Колекторів нарешті "приструнять"

Чи зможуть громадяни-боржники спати спокійно після набрання чинності законом про захист позичальників від дій "вибивачів боргів"

Перед тим, як піти на черговий карантин, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4241 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості". Таким чином, в національному законодавстві нарешті унормували діяльність колекторських компаній, які, до цього не маючи жодних юридичних прав, де-факто понад десятиліття “кошмарили” українців. Тепер усі подібні структури внесуть до спеціального реєстру, і за їхньою діяльністю стежитиме Нацбанк. А методи впливу колекторів на боржників “олюднять”: ні тобі нічних телефонних дзвінків, ні виламування дверей, ні залякування рідних та близьких позичальників. Усе це – принаймні, як розраховують автори ініціативи, – вже за кілька місяців.

В реєстри – кроком руш!

Протягом трьох місяців з моменту підписання закону Президентом (очікується невдовзі) НБУ має створити публічний Реєстр колекторських компаній, де упродовж 30 днів повинні “узаконитися” всі, хто займається простроченою заборгованістю. Кредиторам – банкам та фінкомпаніям – заборонять працювати з колекторами, яких не буде в Реєстрі. А людям, котрим надокучатимуть офіційно незареєстровані “вибивачі боргів”, радять викликати поліцію. Доступ до Реєстру буде цілодобовим та для усіх безоплатним. Дії ж “законних” колекторських структур можна буде оскаржувати через регіональні підрозділи Нацбанку чи, безпосередньо звернувшись до Регулятора. При цьому норми, які стосуються вимог до етичної поведінки колекторів, запрацюють одразу ж після набрання законом чинності. Отже, ще до формування публічного Реєстру на порушників можна буде скаржитися до Нацбанку. Найбільш “злісні” колектори матимуть усі шанси взагалі до реєстру не потрапити. З відповідними наслідками.

“Анатомія” відносин: що дозволено, а що – зась

Відтепер про ймовірність звернення кредитора до послуг колекторських компаній позичальника зобов’язані інформувати ще на етапі укладання договору. Поміж іншого, відомості про залучені до співпраці колекторські компанії мають оприлюднювати на сайті кредитодавця. Кредитори й колектори періодично звітуватимуть перед НБУ про наслідки спільної роботи.

Головне: закон передбачає чіткий перелік методів та інструментів, якими можуть послуговуватися колекторські структури для впливу на недобросовісних позичальників. Дотепер, як відомо, “вибивачі боргів” не гребували нічим, в умовах законодавчої невизначеності користуючись принципом: що не заборонено, те дозволено.

А таких “умовно дозволених” у нас (хоча й давно заборонених у цивілізованому світі) методів – безліч. Починаючи від нічних дзвінків до психологічного тиску на дітей позичальника (приміром, непоодинокі випадки, коли підлітків шантажують видуреними через соцмережі інтимними світлинами) та навіть спроб фізичного проникнення у помешкання боржника. Тепер же колекторський інструментарій суворо обмежили. Причому, дозволених методів у рази менше, аніж заборон, сформованих на основі багаторічної вітчизняної “чорної” колекторської практики.

Отже, дозволені методи взаємодії колекторів зі споживачами:

1. Телефонні та відеопереговори, а також особисті зустрічі. Їх проведення можливе лише з 9 до 19 години, за умови письмової чи телефонної згоди боржника. Попередньо має бути чітко узгоджене й місце зустрічі.
2. Текстові, голосові та інші повідомлення з використанням комп'ютерних та цифрових технологій
3. Листи із позначкою "вручити особисто" за місцем проживання чи перебування, або ж за місцем роботи позичальника.

Натомість забороняються:

1. Дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя та/або інших осіб, ставлять під загрозу життя, здоров'я, ділову репутацію. А також погрози, шантаж, інші неправомірні дії.
2. Введення в оману про розмір простроченої заборгованості, а також про наслідки, що нібито можуть настати при невиконанні умов кредитного договору (притягнення до суду, адміністративне чи кримінальне переслідування тощо).
3. Взаємодія з боржником та його близькими у період з 20.00 до 9.00, а також у вихідні, святкові і неробочі дні.
4. Контакти зі споживачем та його близькими більш як двічі на добу, крім випадків, коли ініціатива йде від самого позичальника.
5. Приховування номера контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення, поштової адреси чи адреси електронної пошти, з якої надсилається повідомлення.
6. Використання сервісу автоматичного додзвону протягом більш ніж 30 хвилин на добу.
7. Використання на конвертах або повідомленнях зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу. Розміщення відомостей, які прямо чи опосередковано вказують на існування заборгованості, використання написів "виконавчий документ", "рішення про стягнення", "повідомлення про виселення" тощо, а також найменування будь-яких органів державної влади.
8. Будь-яке інформування третіх осіб (крім осіб, взаємодія з якими передбачена договором) про заборгованість позичальника.
9. Вимагання від близьких осіб споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, а також його роботодавця та інших осіб брати на себе зобов'язання щодо простроченої заборгованості, якщо таке окремо не передбачено договором.
10. Вчинення дій, що завдають шкоди репутації (у тому числі – діловій) споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, або погроза такими діями.
11. Вимагання погашення заборгованості в інший спосіб, ніж передбачено договором.
12. Проведення особистих зустрічей без попереднього погодження.
13. Будь-яка взаємодія з приводу боргу з особами (крім споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя), які не надали на це згоди.

