Юрій Арістов, голова комітету ВР з питань бюджету

Під завісу минулого пленарного тижня, коли через політичні баталії народним обранцям, здавалося б, було не до законотворчості, парламент ухвалив зміни до Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проєктів (№6052). Той випадок, коли “ложка дорога до обіду”: відкладення розгляду документа ще на півтора-два тижні могло б негативно вплинути на фінансування низки важливих програм – зокрема, в оборонній, житлово-комунальній, вугільній сферах і в дорожньому будівництві.

Депутати збільшили доходи й видатки загального фонду цьогорічного держбюджету на 39,41 мільярда гривень. Докладніше про те, що ж зміниться у фінансуванні різних галузей, а також про підготовку до першого читання в парламенті законопроєкту “Про Державний бюджет України на 2022 рік” (№6000), Укрінформ розпитував голову бюджетного комітету Юрія Арістова.

ПРО ЦЬОГОРІЧНІ БЮДЖЕТНІ ЗМІНИ Й РОЗПОДІЛ СОРОКА ДОДАТКОВИХ МІЛЬЯРДІВ

- Пане Юрію, скажіть, чи повністю задоволені остаточною редакцією документа законопроєкту №6052, співавтором якого ви є, після опрацювання внесених колегами поправок?

- Почну з обставин підготовки та з ідеї законопроєкту. Уряд доповів про поточне перевиконання бюджету за доходами. Водночас те, що коїться з енергоносіями, свідчить і про необхідність збільшення його видаткової частини. Зокрема, через імовірну проблему з компенсацією комунальних платежів. Тому одне з ключових призначень при освоєнні коштів, отриманих за рахунок перевиконання, – субсидії на оплату послуг ЖКГ (додатково спрямовуємо на це 12 мільярдів гривень).

Також протягом року періодично відбувався перерозподіл бюджетного ресурсу. Скажімо, коли масово закуповували вакцини, забирали кошти, призначені для Національної служби здоров'я (програма медичних гарантій). Ідеться про майже 6 мільярдів гривень. Попереднього разу, вносячи зміни до держкошторису, три мільярди НСЗУ вже повернули. Тепер додали службі ще два мільярди гривень – на оплату пакета послуг стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19.

Окрім того, розв’язуємо проблему, що виникла через ухвалення на початку року Міністерством оборони рішення про призначення військовослужбовцям премій за тишу і за відсутність втрат у зоні бойових дій. Адже такої програми в бюджеті 2021 року взагалі не заплановано. Тож гроші на преміювання витрачали з інших статей. Тому сформувався борг, на погашення якого ми тепер скеровуємо 3,8 мільярда гривень.

Також на виконання Указу Президента вирішуємо питання забезпечення житлом ветеранів АТО/ООС, які є внутрішньо переміщеними особами. Плюс додали невелику суму для виплати компенсацій учасникам Революції Гідності за бюджетними програмами Міністерства у справах ветеранів. З 2014-го року триває ця історія. І тут навіть, я так розумію, питання не в сумі (якихось 4 млн грн), а в неуважності тих, хто цю програму розробляв. Родини героїв – одна з категорій, які чекали на цей закон найбільше.

Далі. “Традиційний” уже осінній мільярд для розрахунків із шахтарями. Щоправда, за останніми даними, заборгованість перед ними вже більша. Тому Міністерство фінансів готує іще одні зміни до бюджету – можливо, внесемо їх до кінця листопада. Для того, щоб повністю закрити питання шахтарських боргів.

Нинішніми ж змінами надано додатковий ресурс на проєкти “Великого будівництва”. Бо, за нашими даними, через високі темпи й масштабність робіт формується заборгованість Укравтодору перед підрядниками. Маємо багато листів від тих, хто будує дороги, зі скаргами на недостатнє фінансування. При цьому через процес політичних трансформацій, що тривав минулого тижня в парламенті, повністю змістився графік розгляду необхідних країні законів. Тож дуже добре, що вдалося наполягти на голосуванні за бюджетний проєкт наприкінці засідання у п’ятницю. Бо, якщо б ще раз відклали ухвалення змін на два тижні, дорожники отримали б гроші у кращому випадку в листопаді. А це – неотримані зарплати і можливий соціальний вибух.

