Успіхи у випробуванні COVID-вакцини: світова економіка в них повірила

Аналітика

Фондові ринки по всьому світу відреагували на повідомлення розробників стрімким зростанням. Але ризики подальшої рецесії все ще значні...

Заяви американської компанії Pfizer і німецької BioNTech про успіхи у випробуванні антикоронавірусної вакцини на початку тижня спровокували неабиякі струси на провідних ринках цінних паперів, а також на сировинних біржах, які “диктують” світові ціни на вуглеводні. Ринкові індекси зросли до рекордних рівнів. Що, за нормальних умов, могло б свідчити про початок стрімкого економічного зростання. Точніше, активного посткризового відновлення. 

Утім, однозначно говорити про такі перспективи аналітики не беруться. Зокрема, через “нетипову” поведінку фондових ринків, із чим світ дедалі частіше стикається після кризи 2008 року, зміну політики найвпливовіших Центробанків, які можуть припинити друкувати гроші для підтримки національних економік, а також – з огляду на ймовірне затягування з оголошенням офіційних підсумків президентських виборів у США. Свідченням цьому – торги на американських біржах у понеділок, коли після заяв Трампа про невизнання результатів голосування “розкочегарене” повідомленнями про успішну вакцину зростання котирувань уповільнилося...

Реакція фондових ринків: туристичний бізнес і авіакомпанії “на коні”, онлайнсервіс – “просідає”

У понеділок ф’ючерси S&P 500 (фондовий індекс, що визначається на підставі вартості цінних паперів 500 акціонерних компаній США із найбільшою капіталізацією) підвищилися на 3,78%, угоди Dow Jones (біржовий індекс цінних паперів 30 найбільших американських підприємств) – на 4,69%. Nasdaq 100 E-minis (об’єднує 100 великих американських компаній, акції яких користуються найбільшим попитом на одній із трьох провідних бірж США – Nasdaq) зріс на 2%.

В Європі німецький DAX злетів на 5,93%, британський FTSE 100 – на 5,81%, французький CAC 40 – на 7,83, іспанський IBEX 35 – на 8,29%, бельгійський BEL 20 – на 5,61%, австрійський ATX – на 7,21%. Значне пожвавлення спостерігалося й на азійських ринках.

Тарас Козак

А все тому, що аналітики сприйняли заяви розробників вакцини як визначальну передумову втілення сценаріїв, згідно з якими світова економіка відновлюватиметься такими ж темпами, як і до коронакризи. До того ж, це наклалося на відголосся попереднього зміцнення, пов’язаного з інформацією про перемогу Байдена на президентських виборах у США... До речі, саме на цей збіг звертає увагу президент Інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак.  “Виокремити різні складові цих впливів неможливо. Поштовх для ринку дали як повідомлення про вакцину, так і дані про майбутнє президентство Джо Байдена”, – наголосив економіст у коментарі Укрінформу. І, до того ж, якби одразу після звістки про перемогу Байдена не з’явилися заяви Трампа про невизнання поразки і про те, що він “боротиметься до останнього”, зростання більшості котирувань, на думку аналітиків, було б суттєвішим.

Ці ж ефекти спровокували підвищення нафтових котирувань. Приміром, у понеділок на середину дня вартість нафти Brent (еталонна – маркерна – марка “чорного золота”, що видобувається на шельфі Північного моря) зросла на 8,1%. До $42,81 за барель. А під кінець торгів подолала позначку у $43. Подорожчали й інші марки.

За висновками аналітиків, за нинішньої ситуації у США саме енергетичний сектор “стриже найбільше купонів”. Його загальне зростання станом на вівторок перевищило 14%.

Зростають у ціні акції сфери “живих” розваг, туристичних, круїзних і авіакомпаній. На 51,4% злетіли цінні папери мережі кінотеатрів AMC, на 14,51% – концертного промоутера Live Nation. Різко подорожчали акції круїзних ліній Carnival, Norwegian та Royal Caribbean, а також великих авіакомпаній Southwest, American, Delta і United, British Airways. Ростуть в ціні акції інших компаній, пов'язаних із подорожами та відпочинком. Зокрема, Booking.com, Marriott і Hilton.

