Імплементація Зеленого курсу повинна враховувати національну ситуацію - Кучер
Вирішуючи питання приєднання України до Європейського зеленого курсу, необхідно враховувати сильні та слабкі нашої країни і вітчизняних виробників. А також об’єктивно оцінювати потенційні ризики поширення зеленого курсу на український агросектор.
Про це заявив народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Кучер під час круглого столу "Український агросектор в умовах Європейського зеленого курсу: виклики та можливості".
Зокрема, він звернув увагу, що стратегія ЄС «від лану до столу» в рамках зеленого курсу передбачає до 2030 року скорочення використання небезпечних пестицидів та антибіотиків у тваринництві на 50%, добрив - на 20%, а також розширення частки органічного виробництва до 25% від загального.
Водночас «продуктивність аграрного виробництва в Україні від 10% до 50% нижча, ніж в тих країнах, які ми сприймаємо у якості певних орієнтирів», - заявив Кучер.
«Що стосується використання аграрних ресурсів. Якщо ми говоримо про азот, то Україна вносить (в середньому) 42 кг/га, США – 73 кг/га, ЄС – 90 кг/га. Якщо говорити про використання пестицидів, то Україна – 0,75 кг/га, США – 2,5 кг/га, ЄС – 3,1 кг/га.
Отже, ми маємо ситуацію, коли у нас продуктивність до 50% нижча, а використання ресурсів – в 2-3 рази менше. А це означає, що станом на сьогодні, в частині екологічного навантаження на довкілля, я думаю, що аграрний сектор України виглядає досить непогано. Виходячи з цього потрібно сформувати свою національну позицію», - наголосив він.
Разом з тим депутат висловив переконання, що без повноцінного відновлення роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України й всебічної підтримки фермерів з боку держави, буде дуже складно впроваджувати основні принципи European Green Deal в Україні.
«Вже березень 2021 року, а юридично міністерства немає. Більміше того, ключові фундаментальні функції «відібрано», - сказав Кучер, уточнивши, що в першу чергу йдеться про Держпродспоживслужбу, яка відійшла до Мінекономіки.
«По факту, замість регулятора, який буде визначити стратегію аграрної політики на десятиріччя, у т.ч. й здійснення контролю за реалізацією заходів у рамках Європейського зеленого курсу, агросектор отримав де-факто Міністерство землі та розподіл дотацій АПК раз на рік», - вважає депутат.
Кучер висловив переконання, що за наявних умов українські агровиробники є більш готовими до впровадження зеленого курсу, аніж влада. Та підкреслив, що з точки зору реалізації Європейського зеленого курсу в агропромисловому секторі нині найбільше дискусійних питань саме в контексті ролі держави. «Тому, в подібних глобальних питаннях від наших чиновників потрібні виважені стратегічні державницькі рішення», - додав депутат.
Як відомо, Європейський зелений курс (European Green Deal) – дорожня карта заходів щодо перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року. Водночас курс має стимулювати розвиток економіки, покращити здоров’я та якість життя людей.
Зелений курс був офіційно представлений Президентом ЄК Урсулою фон дер Ляєн в Європарламенті 11 грудня 2019 року. Ключові його напрями: чиста енергія, кліматична дія, будівництво та реновація, стійка промисловість, стійка мобільність, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, стійка аграрна політика (стратегія «Від лану до столу»).
В Україні внутрішні дискусії з бізнес-колами щодо Європейського зеленого курсу почалися у 2020 році.