П'ять причин зростання тарифів на електроенергію
Експертна думка проєктного менеджера Центру економічного відновлення
З 1 січня в Україні введено єдиний тариф на електроенергію для населення: відтепер один кіловат-година коштує 1,68 грн. Ця зміна назріла вже давно і не стала несподіванкою для експертного середовища. До відмови від пільгового тарифу призвів комплекс причин:
- Собівартість електроенергії зросла, а ціни для населення не переглядалися з березня 2017 року.
З того часу в секторі електроенергетики відбулися значні зміни. Зокрема, було запроваджено нову модель роботи конкурентного ринку. Згідно з нею, ще на етапі запуску ринку мало бути ліквідоване перехресне субсидіювання тарифів для населення промисловими споживачами. Значною є різниця між ціною на електроенергію для населення та ринковою. Так, у Європі ціна електроенергії для населення є вищою за промисловість, адже постачання до побутового користувача є дорожчим, оскільки втрати у низьковольтних мережах є набагато вищими.
В Україні наразі ситуація зворотна – електроенергія для промисловості коштує у 2,5 разу дорожче, ніж для населення (понад 3 гривні за одну кіловат-годину).
- Необхідність модернізації енергетичної системи.
Встановлення тарифів залежно від політичної кон’юнктури призвело до зупинки розвитку енергосистеми. Останні 30 років використовувалися ще її радянські можливості. Через відсутність модернізації ступінь зносу енергомереж наразі становить понад 70%, а генеруючі потужності почнуть виводитися з експлуатації вже за 2-3 роки. Тож запроваджене стимулююче тарифоутворення для модернізації енергомереж та приєднання нових генеруючих потужностей призвело до зростання кінцевої ціни електроенергії.
- Перехід до нової моделі підтримки населення.
Раніше всі без винятку побутові споживачі в Україні сплачували за споживання перших 100 кіловатів за пільговим тарифом близько 90 копійок за 1 кіловат. Проте дієвим рішенням є механізм адресного субсидіювання, який буде спрямований саме на вразливі верстви населення. Зношеність енергосистеми, необхідність закриття енергоблоків та запуску нових потужностей вимагають значних інвестицій. Перехід до енергозберігаючих технологій та ефективні адресні субсидії дозволяють забезпечити поступовий перехід до ринкової ціни на електроенергію з уникненням зростання загального обсягу комунальних платежів для населення. Також важливою є підтримка власників електроопалювальних установок, оскільки пільга на споживання електроенергії саме на ці потреби стимулює відмову від використання газу.
- Погашення заборгованостей на ринку електроенергії.
2020-ий став роком найбільшої енергетичної кризи в Україні. Викривлення ринку, зокрема перехресним субсидіюванням побутових споживачів, призвели до накопичення заборгованостей у галузі — майже 62 млрд грн. Окрім заборгованостей, які у майбутньому спричинять нестабільність роботи ринку, також існує потреба інвестування у недофінансовану роками генерацію та побудову нової зеленої генерації. Оновлений варіант ПСО (покладання спеціальних обов'язків) передбачає за перші три місяці роботи збитки для "Енергоатому" у розмірі 4 млрд гривень, що може ускладнити процес технічного обслуговування атомних енергоблоків. Борг "Гарантованого покупця" перед ВДЕ перевищує наразі 20 млрд гривень. При цьому енергокомпаніям необхідно виконувати свої інвестиційні програми та ремонтні роботи. А зелена генерація повинна мати стабільне фінансування для операційної діяльності та розвитку.
- Уникнення кризи для промислових підприємств.
Значні збитки "Гарантованого покупця" спричинили процес перегляду в бік підвищення тарифу на передачу електроенергії для промисловості. Зокрема, влітку 2020 року тариф підвищився майже на 30%. Подальше його зростання негативно вплине як на бізнес, так і на державу. Адже це буде знижувати конкурентоздатність підприємств при експорті товарів (а це — недоотримані кошти у бюджет).
Володимир Бужан, проєктний менеджер Центру економічного відновлення
ЕнергоРеформа