Звісно ж, від колег-депутатів та представників міністерств надходило ще багато пропозицій стосовно перегляду бюджетних призначень. Але через обмеженість доходної частини кошторису ми не змогли усі їх задовольнити. Не врахували й запити Національної гвардії, МВС, потребу в додаткових оперативних витратах для Служби безпеки України (для закупівлі безпілотника “Байрактар”), для низки інших відомств і напрямків.

Доводиться багатьом міністрам пояснювати, що вони не можуть приходити до депутатів і намагатися за рахунок інших галузей вирішувати свої відомчі питання. Кабінет Міністрів – колегіальний орган, який працює за своєю програмою, й кожна дія має бути узгоджена між урядовцями й ув'язана в колективне рішення.

- Водночас ви вже натякнули, що нинішні зміни до бюджету можуть бути не останніми в цьому році й низку відхилених поки що запитів від міністерств, може, таки вдасться задовольнити.

- Цілком ймовірно. Темпи бюджетних надходжень непогані. Також у нас була дискусія з пані Южаніною (голова комітету з питань податкової та митної політики ВР 8 скликання, – ред.), яка нагадала, що в історії були випадки, коли інфляція допомагала перевиконувати бюджет. І зароблені понад план 40 мільярдів гривень до кінця року можуть перетворитися на 90. Відповідно, з’явиться додатковий ресурс для виконання соціальних завдань, які постануть перед державою у зв’язку з карколомним підвищенням вартості газу. Думаю, в листопаді справді ще вноситимемо зміни.

ПРО МАКРОПОКАЗНИКИ, ЩО ЛЯГЛИ В ОСНОВУ ПРОЄКТУ БЮДЖЕТУ-2022, І ПРО БОРГОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ

- Та поки що головний клопіт бюджетного комітету – підготовка до першого читання законопроєкту про бюджет-2022. Думки експертів щодо основних макропоказників, які лягли в основу проєкту, різняться. Хтось каже: прогнози уряду не враховують усіх ризиків ймовірного продовження “карантинного” тиску на економіку, а також уже помітних неприємних для наших експортерів і споживачів змін на основних сировинних ринках. Інші ж, навпаки, вважають, що перспективи української економіки можна було б оцінити й більш оптимістично.

- З прогнозами завжди непросто. Бюджет формується з доходів, які фактично, в теорії, будуть отримані при збігові низки обставин. А ось плановані витрати – фіксовані. Звідси – і ймовірність помилок при розрахунку очікуваного рівня бюджетного дефіциту. Той підхід до визначення дефіциту, який ми обрали у 2020 році, більш ризиковий. Адже близько 5% дефіциту – дуже небезпечний для фінансової системи показник. Але при формуванні бюджету торік заклали саме його задля виконання планів з розвитку країни. Для цього потрібно було активніше позичати, спрямовуючи більше коштів у реальний сектор економіки.

В проєкті бюджету-2022 показник дефіциту не такий ризиковий, 3,5%. По-перше, це гарантуватиме фінансову стабільність. По-друге, сприятиме ухваленню МВФ позитивного рішення про продовження співпраці з Україною, аби ми в будь-який момент мали доступ до дешевого кредитування.

Додам, що особливих ризиків у економіці я зараз не бачу. Єдине, що від вартості газу сильно залежить наш агросектор. Тож потрібно вже зараз думати, як мінімізувати ймовірні ризики. Це вже управлінські рішення Кабміну: якщо не зможемо виробляти добрива (частка газу у собівартості азотних добрив, приміром, – до 80%, – ред.), потрібно домовлятися про їх імпорт. Те ж стосується й низки інших потенційно “проблемних” напрямків.

- Наступний рік, як і кілька попередніх, буде складним для країни з точки зору управління держборгом. Скільки маємо заплатити кредиторам? Який ресурс знадобиться для обслуговування запозичень, а що піде безпосередньо на погашення “тіла” кредитів? Та як загалом 2022 рік позначиться на обсягах державного боргу?

- Передбачені законопроєктом про бюджет-2022 обсяги погашення держборгу – 393,3 млрд грн, у тому числі: погашення зовнішнього боргу – 72,3 млрд грн, внутрішнього – 321 млрд грн.

Для обслуговування боргу знадобиться 181,4 млрд грн (внутрішнього боргу – 120,8 млрд грн, зовнішнього – 60,5 млрд).

