Індустріальні парки в Україні: 25 "точок росту" за три наступні роки
Із наявних в Україні пів сотні індустріальних парків реально працюють одиниці. Між тим у великих планах набудувати їх сотню, відродивши промислову славу
Роками індустріальні парки в Україні переживали глибокий застій. Нещодавно ідею перетворити Україну в державу з десятками новітніх промислових точок вирішили реанімувати – на початку вересня Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про індустріальні парки", спрямований на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках (№4416-1). Анонсувавши будівництво інфраструктури для 25 індустріальних парків протягом найближчих трьох років, керівництво країни налаштоване рішуче попри наявний в суспільстві скепсис щодо обраної стратегії стимулювання інвестицій у реальне виробництво. Тож Укрінформ вирішив розібратись, чи дійсно розбудова індустріальних парків покращить інвестиційний клімат, поверне українців за-за кордону та дасть потужний поштовх до розвитку промисловості, як на те розраховують.
Індустріальні парки: перспективи більш ніж привабливі
Перш, ніж говорити про «ліки» для української економіки, якими вже охрестили індустріальні парки (далі - ІП), нагадаємо, що згідно вітчизняного законодавства - це підготовлені промислові майданчики з відповідною інфраструктурою (приміщеннями, дорогами, підключенням до мереж), з податковими й митними стимулами та спрощеним регуляторним режимом для бізнесу, що там розміщується. Як слідує з самої назви, в першу чергу такі парки мають зосереджуватися на промисловості та промисловому розвитку, на противагу розвитку інших видів економічної діяльності - наприклад, сільського господарства, транспорту, чи сектору ІТ. Тож результатом роботи парків має стати індустріалізація економіки, яка за економічною теорією, є класичним рецептом підвищення продуктивності праці та економічного росту для країн, що розвиваються.
Подібні промислові «острови», як каталізатори економічного розвитку, існують в багатьох країнах. Щоправда, їх основою здебільшого є не податкові пільги, а доступ до інфраструктури (залізничної колії, енерго-, водо- та газопостачання), а також логістики (портів, доріг) та трудових ресурсів.
На сьогодні таких парків налічується близько 15 тисяч по всьому світу. З держав, де зосереджено найбільше такий територій для введення бізнесу, можна відокремити Китай, США, Туреччину, Чехію, Корею. Також велика кількість технологічних парків знаходиться в сусідній Польщі.
За словами міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, Польща є для нас яскравим прикладом позитивного впливу ІП на економіку країни, враховуючи, що на початку 90-х ця країна також не відрізнялась особливим інвестиційним розвитком та потенціалом.
Як наводиться у обгрунтуванні вітчизняного індустріального законодавства, сьогодні на території Польщі функціонують понад 70 індустріальних і технологічних парків. За місцевим законодавством вони можуть отримати компенсацію 85% витрат на облаштування своєї інфраструктури та рекламу, а також гранти на навчання персоналу і фінансову допомогу в разі інвестування у пріоритетні галузі, податкові стимули. Також функціонує профільне державне агентство. Наприклад, мережа індустріальних парків у Катовіце в поєднанні з регіональним фондом розвитку дала можливість депресивному шахтарському місту залучити понад $10 млрд. прямих іноземних інвестицій. Загальна кількість створених робочих місць у польських парках сягнула 186 тисяч. В них було інвестовано понад 20 млрд євро.
«Аби нашій державі досягнути рівня сьогоднішньої Польщі, потрібно $220 млрд прямих інвестицій. При нинішніх темпах залучення коштів, які ми наразі маємо, це – близько 70 років. І саме на прикладі Польщі ми можемо бачити, наскільки індустріальні парки можуть пришвидшити цей процес», - розповів чиновник під час екскурсії індустріальним парком «Біла Церква» 28 вересня цього року.
В Україні ж на сьогодні внесено до реєстру вже 52 індустріальні парки. Щоправда, кількість тих, що повноцінно функціонують, можна порахувати на пальцях однієї руки. За словами експертів, мова йде лише про чотири якісні інфраструктурні об’єкти, які вже мають резидентів з реально працюючими заводами. Це:
- Індустріальний парк «Біла Церква» (Київська область);
- Вінницький індустріальний парк;
- Індустріальний парк «Соломоново» (Закарпатська область);
- Індустріальний парк «Коростень» (Житомирська область).
Сім парків нині знаходиться в процесі будівництва, інші – або ж заростають бур’янами, або існують лише на папері. «В Україні індустріальні парки узаконені вже більше 10 років, але за довгий час це так і не принесло жодних результатів. З усіх зареєстрованих ІП лише кілька з них мають всю систему необхідних інфраструктурних підключень. А на їх територіях працює усього 12 резидентів, що згенерували близько 400 робочих місць», - наводить невтішну статистику народний депутат, голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко.
