Микола Синиця, в.о. голови правління - директора АТ "ОПЗ"

В.о. голови правління - директора Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" Микола Синиця – про темпи виробництва, судові перемоги, тиск на керівництво, готовність рятувати життя українцям та інші особливості в роботі флагмана вітчизняної хімічної галузі.

- Почнемо з найактуальнішого, мабуть, питання. На думку експертів, сьогодні ми зіткнулися з гострою нестачею кисню, конче необхідного для медичних закладів, які лікують хворих на COVID-19. Ваше підприємство спеціалізується, в тому числі й на виробництві кисню. Як вирішується питання з ліцензією на виробництво заводом медичного кисню? Адже це може врятувати життя тисяч пацієнтів, інфікованих коронавірусом…

- Актуальне питання. Дійсно, завод виробляє кисень кріогенним методом. Дана технологія вважається найефективнішою, оскільки забезпечує наявність 99,7 відсотка кисню в кінцевому продукті. При цьому, технічні вимоги до кисню медичного обмежуються 99,5 відсотка.

Ми не ліцензували виробництво медичного кисню, оскільки до початку пандемії «COVID-19» в цьому не було нагальної потреби.

Зараз керівництво заводу спільно з фахівцями МОЗ України докладає максимум зусиль задля того, щоб найближчим часом медичні заклади Одещини були повністю забезпечені киснем виробництва нашого заводу.

Іншими словами, технічні умови для виробництва такого кисню у нас є, що зможуть, звісно, підтвердити фахівці Національного агентства з акредитації, які надають відповідні документи підприємствам-виробникам медичного кисню. Потужності виробництва дозволяють забезпечити добову потребу понад 300 пацієнтів та, приблизно, 10000 хворих на місяць.

Наразі завод виробляє щодоби по шість тонн рідкого кисню. Ми подали у відповідні інстанції документи для отримання ліцензії на виробництво медичного кисню. Сподіваюсь, що з допомогою обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров'я та Держслужби з контролю за лікарськими засобами отримаємо найближчим часом цю ліцензію. І завдяки цьому вдасться врятувати життя багатьох жителів нашого регіону.

Сподіваємося, що це станеться найближчим часом.

- Пане Миколо, а взагалі, як справи у Одеського припортового, адже збігло вісім місяців, відколи ви очолили один з найбільших заводів хіміндустрії. Яких результатів досягнуто?

- Більш як половину минулого року завод простоював. Цього року ситуація значно покращилася. Щомісячно нарощуємо випуск продукції, упродовж 9 місяців вироблено 425 тис. тонн аміаку і 612 тис. тонн карбаміду. Крім того, відновлено перевалку хімвантажів інших вітчизняних виробників – зарубіжним замовникам відвантажено понад 2,5 млн тонн продукції. Зокрема, зараз виконуємо договірні зобов'язання з заводом "ДніпроАзот" про перевалку 10 тис. тонн карбаміду. Також уклали контракт на перевалку 150 тис. тонн карбаміду з іще одним підприємством галузі. Завдяки нарощенню випуску власної продукції та перевалці вантажів заводів хіміндустрії відрахування ОПЗ у вигляді податків і зборів до бюджетів різних рівнів сягли 450 млн грн, а середню зарплату заводчан вдалося підвищити на 25%.

- Як складаються взаємовідносини з підприємствами-суміжниками?

- Уже можна констатувати, що вдалось цілком відновити нашу співпрацю з підприємствами щодо приймання й перевантаження аміаку та карбаміду, у повному обсязі функціонують залізничні комплекси. Укладено договори на перевантаження хімічної продукції обсягом 438 тис. тонн, що забезпечить ОПЗ додатковий виторг у розмірі 155 млн грн.

Хочу зауважити, що цього року передбачено перевалку трубопроводом аміаку загальною вартістю 1,6 млрд грн. Крім того, вдалось досягти домовленості з підприємством-давальцем сировини про підвищення розмірів тарифів на її переробку в 3-у кварталі поточного року, за рахунок чого завод додатково отримав близько 25 млн грн – на 17,6% більше, порівняно з 2-м кварталом.

Збільшення доходів підприємства дозволило профінансувати у повному обсязі капремонти виробничих потужностей і взятися за їхню модернізацію.

- Чи не могли б конкретизувати, про ремонт та модернізацію яких саме потужностей ідеться?