Згідно із розрахунками, прогнозний обсяг держборгу в еквіваленті у національній валюті на кінець 2022 року становитиме 50,8% від очікуваного ВВП, або 2,7 трлн грн. Гарантований державою борг – 368 млрд грн, що відповідає 6,9% прогнозного ВВП.

Мінфін розробив проєкт Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2021-2024 роки, яку найближчим часом внесуть на розгляд Уряду, з визначеними детальними інструментами втілення боргової політики. Крім цього, ми залишаємося відданими політиці фіскальної консолідації й поступового повернення дефіциту державного бюджету до визначеного Бюджетним кодексом ліміту – до 3% ВВП.

Очікується, що в результаті реалізації Стратегії співвідношення державного боргу до ВВП на кінець 2024 року не перевищуватиме 47% (проти 53,9% у 2020-му).

- Чи під силу країні змінити структуру держборгу на користь внутрішніх запозичень, як пропонують урядовці? І чи варто передбачати в бюджеті кошти для можливого викупу бодай дещиці “реструктуризаційних” варантів, щоб знизити борговий тиск на бюджети майбутніх років?

- Розуміючи волатильність можливих виплат за державними деривативами, коли Україні доведеться сплачувати кредиторам все більше й більше, торік Мінфін викупив державні деривативи в обсязі приблизно 10% загальної умовної номінальної вартості. Зрозуміло, що, з урахуванням прогнозів зростання національної економіки, стоїть завдання максимально викуповувати деривативи. Тому що це – дуже дорогий для нас інструмент. І при вигідній для України кон’юнктурі фінансових ринків Мінфін продовжить здійснювати активні операції задля зменшення навантаження на держбюджет.

Що ж стосується структури боргу, то щодня Мінфін виходить на ринок, аналізуючи, де і в який спосіб позичати найвигідніше. І якщо вартість запозичень всередині країни знижуватиметься – це шлях, яким ітимемо щодня, зменшуючи вартість обслуговування боргу. Якщо ж не буде можливості позичати в середині країни, кредитуватимемося на зовнішніх ринках. Бюджетним кодексом дозволено у разі несприятливих умов фінансових ринків заміщати державні внутрішні запозичення зовнішніми (і навпаки). Вважаю, що йдеться просто про інструмент і технічне завдання: шукати, де позичити дешевше та вигідніше для країни.

- А як оцінюєте нинішню ситуацію з ОВДП, з інтересом до цих цінних паперів? Наприкінці літа були доволі негативні для країни прогнози – мовляв, нерезиденти активно виводитимуть кошти. Втім, бачимо, що цього, на щастя, не сталося. За останніми даними, відбувається активізація, нерезиденти повертаються і вкладаються у нові емісії українських цінних паперів.

- В Мінфіні констатують позитивну динаміку притоку інвестицій в ОВДП, особливо з боку іноземних інвесторів та українців – фізичних осіб. Так, з початку року портфель ОВДП нерезидентів збільшився на понад 13 млрд грн, а портфель ОВДП фізосіб – на 9,7 млрд грн. Випуск ОВДП у гривні дозволяє зменшувати валютний ризик державного боргу, а завдяки попиту з боку іноземних інвесторів Міністерству фінансів вдалося успішно розмістити новий довгостроковий інструмент – ОВДП із погашенням у травні 2026 року, що, своєю чергою, допомагає зменшити ризик рефінансування держборгу.

Переконаний: якщо на внутрішньому ринку є віра населення у цінні папери своєї країни, це автоматично сигналізує іноземним покупцям про те, що в такі папери можна сміливо вкладатися. За вартістю вони більш ефективні порівняно з іншими продуктами. Банкіри люблять торгувати ОВДП, цим інструментом активно користуються народні депутати, подаючи приклад іншим співвітчизникам, як вільними коштами можна підтримати свою державу.

ПРО ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕНЬ І ДРАЙВЕРИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

- Але ж формувати бюджет лише на позичковому ресурсі не можна – потрібно й уміти заробляти. Розкажіть про “непозичкові” джерела надходжень. Як зміниться робота митниці й податкової? Чи є можливості поліпшити адміністрування податків і зборів? Чи є шанси, що держава отримає більше від управління своєю промисловою власністю? Які з джерел надходжень найбільше залежать від ухвалення законопроєкту №5600, який, до речі, багато хто активно критикує?

