Розвивати чи оподаткувати: Рада вирішує долю грального бізнесу
Депутати мусять визначитися зі змінами до Податкового кодексу якнайшвидше, інакше легалізація азартних ігор, як задумували, не спрацює
Після літніх канікул депутатам довелося взятися за доопрацювання найнагальнішого. Схвалений ними у липні законопроєкт про легалізацію грального бізнесу, як відомо, був прийнятий з рядом правових колізій, які слід було негайно усунути. Перш за все – «примирити» новий закон про азартні ігри з чинним Податковим кодексом, щоб вони узгоджено запрацювали. Відповідний законопроєкт 2713-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей» зареєстрували в Раді ще 19 червня. Відтоді документ перебуває на розгляді профільного комітету. Точніше, активне обговорення цього законопроєкту Олега Марусяка почалося тільки зараз, з відкриттям чергової сесії парламенту. І з підгонкою законодавчих «хвостів», схоже, не все гаразд. Та й дискусії довкола оподаткування азартних ігор тривають.
ПОДАТКИ ЗАЧЕКАЮТЬ
Обговорення 2713-д справді дещо затягується, говорить член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк: депутати зіткнулися з трьома великими проблемами, пов’язаними з документом. Перша – це саме питання звільнення від оподаткування виграшів і зменшення ставок спеціального грального прибутку. «Багато експертів від податкового права і грального бізнесу виступають проти, бо це якось несправедливо, – пояснює Железняк. – Друга проблема – відстрочення платежів». Законопроєктом передбачено, що оподаткування не застосовуватиметься, поки не запрацює система онлайн-моніторингу. Але цій системі дозволено розроблятися ще цілих два роки, отже, на цей термін гральний бізнес фактично звільняється від податків.
Все це, за словами Железняка, обговорювали минулого четверга на засіданні комітету, намагалися, зокрема, змінити цю норму і просто відкласти оподаткування на рік. «Але це не вдалося через третю проблему, яка полягає в тому, що цим законом хочуть виправити ще й колізії, допущені в основному законі», – розповідає депутат від «Голосу». Їх декілька, і головна – щодо призначення комісії, яка регулюватиме ринок. Незрозуміло, хто ж її призначає: одна норма говорить – Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, інша – Кабмін. «Слуги народу» хотіли цим законом закріпити право все-таки за урядом, але паралельно з цим додали ще чимало норм. У багатьох депутатів виникли питання щодо їх кількості, механізму внесення і чому, власне, ми ліземо в норми, що не стосуються колізій», – говорить Железняк. Тому минулого четверга розгляд законопроєкту про податкові зміни вирішили відкласти мінімум на тиждень, щоб всі члени комітету вчиталися як слід у текст і конструктивно продовжили обговорення. «Бо виглядало так, що все те закінчилося б черговим провалом у залі ВР», – пояснює Ярослав Железняк.
ЧИ ВДАСТЬСЯ ПРИВАБИТИ ГРАВЦІВ І ІНВЕСТОРІВ?
Депутати розбираються з правовими і регламентними нюансами, а експерти все ще обговорюють, чи доцільно погоджуватися на пропозиції пана Марусяка. А саме – скасування податку на виграш та зменшення податкових ставок на спеціальний дохід. Одним лиш податковим навантаженням неможливо закривати всі діри в бюджеті й забезпечити стабільне економічне зростання, для цього такі установи, як МВФ, навпаки, радять податкову лібералізацію для цього, вважає один з активних учасників цих обговорень політолог-міжнародник Антон Кучухідзе. Це якщо глобально. А конкретно про податок на виграш – його треба скасувати, щоб іноземці грали в Україні, говорить він. «Ми станемо більш конкурентними на фоні інших юрисдикцій, що вже функціонують. У Польші, Румунії цей податок відсутній, в Італії, Німеччині, Великобританії, що є лідрами в Європі за надходженнями коштів до держбюджету від гральної індустрії (від 15 до 20 млрд євро щороку), гравець теж не платить», – приводить приклад він.
