Наглядова рада проти Вітренка: як розвивався конфлікт у Нафтогазі

Корпоративний конфлікт у Нафтогазі триває з весни, чи видно його край?

Цього тижня чинна наглядова рада НАК «Нафтогаз України» провела своє останнє засідання, якому передувала низка корпоративних скандалів і взаємних звинувачень між НР та нинішнім керівництвом НАК.

Нагадаємо, що наприкінці квітня Кабінет міністрів звільнив тодішнього очільника Нафтогазу Андрія Коболєва в обхід наглядової ради. І зробив це у досить нестандартний спосіб – відсторонивши раду від повноважень на пару днів. Відтоді у корпоративному врядуванні Нафтогазу розпочався сезон штормів, які вкрай заплутали громадськість.

У питанні, наскільки правомірними були кадрові дії Кабміну та чому звільнили Коболєва, ЗМІ розбиралися вже неодноразово. Сьогодні ж Укрінформ зібрав повну хронологію відносин між правлінням і наглядовою радою Нафтогазу, сподіваючись, що неприкритий руйнівний конфлікт таки добігає кінця.

ВІДСТАВКА КОБОЛЄВА. НЕЗГОДИ ПОЧАТОК

28 квітня. Кабмін у закритому режимі ухвалив рішення звільнити Коболєва й призначити на його місце тодішнього в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка. За законом, у Нафтогазі такими призначеннями має займатися наглядова рада. Тому, щоб отримати можливість самостійно змінити очільника компанії, уряд тимчасово припинив повноваження наглядової ради: її члени були звільнені до 30 квітня.

Після поновлення повноважень наглядова рада зібралася, щоб зустрітися з Вітренком та його заступниками. За результатами зустрічі рада повідомила, що члени правління висловили занепокоєність стосовно можливості надалі виконувати свої повноваження. Сама ж наглядова рада узагалі вирішила звільнитися.

Із шести членів відповідні заяви тоді підписали п’ятеро: голова ради Клер Споттісвуд, два незалежних члени ради Бруно Лескуа і Людо Ван дер Хейден та представниці держави Наталя Бойко і Юлія Ковалів. У наглядовій раді залишався тільки Роберт Бенш – але його не допускали до засідань через можливий конфлікт інтересів.

2 травня. На тлі засудження Європою та США способу, в який здійснилися кадрові перестановки у Нафтогазі, Кабмін закликав наглядову раду продовжити працювати до обрання нових членів.

«Уряд сподівався, що Наглядова рада “Нафтогазу”, в продовження кращих практик корпоративного управління, пристане на позицію щодо подальшого виконання своїх обов’язків. Це забезпечить якісне, незалежне та стале управління найбільшою державною компанією НАК «Нафтогаз України», – зазначалося у повідомленні пресслужби Кабміну, яке з’явилося на Урядовому порталі. В кінці повідомлення була традиційна репліка про відданість уряду реформі корпоративного управління за стандартами ОЕСР.

3 травня. Члени наглядової ради звернулися до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із заявою, що призначення Вітренка головою правління Нафтогазу відбувалося при наявності в останнього конфлікту інтересів. Продовжувати роботу підписанти звернення відмовлялися.

14 травня. Під час включення на засіданні уряду пані Споттісвуд повідомила, що наглядова рада Нафтогазу все-таки готова прийняти пропозицію продовжити роботу. «Ми всі п'ятеро готові прийняти пропозицію про наше перепризначення на строк до 1 року на умовах наших попередніх контрактів», – сказала вона, висловивши також готовність співпрацювати з Вітренком.

Того ж дня вони були переобрані на рік, тобто до травня 2022 року, що дало привід прем’єру висловити своє задоволення у Телеграмі.

Водночас, Кабмін припинив повноваження єдиного члена наглядової ради, який не заявляв про звільнення – третього представника держави Роберта Бенша. Замість нього була призначена заступниця Офісу президента Юлія Свириденко.

