Урядовий “тарифний” меморандум: дещо про суть соломонового рішення

У чому ж розгадка механізму, який, як нам обіцяють, дозволить місцевим владам втримати “опалювальні” тарифи

Напередодні опалювального сезону все частіше з’являються повідомлення про можливе підвищення тарифів на тепло в тому чи іншому місті. Ціни ж бо на газ на світових ринках б ‘ють історичні рекорди, енергоносії стрімко дорожчають. Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевняє, що підстав для підвищення тарифів немає, мовляв, з органами місцевої влади про все домовлено. Що ж відбувається насправді й скільки зрештою нам доведеться платити? Спробуємо розібратися.

Газ та електрика - ціну зафіксовано

Почнемо з найпростішого. Газ та електроенергія - це базові для нас ресурси, від яких залежить не лише населення, а й теплокомуненерго та водоканали.

Ціну газу для побутових споживачів було зафіксовано ще у травні - тоді газопостачальні компанії перевели своїх споживачів на річні тарифні плани, в яких з 1 травня 2021 року до 30 квітня 2022 року “блакитне паливо” постачається за сталим тарифом. Наприклад, у Нафтогазу ціна встановлена на рівні 7,96 грн/кубометр, у газопостачальних компаній “Твій газзбут”, що входять до газової імперії Дмитра Фірташа - 7,99 грн/кубометр.

Щоправда, є особливості ціноутворення для клієнтів “постачальника останньої надії” (ПОН). Ціна газу для таких споживачів вираховується за формулою, затвердженою Кабінетом Міністрів, й змінюється щомісячно. У жовтні клієнти ПОН, яким є ГК “Нафтогаз України”, заплатять за кубометр 16,56 грн.

Наразі газ від ПОН отримують понад 600 тис. українців. Це жителі Донецької, Полтавської, Одеської та Херсонської областей, Кременця (Тернопільщина), Мелітопольського району (Запорізька область), Коростишівського району на Житомирщині та Шепетівки (Хмельницька область). Газопостачальні компанії, які раніше обслуговували ці території, припинили постачання газу.

Зафіксованою є і ціна електроенергії для населення. Так, з 1 жовтня побутові споживачі, які використовують до 250 кВт-год на місяць, платитимуть за кіловат 1,44 грн. Хто споживає більше, матимуть тариф 1,68 грн за весь обсяг споживання.

У Міненерго запевняють, що нижчий тариф на електроенергію матимуть 80% українських домогосподарств. Водночас, споживачі, які мають електроплити та електричне опалення, платитимуть за вищим тарифом.

Тарифна розвилка: кому по 7 гривень за куб, а кому по 16

Складнішою видається ситуація з тарифами на тепло, де головною складовою є ціна газу.

Із 20 травня цього року підприємства ТКЕ отримали змогу самостійно обирати постачальників “блакитного палива”. І тут Нафтогаз знову зробив привабливу на перший погляд пропозицію: трирічний контракт із ціною 7,42 грн за кубометр на перший рік. Станом на 30 вересня на таку пропозицію вирішило пристати понад 870 ТКЕ із близько 1500 наявних.

Але цей контракт має кілька підводних каменів. Зокрема, трирічний контракт передбачає розподіл газу на два обсяги. “Ціна в 7,42 грн за кубометр стосується лише фіксованого обсягу газу, який нам вираховували як середнє арифметичне значення газу, спожитого населенням за останні три роки. Усе, що споживається вище цих обсягів коштує вже 16 грн за кубометр. Однак обсягу за ціною 7,42 + транспортування не вистачає навіть для забезпечення виробництва теплової енергії населенню”, - заявив віцепрезидент асоціації “Укртеплокомуненерго” Сергій Дунайло в одному із своїх інтерв’ю.

За його словами, ТКЕ змушені додатково закуповувати газ для населення за ціною 16 тис. грн за тисячу кубометрів і вкладати в тариф для населення середньозважену ціну. В Укртеплокомуненерго зауважують, що через додаткову закупку газу за вищою ціною середня ціна палива в тарифі для населення може зрости до 9,5-10 грн за кубометр.

Скаржилися в асоціації й на вимогу про щомісячну попередню оплату за газ. Населення, бізнес, бюджетні організації оплачують послуги до 20 числа місяця, що йде після місяця споживання. Тому ТКЕ мусять платити за “блакитне паливо”, фактично не отримавши оплату послуг від споживачів.

Те, що економікою (НЕ) обгрунтовано

У Кабінеті Міністрів від самого початку не бачили підстав для підвищення тарифів на тепло. Тезу про це у різних варіаціях повторювали і Денис Шмигаль, і міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, і міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов.

Однак із цим не були згодні на місцях. Більшість теплокомуненерго востаннє змінювали тарифи ще у 2018 році. Після 1 травня 2019 року, коли вступила в дію нова редакція Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, можливість змінити тарифи на послуги стала лише теоретичною.