Зате в Білорусі діє 4-відсотковий податок на виграш, у Грузії – 1-5%, і коли у нас буде нульова ставка, матимемо шанс випередити сусідів. «Інвестор вкладає туди, куди зможуть затягти максимум гравців. Навіщо комусь український оператор, де треба за виграш викласти 18% суми, якщо можна зареєструватися на американському сайті й спокійно грати?» – аргументує Кучухідзе.
Якраз на інвесторів українські нововведення й не розраховані, вважає економічний експерт Олексій Кущ. «Гральний бізнес в Україні створюється не під системних закордонних інвесторів, а як кустарний бізнес, під власні внутрішні угрупування, які контролюватимуть його», – ділиться враженнями він. А отримувати економічну ренту вигідніше, мінімізувавши податки. Інші ж країни діяли інакше. Основний дохід держави отримують у таких ситуаціях за рахунок супутніх інвестицій.
«Збори, отримані з виграшів, складають певну частину цих доходів, але супутні прибутки економіки набагато важливіші. Це можливо лише за кластерного розвитку бізнесу, відкриття гральних зон», – пояснює експерт інституту Growford Олексій Кущ. Бо в цих хонах активно будуються готелі, ресторани, яхт-клуби, а це все – робочі місця, податки. Зрештою, люди витрачають великі гроші на відпочинок. «Але в нас у законі не закладена кластерна філософія, гральні установи можуть працювати по всій території країни, а це мінімізує інвестиційний ефект, – переконаний він. – Тому в нас навпаки, треба максимізувати податкові ставки, щоб держава хоч якісь кошти з легалізації бізнесу отримала».
ПЛАТИТИ ПОДАТКИ АБО ЗА ДОРОГУ ЛІЦЕНЗІЮ
Ці кошти оператори ринку сплатять під іншим соусом, нагадує Антон Кучухідзе. В Італії загальна ліцензія на відкриття грального бізнесу коштує 262 тисячі євро, а відкрити казино у Києві коштуватиме близько 8,5 млн євро, знов вдається до порівнянь він. «Держава чинить так, щоб ввести прихований платіж замість податку на спеціальний дохід (валовий гральний дохід, GGR – ред.), доки його офіційно не буде введено, – пояснює він. – Логіка така: в Європі низька вартість ліцензій і високі податки, а в Україні за рахунок дорогих ліцензій слід було б дати бізнесу попрацювати без GGR». Коли тривали консультації в парламенті, представники бізнесу пропонували – платою за ліцензію внесемо все, що мали б заплатити по GGR, поки запуститься система онлайн-моніторингу, і ця модель була схвалена, стверджує Кучухідзе. «І вийшло, що, за деякими підрахунками, за вартістю ліцензій українські – на 3-у чи 5-у місцях у світі. Тому підтримую голос бізнесу», – пояснює експерт. Зрештою, якщо не дати бізнесу заробити в правовому полі, він шукатиме способи робити це в тіні, нагадує він.
Тим часом легалізація гральної індустрії запущена, і міністр Кабміну Олег Немчінов уже повідомляв, що цього тижня уряд, можливо, навіть прийме положення про Комісію, що регулюватиме її. «Не виключено, що скористаються окремою нормою, яка дозволяє на час пандемії піти шляхом прямих призначень, не проводити конкурс для призначення її членів, – висловлює припущення Кучухідзе. – За інформацією, яку маю, робоча група при Кабміні вже створена, процес триває». Зі свого боку стараються й депутати. «Документ (рішення щодо законопроєкту про податкові зміни – ред.) поки готується, попереднє рішення по 2713-д вже неактуальне, – розповідає Ярослав Железняк. – У найближчі тижні його знов винесуть на комітет, схвалять текст і вже потім – до зали парламенту».
Тетяна Негода