- Передусім про два агрегати з виробництва аміаку та карбаміду. Роботи на першому агрегаті з виробництва карбаміду здійснено влітку, а на другому агрегаті з виробництва аміаку тривають, плануємо його запуск у першому кварталі 2021 року. На черзі – перший агрегат з виробництва аміаку, вартість модернізації якого становить 27 млн євро.

Крім того, у червні переоснащено один із 4-х заводських резервуарів-сховищ аміаку місткістю 30 тис. тонн, також ведемо перемовини з миколаївським заводом газотурбінного обладнання «Зоря» – «Машпроект» про переоснащення установки перекачування та охолодження аміаку вартістю 150 млн грн.

Паралельно осучаснюємо залізничний вузол підприємства. Щоб модернізувати відповідно до сучасних стандартів залізничні шляхи, підвищити безпеку транспортування вантажів і збільшити обсяги їхньої перевалки, реалізуємо пілотний проєкт з відеомоніторингу руху заводського залізничного транспорту.

Хочу наголосити: усе це робимо за погодженням з Наглядовою радою АТ "Одеський припортовий завод" заради головної мети – забезпечити інвестиційну привабливість нашого підприємства. 

- ОПЗ часто фігурує як відповідач у судах: раніше їх ініціювали кредитори заводу, а останнім часом – один з учасників процедури відбору компанії-давальця сировини. З чим це пов’язано?

- Почну з конкурсу, оголошеного АТ "ОПЗ" для відбору замовника робіт з переробки давальницької сировини для підприємства, порядок здійснення якого затвердила Наглядова рада акціонерного товариства. Саме одне з рішень Правління АТ «ОПЗ» оскаржили в Господарському суді Одеської області юристи ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна». Після чого конкурс з відбору компанії для забезпечення ОПЗ давальницькою сировиною було заблоковано. Втім, хочу уточнити, що недавно Господарський суд, врешті-решт, розібрався в ситуації й затвердив постанову за позовом ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна»: рішення правління АТ "ОПЗ" щодо проведення конкурсу з вибору постачальника давальницької сировини та застосована процедура є законними.

По суті, суд підтвердив: конкурс був чітко організований, відкритий і прозорий. Хоча через оскарження його компанією-учасником у суді Правлінню АТ "ОПЗ" довелось-таки укласти короткотермінову угоду про постачання заводу сировини компанією «Агро Газ Трейдінг», що теж брала участь у цьому конкурсі й постачала давальницьку сировину до його оголошення.

До речі, з ТОВ «АгроГазТрейдінг» у нас склалися конструктивні ділові відносини. У межах нової угоди про постачання давальницької сировини ця компанія запропонувала змінити умови – підвищити ціну за переробку сировини. Якщо раніше ціна за переробку 1 тонни сировини була $54, то зараз вона, з урахуванням зростання ціни на газ, становить $60. Відповідно зросла ціна й на аміак.

- А які перспективи судових позовів для підприємства з боку кредиторів?

- Судові процеси з компаніями-кредиторами АТ "ОПЗ" тривають уже багато років. Але якраз в останні місяці юристи заводу довели в різних судових інстанціях, що низка позовів про стягнення з нашого підприємства багатомільйонних штрафних санкцій є надуманими, не мають під собою належної доказової бази. Наведу таку цифру: цьогорічними рішеннями судів уже визнано безпідставність позовних вимог кредиторів до ОПЗ на загальну суму 280,5 млн грн.

Так само було визнано судом обґрунтованим господарський позов АТ "ОПЗ" до ТОВ "Енергетичний еквівалент", дирекція якого зірвала поставку сировини, порушивши умови договору на переробку заводом давальницької сировини обсягом 108,9 млн грн.

Буквально у жовтні поточного року юристи підприємства та фахівці з юридичних компаній, залучених для захисту інтересів заводу, також довели в касаційній інстанції необґрунтованість позовів до ОПЗ деяких суб'єктів господарської діяльності, що вимагали визнання боргових зобов'язань і стягнення з підприємства на їхню користь понад 460 млн грн. Таким чином, завдяки виваженій та кропіткій роботі наших юристів, Одеському припортовому заводу вдалося не «повісити» на себе тягар у 490 млн грн.

Однак триває суд з підприємством Ostchem ltd, юристи якого вимагають визнання припортовим заводом боргу майже 7 млрд 125 млн грн. Наразі дана справа перебуває на розгляді у Верховному суді України.

- І все обійшлось без будь-якого тиску на юристів чи керівництво заводу?