Ті підвищення цін на тепло, які були затверджені наприкінці 2020 року й викликали чимале обурення громадян, стосувалися дуже малої категорії населення: споживачів, які встигли перейти на постачання послуг за новим законом. Для решти ці тарифи не діяли.

Тобто, з 2018 року зросли ціни на газ, зросла мінімальна зарплата, зросли ціни на матеріали, а теплокомуненерго могли лише коригувати суми в платіжках на середньомісячну температуру. І тепер, коли органи місцевого самоврядування могли б встановити тарифи відповідно реальності, їх просять цього не робити. Міським головам доводиться викручуватися.

“Ми прийняли рішення максимально зменшити фінансове навантаження на броварчан та зафіксувати збільшення на мінімально можливих 12%. Все інше компенсує бюджет. Відповідне доручення отримало фінансове управління”, - повідомив міський голова Броварів Ігор Сапожко у Фейсбуці про “соломонове” рішення виконкому. Він зауважив, що за розрахунками КП «Броваритепловодоенергія» економічно обгрунтований тариф для населення має бути на 23% більшим в порівнянні з минулорічним. Але, зважаючи на значне зростання фінансового навантаження на містян, місцевим депутатам пропонується проголосувати за виділення додаткових сум із бюджету на забезпечення нижчого тарифу.

Ось у цьому і криється розгадка механізму, за яким можна не збільшувати тарифи. Це дотації з місцевих бюджетів для своїх виробників тепла. Підхід не новий, в українських умовах він використовується роками. Просто місцевим радам тепер доведеться спрямувати на ТКЕ додаткові кошти, зрізавши інші видатки бюджету.

Справжня ціна дешевого тепла

Схоже, у Кабміні також зрозуміли, що самими гаслами тарифи не втримати. І вже 30 вересня, під час Конгресу місцевих та регіональних влад між урядом, представниками органів місцевого самоврядування та Нафтогазом був підписаний меморандум про врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021-2022 років. Ключове положення меморандуму - втримання тарифів на тепло на рівні 2020 року. Крім того, була зафіксована й ціна газу для бюджетних організацій - 13,66 грн за кубометр.

При цьому теплокомуненерго вдалося зафіксувати право відстрочувати платежі за спожитий газ на термін до 45 днів. Ще одна значна перемога тепловиків - зняття арешту з рахунків 59 підприємств теплопостачання, яке має відбутися до 15 жовтня.

Зі свого боку Кабмін пообіцяв фінансову підтримку для громад. Мова йде і про субвенції громадам з незадовільним індексом податкоспроможності, і про збільшення частки надходжень від податку на доходи фізосіб, яка залишатиметься в місцевому бюджеті, й про 13,4% надходжень акцизу з пального. Разом з цим Нафтогаз має забезпечити безперебійне постачання газу для потреб населення та бюджетних організацій.

“Ми зробили все можливе, аби у меморандумі були відображені усі положення, необхідні для стабільної роботи підприємств теплокомуненерго. Частина пропозицій галузі теплопостачання врахована, однак залишались такі дискримінаційні для ТКЕ вимоги газопостачальника як укладання з банківськими установами договорів на добровільне безакцептне списання коштів з рахунків та безумовне надання банківської гарантії на весь обсяг грошових зобов’язань”, - прокоментував Дунайло.

Крім того, він зауважив, що меморандум - це лише договір про наміри, і надзвичайно важливо, щоб усі підписанти виконали взяті на себе зобов’язання.

“Те, що ми змогли знайти не прості, але такі необхідні країні спільні рішення, дозволить органам місцевого самоврядування забезпечити свої громади теплом за доступними для жителів цінами і продовжити розвивати соціальні та інфраструктурні проекти. Головне, щоб  всі учасники виконали взяті зобов'язання, і центральна влада дотримувалася підписаного меморандуму та виконувала обіцянки, інакше місцеві бюджети будуть змушені покривати різницю в тарифах, і на розвиток громад не вистачатиме коштів”, - прокоментував підписання меморандуму голова Асоціації міст України, мер Києва Віталій Кличко.

Схоже, що наразі тарифи на тепло та гарячу воду для населення вдалося втримати. Але як буде надалі – невідомо.

“Власне, у цьому меморандумі зафіксовано ціну. Ми говоримо про опалювальний сезон в цілому і не очікуємо “сюрпризів” у січні чи лютому”, - повідомив Укрінформу перший заступник міністра розвитку громад і територій Василь Лозинський.

Однак, окрім додаткової субвенції та дозвіл громадам залишати у своїх бюджетах більше ПДФО, Кабмін ще має компенсувати заборговану різницю в тарифах за 2016-2021 роки, а це понад 30 млрд гривень. Якщо раптом громади не отримають кошти за згаданими зобов’язаннями, проходити опалювальний сезон за старих тарифів їм буде дуже важко.

Вікторія Наконечна, Київ