Курс гривні падає, але НБУ не зізнається, що до цього якось причетний

Ріст долара восени – явище очікуване і закономірне. Але схоже, що цього разу, Нацбанк трохи до процесу «приклався»

2 жовтня Нацбанк встановив курс гривні до долара на рівні 28,33 – це черговий максимум з 2018 року. Впродовж торгової сесії на міжбанку траплялися котирування й дорожче, на кілька копійок, і не всім бажаючим тих доларів вистачало. І хоча паніки на валютному ринку не спостерігається, гривня плавно знижується – в середньому по 3-5 копійок щодня.

Валютні дилери кажуть, що проти гривні останніми днями «працювали» два чинники:

1. активність нерезидентів та банків з іноземним капіталом, які скуповували валюту для виплати дивідендів та для фіксації валютного прибутку після недавніх погашень ОВДП;
2. наявність на рахунках у експортерів не витраченої ще від відшкодування ПДВ гривні.

За рахунок першого чинника збільшився попит на валюту, за рахунок другого – скоротилася пропозиція.

Наявний на ринку попит підхльоснув ціну – упродовж вересня курс долара щодо гривні збільшився вже на 3%. Якщо на початку вересня валюта коштувала 27,47 грн, то на останній день місяця – третього кварталу – 28,29.

Тримачі ОВДП: ставка не та – не той вже й апетит

Головний і довготривалий влив чинить якраз активність нерезидентів, що виводять гроші, вкладені у вітчизняні інструменти ОВДП протягом 2018 і 2019 року. Тоді, нагадаємо, висока облікова ставка НБУ (18%) вабила їх, як комах на мед. Зокрема, за минулий рік іноземці сукупно вклали в ОВДП понад 110 мільярдів гривень, збільшивши свій портфель у 18,5 разів.

І навіть Нацбанк визнав, що іноземні інвестиції в український державний борг стали одним з ключових факторів аномального зміцнення гривні. Надходження валюти за минулий рік опустило курс долара на майже 5 гривень. Звісно, це дозволило Нацбанку наростити золотовалютні резерви, а уряду – профінансувати дефіцит державного бюджету. Але разом з тим сформувало нинішній потужний фактор валютного відтоку.

Сьогодні облікова ставка (6%) вже зовсім нецікава нерезидентам, і тому вони отримують гривню за ОВДП, купують за неї валюту і виводять зароблене додому за кордон. Статистика НБУ свідчить, що починаючи з березня 2020 року нерезиденти вивели кожну третю гривню, яку вклали раніше в ОВДП. В абсолютних числах портфель ОВДП у власності нерезидентів скоротився на більш як 40 мільярдів гривень і продовжує «танути».

Між тим в НБУ стверджують, що знецінення гривні у вересні відбулося через збільшення попиту імпортерів. “Збільшення попиту з боку окремих груп імпортерів у вересні та на тлі погіршення апетиту інвесторів до активів країн, що розвиваються, призвели до зростання попиту на іноземну валюту. Це спричинило незначне послаблення курсу гривні до долара. За таких умов сальдо інтервенцій НБУ у вересні було від’ємним і становило 0.2 млрд дол”, – йдеться в монетарному огляді НБУ за вересень 2020 року.

Як прокоментував глава Ради НБУ Богдан Данилишин, традиційне для початку осені зростання попиту на валюту (середньоденний попит у вересні був вищим ніж у серпні на 12,4% або $31,3 млн.), обумовлене підвищенням економічної активності, було згладжене за допомогою інтервенцій Національного банку, які за період 14-28 вересня 2020 року становили $254 млн. «Загальне сальдо валютних інтервенцій НБУ з початку 2020 року є додатнім на рівні майже 1 млрд. доларів США. У подальшому Національний банк продовжуватиме залишатися на ринку, здійснюючи інтервенції як з продажу, так і купівлі іноземної валюти у відповідності до принципу гнучкого курсоутворення, передбаченого Основними засадами грошово-кредитної політики. Обсяг міжнародних резервів, який на 29 вересня 2020 становив $26,5 млрд. є достатнім для стабілізації надмірних коливань на валютному ринку», – зазначив Богдан Данилишин в своєму коментарі.

