Юрій Гусєв, генеральний директор Укроборонпрому

Нинішній рік – ключовий для реформування державного оборонно-промислового комплексу – концерну «Укроборонпром». Замість нього планують створити два холдинги з робочими назвами “Оборонні системи України” і “Аерокосмічні системи України”, які займатимуться дослідженнями, розробками, виробництвом та збутом продукції. Перший холдинг об'єднає всі підприємства Концерну, що виробляють озброєння та військову техніку (ОВТ) для потреб армії, а отже, зміцнюють обороноздатність нашої країни, другий – підприємства, які досліджують і розвивають космос та авіацію. І йдеться не просто про фізичний поділ людських ресурсів, майна, технологій, коопераційних і дистрибуційних зв'язків, а про більш глибинне реформування ключової галузі. Особливо для країни, що протистоїть агресії.

Подробиці – в інтерв’ю призначеного у грудні генерального директора Укроборонпрому Юрія Гусєва.

ПРО ТОРІШНЮ РОБОТУ Й ЦЬОГОРІЧНЕ ОБОРОННЕ ЗАМОВЛЕННЯ

- Пане Юрію, підготовчий етап реформування Концерну припав на непростий для України, та що там – для всього світу – період. Незважаючи на це, торік вдалося чимало зробити для оздоровлення багатьох підприємств. Аби після реформи вони почувалися як важливі гравці на ринку військової техніки та озброєння, а не наче якісь “бідні родичі”...           

- Наведу лише кілька цифр. Обсяги виробництва на наших підприємствах торік зросли – до 102,2% у порівнянні із 2019-м. А це плюс 665 мільйонів гривень. Скажімо, виробничі показники по бронетанковій техніці покращилися на 40%, по радіолокаційних системах – на 23%. І це при тому, що 2020-й був кризовим роком у зв'язку з глобальною пандемією COVID-19: оборонні бюджети країн скорочено, міжнародні виставки озброєнь скасовано, переговори перевели в онлайнформат тощо. Незважаючи на це, державне оборонне замовлення у 2020 році підприємства Укроборонпрому виконали на 100%. Жодного зірваного контракту. Надалі очікуємо збільшення частки підприємств-учасників Концерну у держоборонзамовленні (ДОЗ), яке формують Міністерство оборони, Збройні Сили, Держприкордонслужба, Нацгвардія та інші відомства. Адже торік ця частка, як на мене, була доволі “скромною” – лише 36%.

Тож, відвідуючи підприємство «Іскра» у Запоріжжі у грудні минулого року, Президент України Володимир Зеленський доручив вивчити можливість збільшення частки підприємств Укроборонпрому у ДОЗ для забезпечення українських захисників нашою продукцією. І ми вже провели презентації можливостей та перспективних розробок підприємств Укроборонпрому для Генерального штабу ЗСУ та командування окремих видів Збройних Сил України. Продемонстрували, передовсім, новітні розробки, найсучасніші зразки військової техніки та озброєння.

Приміром, торік прийняті на озброєння ЗСУ тактична бойова колісна машина “Дозор-Б”, ракетний комплекс “Нептун” та модифікований реактивний вогнемет “РПВ-16”.

Випробування минулого року проходили радар 80К6КС1 для ЗРК БУК-М1, ракетний комплекс “Вільха-М”, реактивна система залпового вогню “Буревій” та винищувач МіГ-29МУ2.

І це – далеко не всі напрацювання підприємств-учасників Концерну. Маємо ще багато ідей стосовно того, що можемо запропонувати, насамперед, для потреб наших Збройних Сил, а також для наших зарубіжних партнерів.

Зараз ми змінюємо у відповідності до сучасних викликів підходи до науково-технічної діяльності. Перезапустили Раду науково-технічного розвитку та інновацій Укроборонпрому, долучитися до якої запросили й науковців з Національної академії наук, Київської політехніки, експертів провідних аналітичних центрів. Це сприятиме підготовці стратегій і програм науково-технічного розвитку на підприємствах державного оборонно-промислового комплексу.     

- Щодо оборонного замовлення... Чи відповідає нинішній статус-кво у цій царині завданням, функціям та можливостям майбутнього оновленого Концерну? Як уникати перекосів на кшталт: нам потрібні авіація й танки (умовно), а набоїв на складах з радянських часів – “завались”, тож, їх зовсім не купуватимемо?..