- Ну, як же без того? Саме після активного розгляду у Верховному суді України справи за позовом Ostchem ltd несподівано довелося відчути на собі тиск з боку деяких столичних посадовців. Надійшли навіть наполегливі "пропозиції" щодо зміни керівників підрозділів заводу. Однак будемо й у подальшому відстоювати інтереси підприємства в судових інстанціях.

При цьому хочу зауважити, що відносно тих фінансових зобов’язань, які не викликають сумнівів, ведеться системна робота з кредиторами. Так, з початку 2020 року АТ «ОПЗ» погасив понад 81 млн грн кредиторської заборгованості за рішенням судових інстанцій державним та приватним газопостачальними компаніями. А водночас починаємо розраховуватися за повністю доведеними борговими зобов'язаннями, приміром, перед ТОВ «Юг-Газ», НАК "Нафтогаз України" та іншими.

- Ваше підприємство оперує значними обіговими коштами, а як ведеться робота з корупційними ризиками та здійснюється контроль закупівельних процедур?

- Ми, безперечно, приділяємо цим питанням особливу увагу. Всебічну перевірку контрагентів заводу і внутрішній аудит фінансово-економічної діяльності здійснює спеціальна служба підприємства, керуючись Антикорупційною програмою АТ "ОПЗ". За висновками фахівців, ухвалено рішення про позбавлення акредитації близько двох десятків компаній через виявлену економічну неспроможність виконувати свої зобов’язання, постачання неякісної продукції, а також не допущено до участі в торгах та закупівлях осіб, які причетні або підозрюються у скоєнні протиправних дій, пов’язаних з корупцією. Завдяки цьому, при проведенні закупівель, заводу вдалось запобігти надлишковим витратам та зекономити близько 50 млн грн., які в подальшому були спрямовані на ремонт та модернізацію основних виробничих фондів підприємства.

- Нещодавно ОПЗ відвідав Президент України. На заводі він провів нараду з представниками бізнесу. Які наголоси були зроблені під час візиту?

- Це історична для заводу подія, оскільки глава держави вперше за останні 15 років відвідав ОПЗ. Так, дійсно, у липні Президент України Володимир Зеленський у рамках робочого візиту до Одеської області відвідав ОПЗ. Він відзначив, що завод знаходиться в прекрасному стані. Також під час зустрічі Президент акцентував увагу на збільшенні робочих місць, підвищенні заробітних плат і соціальних гарантій заводчан та висловив сподівання, що колектив буде й надалі нарощувати потенціал підприємства.

Упевнений, що так і буде: з початку року на ОПЗ вже повернулося понад 300 фахівців. Ми розпочали капітальні ремонти виробничих потужностей, регулярно погашаються борги перед НАК «Нафтогаз України» та іншими кредиторами. Також уперше за останні п’ять років вдалося відновити перевантаження на експорт аміаку українських виробників, що надходить до заводу залізницею.

Власне, в цьому полягає один із наших головних пріоритетів – забезпечити гідні соціально-економічні умови ефективної роботи заводчан. У поточному році на ОПЗ завдяки підвищенню рівня виробництва поновлено майже всі виплати працівникам на підставі умов колективного договору. Крім того, 216 заводчан та членів їхніх родин цього року відвідали санаторії, 400 працівників підприємства побували в турах «вихідного дня», багатодітні сім’ї, удови та діти-інваліди отримали матеріальну допомогу. Близько 1300 ветеранів праці заводу застраховано за кошти підприємства у медичних закладах.

Що стосується мене особисто, то, ставши на початку року до виконання обов'язків директора, я звернувся до Фонду держмайна й Наглядової ради держпідприємства з проханням зменшити мені зарплату в 10 разів. Оскільки вважав, що тодішній фінансовий стан ОПЗ не дозволяв виплачувати мені заробітну плату 650 тис. грн, адже, на мою думку, розміри виплат керівному складу мають напряму залежати від системного і стабільного росту компанії чи підприємства, яке йому довірене.

З упевненістю можу сказати: Одеський припортовий завод крокує шляхом відновлення і модернізації навіть в умовах карантинних заходів, спричинених пандемією COVID-19, нарощує темпи виробництва, підвищує стандарти соціального забезпечення своїх працівників.

Безумовно, все це додає цінності нашому підприємству в контексті майбутньої приватизації.

Михайло Аксанюк. Одеса

Фото надані пресслужбою