- Доходна частина загального фонду державного бюджету без трансфертів на наступний рік прогнозується на рівні 1 трлн 120,3 млрд грн, що на 150 мільярдів більше порівняно із планом 2021 року. Основні надходження, як і у попередні роки, очікуємо від ПДВ. Йдеться про 564,5 млрд грн (+72,5 млрд до плану цього року). Крім того, 160,8 млрд грн може надійти від ПДФО (+23,2 млрд), 137,3 млрд – від податку на прибуток підприємств (+25,5 млрд), 81,9 млрд – від акцизу (+2,3 млрд), 45,8 млрд – від рентної плати (+4,7 млрд).

Державна податкова служба і Митниця демонструють свою ефективність. Так, станом на 24 вересня ДПС виконала розпис доходів на січень-вересень на 103,7% (+16 млрд), митниця – на 105,2% (+16,3 млрд).

Завдання – продовжити реформування цих служб. Приміром, митник зараз отримує 8 тисяч гривень. Звичайно, вимагати при такій зарплаті від нього прозорої, чесної роботи дуже складно. Тому є ідея створити спецфонд, куди б надходив певний відсоток від перевиконання встановленого Мінфіном плану митних платежів. Ідеологія така: Митниця, перевиконуючи план, може розраховувати на частину “понаднормової” суми для заробітних плат, преміювання й технологічного вдосконалення. Плюс потрібно нарешті розробити прозору митну систему (може бути, схоже на систему публічних закупівель ProZorro), що не дозволить митникам, учасникам ринку змінювати будь-які дані. Тобто, потрібна електронна система, яка дозволить спростити і зробити взаємини між бізнесом, митниками та державою прозорими.

Повертаючись до джерел бюджетних надходжень, зазначу: очікуємо, що державні підприємства наступного року сплатять 48,6 млрд грн дивідендів і частини чистого прибутку (+19,8 млрд грн порівняно із запланованим на нинішній рік).

При цьому показники доходної частини бюджету, поданого на розгляд парламенту, не враховують норм проєкту №5600. Цей законопроєкт є ресурсним. У разі ухвалення парламентом, за його рахунок буде додатково профінансовано проєкти будівництва та реконструкції інфраструктурних об’єктів. Тобто, за наявних можливостей ми безумовно виконаємо соціальні й поточні зобов’язання, профінансуємо пріоритетні проєкти. За умови ж отримання додаткового ресурсу інвестиційна складова бюджету-2022 збільшиться. До вже врахованих у проєкті бюджету 110 мільярдів гривень капітальних видатків можуть додатися ще майже 30 мільярдів.

Поміж усього, законопроєкт №5600 містить інструментарій для більш ефективного й більш прозорого збирання податків. Ухвалення документа створить правове підґрунтя для протидії схемам з ухилення від оподаткування, формування прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання природних ресурсів. Розраховуємо зробити це завдяки підвищенню ефективності справляння рентних платежів із видобування корисних копалин й акцизного податку, боротьбі з необлікованим використанням сільськогосподарських земель та протидії тіньовому обігу сільськогосподарської продукції, що використовується шахраями у так званих “скрутках” із ПДВ, справедливому розподілу прибутків між державою та бізнесом через приведення ставок податків у відповідність до фактичного рівня розвитку економіки країни (макропоказників). Ще одне із завдань – забезпечення повноти сплати податків та ефективності процедур адміністрування податкового боргу, зокрема, такого, що виник за самостійно задекларованими платником податків зобов’язаннями.

- Далі – про ймовірні драйвери економічного зростання. Як ті, на які розраховуємо вже у 2022 році, так і ті, підвалини яких закладатимемо у розрахунку на перспективу. По-перше, про проривні галузі, напрямки та програми. Які з них можуть “вистрілити” разом із “Великим будівництвом”, на що країна наступного року знову робитиме ставку?

- Розраховуємо на подальше відновлення економічної активності, драйвером якої буде як внутрішній, так і зовнішній попит. Обсяги споживання зростатимуть завдяки подальшому підвищенню доходів населення. Зовнішній попит підвищуватиметься на фоні відновлення світової економіки. Макроекономічний прогноз розраховано на припущеннях про економічне зростання в середньому на 3,8% у 2022-2024 роках.