- Головне для нашої команди – забезпечити сучасною військовою технікою та озброєнням українські Збройні сили. В першу чергу, це стосується якісного та своєчасного виконання державного оборонного замовлення. Наше завдання – спільно з командою РНБО, Міноборони, Генштабом ЗСУ та Мінстратегпромом сформувати стратегічне бачення: як підвищувати обороноздатність держави, яким чином забезпечити ефективну трансформацію Укроборонпрому та розвиток підприємств Концерну. І я вже запропонував президентові, як голові Ради національної безпеки та оборони України, розглянути на спеціальному засіданні РНБО питання трансформації Укроборонпрому і Стратегії оборонно-промислового комплексу. Розраховуємо, що таке засідання відбудеться вже в лютому.

ПРО КОНЦЕПЦІЮ РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ, ДОЛЮ ФЛАГМАНІВ ТА “ЛУЗЕРІВ”

- Пане Юрію, місяць тому Ви підписали наказ про початок корпоратизації Укробронпрому. Чи означає це, що у розв’язанні проблеми неефективності цього “монстра”, про яку говоримо щонайменше пів десятиліття, крига нарешті скресла, усі перепони: законодавчі, юридичні, організаційні, а головне – політичні, – подолано?

- Корпоратизація – частина великої трансформації Укроборонпрому шляхом створення сучасних самодостатніх холдингів з ефективною корпоративною системою управління. Це дозволить втілювати спільні проєкти з міжнародними партнерами, забезпечувати прозорий трансфер технологій, щоб випускати якісні зразки озброєння, у першу чергу, для ЗСУ. Йдеться також про додаткові можливості із залучення фінансового ресурсу, оздоровлення підприємств, збереження та посилення трудових колективів, розв’язання інших проблем, що накопичувалися роками й десятиліттями. Успішно втілювати реформу, яка вже стартувала торік у грудні, допоможе ухвалення законопроєкту №3822, який і стане фундаментом для перетворень. Я звернувся до Президента України з проханням визначити цей законопроєкт як невідкладний для розгляду у ВР. Маємо повну підтримку глави держави, якому, до речі, я вже презентував концепцію реформування та представив дорожню карту її реалізації. Розуміння є і на рівні Уряду, і у профільному комітеті Верховної Ради, який очолює народний депутат Олександр Завітневич. 

Під час відвідин Житомирського бронетанкового заводу Олександр Михайлович (Завітневич. – Ред.) підтвердив, що парламент може розглянути цей документ у першому читанні на початку лютого. Це означає, що на остаточне його ухвалення чекатимемо у березні-квітні. Таким чином, вже до середини року поставлене Президентом України завдання із трансформації Держконцерну буде виконано.

- Реформа Укроборонпрому передбачає, що 65 найперспективніших підприємств увійдуть до нового держхолдингу. А що ж буде з рештою? Адже до початку реформування у складі Концерну було майже 120 суб’єктів господарювання. Повністю зупинилися, збанкрутували, відмовилися від виробництва оборонної продукції на користь товарів широкого вжитку до 30 підприємств. Тобто, доля двох-двох із половиною десятків залишається невизначеною…

- До складу Укроборонпрому входять 137 підприємств. 21 з них – на тимчасово окупованих Росією територіях. Україна їх, безумовно, поверне. Але на першому етапі реформування розраховуємо на можливості заводів та конструкторських бюро, розташованих на підконтрольних Україні теренах. 65 підприємств сформують новий холдинг з робочою назвою “Оборонні системи України”, який своєю чергою поділятиметься на 6 субхолдингів. Також плануємо, що до нього увійдуть спецекспортери, які допомагатимуть зі збутом продукції.

Окремо буде сформовано Аерокосмічний холдинг, що об’єднає 3 галузеві субхолдинги. Україна має потужну аерокосмічну галузь. Наприкінці минулого року президент відвідав Державне підприємство “Антонов”, яке вперше за роки незалежності країни отримало держзамовлення на три літаки Ан-178 для Збройних Сил.

Стосовно заводів, які, так би мовити, “не знайшли себе” у нових умовах... Наприкінці 2020-го Уряд ухвалив рішення про передачу 17 підприємств Концерну Фондові держмайна для подальшої приватизації. Це – підприємства, які де-факто вже багато років не виконують замовлення для сектору нацбезпеки та оборони України і не мають жодного стосунку до ОПК. Ефективна їх приватизація так само має бути частиною майбутньої трансформації, унаслідок якої Укроборонпром у такому вигляді, в якому він був сформований у 2011-му році, припинить існування.

