введення об'єктів в експлуатацію.  

Це зроблено для того, щоб і реєстраторам сервісної служби, і іншим учасникам будівельної галузі було максимально зручно працювати, та мати повну інформацію щодо об'єктів будівництва.

Основними складовими цієї системи є Реєстр будівельної діяльності та кабінет  забудовника.  Користувач зможе подати документи уже в електронному вигляді. Документи підписуються електронним підписом і система їх перевіряє. Такий підхід зменшує корупційні ризики, забезпечує прозорість та відкритість даних.

Держателем системи є Мінрегіон, розробник – Мінцифра. Сервісна служба буде користувачем. Але наразі ще ДАБІ виконує ці функції та безпосередньо користується системою - до моменту повноцінного запуску Держсервісбуду.

-Тобто одні і ті ж документи можна буде подати через ЦНАП і в електронному вигляді?

-Так, буде два варіанти подачі документів – ЦНАП і електронна система.

Система буде автоматично реєструвати документи. І перевіряти їх. Якщо в документах буде якась помилка, система про це сигналізує і сповіщає посадову особу, яка також виступає як користувач. Тобто йдеться про ті документи, у яких є ризики – саме для цього і потрібна сервісна служба, вона буде розглядати їх і приймати рішення щодо реєстрації.

-А вона підключена до якихось баз, які фільтрують документи?

-Наскільки мені відомо, система підключена до багатьох реєстрів, щоб якісно перевіряти всі пункти в документах. Таких як, Реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр атестованих осіб, Реєстр експертних організацій, Публічна кадастрова карта, запроваджений Реєстр містобудівних умов та обмежень, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ін. Система буде обробляти дані і перевіряти їх та повідомляти про можливі ризики або помилку в документі забудовника. Потім вже посадова особа приймає рішення щодо дотримання поданого документу вимогам Порядку.

-Яка тоді ваша роль у цьому процесі, коли система запрацює на постійній основі і можна буде вже всі послуги отримати через цю систему? Яка роль Держсервісбуду на цьому етапі?

-Окрім того, що ми реагуватимемо на ризики, які буде видавати система, сервісна служба розглядатиме документи, які подають через ЦНАП. Вони надсилаються всі до Держсервісбуду, потім ці документи розглядає посадова особа і приймає рішення щодо реєстрації. 

- У ДАБІ навколо Реєстру і кабінету забудовника було багато скандалів. Навіть віце-прем’єр Михайло Федоров повідомляв про транзитний сервер, через який цей Реєстр керувався вручну. І якщо взяти конкретний випадок – це незаконне зведення десятиповерхівки на вулиці Мирній, 2/1. ЗМІ пишуть, що ця забудова належить ексдепутатці Оксані Білозір. Об’єкт нібито через е-кабінет був прийнятий в експлуатацію під виглядом об’єкта СС1, хоча він має клас наслідків СС2 чи СС3. Чому таких багів не буде в новій системі? І ви взагалі в це вірите?

-По-перше, наразі доопрацювали кабінет забудовника. Він інтегрований в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Забудовник може подати свої документи, і їх відфільтрує система. Там буде калькулятор розрахунку класу наслідків, можливість визначення цільового призначення земельної ділянки і т.д. Тобто система сама буде відсіювати об'єкти, які не відносяться до СС1.

Як працюватиме кабінет: забудовник заходить у систему під своїм цифровим підписом, подає документи, система їх реєструє. Або, якщо є помилки при заповнені, система не дасть можливості замовнику отримати документи, поки він не виправить ці помилки. Щодо скандальної забудови на Подолі і чому таке більше не повториться - відтепер система буде сама відмовляти в таких ситуаціях. Будуть автоматичні перевірки щодо розрахунку класу наслідків, щодо аналізу місця розташування об’єкту, щодо типу об’єкту, поверховості і т.д.  Якщо є ризики, система автоматично надсилає документ на розгляд реєстратору, і вже він перевіряє документ та приймає рішення. Минулий кабінет не підтримував такі функції.  І тепер сам реєстратор буде нести персональну відповідальність за кожен документ і за прийняте ним рішення. Такий підхід мінімізує кількість скарг.

Крім того, при розробці нової системи повинні були врахувати всі фактори, які в минулому були недопрацьовані.

Зазначу, що такий підхід значно спростить будівництво невеликих об'єктів та індивідуальних будинків. Наприклад, ви хочете побудувати будинок до 500 кв.м. У вас є земельна ділянка, є будівельний паспорт, ви можете не виходячи з дому подати повідомлення, і воно автоматично буде зареєстроване. Тобто за десять-двадцять хвилин можна отримати послугу і вам не потрібно його друкувати, їхати або надсилати в ЦНАП. В першу чергу ви економите свій час.

-Але громадськість турбують більше об’єкти саме СС2 та СС3, які спотворюють території, заважають людям жити, і таких більшість.

-Щодо об'єктів СС2, СС3, то там є автоматична перевірка,  умови щодо обмежень, які визначають гранично допустимий відсоток забудови, висотність будівлі, щільність населення, санітарно-охоронні зони, наявність експертизи і  інше. 

У нас на сьогоднішній день в проекті закону є дві підстави для відмови, це - не подання повного переліку документів та недостовірність. Тобто якщо є повний перелік документів: є проект, експертний звіт, містобудівні умови та обмеження, є всі накази, тобто якщо всі документи є і вони достовірні, то тоді забудовник отримує право на виконання будівельних робіт. Окрім цього за нашою роботою, зокрема за виданими дозволами, буде здійснюватися нагляд, цим буде займатись Державна інспекція містобудування України.

-Розкажіть трошки про себе: звідки ви взялися, молодий новий керівник служби?

-Останні 5 років я працював в департаменті ДАБІ Київської області, чотири з них  - займав посаду начальника відділу з дозвільних процедур Департаменту ДАБІ у Київської області. У мене є декілька повних вищих освіт. Я закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана – я магістр з обліку та аудиту, отримав диплом спеціаліста у Київському національному університеті будівництва та архітектури – я інженер-будівельник. Також є у мене диплом  Інституту інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури, кваліфікація -  інженер з землеустрою та кадастру. Одружений, маю сина.

Зараз очолюю Держсервісбуд. Працюю над його запуском та реалізацією масштабної реформи містобудування. Роботи багато, але я впевнений, що ми зможемо створити ту структуру, той продукт, який дійсно спростить механізм і покращить якість надання адмінпослуг для людей.

Андрій Богданов. Київ.