Важливе значення у відновленні економіки матимуть і внутрішні реформи. Затвердженою урядом Національною економічною стратегією на період до 2030 року передбачено комплекс завдань, покликаних сформувати yмoви для розвитку бiзнecy тa iнвecтицiй, cтимyлювaти iнновацiї й мoдepнiзaцiю ceктopiв економiки для зaбeзпeчeння ïx кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нa мiжнapoднoмy pинкy.

У найближчій перспективі розвиток світової економіки визначатиметься активним піднесенням систем охорони здоров’я, глобальною цифровізацією, розвитком логістики. Всеосяжне проникнення штучного інтелекту, квантові обчислення, більш жорсткий контроль за викидами СО2, нові стратегії лікування – усе це значно розширить можливості людства і вплине на наші життя.

Такі напрями сприятимуть розвитку високотехнологічних галузей, зокрема, ІТ-сфери, яка має високий потенціал для нарощування експорту з України, машинобудування та інших галузей, що також мають високий експортний потенціал. Зокрема, у прогнозах уряду передбачено, що частка цифрової економіки у вітчизняному ВВП зростатиме з 5,6% у 2021 році до 7,5% – у 2024-му. Такий приклад: ми бачимо, як США охороняють острів Тайвань, витрачаючи на це трильйони доларів. Вони вкладаються у дуже дорогі авіаносці, ракети, кораблі, які чатують навколо Тайваню. А все тому, що американці охороняють тамтешні чипові виробництва й технології – те, без чого повністю стануть автомобілебудування і низка інших галузей у США. Тому під час зустрічі з американськими конгресменами я запропонував подумати, щоб перенести це виробництво на територію України, тут його оберігати набагато дешевше.

- Реакції наразі немає?

- Це дуже тривалий процес. Але стукати в усі двері, пропонувати наші можливості треба. Є ідеї створювати великі інтегровані компанії з виробництва титану. Я бачив ці проєкти, вважаю, що це теж проривна історія. Бо поки що ми багато втрачаємо, виробляючи лише сировину й не забезпечуючи повного циклу титанового виробництва.

Не забуваймо і про традиційні для країни галузі. Розвиток економіки неможливий без забезпечення високого рівня енергетичної безпеки. Зниження рівня імпортозалежності та інтеграція України в європейський енергетичний ринок є важливими завданнями, реалізація яких створюватиме базис для розвитку.

Поміж драйверів – сільське господарство. Треба скористатися нинішньою ситуацією у світі, коли розриваються торгові ланцюжки, змінюються постачальники. Зверніть увагу, куди арабські шейхи намагаються вкладати гроші: їх цікавлять тільки продуктові технології, тобто запаси харчів. Бо у майбутньому вони будуть більш цінними, ніж решта активів.

На фоні відновлення інвестиційної активності одним із драйверів економічного зростання також буде будівництво. Урядові плани передбачають створення умов для оновлення фондів житлово-комунального господарства, дерегуляцію дозвільних процедур, забезпечення виконання державних програм і заходів у сфері житлово-комунального господарства, фінансування модернізації транспортної інфраструктури.

Також із того, що я ретельно аналізував, непогано працює програма “Відкрите небо”. Якщо мені не зраджує пам'ять, зараз туризм забезпечує лише 0,6% національного ВВП. Якщо ж скористатися досвідом Іспанії, де цей показник – 37%, переконаємося, що це – один з найпростіших методів залучення коштів. На жаль, наша країна до масового туризму поки що не готова, але перспектива є, про що свідчить інтерес арабських країн до нас останнім часом. Маємо дуже багато красивих місць в Україні, які можуть не лише милувати око, а й приносити прибуток.

Ще один фактор – зручне переміщення територією країни (мала авіація, комфортабельні автобуси). За моїми прогнозами, у такий спосіб “внесок” туристичної галузі в український ВВП можна збільшити до 7%. І тоді країна могла б обходитися без позик від МВФ.

ПРО СТРУКТУРУ ВИДАТКІВ І ПРО ТЕ, ЧОМУ ГРОШЕЙ ВИСТАЧИТЬ НЕ НА ВСЕ

- Основні видатки. Чи змінилися підходи порівняно з нинішнім роком? Розкажіть про особливості фінансування “чутливих” галузей, на які політики, експерти та звичайні громадяни звертають увагу одразу ж, щойно чують словосполучення “проєкт держбюджету”: безпека та оборона, охорона здоров’я, освіта, пенсійне забезпечення...

