Зміни до держбюджету: комітет Ради відхилив останню «мовну» поправку – депутат

Комітет Верховної Ради з питань бюджету на засіданні у середу, 14 липня, відхилив останню «мовну» поправку до законопроєкту № 5551-2 про внесення змін до держбюджету на 2021 рік щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини.

Про це голова Комітету ВР з питань бюджету Юрій Арістов (фракція "Слуга народу") повідомив у коментарі Укрінформу.

"Поправка, подана Максимом Бужанським, комітетом відхилена", – сказав Арістов.

Читайте також: Троє «слуг народу» відкликали «мовні» поправки до бюджету — депутатка

Як повідомляв Укрінформ, напередодні окремі депутати від фракцій "Голос" і "Європейська солідарність" заявляли, що до другого читання законопроєкту №5551-2 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини" начебто подані чотири поправки, які нівелюють дію закону про державну мову. Голова фракції "Слуга народу" у ВР Давид Арахамія заявив, що законодавчі поправки, спрямовані на зміну Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" не матимуть підтримки у парламенті. Після цього заступниця голови фракції "СН" Євгенія Кравчук повідомила, що троє депутатів із "СН" Олександр Корнієнко, Орест Саламаха та Андрій Клочко, які є авторами поправок, відкликали їх. Водночас вона висловила сумніви щодо того, що подану поправку відкликав Бужанський.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час зустрічі із Головою ВР Дмитром Разумковим, яка відбулася 13 липня, висловив занепокоєння поправками до законопроєкту № 5551-2 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини".

Читайте також: Разумков розповів, що треба для розв'язання проблеми «поправкового спаму»

Як повідомлялося раніше, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

16 липня 2021 року набувають чинності частини друга-шоста, восьма статті 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якою унормовано застосування державної мови у сфері культури.