Звідки така млявість та «абияковість» до промислового життя
Чому так сталось? Причини безліч, головна з них, вважають чиновники, - відсутність повноцінного фінансування. За даними Мінекономіки, протягом 2016-2019 років з Державного фонду регіонального розвитку було профінансовано всього 4 проекти, пов’язаних зі створенням інфраструктури індустріальних парків, на загальну суму 7,2 мільйони гривень.
Та часто проблема полягає у нерозумінні місцевих громад інструменту ІП, і, відповідно, у їхньому байдужому ставленні до цієї справи. Наприклад є випадки, коли вся територія, виділена місцевою владою під парк, виявилася незручним торф’яником, або у неї спірна власність, або мережі надто далеко, або ж власники прилеглих ділянок не дають згоди на прокладання мереж тощо.
Буває, що ідея створення парку залишається на папері: «проголосували на сесії та й забули». Крім того, мляве просування в розвитку часто пояснюється відсутністю керуючих компаній, які б відповідали б за індустріальні парки – їх створення теж ніхто не стимулює.
«Зазвичай, в кожному конкретному випадку присутній комплекс проблем, адже культура розвитку індустріальних парків в Україні відсутня. Процес надто повільно просувається з 2012 року, відколи в країні прийняли рамковий закон про ІП», - каже генеральний директор Industrial Management Company Валерій Кирилко.
Хоча, як стверджують експерти платформи VoxUkraine те, що пропонується в Україні, насправді є не «класичним» індустріальним парком, а швидше поверненням того, що вже було раніше – вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку. На думку аналітиків платформи, створення таких зон та територій завдало країні більше шкоди, аніж користі, оскільки надання податкових пільг, як показує вітчизняна практика, здебільшого слугує засобом податкової оптимізації, і перерозподілу активів, а не веде до стабільного та тривалого економічного зростання.
Агов парки, до вас їде ревізор!
Однак, в уряді вважають інакше. І ставлять перед собою амбітне завдання - побудувати інфраструктуру для 25 індустріальних парків протягом найближчих трьох років, а також встановити за кожним таким об’єктом керуючу компанію, що буде відібрана на конкурсних умовах або створена разом з ІП. З огляду на попередні темпи розвитку і результативність парків, є сумніви, що цей задум вдасться реалізувати. Хоча за словами Валерія Кирилка, ціль – цілком досяжна, і у держави є усі можливості для реалізації задуманого.
«Число 25 з’явилося не просто так. Відбулось активне обговорення на рівні міністерств і відомств. І оцінивши свої сили та можливості, чиновники вирішили зупинитись саме на цій цифрі», - пояснює експерт.
За його словами, нові можливості для цього відкривають внесені напередодні зміни до закону України «Про індустріальні парки» (законопроєкт 4416-1). Документ, зокрема, спрямований на розв’язання багатьох вищезгаданих проблем, що на думку законодавців дозволить перезапустити механізм індустріальних парків в Україні на більш якісному рівні. Серед нововведень, зокрема:
- надано можливість в ІП здійснювати діяльність у сфері переробки промислових та/або побутових відходів (окрім захоронення відходів );
- зменшено мінімальну площу ІП з 15 до 10 га та збільшено верхню межу з 700 до 1000 га;
- дозволено розміщувати в ІП проєкти, спрямовані на стимулювання економічного зростання безпосередньо місцевих громад;
- звільнено від відшкодування втрат сільськогосподарському та лісогосподарському виробництву при створенні ІП.
Крім того, підписаний закон передбачає, що усі наявні індустріальні парки в Україні, будуть впродовж 6-ти місяців піддані ревізії Міністерством економіки, і ті, що не функціонують, будуть примусово виключені з реєстру. Усі інші індустріальні парки, які пройдуть перевірку, включать до нового реєстру.
«Завдяки прийнятим поправкам до закону Мінекономіки відтепер зможе примусово виключати парки з реєстру у разі їх бездіяльності. Наразі 18 парків вже у потенційному списку на виключення, бо там не відбувається жодних рухів», - розповідає Валерій Кирилко.
Планується, що кожного року з державного бюджету виділятиметься щонайменше 2 млрд грн на фінансування будівництва, реконструкції, функціонування та облаштування ІП. Зокрема, кошти виділятимуться і на надання компенсації відсоткової ставки за кредитами для здійснення господарської діяльності ІП.
«Індустріальні парки мають стати не просто регіональними промисловими майданчиками, а справжніми точками росту економіки держави. Ухвалення нового закону відкрило нову історію в розвитку цього механізму в Україні і, сподіваюся, найближчим часом він почне ефективно працювати», - вважає заступниця Міністра економіки України Ірина Новікова.
Однак без ложки дьогтю в бочці меду не обійшлось. Проблема в тому, що в проєкті Державного бюджету на 2022 рік, який нещодавно ухвалив Кабінет міністрів, не передбачені кошти на розвиток індустріальних парків. Оскільки через відтерміноване голосування за індустріально-паркові поправки чиновники на місяць запізнилися з відповідним бюджетним запитом. І якщо не буде напрацьовано відповідних документів, є ймовірність, що ІП найближчим часом знову не отримають кошти на розвиток.