Про межі інформованості та контроль

Пам’ятайте: під час першого контакту зі споживачем колектор зобов’язаний повідомити своє ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку. А також назвати правову підставу для взаємодії, розмір боргу і неустойки за прострочення платежів. Окремо закон забороняє збирати та опрацьовувати таку персональну інформацію: про графік роботи, місця відпочинку, стан здоров’я, політичні погляди й релігійні переконання, дані із соціальних мереж, особисті світлини тощо.

За нехтування цими правилами колекторів каратимуть. Спочатку гривнею, через штрафи (щоправда, конкретні розміри штрафних санкції законом не затверджено). А у “серйозних” випадках чи при багаторазових порушеннях їх виключатимуть із реєстру колекторських компаній, дія усіх укладених ними договорів із кредиторами автоматично припинятиметься. При цьому закон обмежує й дії самих кредиторів та покладає на них контроль за діяльністю колекторів. Приміром, якщо колектор принаймні двічі упродовж року порушив вимоги до спілкування із позичальником, кредитодавець має розірвати угоду із ним, поінформувавши про це НБУ.

Також законом встановлено низку вимог, яких мають дотримуватися фінустанови при продажу прав вимоги за кредитами споживачів. Продавати борги можна буде тільки іншій фінансовій установі, яка має ліцензію на надання позик або послуг факторингу й перебуває під наглядом Нацбанку. Про відступлення права вимоги за кредитом позикодавець зобов’язаний упродовж 10 робочих днів поінформувати споживача.

Закон ухвалено, але розставлено ще не всі крапки над “і”

Експерти здебільшого позитивно сприйняли законодавчі новації. Адже вони розв’язують багато накопичених упродовж десятиліть проблем. Що й казати, неконтрольована колекторська діяльність завдала чимало клопотів і окремим громадянам, і суспільству загалом. Скільки доль зламано, скільки пролито сліз... Були навіть випадки самогубства, які, за всіма ознаками, стали наслідком колекторських “наїздів”. Новим документом нарешті надано визначення таких термінів, як "врегулювання простроченої заборгованості" і "колекторська компанія". Встановлено чіткі правила гри у цій сфері (див. вище). Йдеться також і про впорядкування реклами фінансових послуг. Це, зокрема, стосується "позик під 0%", в рекламі яких не згадується про приховані комісії (відповідне питання також регулюється змінами до законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг. – Ред.).

"Люди не звикли вичитувати договори, не звикли зіставляти цифри. Вони досить легко ставляться до таких обіцянок як "кредит під 0%". З часом ця проблема зникне. Адже ми не тільки продовжуватимемо реформування фінансового сектора, а й підвищуватимемо фінансову грамотність громадян, продовжимо боротьбу із "сірою" та "тіньовою" економікою. І всі ці потоки нарешті зійдуться у фінансовій системі офіційно", – наголошує перший заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова.

Водночас, як свідчить навіть побіжний аналіз публікацій на цю тему у ЗМІ й коментарів у соцмережах, після набрання законом чинності колекторська діяльність в Україні потребуватиме подальшого унормування.

Приміром, народний депутат Ніна Южаніна вважає, що прийняті законодавчі норми (окрім правил поведінки колекторів, дія яких автоматично поширюється на всіх) можна буде застосувати тільки до нових кредитних договорів. Тож чимало “застарілих” проблем залишиться нерозв’язаними. Ймовірні й різночитання довкола інших видів боргів, з якими мають справу колектори – наприклад, за комунальні та інші нефінансові послуги. Адже сфера ЖКГ не належить до компетенції Нацбанку. Відповідно, чи зможе Регулятор належним чином контролювати колекторські структури, які грають на “житлово-комунальному полі”?.. І головне: нові правила хороші та помічні у відносинах позичальників із законослухняними колекторськими структурами. А “сірий” сегмент, на думку оглядачів, і надалі залишатиметься поза увагою. Врегулювати це питання можна лише через внесення змін до Адміністративного й Кримінального кодексів. Плюс те, що, на жаль, наразі де-факто непідвладне законам та побажанням влади – належна робота правоохоронних і судових органів. Без змін у цьому сегменті на захист прав громадян у “борговій” сфері – як і в будь-якій іншій – сподіватись не варто.

Владислав Обух, Київ