І, безумовно, трансформація передбачає розвиток експортного потенціалу та присутності нашої країни на глобальному ринку озброєнь. Необхідно посилювати позиції вітчизняних спецекспортерів та підприємств Укроборонпрому на зовнішніх ринках. Адже це – й обіговий капітал для виробників, і додаткові кошти для держави на оборонне замовлення, і підтримка національної валюти. І, звісно ж, – робочі місця, своєчасна зарплата для десятків тисяч українців. А в перспективі – можливості для міжнародної кооперації після завершення корпоратизації Укроборонпрому. Переконаний, що Україна має величезний потенціал для розширення присутності на міжнародних ринках озброєнь. І президент поставив завдання: вже цього року суттєво наростити експорт продукції підприємств-учасників Держконцерну.

- Порівняно з попередньою концепцією реформування Укроборонпрому, про яку Укрінформ писав навесні, підхід до спеціалізації субхолдингів дещо змінився. Певно, це стало реакцією на критику стосовно того, що поза новою структурою (а відповідно – і поза оборонним замовленням) могли опинитися такі, приміром, напрямки як артилерійські системи, високоточна зброя, боєприпаси, системи кібербезпеки?..

- Безперечно, усі слушні зауваження враховано. Ми вже працюємо над формуванням перших галузевих об’єднань. Зокрема, на засіданні Ради директорів Концерну затвердили концепцію створення субхолдингу “Радарні системи” і навіть провели публічне обговорення того, якою має бути ця структура. Її флагманським підприємством стане уже згадане запорізьке КП “НВК “Іскра”. І, вочевидь, саме “Радарні системи” будуть “першою ластівкою” у структурі “Оборонних систем України” із якісним корпоративним управлінням.

- Розкажіть про можливості кооперації, спільної діяльності – як на постійній основі, так і в рамках окремих проєктів – між різними субхолдингами, а також із приватним бізнесом, можливо – зарубіжним…

- Маємо величезну потребу в об’єднанні зусиль приватних виробників, наших міжнародних партнерів і потужностей державних підприємств, які в процесі трансформації Концерну будуть реорганізовані в акціонерні товариства. Переконаний, роботу над усіма започаткованими нині взаємовигідними програмами і проєктами буде продовжено. Це стосується й налагодження спільного виробництва ударних безпілотників. Можемо говорити, у тому числі, і про авіоніку, про багато інших перспективних речей. І це – нові перспективи й можливості для взаємовигідної співпраці з міжнародними партнерами, а також із вітчизняними приватними виробниками озброєння та військової техніки. Насамперед, це стосується іноземних партнерів, котрі мають досвід і комплектуючі, які потрібні для українських літаків, для нашої бронетехніки, для багатьох інших проєктів. Переконаний, що внаслідок корпоратизації Концерну з’явиться нове вікно можливостей для такого співробітництва.

Ми вже створили всередині Укроборонпрому проєктний офіс. Який якраз і працює над тим, щоб у рамках міжнародної кооперації втілювати проєкти із виробництва ударних безпілотників та іншої техніки й озброєння.

ПРО ГРОШІ, ФІНАНСОВИЙ АУДИТ ТА БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ

- Пане Юрію, Ви згадували у пресі, що наприкінці грудня завершено аудит фінансової діяльності Концерну. Незабаром відбудеться публічне представлення його результатів. Може, “передчасно” поділитеся якимись цифрами та міркуваннями з читачами Укрінформу?

- Наразі готуємося до публікації результатів аудиту. Крім того, запроваджуємо систему постійних та регулярних аудитів на підприємствах Укроборонпрому і в Концерні в цілому. Триває процес інвентаризації майна. Це потрібно, поміж іншого, і для подальшої ефективної корпоратизації Держконцерну. З результатами аудиту, передовсім, маємо ознайомити Наглядову раду Укроборонпрому, головою якої нещодавно обрано Володимира Павловича Горбуліна.

- Зрозуміло. Без висновків Наглядової ради – ні-ні... Та все ж – Ваша особиста оцінка. Можливо, про те, що найбільш неприємно вразило, коли прочитали цей звіт?

- Про все дізнаєтеся після публікації результатів. Поки що скажу одне: для того, щоб забезпечити відчутний для усієї країни результат реформування Укроборонпрому, належить зробити ще дуже і дуже багато.

- До речі, про неприємне. Як і кожна галузь української економіки, та й уся система управління, Укроборонпром – нинішній і майбутній – отримав у спадок таке ганебне явище як корупція на підприємствах. Перед Новим роком, приміром, правоохоронці повідомили про махінації із землями Укроборонпрому у Харкові... Що плануєте робити, аби не брати із собою цю “валізку” у майбутнє реформованого холдингу?

