Енергетична криза в Європі: вимушений перехід на “ручне” управління
Ціна газу на європейських хабах ледь не щодня б’є рекорди, змушуючи тамтешні уряди вдаватися до неринкових дій
Підготовка до опалювального сезону цьогоріч стала гарячою темою не лише в Україні. Ціни на газ у Європі з початку року зросли у кілька разів, а рівень заповнення газосховищ залишає бажати кращого. І доки на міжнародному рівні обговорюються причини, наслідки та можлива протидія кризі, національні уряди змушені вдаватися до не завжди ринкових кроків для стримування тарифів. У першу чергу вони намагаються захистити населення, хоча європейський бізнес також страждає від завищених цін на “блакитне паливо”.
Єврозона: ситуація наелектризована
Національні уряди країн Європи ризикують постраждати від енергетичної кризи – невдоволення європейців цінами на газ та електроенергію легко може перерости у невдоволення владою та у вимоги відставок. Тому різні європейські уряди приймають схожі рішення, аби зберегти спроможність населення оплачувати комунальні послуги.
Зокрема, уряд Іспанії оголосив про надзвичайне й термінове зниження податків на електроенергію. У вересні в країні зафіксували найвищі ціни на електрику в Європі. Так, у серпні ціна електроенергії в цій країні була на 7,8% вище порівняно з липнем, і на 34,9% вища, ніж в серпні 2020 року.
Варто зазначити, що в Іспанії роздрібні ціни на електроенергію для населення тісно пов'язані з гуртовим ринком електроенергії країни. Останній, своєю чергою, дуже залежить від імпорту, і багато споживачів платять змінні, а не фіксовані тарифи.
Тому аби знизити навантаження на бюджети домогосподарств іспанський уряд вирішив знизити з 5,1% до 0,5% спеціальний податок на електроенергію. Також Іспанія хоче продати свої квоти на викиди вуглекислого газу ще на 900 млн євро додатково до вже проданих нею на 1,1 млрд євро.
Окрім того, іспанський прем'єр-міністр Педро Санчес заявив про обмеження цін на газ (країна споживає скраплене паливо. – Ред.) і пообіцяв перерозподілити прибуток енергетичних компаній, аби знизити ціни на електроенергію – 650 мільйонів євро будуть вилучені з прибутку енергетичних компаній і перенаправлені на підтримку споживачів.
Таким чином, для населення вартість газу зросте лише на 4,4% замість 28%.
В іспанському уряді свідомі того, що запропоновані заходи скоротять державні доходи цього року приблизно на 1,4 мільярда євро, але керівникам країни важливо впоратися із можливою політичною кризою.
Ще одна південна країна – Італія – також впроваджуватиме заходи для підтримки населення. Так, прем’єр-міністр країни Маріо Драгі оголосив про низку заходів на загальну суму 3 млрд євро, які мають допомогти знизити суми в платіжках за газ та електроенергію.
“За відсутності державного втручання в наступному кварталі ціна на електроенергію може вирости приблизно на 40%, а на газ – на 30%. З цієї причини ми вирішили скасувати в останньому кварталі року системні витрати на газ для всіх, як на електроенергію для сімей, так і невеликих компаній”, – прокоментував політик.
В Італії системні витрати додаються до рахунків на електрику й призначені покривати витрати на стимулювання розвитку відновлюваної енергетики. Це в чомусь схоже на наш “зелений” тариф, який включений до платіжки споживача.
Крім того, планується збільшити бонуси (аналог соціальної підтримки у європейських країнах) за електроенергію для малозабезпечених верств населення.
Близько 40% споживання енергоресурсів цієї середземноморської країни припадає на газ, від імпорту якого Італія дуже залежить.
Прем’єр-міністр Франції Жан Кастекс 30 вересня заявив, що уряд зафіксує ціна на газ та електроенергію. “Щодо природного газу та електроенергії, ми встановимо те, що я назвав би “тарифним щитом”. Ми збираємося захистити себе від зростання цих тарифів”, – сказав політик.
Із 1 жовтня французький регулятор підняв ціни на газ на 12,6%, але це було останнє підвищення на період до весни 2022 року. Уряд розраховує, що у березні чи квітні вартість енергоресурсів почне знижуватися.
Раніше уряд Франції заявив, що одноразово виплатить по 100 євро 5,8 мільйонам домогосподарств, які отримують ваучери на енергію, для компенсації зростання витрат на електроенергію.
