Ситник пояснив, чому справа ПриватБанку "гальмує"
Не всі питання у розслідуванні кримінальних проваджень залежать від САП і НАБУ. Ще є проведення експертиз або виконання іншими країнами міжнародно-правових доручень.
Про це директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив на брифінгу в Укрінформі, відповідаючи на запитання щодо справи ПриватБанку.
"З приводу справи ПриватБанку - вона ключова, ми повністю усвідомлюємо свою відповідальність щодо цієї справи. Ми працюємо, але не всі питання залежать від нас, бо експертизи потрібно проводити, а у нас немає експертної установи, ми багато в чому залежимо від інших органів, тут певні проблеми іноді виникають. І друге, мабуть, головне – те, що справи пов’язані з виконанням міжнародно-правових доручень, ця система міжнародної співпраці формувалася дуже давно", - сказав Ситник.
За його словами, деякі міжнародні доручення виконуються рік і довше, і "все залежить від того, наскільки ми збираємо інформацію, в тому числі і за кордоном". Ситник уточнив, що інформації зібрано дуже багато, зокрема з приводу певних експертних досліджень. "Щоб ви розуміли, перші міжнародні доручення, беремо одну конкретну справу (ПриватБанку – ред.), були направлені відразу у 2017 році після початку провадження. Відповідь на ці перші доручення ми отримали лише у 2019 році взимку. Тобто, це так довго і тривало, і ми не можемо вимагати, щоб ці доручення робилися швидше", - зазначив зі свого боку керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький.
Директор НАБУ уточнив, що, наприклад, якщо говорити про Швейцарію щодо питання міжнародної співпраці, то вона відбувається з цією країною набагато швидше. "Але є країни, наприклад, Панама – по два роки не отримуємо (відповіді на такі доручення – ред.). З офшорних зон традиційно дуже важко отримати відповідь швидко, а іноді взагалі отримати її", - зазначив Ситник.
Як повідомлялося, уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів "ПриватБанку" (найбільші – бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов), вирішив націоналізувати найбільший на українському ринку банк.
Для того, щоб врятувати його, держава здійснила докапіталізацію на понад 155 млрд гривень.
Ексвласники банку вважають націоналізацію незаконною. Тривають судові суперечки (і в Україні, і в закордонних юрисдикціях).
Окружний адмінсуд Києва 18 квітня 2019 року за позовом Коломойського скасував рішення про націоналізацію "ПриватБанку". У відповідь на це Кабмін, Нацбанк і "ПриватБанк" одразу в травні оскаржили це рішення.
15 жовтня "ПриватБанк" здобув перемогу в Апеляційному суді Англії та Уельсу у справі проти Коломойського та Боголюбова.
Судді вирішили, що "ПриватБанк" має достатньо передумов для судового розгляду справи та отримання відшкодування в сумі близько 3 млрд доларів. А судовий указ про всесвітній арешт активів залишається чинним до рішення по суті.