Натомість папери технологічних компаній, які “розкошували” під час карантину, дешевшають. Особливо – акції сервісу відеоконференцій Zoom – майже на 20%. Проблеми також в онлайнкінотеатру Netflix (до 9% падіння), онлайнрітейлера Amazon (понад 5%), виробника дезінфікуючих серветок Clorox (до 11%), які у попередні місяці стрімко набирали “фінансової ваги”. Стосується це й низки інших компаній, чиї технології та продукти неабияк прислужилися людству під час дистанційної роботи:

  • акції розробника програмного забезпечення для спільної роботи Slack (WORK) втратили в ціні 4,66%;
  • папери американської Rocu, що випускає пристрої для доступу до медіаконтенту, подешевшали на 12,41%;
  • акції компанії з виробництва інтерактивних тренажерів Peloton знецінилися на 20,29%;
  • папери Teladoc – компанії, що надає онлайн-послуги у сфері здоров'я, впали на 13,66%.

“Інвестори відчувають, що вже незабаром споживачі проводитимуть менше часу вдома, роблячи покупки в інтернеті або переглядаючи телешоу та фільми”, – зазначає телеканал CNN. Цим і пояснюють падіння.

Зате компанії-розробники вакцин завдяки згаданій короткій заяві різко “набрали в ціні”. Акції Pfizer подорожчали на 7,69%, їхнього партнера – BioNTech – на 13,91%. Пожинають плоди і розробники “альтернативних” вакцин: приміром, Moderna – плюс 7,3%, Johnson & Johnson – 2,69%.

Про остаточне подолання “коронавірусної ями” наразі не йдеться...

Експерти не переоцінюють зміни у настроях інвесторів

Водночас експерти не переоцінюють зміни у настроях інвесторів, нагадуючи, що все ще залишаються без відповідей багато питань про виробництво та поширення вакцини. “Новина про вакцину спровокувала хвилю оптимізму, та величезний дефіцит інформації, з яким ми стикаємося при аналізі ситуації, залишає багато місця для можливих розчарувань”, – заявив Bloomberg стратег Citigroup Едвард Ектон.

Український економіст Тарас Козак також не радить надто сподіватися на швидке відновлення. Адже поява вакцини може і, навпаки, зіграти зі світовою економікою злий жарт. Через ймовірну зміну політики провідних Центробанків, які вважатимуть свою “коронавірусну” місію виконаною. Експерт пояснює: “Якщо раніше, років 20 тому, будь-які негативні очікування для економіки – карантини, локдауни тощо – провокували падіння фондових ринків, то останнім часом – особливо, після кризи 2008 року, маємо зворотну реакцію. Коли якісь негаразди в економіці викликають зростання фінансових ринків. Річ у тім, що проблеми змушують центральні банки країн вдаватися до додаткової грошової емісії. Ці кошти, потрапляючи на ринки, штовхають угору ціни на будь-які фінансові інструменти (передовсім, акції технологічних і сировинних компаній). За виключенням нафти і газу, всі інші активи в ціні зростають – незважаючи на такий провальний рік, коли усі економіки, окрім китайської, суттєво упали. Передовсім, через те, що банки “заливають” ринки ліквідністю. А оскільки ці кошти короткострокові, їх не можна вкладати у довгострокові інфраструктурні чи технологічні проєкти. Купити ж акції і, умовно кажучи, за два роки продати – будь ласка”.

Тож, на думку експерта, з одного боку – поява вакцини має й надалі позитивно впливати на вартість більшості акцій. Адже перспектива вакцинації сприяє надійності роботи економіки. Але може статися, що Центробанки зрозуміють: сенсу підтримувати економіки додатковою ліквідністю вже немає, і відкличуть із ринку “зайві” кошти. “Волатильність (мінливість, коливання) ринку зросте. Будуть піки й падіння, будуть періоди невизначеності, коли з’являтимуться нові товстосуми, які зароблятимуть “грубі гроші”, а будуть і банкрути, котрі втрачатимуть все. Тож попереду, вважаю, досить складний період, спрогнозувати наслідки якого доволі складно. Навіть, якщо добре знаєшся на механізмах і особливостях світових фінансових та фондових ринків”, – підсумовує Тарас Козак.

Владислав Обух, Київ