Вдарила енергетична криза і по Польщі. "Ще одне підвищення тарифів на газ неминуче. Ми намагатимемося зробити закупівлю газу таким чином, щоб підвищення ціни було мінімальним для населення", – цитує видання Bankier заяву президента польського нафтогазового концерну PGNIG Павла Маєвського.
У Словаччині дорогі енергоресурси збурили підприємців. Промислові групи вимагають від уряду компенсувати свої витрати. Вони пропонують направити на такі компенсації кошти з з екологічного фонду Міністерства охорони навколишнього середовища.
В асоціації промисловості та транспорту наголошують, що без цього компанії ризикують скоротити виробництво й, відповідно, кількість робочих місць.
Водночас, саме міністерство заявило, допомога бізнесу не є метою фонду, та й останній не працює, як “банкомат”.
Як би не “підірватися” на газі
На початку минулого тижня міністри фінансів Франції, Іспанії, Греції, Чехії та Румунії опублікували спільну заяву з проханням до Європейського Союзу розробити інструментарій, який "негайно відреагує на різкий стрибок цін". Урядовці 5 країн закликали провести розслідування на ринку газу та реформувати оптовий ринок електроенергії. Вони також вважають, що закупівлі енергоресурсів мають координуватися на рівні ЄС.
Єврокомісар з енергетики Кадрі Симсон, виступаючи 6 жовтня перед Європарламентом визнала, що нинішнє зростання цін на енергоресурси у Європі вже завдає удару по громадянах та по домогосподарствах, послаблює конкурентоспроможність промисловості та бізнесу та додає інфляційного тиску.
“Якщо залишити цю кризу без належної уваги, вона може нести ризики підриву усього процесу відновлення Європи. Тож нам необхідно обговорити політичні заходи. Європа вже багато разів проходила через високі ціни на енергію у минулому та відповідала на них диверсифікацією джерел постачання та взаємопоєднанням”, – сказала Симсон.
Вже цього тижня (11-15 жовтня) Єврокомісія планує подати на розгляд країн-членів скоординовані короткострокові та середньострокові заходи з подолання цінової енергетичної кризи. Вони передбачатимуть, зокрема, надання адресної підтримки та здійснення прямих виплат для тих, хто перебуває під ризиком “енергетичної бідності”, скорочення податків на енергію та розподіл навантаження у загальному оподаткуванні.
Не залишиться поза увагою й бізнес. Так, малі та середні підприємства можуть отримати підтримку у вигляді державної допомоги, або отримати можливість укладання довгострокових контрактів на закупівлю енергоресурсів.
Симсон вважає, що Європі необхідно інвестувати у гнучкість енергетики та у сховища газу, у виробництво більш надійної поновлювальної енергії. Наголосила вона і на важливості мати ефективний та функціональний ринок скрапленого газу.
Єврокомісар визнала, що нинішній ціновий шок став “несподіваною кризою критичного масштабу”, яка потребує від країн ЄС спільної відповіді та послідовності на шляху до чистішої, більш безпечної та більш доступної енергії у майбутньому.
Лідери ЄС обговорюватимуть енергетичну кризу та заходи для зменшення її впливу на економіку на саміті у Брюсселі 21-22 жовтня, повідомляє Bloomberg. Набір пропонованих інструментів для протидії включає:
- звільнення від податків або зниження податкових ставок;
- податкові пільги для домогосподарств та бізнесу за умови їх сумісності з правилами державної допомоги;
- підтримку різних галузей в переході на відновлювану енергетику;
- заохочення до укладання довгострокових договорів про купівлю електроенергії з відновлюваних джерел;
- переведення фінансування ВДЕ з рахунків за електроенергію на інші джерела підтримки;
- адміністративне обмеження цін;
- екстрену фінансову підтримку найбільш вразливих верств населення.
Виконавчий орган ЄС розгляне шляхи, які допоможуть прискорити та підтримати перехід різних галузей на “зелену” енергетику у найближчі місяці, і зазначає, що “чиста” енергія – найкраща страховка від майбутніх подібних потрясінь.
В Україні ж, нагадаємо, теж намагаються адміністративно зафіксувати ціни на газ – подробиці ТУТ. Центральна влада великою мірою покладається на ресурси та відповідальність органів місцевого самоврядування, з якими вона уклала відповідний меморандум. Однак кілька регіонів вже оголосили надзвичайну ситуацію у зв’язку зі складною обстановкою навколо закупівель газу.
Укрінформ стежить за розвитком подій.
Вікторія Наконечна, Київ