Газовий ринок лібералізували. Але ціни зросли не тому

Укрінформ узагальнює практику перших днів роботи оновленої моделі ринку, рівень конкуренції та цінові прогнози на недалеке майбутнє

Початок серпня приніс українцям дві важливі новації, пов’язані з газопостачанням. Одна новина – вочевидь, добра: в рамках лібералізації газового ринку кожен споживач отримав право обирати вигіднішого для себе постачальника. Друга ж таїть потенційні ризики: скасовано ПСО (покладання на НАК “Нафтогаз” спеціальних обов’язків із продажу населенню “блакитного палива” за пільговою ціною). Відповідно, у разі стрімкого зростання вартості газу у світі наші гаманці вже ніщо не захистить – матимемо платити на рівні із промисловими споживачами.

Утім, не панікуймо завчасно. В “Нафтогазі” запевнили: жодних підстав для цінового стрибка наразі немає. До кінця опалювального сезону 2020-2021 без ПСО ми платитимемо за газ менше, ніж минулої зими – за умов покладання на постачальника спецобов’язків. До того ж, до наступного квітня зберігатиметься дія ПСО “Нафтогазу” при постачанні палива підприємствам теплокомуненерго. Отже, і тепло взимку матимемо “не за усі гроші світу”...

Надалі ж – повертаємося до першої новини – повноцінна конкуренція на ринку постачання палива має стати важливим елементом стримування тарифів. Завдяки усіляким “пряникам” від постачальників, котрі намагатимуться “зацікавити” нас саме своїми послугами. А оскільки структур, які хочуть торгувати газом, вже кілька сотень, – а потенційно можуть бути і тисячі, – монопольні змови на ринку стануть неможливими. Принаймні, поки що у це віримо...

Зміна постачальника. Як це працює?

1. Обирай.

Щоб змінити газопостачальника, треба звернутися до обраного вами нового надавача послуги – онлайн чи завітавши до його сервісного центру. При виборі поки що доведеться сподіватися на добросовісність реклами, яку подають учасники ринку. Адже універсального сервісу, який би дозволяв об’єктивно порівнювати пропозиції від різних постачальників, наразі немає. І це – перша вада нового ринку, якої, щоправда, обіцяють швидко позбутися.

Ще одне технічне завдання на найближчі місяці – сформувати реєстр усіх українських споживачів, до яких матимуть доступ ліцензовані постачальники.

2. Перевіряй.

Ліцензії на торгівлю газом отримали вже понад півтисячі підприємств. Проте, не всі вони готові до роботи – більшість не мають ні якісних сайтів, ні центрів обслуговування клієнтів, ні кол-центрів, ні можливостей формувати і надсилати людям рахунки. Те ж стосується й відсутності угод із власниками газу, який можна постачати на ринок. Тому, за оцінками фахівців, поки що у “боротьбу за клієнта” реально включилися не більше 50 компаній – лише десята частина із тих, що мають ліцензії.

А перевірити, чи має право (ліцензію) на постачання газу та чи інша структура, можна на сайті Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Також компанія, що працює із побутовими клієнтами, повинна мати власний діючий веб-сайт.

3. Подавай заявку.

Пакет необхідних для зміни постачальника документів – мінімальний: паспорт, індивідуальний податковий номер, документ, що підтверджує право власності або розпорядження помешканням (причому, його вимагають не всі) та останній рахунок за розподіл газу (“платіжка”). При цьому ставити до відома нинішнього (“старого”) постачальника, офіційно розривати договір із ним чи отримувати довідку про відсутність заборгованості не треба. Це вже – завдання нового надавача послуг.

4. Отримуй.

 Одним із “першопрохідців” став голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, який похвалився, що вже змінив постачальника природного газу до своєї оселі.

“Коротко: все працює. І працює онлайн. Спасибі команді”, – наголосив посадовець. За його словами, при зміні постачальника найбільше часу у споживача відбирає оформлення електронного цифрового підпису. Подання ж заявки і пакета документів через сайт дочірньої компанії “Нафтогазу” (gas.ua) майже миттєві. Щоправда, потім доведеться кілька днів почекати рішення про оформлення правовідносин із новим постачальником, що ухвалюється без присутності споживача.

Принагідно зазначимо: можливість зміни постачальника було передбачено вітчизняним законодавством ще з 2015 року. Але донині цей крок практично не мав сенсу. Оскільки ціна газу за ПСО майже завжди була нижчою за ринкову. Тепер ситуація має змінитися. І потенційно зміна постачальника може бути цікавою для сотень тисяч українських домогосподарств – особливо в приватному секторі, для якого навіть невелика різниця в ціні “має значення”. Для чого, власне, і спростили процедуру. А також пришвидшили ухвалення відповідних рішень. Якщо раніше процес переходу до нового постачальника тривав до 100 днів, то тепер – лише від 4 до 21 дня.

5. І не помічай жодних незручностей.

