Законопроєкти на допомогу бізнесу: гроші знайдуться, часу – обмаль
Як держава планує допомогти бізнесу під час повторного локдауна – безпосередні виплати, податкові канікули. Але головне – коли
Спікер Ради Дмитро Разумков припустив, що Верховна Рада зможе проголосувати за законопроєкти президента Зеленського, направлені на підтримку бізнесу в умовах строгого карантину, в найближчу п'ятницю (4 грудня). Пакет з трьох законів були внесені президентом держави в минулий четвер як невідкладні. Вони передбачають, що у разі посилення карантинних заходів в Україні (а це вже очевидно станеться ось-ось), ФОПам та дрібному бізнесу виплатять кошти на підтримку співробітників, спишуть деякі борги, звільнять від окремих податків та запропонують ще кілька корисних “фішок”. Гроші на все це виділять із спеціального фонду для боротьби з коронавірусом.
Якщо зупинки не уникнути
Ситуація з поширенням епідемії коронавірусу в Україні поставила уряд перед тяжким вибором – знову “включити” найсуворіші обмежувальні заходи у вигляді локдауну (часткової зупинки економічної та практично повної – суспільної діяльності) на території всієї країни. Повторний локдаун, а перший Україна витримала в березні-квітні, планується коротшим, оскільки очевидно, що бізнес ще не прийшов до тями після попередньої зупинки. Фінансових подушок у нього – катма. Тому, щоб знову пережити вимушений простій, підприємцям знадобиться значна підтримка з боку держави. Адже очікується, що обмеження діяльності припадуть на найбільш дохідний бізнесовий період – час новорічних та різдвяних свят. Втрати суттєвої долі річних доходів дехто може просто не витримати і збанкрутувати.
У Спілці українських підприємців кажуть, що нині запасу міцності в українського бізнесу вже немає. Зокрема, це стосується малого та середнього підприємництва. "Якщо навесні дрібні підприємці могли певний час не працювати, і у них були запаси десь на два місяці, то зараз цього всього немає. Кожне десяте підприємство опинилось на межі закриття. Якщо в Україні буде повний локдаун, то більшість з них закриється назавжди", – повідомила у коментарі DW виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.
Тому президент Володимир Зеленський запропонував і днями зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти, які повинні підтримати бізнес в період повного карантину. Їх три – два предметні і один технічний.
Отже, коротко про те, що пропонується
8 тисяч грн – кожному за простій
Законопроєкт № 4429 пропонує одноразову матеріальну виплату застрахованим особам, які можуть втратити частину зарплати або доходу в разі введення додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів.
Відповідно проєкту фізичні особи-підприємці та наймані працівники, чия сфера діяльності потрапляє під закриття через карантин, отримають матеріальну допомогу у розмірі 8 тис. грн. При цьому матеріальна допомога не буде оподатковуватися як доходи фізичних осіб. Згідно з розрахунками, понад 1 мільйон громадян України зможуть отримати допомогу за цією програмою, а її загальний обсяг становитиме майже 10 млрд грн.
Крім того, суб’єкти господарювання одержать одноразову матеріальну допомогу для збереження робочих місць у сумі, пропорційній часу простою, у розмірі до 8 тисяч гривень на одного працівника.
Підприємства, робота яких припиняється через карантинні обмеження, отримають компенсацію витрат на сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників. За словами глави держави, це – майже 1,5 млрд грн для близько 120 тис. юридичних осіб.
Сфери громадського харчування малого і середнього бізнесу зможуть отримати державну підтримку протягом терміну дії карантину та протягом шести місяців після його закінчення.
Якщо карантин призвів до припинення роботи бізнесу, то на період дії обмежувальних заходів і протягом одного місяця з дня їх закінчення продовжується дія договорів оренди державного та комунального майна, термін яких закінчується
Під час карантину та після його закінчення президент пропонує не припиняти і не анульовувати ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в разі несвоєчасної сплати ліцензіатами чергового платежу за ліцензії.
Час, протягом якого особа отримувала допомогу з тимчасового безробіття на період карантину за пандемії коронавірус, включать у страховий стаж.
Тимчасовий відпочинок від податків
Законопроєкт № 4430 передбачає зміни до Податкового кодексу.
Зокрема, пропонується списати податковий борг платників податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника по всіх податках і зборах не перевищує 3 060 гривень, і він не погашений за станом на 1 листопада 2020 року.
До 29 грудня 2021 року відстрочується погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, в тому числі самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6 800 гривень. Документ пропонує списати пені та штрафні санкції в разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу за основним платежем протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим проєктом.
Передбачаються певні податкові канікули. Платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.
При цьому цей період буде включений до страхового стажу.
Таким чином при посиленні обмежувальних заходів 200 тис. фізичних осіб – підприємців 1-ї групи будуть певний час звільнені від сплати податків і зборів, включно з ЄСВ.
З якої кишені взяти гроші
Технічний проєкт закону № 4431 передбачає зміни до Держбюджету на 2020 рік, а саме виділення коштів на одноразову допомогу бізнесу:
- одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи в разі повної заборони сфери їх діяльності через посилення карантину;
- одноразової матеріальної допомоги бізнесу з метою збереження робочих місць найманих працівників;
- одноразової компенсації бізнесу витрат, понесених за сплату ЄСВ за найманих осіб.
Часу для роздумів не залишається, але й ризики потрібно врахувати
“Теоретично, якщо ми не говоримо про спеціальну процедуру (ad hoc), то ми зможемо їх (усі три законопроєкти. – Авт.) проголосувати на цьому пленарному тижні в п'ятницю", – заявив Разумков в ефірі 112-го каналу. Він очікує від депутатів повної підтримки і максимальної оперативності, адже строки для реалізації ініціатив дуже стислі. А біда тим часом насувається, не чекаючи.
Якщо парламент підтримає цю законодавчу ініціативу Зеленського, Кабінет міністрів України має в триденний термін визначити порядок та строки надання одноразової матеріальної допомоги, а також затвердити перелік основних видів економічної діяльності, які можуть найбільше постраждати від обмежувальних протиепідемічних заходів.
Але на обмеженість часу, як на головний обтяжувальний фактор звертають увагу експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Вони зазначили таке: «Як можна зрозуміти зі змісту проєкту № 4429, передбачена ним соціальна допомога має бути виплачена протягом 2020 року. При цьому, «суми невиплаченої одноразової матеріальної допомоги до кінця бюджетного року повертаються до Державного бюджету України через рахунок головного розпорядника бюджетної програми, відкритий у Державній казначейській службі України». У зв’язку з цим звертаємо увагу на те, що за цих умов певна частина осіб, яка матиме право на отримання вказаної допомоги, може не отримати її з об’єктивних причин. Враховуючи, зокрема, й те, що для реалізації Закону у разі його прийняття Кабінету Міністрів України та центральним органам виконавчої влади треба буде прийняти низку підзаконних нормативно-правових актів, які вони можуть не встигнути прийняти у встановлений для цього триденний строк із дня опублікування цього Закону», – зазначили експерти. (Загалом процес вже фактично розтягується до середини грудня. – Авт.).
Крім того, «радівські» експерти просять депутатів врахувати, що не всі застраховані особи мають банківські рахунки, на які пропонується сплачувати зазначену проєктом допомогу, що також може ускладнити отримання ними державної матеріальної допомоги. Аналогічне зауваження стосується і виплати одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання.
Тож депутатам доведеться плідно і швидко попрацювати, щоб не гаяти дорогоцінного часу. Інакше корисні і потрібні ініціативи можуть залишитися на папері. Ось цього якраз допустити сьогодні не можна.
Марина Нечипоренко, Київ