Енергоатом і Нафтогаз домовилися про співпрацю у сфері водневої енергетики

Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у сфері водневої енергетики.

Свої підписи під документом поставили у четвер, 24 вересня, очільник Енергоатома Петро Котін та голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Енергоатома.

«Згідно з меморандумом ДП «НАЕК «Енергоатом» та АТ НАК «Нафтогаз України» домовилися про спільне впровадження принципів сталого розвитку й спільну проєктну діяльність задля забезпечення переходу України до кліматично нейтральної циркулярної водневої економіки до 2050 року. Щоб досягти цієї мети, Енергоатом та Нафтогаз України планують спільно працювати над оптимальними рішеннями задля інтеграції енергетичного сектора України з європейським ринком, декарбонізації енергетичної системи, підвищення її енергоефективності й розкриття потенціалу національної водневої енергетики України», - йдеться в повідомленні.

Коментуючи підписання меморандуму, Котін відзначив потенціал Енергоатома та Нафтогазу з розвитку перспективної водневої енергетики в Україні. «Ми представляємо потужні компанії і хочемо об’єднати наш потенціал для подальшого розвитку галузі та реалізації нових перспективних проєктів з використання водневих технологій, що беззаперечно слугуватиме державним інтересам», – підкреслив керівник Енергоатома.

Він наголосив, що необхідність розвивати водневі технології визнано на рівні ЄС у кількох документах: Європейській водневій стратегії, Європейській угоді від 11 грудня 2019 року та Паризькій угоді від листопада 2016 року. «При цьому фахівці розуміють: застосування водню матиме сенс виключно у випадку, коли цей водень вироблятиметься екологічно чистою генерацією. АЕС ідеально підходить для вирішення цієї задачі, оскільки атомна генерація має переваги над іншими завдяки екологічності та високій концентрації потужності виробленої енергії. Тому саме атомна енергетика має стати основним джерелом чистого водню для майбутнього ринку», – переконаний Котін.

Своєю чергою Коболєв відзначив стрімке зростання інтересу до водню у всьому світі і бурхливий розвиток міжнародного ринку цього енергоносія. «Українське виробництво водню може в осяжній перспективі скласти 40 ГВт. Використовуючи наявні спроможності та створюючи нові зелені потужності для виробництва водню, а також використовуючи існуючі та побудувавши з іноземними партнерами нові сховища, ми можемо досягти цих цілей», – впевнений голова правління Нафтогазу.

Він переконаний, що в України зараз дуже широке вікно можливостей для розвитку водневої енергетики з огляду на наявність низки переваг. «По-перше, це географічне розташування, сприятливе для постачання водню в сусідні країни та Німеччину. По-друге, це наявність існуючих потужностей. По-третє, це необхідність зниження викидів CO2 та інших забруднюючих речовин і можливість ввести оподаткування викидів вуглецю у зв’язку з запровадженням в ЄС нової системи», - пояснив він.

У тексті меморандуму наголошується, що підписанти прагнуть забезпечувати безперебійне постачання енергії споживачам за конкурентними цінами, при цьому максимізуючи цінність національних ресурсів України. Сторони також визнали, що їхні взаєморозуміння й співпраця сприятимуть ефективній модернізації енергетичного сектора України та підвищенню енергетичної безпеки й стабільності, а тому безумовно слугуватимуть державним інтересам.

За даними пресслужби, методами співпраці Енергоатом та Нафтогаз обрали консультації та обмін інформацією з питань, що становлять предмет спільного інтересу, взаємне залучення до пілотних та бізнес-проєктів, розбудову зв’язків, зокрема із національними та міжнародними організаціями, співфінансування проєктів та спільну організацію заходів у рамках операційної діяльності однієї з компаній.

Як повідомлялося, ЄС визначив Україну пріоритетним партнером у реалізації Європейської водневої стратегії та постачанні новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок, враховуючи її природні ресурси, взаємопов’язаність інфраструктури та технологічний розвиток.