- Половина усіх видатків бюджету, згідно з проєктом, припадає на охорону здоров’я, соціальний захист та освіту. Далі сектор оборони й безпеки – 21%.

Загальний ресурс на національну безпеку та оборону – 319,4 млрд гривень, або 5,95% ВВП.

Капітальні видатки наступного року зростуть порівняно з плановим показником 2021 року майже на 17 млрд гривень і становитимуть 110 мільярдів. Крім того, для реалізації інвестиційних проєктів планується залучити кредитні кошти від міжнародних фінансових організацій та іноземних держав.

У 2022 році безпрецедентно зросте обсяг коштів за програмою медичних гарантій – на 34 млрд грн (до 158 мільярдів). На боротьбу з коронавірусом планується спрямувати орієнтовно понад 22 млрд гривень, що на 5 мільярдів більше, ніж цього року. Крім того, на систему громадського здоров’я та закупівлю вакцин для населення від COVID-19 передбачено 6 мільярдів гривень.

За ініціативи Президента, у 2022 році забезпечимо підвищення заробітних плат медикам. Зарплата лікаря буде не нижчою 20 тисяч гривень, середнього медперсоналу – не меншою 13,5 тисячі.

Уперше видатки на освіту зведеного бюджету (392,2 млрд грн) передбачено в обсязі понад 7% ВВП – відповідно до вимог Закону “Про освіту”. На зарплати 428 тисячам вчителів додатково планується виділити 8,4 млрд гривень.

Для тих, хто навчається в ПТУ, стипендія зросте до 1250 гривень. Мінімальна стипендія для студентів закладів вищої освіти – 2 тисячі гривень, а стипендія відмінникам – 2550.

На пенсійне забезпечення наступного року буде спрямовано 200,6 млрд гривень. Ці видатки передбачають індексацію виплат для більш ніж 9 мільйонів пенсіонерів та здійснення доплати до пенсій 411 тисячам військовослужбовців.

Видатки на підтримку ветеранів – учасників бойових дій на Сході України та членів їхніх родин – становитимуть 14 мільярдів, що більше планового показника нинішнього року на 6 мільярдів гривень.

- А чи погоджуєтеся із сумами, запропонованими Мінфіном для фінансування соціальної сфери? Зокрема, багато політиків стверджують, що передбачених коштів для виплати житлово-комунальних субсидій не вистачить, як і грошей для підтримки місцевих бюджетів, на які ляже тягар підвищення вартості енергоносіїв у зимовий період.

- В опалювальному сезоні 2021/2022 років буде в повному обсязі забезпечено фінансування пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги для 4,6 мільйона людей. Ми вже говорили, що змінами до цьогорічного бюджету видатки для цих потреб збільшено на 12 мільярдів гривень. Загалом за опалювальний сезон спрямуємо на субсидії 34 мільярди гривень.

Стосовно тарифного питання. На жаль, населенню ніхто не розповідає про те, що муніципальна влада має неабиякі можливості для регулювання тарифів. І центральна влада, в принципі, натякає, щоб місцеві керівники більше займалися проблемами власних громад і знижували вартість ЖКГ-послуг. Є багато програм з енергоефективності, якими могли б опікуватися чи бодай цікавитися місцеві органи влади. Маємо приклад Нікополя, де (здається, у 2012 році), повністю змінивши систему подачі тепла, змогли удвічі знизити тарифи.

Але такі приклади поодинокі. Здебільшого, влада на місцях збирає гроші за надані послуги й “забуває” інвестувати в системи життєзабезпечення населених пунктів.

Візьмімо, приміром, постійну проблему Харкова з водопостачанням. Реагуючи на постійні скарги, ми надали області субвенцію, щоб допомогти вирішити питання. Після цього до нас прийшов глава Держагентства водних ресурсів і запитав: а навіщо ви це зробили? Я відповідаю: ось депутати, прем'єр-міністр кажуть, що справді катастрофа, треба рятувати... Він каже: катастрофа?.. так, але хто мав їй запобігти? Муніципальна влада, якій і належить підприємство, що збирає гроші за воду. Вони-то кошти збирають, а витрачають їх незрозуміло куди. А коли зношується устаткування і треба його ремонтувати, кричать: “Центральна владо, допоможи!”. У цьому я вбачаю відверту маніпуляцію. Системні рішення щодо тарифів, звичайно ж, держава ухвалює. А далі – все залежить від якості управлінської роботи на місцях. І, думаю, цієї зими багато муніципалітетів продемонструють, що фактично за однакових умов – у одних виникатимуть проблеми, тоді як інші їм успішно запобігатимуть.