АЖ ТУТ ВКЛЮЧИЛАСЯ «АНТИКОРУПЦІЯ»

Здавалося б, у Нафтогазі тимчасово вдалося відновити порядок. Але тут у гру вступило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Ще 30 квітня агентство підняло питання щодо можливого конфлікту інтересів при призначенні Вітренка головою правління Нафтогазу.

14 травня НАЗК у відповідь на запит Укрінформу повідомило, що перевіряє призначення Вітренка у Нафтогаз на предмет дотримання законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також дотримання інших обмежень щодо запобігання корупції. А вже за місяць агентство вирішило, що призначення Вітренка очільником Нафтогазу таки має бути скасоване. В НАЗК заявили, що за результатами моніторингу дотримання антикорупційного законодавства виявлене порушення норм Закону «Про запобігання корупції», адже на посаді в.о. міністра енергетики Вітренко готував рішення стосовно діяльності Нафтогазу.

16 червня Споттісвуд вирішила скликати засідання наглядової ради, яке могло би розглянути відсторонення Вітренка, та домоглася від Кабміну зобов’язання прийняти остаточне рішення про припинення контракту з Юрієм Вітренком. У свою чергу Вітренко заявив, що не обговорював припис НАЗК з наглядовою радою.

Врешті припис, направлений на адресу Кабміну, виконаний не був. Ба більше, уряд домігся скасування припису в суді. НАЗК вирішило піти обхідним шляхом і 1 липня надіслало ще один припис про звільнення Вітренка – цього разу адресований наглядовій раді Нафтогазу. Другий припис також був оскаржений у суді й 5 липня його дія була призупинена.

Поміж тим, наприкінці липня Вітренко в інтерв’ю Українській службі "Голосу Америки" заявив, що очікує обрання нового складу наглядової ради Нафтогазу раніше обумовленого терміну, оскільки діюча НР вирішила наперед преміювати членів правління компанії Отто Арнолда Ватерландера, Петруса Стефануса ван Дріла, Сергія Перелому і Ярослава Теклюка за підсумками 2021 року. Загальна сума призначеної їм винагороди становила майже 126 млн грн. Через це Вітренко направив на ім’я Шмигаля лист із заявою про тиск з боку голови наглядової ради, котра вимагає негайно підписати договори з надання банківських гарантій за цими виплатами.

Крім того, упродовж усього літа наглядова рада і правління ніяк не могли домовитися про підготовку фінансової звітності за перший квартал 2021 року. Мова йшла про можливий збиток Нафтогазу в майже 105 млрд грн. Вітренко тоді повідомляв, що у компанії не було єдиної позиції стосовно того, як відобразити у звітності дві проблеми: відсутність гарантій погашення боргів теплокомуненерго за спожитий газ перед Нафтогазом і борги самого НАКу перед Укрнафтою за відібране блакитне паливо.

Хоч як би там було, але фінансову звітність Нафтогазу за перший квартал цього року громадськість і досі не побачила.

ДІЙШЛО ДО ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕНЕРГЕТИЧНІЙ БЕЗПЕЦІ

На початку вересня у гру знову вступив Кабмін. «З метою виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 р. «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері», уведеного в дію Указом президента України від 28 серпня 2021 р. № 452, надав доручення Першому віцепрем’єр-міністру України - міністру економіки України Любченку О.М. протягом тижня в установленому порядку забезпечити оголошення конкурсу стосовно відбору чотирьох незалежних членів наглядової ради акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», – повідомив у Телеграмі Шмигаль 7 вересня. Запевнивши у вірності корпоративній реформі, прем’єр додав, що конкурс має закінчитися у листопаді 2021 року.

На той час у наглядову раду потрібен був лише один незалежний член. Але уже наприкінці робочого дня того ж таки 7 вересня ЗМІ вибухнули заявою про складання повноважень ще трьома членами наглядової ради – Споттісвуд, Лескуа та Ван дер Хейденом. Вони ніби так і не змогли знайти спільної мови з Вітренком.

