Національна економічна стратегія-2030: за пів року втілені десятки ініціатив
Національна економічна стратегія-2030 є надійним фундаментом змін, які запроваджуються в Україні - за пів року втілені десятки ініціатив.
Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі Кабміну.
"Аналіз виконання НЕС-2030 свідчить, що за пів року втілено десятки ініціатив, які закладені в Стратегії. Це є підтвердженням того, що Україна нарешті, вперше з часів незалежності, має намічені вектори розвитку, діє в економіці системно та відповідально", - йдеться у повідомленні.
Також в уряді звертають увагу, що за 6 місяців з моменту ухвалення Національної економічної стратегії, змін зазнала фактично кожна галузь.
"Зокрема, було створено Бюро економічної безпеки, діяльність якого покликана протидіяти економічним злочинам проти держави. Окрім того, діяльність БЕБ приведе до істотного зменшення тиску на бізнес. Масштабні зміни, які були закладені в Нацстратегії, розпочались і в регуляторному середовищі. Ухвалено за основу пакет законопроєктів щодо "податкової амністії", - нагадують в уряді.
Крім того звертають увагу, що амністія капіталу — це насамперед можливість активізувати капітал, що до цього не був задекларований або перебував у тіньовому секторі, та залучити його до інвестиційної діяльності.
"Значна частина кроків, які здійснювалися на виконання Нацстратегії, була спрямована на підтримку малого та середнього бізнесу. Лише за програмою доступних кредитів "5-7-9" було видано майже 55 млрд грн дешевих позик. Кредити на розвиток та підтримку власної справи отримали вже понад 20 тис. бізнесів по всій країні", - додають в уряді.
За пів року значний поштовх до розвитку отримали й місцеві громади. Зокрема, урядом було затверджено порядок зарахування до бюджетів органів місцевого самоврядування частини акцизного податку з пального, яке вироблене або ввезене на територію України. Лише за перші 2,5 місяця, з моменту ухвалення рішення, це дозволило залучити додаткові 1,2 млрд грн для місцевої влади. Кошти будуть витрачені на покращення доріг, закладів освіти та медицини.
"Також "зелене світло" отримав довгоочікуваний продаж земель сільськогосподарського призначення. Скасування мораторію не лише створює шлях для додаткових інвестицій в Україну, а й забезпечує додаткові можливості розвитку для аграрного сектору", - звертає увагу Кабмін.
Окрім того, відповідно до векторів розвитку економіки, передбачених Нацстратегією, вже розпочали роботу з розвитку фондового ринку, закладено підвалини для масштабної пенсійної реформи, покладено старт створенню індустріальних парків.
Однак в уряді вважають, що ці зміни — лише частина великого шляху перетворень, який Україна має пройти за найближчі 10 років.
"За 10 років Україна має перетворитися на країну, яка активно підтримує своїх експортерів, яка побудувала ефективну систему просування продуктів на зовнішніх ринках. Стати країною, яка є надійним партнером на міжнародній арені, яка вбудована в ланцюжок доданої вартості, яка є частиною транспортних коридорів, яка є частиною економічних просторів",— зазначає директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап.
Раніше Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що Національна економічна стратегія-2030 — це комплексний документ, який рухатиме Україну до клубу розвинених та успішних держав. "Вперше за історію України маємо Стратегію, яка не залишається на папері, а дійсно реалізується. Саме тому в цьогорічний проєкт бюджету ми імплементували основні ідеї нашої Національної економічної стратегії до 2030 року»,— зазначав Шмигаль.
У Кабміні нагадують, що економічна стратегія була стоврена на платформі Центру економічного відновлення та ухвалена на засіданні уряду 3 березня цього року. До розробки Нацстратегії було залучено понад 500 учасників: представників більш як 20 аналітичних центрів, понад 30 бізнес-асоціацій, 40 органів виконавчої влади, експертного середовища та громадянського суспільства.
Національна економічна стратегія є документом, в який закладені головні вектори розвитку економіки, що дозволять розкрити потенціал України в найближчі 10 років: стимули для промисловості, агросектору, видобування, інформаційних технологій та інновацій, інфраструктури та внутрішніх перевезень, енергетичного сектора.