«Ми трохи запізнились із прийняттям закону та синхронізацією його з бюджетом. Але наразі ми працюємо з депутатами, і вже підготували правки до деяких бюджетних програм щодо індустріальних парків. Думаю, вони будуть прийняті між першим та другим читанням бюджету. Як тільки їх підтримають, ми запустимо увесь механізм», - пояснила Ірина Новікова.
Нові стимули: хто в результаті переможе - консерватори чи оптимісти?
За словами народного депутата, заступника голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, на сьогодні задля забезпечення податкових та митних пільг для учасників індустріальних парків зареєстровані також законопроєкти №5688 та №5689. Вони, зокрема, передбачають цікаві, на думку депутатів, стимули для резидентів ІП.
Пропонується звільнити резидентів ІП:
а) від податку на прибуток на 10 років за умови його реінвестування в розвиток інвестиційного проєкту,
б) від оподаткування ПДВ нового обладнання ввезеного для власного використання.
Крім того, зміни дозволять органам місцевого самоврядування звільняти учасників індустріального парку від сплати земельного податку або встановлювати його ставки та ставки орендної плати за землі державної та комунальної власності у меншому розмірі.
Наразі ці законопроєкти знаходяться в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. І швидше за все вони будуть прийняті, як вважає нардеп, тільки після того, як у Верховній Раді закінчать розгляд «податкового» законопроєкту 5600.
«Головне завдання, яке ми собі ставимо, щоб ці зміни були якнайшвидше прийняті, адже податки не можна міняти в середині податкового періоду. Маю надію, що до кінця поточного року нам вдасться суттєво просунутися у цьому питанні, бо якщо вийдемо в січень чи лютий, то вони запрацюють лише через рік», - зазначає Дмитро Кисилевський.
У разі позитивного рішення про податкове стимулювання резидентів парків, як вважають в Міністерстві розвитку громад та територій України, ефект від побудови 25 нових індустріальних парків не забариться. І протягом трьох найближчих років через цей механізм в Україну буде залучено мільйонні інвестиції.
Загалом же за консервативним сценарієм – передбачається повноцінний запуск в Україні 50 індустріальних парків (з числа вже існуючих та нових), серед яких в існуючі парки у середньостроковій перспективі буде інвестовано $50 млн., а в нові – $100 млн. Таким чином, додатковий обсяг залучення інвестицій складе $2,85 млрд.
Оптимістичний же сценій передбачає повноцінний запуск в Україні 100 індустріальних парків), серед яких в існуючі парки у середньостроковій перспективі буде інвестовано $100 млн, а в нові – $200 млн. Звідси додатковий обсяг залучених інвестицій складе $15,7 млрд. дол.
Розрахунки наших законодавців ґрунтуються на тому, що з додатково залучених інвестицій близько 50% складуть інвестиції в основних капітал, решту – інвестиції в оборотний капітал й різноманітні статті витрат. З огляду на те, що у 2019 р. (який взято за базовий) капітальні інвестиції в Україні склали $23,7 млрд (624,0 млрд. грн), додаткове зростання капітальних інвестицій у відносному вираженні за консервативним сценарієм оцінено у 6,0%, за оптимістичним – у 33,1%.
Крім того, як вважає міністр Олексій Чернишов, індустріальні парки зможуть допомогти вирішити одну з головних проблем сьогодення – виїзд українців за кордон на заробітки. Оскільки завдяки новим робочим місцям, які згенерують ІП, у громадян з’явиться можливість працювати і достойно заробляти в рідній країні. За підрахунками міністерства, 1 гектар території парку може забезпечити 50 українців роботою, а один середній ІП створить близько 1 тисячу нових робочих місць.
«Розбудова індустріальних парків – це ліки від міграції. Ми прекрасно розуміємо, щоб українці повертались з-за кордону, потрібно додати 4-5 тисяч гривень до середньої регіональної заробітної плати, яка є нині. Тобто мова йде про 22-24 тисячі гривень «білої» зарплатні. Для цього потрібні висококваліфіковані робочі місця, які можуть з’явитись у промисловій сфері завдяки ІП», - резюмує міністр розвитку громад та територій України.
Народний депутат Олексій Устенко додає, що йдеться також про можливість налагодити імпортозаміщення вітчизняним промисловим виробником. «Наше глобальне завдання – ефективне імпортозаміщення. Є ряд промислових товарів, які ми завозимо із-закордону, хоч насправді можемо виробляти їх тут», - додав нардеп. На його думку саме індустріальні парки дозволять розширити місцеве виробництво таких товарів і відновити нашу промислову славу.
Тож наразі головне забезпечити дієздатну стратегію розвитку парків, адже десятиліття вже згаяне і помилки, як власні, так і чужі, будемо сподіватися, проаналізовані.
Валентин Марчук, Київ