Подачу газу клієнтові, який змінив постачальника, не припинятимуть ні на мить. Про жодну необхідність заміни труб чи іншого газового обладнання не йдеться. Адже мережами опікуються не газопостачальні компанії, а оператори газорозподільних мереж (облгази). А їх, на відміну від постачальників, змінити не можна. Бо то – природна монополія для кожного регіону...

Новий ринок газу – мета, перспективи і ґанджі, які належить виправити

“Повноцінний запуск ринку природного газу для населення та конкуренція постачальників дозволять домогосподарствам скористатися усіма перевагами низької ціни на природний газ”, – переконує керівник НАК “Нафтогаз” Андрій Коболєв. Як очікується, цьому сприятимуть обидва серпневі газові нововведення. Ринкові ціни на газ і прозорі умови роботи стимулюватимуть появу нових гравців і підвищення конкуренції поміж постачальників.

1. Переваги, які отримаємо зараз і у майбутньому

"У перспективі конкуренція відкриє для населення безліч можливостей, яких ми були позбавлені. Домогосподарства, наприклад, зможуть обирати постачальників зі зручним сервісом, вигідними пропозиціями або брати участь в акціях на кшталт тих, які влаштовують провайдери інтернет-послуг і мобільні оператори", – прогнозують у “Нафтогазі”.

Про конкретні терміни, коли наші співвітчизники зможуть відчути переваги нової моделі ринку, експерти говорять обережно. Більшість погоджуються: до кінця року, або й до завершення наступного опалювального сезону, споживачі й постачальники “придивлятимуться” одне до одного. Масової “міграції” клієнтів між постачальниками не буде.

А вже у 2021-му рівень конкуренції може суттєво зрости, на ринок почнуть активно заходити нові гравці. Галузеві експерти нагадують, що у Європі, де газові ринки лібералізували уже давно, щороку змінюють постачальника на “більш вигідного” до 20% споживачів.

Втім, експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев не вірить, що найближчим часом і навіть у середньостроковій перспективі рівень конкуренції на вітчизняному газовому ринку буде таким як у Європі. “Якогось ажіотажу з боку трейдерів, немає. Особисто я бачив лише тарифні пропозиції від групи “Нафтогаз”. Здається, що – принаймні, на першому етапі, – ніхто не збирається серйозно конкурувати з нею у цьому сегменті. Бо група має у розпорядженні ресурс “Укргазвидобування”, який, безумовно, дешевший, ніж імпортне “блакитне паливо”, – констатує експерт. І прогнозує, що пропозиції “Нафтогазу” будуть кращими, ніж, приміром, у місцевих газзбутів:

• по-перше: це будуть комплексні тарифні плани, а не ціни лише на один місяць, що формуватимуться з урахуванням паритету імпорту,
• по-друге: цінова пропозиція “Нафтогазу”, природно, буде нижчою від ціни паритету імпорту,
• по-третє: НАК “Нафтогаз” є постійним партнером “Укрпошти” та “Укрзалізниці”, які можуть через свої ресурси поширювати необхідну йому інформацію. Таким чином, це буде чи не єдина компанія, інформація про послуги якої буде доступною для споживача по всій країні.

“І цілком зрозуміло, що завдяки цьому саме переважно до “Нафтогазу” звертатимуться споживачі, які побажають змінити постачальника”, – робить висновок пан Рябцев.

2. Монополізація ринку групою “Нафтогаз”: загроза чи позитив?

З одного боку, те, що, віддавши перевагу “Нафтогазу”, ми з вами зможемо “насолити” не завжди чесним зі споживачами приватним газзбутам, начебто й непогано. Тим паче, що доходи “Нафтогазу” – поміж найбільших джерел наповнення Держбюджету. З іншого ж – апріорі вигідніше становище, яке група має на ринку, звужує можливості для конкуренції. А отже наш газовий ринок ще довго не буде “європейським”.

“Юридично доведеної монополії “Нафтогазу” не існує. Тобто, немає рішення Антимонопольного комітету, який би визнавав НАК чи окремі його компанії монополістами на тому або іншому сегменті енергоринку. Про це кажуть лише галузеві експерти і конкуренти групи “Нафтогаз”, – пояснює Геннадій Рябцев. – Та це не означає, що компанія не намагатиметься використати усі можливі важелі, аби де-факто отримати таке становище. І за таких умов з нею буде складно конкурувати будь-кому – у тому числі, й іноземним трейдерам. І зараз я не бачу суттєвої зацікавленості у виході на український сегмент газового ринку якихось гравців з-поза меж України. А розмови про те, що “прийдуть іноземці і завалять нас супервигідними тарифними пропозиціями”, що будуть кращими, аніж у НАК “Нафтогаз”, вважаю “казочками”, – каже пан Рябцев.

3. Важливо: зміна постачальника – не порятує від боргів перед попереднім

Серед нерозв’язаних проблем, які новий ринок отримує у спадок від “старого” – питання заборгованості клієнтів. Адже, як зазначалося, наявність боргів не є перепоною для зміни постачальника... Тож існує ймовірність, що неплатники з року в рік “мігруватимуть” від одного постачальника до іншого – без жодних для себе наслідків. А заподіяні ними збитки надавачі послуг перекладатимуть на дисциплінованих клієнтів. Що поступово призводитиме до не пов’язаного із ринковими умовами, зростання цін.