8 вересня міністр економіки Олексій Любченко підтвердив, що отримав заяви від трьох незалежних членів наглядової ради Нафтогазу про складання повноважень. Цифри зійшлися, НАКу бракувало чотирьох незалежних членів наглядової ради.

"Фактично, у нас оголошений конкурс на одного незалежного члена наглядової ради. Зараз, як ми і домовлялись, Кабмін оголошує конкурс на три посади. Тобто, разом ми маємо провести відбір і призначити на посади 4 незалежних членів наглядової ради Нафтогазу", – прокоментував ситуацію Шмигаль під час засідання уряду.

А 9 вересня чергову кризу прокоментував і Вітренко. «Хотів поки утриматися від коментарів щодо ситуації з наглядовою радою НАКу, але останні події змушують. Якщо коротко – нехай уже якомога скоріше буде нарешті відібрано всіх незалежних членів наглядової ради через відкритий та конкурентний процес, через оцінку заслуг кандидатів і користі, яку вони можуть принести українському народові», – написав очільник Нафтогазу в Фейсбуці.

Згодом він наголосив, що прозорий, відкритий конкурс на посади членів наглядової ради НАКу все-таки допоможе розв’язати кризу корпоративного управління, в якій опинилася компанія.

20 вересня. Наглядова рада провела своє останнє засідання у старому складі. За повідомленнями ЗМІ, разом із трьома незалежними членами ради звільнилися і два члени правління Нафтогазу – Ватерлендер та ван Дріл. Причому – знову зі скандалом. Зокрема, Ватерлендер у своєму останньому інтерв’ю заявив, що його не влаштовує теперішня ситуація у Нафтогазі й він «не хоче бути частиною нелегальної гри». Він також збурив інформаційний простір заявою про те, що собівартість газу українського виробництва становить близько 1 грн за кубометр, хоча Нафтогаз продає його домогосподарствам та підприємствам теплокомуненерго значно дорожче. Юрій Вітренко, звісно, ці цифри спростовує і переконує, що країна ось-ось побачить це в актуальній звітності компанії.

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО

Отже, Наглядова рада Нафтогазу за наявності аж чотирьох вакантних місць втрачає свою працездатність. Теоретично, її повноваження міг би перебрати на себе Кабмін. Але для цього потрібно, щоб у наглядовій раді взагалі нікого не лишилося. А для цього треба звільнити ще трьох членів ради, які не брали участі в «бунті» проти Вітренка.

Між тим, проблемним залишається питання фінансових результатів. У квітні уряд публічно звинуватив керівництво Нафтогазу в незадовільній роботі саме через збитки, понесені у 2020 році. Названа сума у 19 млрд грн особливо вражала на фоні звичної вже прибутковості Нафтогазу та запланованого на минулий рік прибутку в розмірі 11,5 млрд грн.

Невизначеності додають заяви про результати першого кварталу. Ще у травні Нафтогаз рапортував про 12,6 млрд грн чистого прибутку – але згодом Вітренко назвав величезну суму можливих збитків. Незручні питання допомогла б зняти публікація документів, які підтверджують заявлені результати. Але підтвердженої аудиторами фінансової звітності ми так і не бачимо, а вже й перше півріччя пройшло.

Ще один негативний момент – репутаційний. Подібні корпоративні конфлікти не додають бонусів Нафтогазу й навряд чи сприяють стабільній роботі всередині компанії. Та й смакування у ЗМІ подробицями скандалів – відвертає від головного – нарощування власного видобутку газу, підготовки й проходження опалювального сезону та, зрештою, повернення Нафтогазу до прибутковості.

Зараз не можна сказати, як проходитиме конкурс на посади членів наглядової ради Нафтогазу. Не відомо, хто в результаті займе вакантні місця. Те ж стосується і нових призначень до правління компанії. Але що точно в державних інтересах – то це злагоджена робота НАКу. Лишається сподіватися, що у листопаді Нафтогаз отримає нову наглядову раду й гучний корпоративний конфлікт останніх місяців залишиться в історії.

Вікторія Наконечна, Київ

Перше фото: пресслужба Юрія Вітренка