Ці руки, які нічого не регулювали...

Усе це добре, але фінансові аналітики, що уважно стежать за процесами на ринку, дещо спантеличені. І не стільки падінням гривні – це прогнозувалося ще минулого року, скільки певними малопомітними неозброєному оку змінами в монетарній політиці НБУ. Мовляв, попри світову кон'юнктуру, коли американська валюта слабшала до інших резервних валют, і відповідного зміцнювалися валюти ринків, що розвиваються, Національний банк почав використовувати інструменти, що запустили зворотний процес.

"Зміцнення гривні не входило в плани керівництва держави, тому Нацбанк "синхронізувався" з баченням Мінфіну та уряду, не даючи курсу національної валюти ревальвувати", – розповідає в коментарі "Економічній правді" фінансовий аналітик Іван Угляниця. За його словами, спочатку високі політики і влада стримували спроби зміцнення гривні запевненнями в дусі "Хочемо долар по 30". "З кінця серпня вони почали це робити технічно", – додає аналітик. А саме, у той час, коли попит на валюту почав зростати, Нацбанк усе ще продовжував виходити на міжбанк з купівлею валюти, а не навпаки, з продажем, який би “гальмував” ріст курсу долара, використовуючи також інші інструменти спрямованого курсоутворення. Коли ж темпи зростання курсу прискорилися, то зворотні інтервенції НБУ вже й не сильно завадили зростанню курсу.

В Нацбанку заперечують, що змінили стратегію своєї присутності на міжбанківському ринку. "Національний банк дотримується послідовної політики на валютному ринку. В Україні діє плаваюче курсоутворення, курс гривні коливається в обидва боки. Ми не протидіємо ринковим трендам і лише згладжуємо надмірні коливання гривні як у бік девальвації, так і ревальвації", – повідомили в пресслужбі НБУ на запит ЕП.

На захист НБУ став також ексзаступник міністра фінансів та новий очільник валютного блоку у Національному банку Юрій Гелетій. В інтерв’ю LIGA.net він зазначив, що НБУ не відмовлявся і не збирається відмовлятися від плаваючого курсоутворення. “Зараз ми бачимо зміну кон’юнктури на валютному ринку, але жодної зміни наших підходів до роботи на ньому не відбулося. Погіршення кон’юнктури не пов’язане з пропозицією – зростає попит, у першу чергу, з боку імпортерів споживчих товарів. Також валюту активно купували підприємства, які мали у вересні виплати за зовнішніми запозиченням. <…> НБУ не буде жодним чином підтримувати чи-то девальваційний, чи-то ревальваційний рух курсу. Ми не збираємося заважати гривні рухатися у той бік, куди її будуть штовхати ринкові сили», – запевнив Юрій Гелетій.

За його словами, в НБУ очікують, що початок продажу нового врожаю матиме позитивний вплив на пропозицію валюти і гривня може повернутися до укріплення. «Якщо це буде ринковий рух, то штучно стримувати ревальвацію ми не будемо. Загалом у нас дуже непогана ситуація з платіжним балансом, зокрема й поточним рахунком. Наш експорт під час кризи знизився значно менше за імпорт. Тобто фундаментальних чинників для якогось довгострокового послаблення гривні ми не бачимо», – переконує заступник глави НБУ.

Однак, бізнес не дуже йому вірить. Голова інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала заявив, що, судячи з інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, які Нацбанк проводив останні півтора місяці, "усім гравцям стало зрозуміло, що НБУ буде підігравати або допомагати виконати ті завдання, які озвучив президент і які закладені в бюджеті" (29 грн/долар). Дослідження Global Outlook, проведене Європейською бізнес-асоціацією, свідчить, що 60% представників українського бізнесу закладають на 2021 рік курс 29 грн за дол. І загалом оптимістів-бізнесменів від минулого року ще поменшало.

Марина Нечипоренко, Київ