Але... Потенційні “перебіжчики” мають пам’ятати: перехід до іншого постачальника не означатиме, що їхні борги перед попереднім із часом “розсмокчуться”. Якщо клієнт визнає заборгованість, її потрібно буде сплатити чи реструктурувати. Якщо ж хтось не погоджується, має звертатися до суду.

“Якщо домогосподарство заборгувало велику суму за газ, то будь-який постачальник – незалежно від того, чи це приватне підприємство, чи (формально) державне, чи комунальне – намагатиметься за допомогою колекторських служб “вибивати” ці гроші. І всі пропозиції, що зараз напрацьовуються, – в тому числі, і в НКРЕКП та Міністерстві енергетики, – спрямовані на підвищення штрафів і пені та посилення відповідальності споживачів за неплатежі. Думати ж, що прийде “добрий дядечко” й ухвалить закон про скасування комунальних боргів, не варто”, – попереджає Геннадій Рябцев.

Це щодо боргів домогосподарств. Що ж до заборгованості – як дебіторської, так і кредиторської – теплокомуненерго та інших підприємств, які забезпечують споживачів теплом, то тут експерт рекомендує підходи, подібні до тих, що віднедавна застосовуються на оптовому ринку електроенергії. “Нещодавно ухвалено Закон України “Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії”. Документ допомагає боротися із дивною ситуацією, коли, приміром, державне підприємство заборгувало державному, комунальне – комунальному, і при цьому вони не мали можливостей взаємозаліків чи алгоритмів взаємного погашення заборгованих сум. Слід поширити таку практику і на ринок природного газу. Тим паче, що правила й механізми, які використовуються на цих ринках на теренах ЄС, дуже схожі”, – каже Геннадій Рябцев.

Ринкові ціни на газ, за прогнозами, не перевищать торішніх “неринкових”

Серпнева ціна на “блакитне паливо” для побутових клієнтів газового дивізіону НАК “Нафтогаз” – ГК "Нафтогаз України" в рамках тарифу "місячний" становить 3 гривні 24 копійки (із ПДВ, але без урахування вартості розподілу (доставки), – повідомили у прес-службі компанії. Нагадаємо, транспортування кубометра палива в середньому обходиться у 22 копійки. Націнка за розподіл палива, яку НКРЕКП визначає окремо для кожного газозбутового підприємства, коливається від 15 до 73 копійок за “куб”. Таким чином, кінцева ціна газу для населення цього місяця коливатиметься в межах від 3600 до 4200 гривень за тисячу кубометрів. Це у півтора-два рази дешевше, ніж нам доводилося платити минулої зими. Хоча й на 30-40 копійок за кубометр дорожче, аніж у липні. У прес-службі ГК “Нафтогаз” підвищення пояснили тим, що “ринок входить у сезон високих цін, який, зазвичай, настає із наближенням опалювального періоду”.

Раніше “Нафтогаз" оприлюднив умови продажу й постачання палива після завершення дії спецобов'язків. Йдеться про річний контракт на постачання газу зі щомісячним формульним визначенням ціни, яка буде відома до початку місяця постачання. Дотепер, нагадаємо, про вартість газу ми дізнавалися лише наприкінці місяця – за результатами біржових торгів із 1 по 22 число місяця на найбільшому в Європі газовому хабі ТТF.

Відтепер “Нафтогаз” передбачив для клієнтів такі умови розрахунків:

• 100% передоплата;
• оплата частинами кожні 10 днів упродовж періоду постачання;
• оплата до 25 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Якщо ж клієнт оплатить рахунок до 15 числа, зможе заощадити 1% нарахованої суми.

А в четвер, 6 серпня, газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначила ціну на паливо у рамках тарифу "річний" – 4 гривні 73 копійки за кубометр (з ПДВ, але без урахування доставки). Під’єднатися до тарифу можна буде з 15 серпня.

Раніше ж у “Нафтогазі” запевнили: “Суттєві запаси газу у підземних сховищах (22 мільярди кубометрів) дозволять зберегти ціни на “блакитне паливо” на відносно низькому рівні навіть у розпал опалювального сезону. Тим паче, що до жовтня до ПСГ планують закачати іще майже 4 мільярди “кубів” палива, яке порівняно дешево купують на європейських хабах.

Водночас у коментарі Укрінформу експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев висловив сумнів, що ПСО скасували остаточно. І пояснив це тим, що запропонована групою “Нафтогаз” ціна для населення відрізняється від вартості газу для промисловості. “Скасування ПСО мало б вирівняти ці показники. Тому маю передчуття, що, скоріше за все, – або це оформлять окремим рішенням, або напівофіційно – ціни для домогосподарств і надалі залишатимуться трохи нижчими. Чи це крок “Нафтогазу” на шляху до монополізації цього сегмента ринку, чи висловлені неофіційно “побажання” Уряду, говорити наразі не беруся”, – підсумовує Рябцев.

Владислав Обух, Київ