Гетманцев сказав, що заважає видачі ліцензій для грального бізнесу
Відсутність закону про оподаткування грального бізнесу є перешкодою для видачі ліцензій на ведення такої діяльності.
Про це в інтерв'ю Укрінформу сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
"Відсутність податкового закону є перешкодою для того, аби видавали ліцензії, це правда. Вони працювати можуть, але для певних видів діяльності такі умови оподаткування, які передбачені зараз, не є вигідними", - сказав Гетманцев.
Як приклад він наводить зали з ігровими автоматами, які, згідно з чинним законом, можуть організовуватися в готелях категорій 3, 4, 5 зірок.
"Але при цьому ми в законі їх зобов’язали, що виграшний фонд у них може бути не менше 90%, тобто вони 90% повинні віддавати гравцям. А в Податковому кодексі визначається на сьогодні, що ставка оподаткування з них – 10% з обороту. Таким чином, вони фізично не можуть працювати. Або вони повинні, отримуючи ліцензію, розуміти, що вони будуть працювати в тіні, ми людей ставимо в якесь абсолютно абсурдне становище", - зазначив Гетманцев.
Депутат зауважив, що законопроєкт про оподаткування грального бізнесу рекомендований комітетом до зали.
"Він передбачає єдину ставку податку для всіх, незалежно від виду грального бізнесу. Немає такого, як було раніше – у кого лобіст сильніший, той виторговує собі нижчу ставку. Ставка єдина для всіх, умови єдині для всіх – будь ласка, ідіть працюйте і платіть державі гроші. Крім цього, треба зазначити, що ми говоримо не тільки про податок на прибуток, ми говоримо про додатковий податок саме з грального бізнесу – 10% понад податок на прибуток. І оподаткування виграшів також", - розповів Гетманцев.
Крім того, за його словами, Верховна Рада у вересні планує повернутися до ухвалення законопроєкту про усунення колізії в законі в частині формування комісії з видачі ліцензій, оскільки на поточний сесії відповідні проєкти вибули відхилені.
"Комісія, яка створена, вона була створена відповідно до “антиковідного” закону, який давав можливість Кабінету Міністрів призначати чиновників категорії “А” поза конкурсом саме на період карантину. Коли карантин завершиться, цю комісію треба буде змінювати і проводити відкритий конкурс, і тоді питання цієї поправки буде дуже актуальним. Я думаю, що ми у вересні зареєструємо цей законопроєкт і швидко його проведемо", - зауважив Гетманцев.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 14 липня 2020 р. ухвалила Закон "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (законопроєкт № 2285-д).
Він запроваджує комплексне регулювання ринку азартних ігор в Україні та створює виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, дозволених в Україні.
Водночас, він містить положення, що не узгоджуються між собою та утворюють колізії.
Зокрема, закон передбачає, що голова та члени уповноваженого органу призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів за результатами конкурсу у порядку, визначеному цим законом, а конкурсна комісія утворюється при Кабінеті Міністрів. Водночас закон також містить положення, що передбачають формування комісії комітетом Верховної Ради.
Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов 23 вересня поінформував, що уряд вирішив створити Комісію з азартних ігор та лотерей. У ній працюватиме 230 осіб, у тому числі голова та 6 членів комісії. Вона буде розташована у Києві, на бульварі Лесі Українки, 26.
КМУ 21 жовтня призначив Івана Рудого головою цього органу, а також двох із шести членів комісії із регулювання азартних ігор та лотерей.
До цього понад 10 років в Україні діяла заборона грального бізнесу.
У березні Верховна Рада відхилила законопроєкт "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (щодо усунення суперечності стосовно порядку формування Уповноваженого органу)" і два альтернативні до нього.
Законопроєкт про оподаткування грального бізнесу парламентарії поки що не розглядали.