- Кілька важливих речей. Про те, що робимо уже зараз, і що плануємо. Запроваджуємо перевірку на поліграфі всіх керівників підприємств Укроборонпрому. Я також ухвалив рішення, що всі працівники, які долучаються до нашої команди в результаті відкритих конкурсів, повинні пройти дослідження на детекторі брехні. А ще Концерн підписав меморандум про співпрацю з Національним антикорупційним бюро України. Плануємо поглиблювати співробітництво і з іншими антикорупційними інституціями, щоб оперативно реагувати на будь-які корупційні ризики та можливі зловживання. І якраз сучасна ефективна система корпоративного управління цьому сприятиме. Адже реформа передбачає створення наглядових рад, системи відбору кадрів через прозорі та всім зрозумілі процедури.

Моя особиста позиція – нульова толерантність до корупції. Жодної “кругової поруки”. Ми налаштовані на співпрацю з усіма правоохоронними органами, які перевіряють інформацію про можливі корупційні прояви та ризики на підприємствах Укроборонпрому.

ПРО ТЕ, ХТО АБО ЩО МОЖЕ ЗАВАДИТИ РЕФОРМІ

- Ви вже згадували про деякі терміни – щодо формування правового поля, створення перших галузевих бізнес-одиниць тощо. Тож наостанок узагальніть, яким має бути кожен з етапів цієї реформи, що відбуватиметься з кожною із підгалузей вітчизняного ОПК та що буде в майбутньому із самим Укроборонпромом як надбудовою?

- Я вже говорив, що у 2021 році Укроборонпром як державний концерн має припинити своє існування. Це станеться після схвалення законодавчих ініціатив, які ми з Вами вже обговорили. Буде створено сучасні холдинги. Цьому передуватиме певний перехідний період, коли затверджуватимуться процедури їх формування, визначатиметься алгоритм корпоратизації і т.д. І я переконаний, що результатом цієї роботи стануть ефективна система управління, поглиблення співпраці з міжнародними партнерами, отримання і освоєння нових технологій, створення якісних зразків озброєння та військової техніки.

- А що може цьому завадити? Чи хто?

- Знаєте, те, наскільки президент вірить у цю реформу та підтримує наше прагнення її втілити, свідчить, що будь-які перепони ми зможемо легко здолати єдиною командою. Чи це будуть дискусії в парламенті чи, можливо, урядові рішення. Думаю, в нас достатньо аргументів, щоб переконати і народних обранців, і урядовців в доцільності реалізації цієї реформи, у правильності обраного шляху.

- А щоб переконати у цьому суспільство? Адже не секрет, що слово “корпоратизація” багатьох лякає. Мовляв, знову хочуть щось у народу забрати, “прихватизувати”, “віддати під зовнішнє управління”...

- Людей треба переконувати фактами. Зараз ми маємо зростання виробництва на підприємствах Укроборонпрому. Маємо оптимістичні плани щодо розвитку експортного потенціалу окремих підприємств, Концерну і всієї країни. Маємо й чіткий план, як забезпечити трансформацію, що гарантує впровадження сучасних підходів до управління цією дуже чутливою, але вкрай важливою для держави галуззю.

- А які настрої в трудових колективах? Чи сприймають люди майбутню реформу? Які їхні проблеми треба попередньо розв’язати, аби зацікавити в результатах майбутнього оновлення?

- Я побував вже на понад 20 підприємствах Укроборонпрому у Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Черкаській, Житомирській, Львівській та Рівненській областях. Відвідав ремонтні бригади військової техніки в зоні ООС – Краматорськ, Торецьк, Костянтинівка, Сєвєродонецьк, Лисичанськ... Деякі підприємства приємно вражають напрацюваннями, показниками і планами. Деякі потребують додаткової уваги. Скажімо, Харківський авіаційний завод потребує допомоги держави для фінансового оздоровлення. Щодо цього підприємства ми підготували окремий законопроєкт, який вже надіслали на розгляд Кабінету міністрів. Переконані, схвалення документа надасть “друге дихання” заводу, який, на жаль, багато років не виробляє такої важливої для країни високотехнологічної продукції.

І це – непоодинокий випадок. Маємо цілий перелік державних підприємств-учасників Концерну, які потребують оздоровлення й подолання кризових явищ, що накопичувалися протягом багатьох років. Корпоратизація Укроборонпрому надасть для цього нові можливості. Трансформація Укроборонпрому, я переконаний, стане драйвером промислового та економічного розвитку держави.

Оксана Поліщук, Владислав Обух. Київ