- На що розраховувати наступного року потенційним реципієнтам державних програм підтримки бізнесу, активізації зайнятості населення, забезпечення житлом?

- Втілення програми “Доступні кредити 5-7-9%” триватиме. Для цього у проєкті бюджету передбачено 3 мільярди гривень. Ще 10 мільярдів резервуємо для надання державних гарантій на портфельній основі.

Також у рамках реалізації ініціативи Президента і уряду щодо спрощення доступу громадян до іпотечного кредитування продовжено дію програми “Доступна іпотека під 7%”. Житло отримають понад 5 тисяч сімей.

“Доступна іпотека” – це мій законопроєкт. Як автор, я бачив її головною метою забезпечення житлом тих, хто працює на державу – вчителів, медиків, військових, правоохоронців. Фактично усіх, хто отримує повністю “білі” зарплати. Бо яка головна проблема при іпотечному кредитуванні всього населення? Це не завжди “біла” зарплатня, коли офіційних доходів родини не вистачає навіть на мінімальні платежі. Державний же апарат платить усі податки, всі доходи працівників офіційно оформлені. Тому для банку набагато простіше розписати історію платежів, ніж у випадку з позичальниками, що працюють у приватному секторі.

Друга важлива складова – земля. Нині найбільший власник ділянок, де можна було б будувати нові мікрорайони, – держава. І якщо перевірити всі випадки, коли бізнес будує на державній землі, з’ясовуємо, що, зазвичай, за цим іде шлейф кримінальних справ. Тобто, забудовник отримав хорошу землю, поміняв на погану, де щось побудував... І завжди є оціночні судження щодо справедливості тієї чи іншої покупки або дії. Тому в нас величезна кількість нереалізованих контрактів на зведення житла для армії та інших відомств і підприємств – розпорядників земельних ресурсів. Моя ж ідея така: створення державної компанії, яка може бути замовником спорудження житла, будівельником, з будівельною ліцензією. Для того, щоб прибрати ризики для держави, вона ж має бути генеральним підрядником і власником (розпорядником) землі. Плюс та ж іпотечна установа, яка має ресурс, наданий Національним банком, й може фінансувати будівництво. Можна ще якийсь обслуговуючий банк залучити. І в цьому випадку на умовах лізингу, під 7% на 25-30 років, будь хто зможе отримувати доступну іпотеку. І це була б “крута” реформа.

- А що з фінансуванням програм регіонального розвитку? Ця тема завжди викликає купу суперечок у сесійній залі й часто є предметом торгів з боку народних обранців – передовсім, мажоритарників.

- Задля удосконалення інфраструктури і забезпечення економічного зростання й покращення життя населення – на наступний рік передбачено фінансовий ресурс для розвитку регіонів на рівні 53,3 млрд гривень. Ресурс Державного фонду регіонального розвитку – 11,2 млрд гривень.

Крім того, наступного року будуть кошти на розвиток центрів надання адміністративних послуг у 165 громадах, а також на оновлення парку міського пасажирського транспорту й будівництво метрополітенів у Харкові й Дніпрі, на розвиток спортивної інфраструктури, розроблення містобудівної документації для 150 територіальних громад.

- Насамкінець, про перебіг бюджетного процесу-2022. До 1 жовтня можна було подати правки і пропозиції до документа. Зараз, так розумію, їх опрацьовують у вашому комітеті та в Міністерстві фінансів...

- Якщо порівнювати з деякими іншими резонансними законопроєктами, то правок до першого читання бюджетного документа подали порівняно небагато – трохи більше трьох тисяч (до 1 читання бюджетного законопроєкту-2021 було майже 2,5 тисячі правок, – ред.). Як завжди, дуже багато пропозицій, що стосуються галузевих змін. Наприклад, пропонують суттєво зменшити оборонний бюджет чи фінансування силового блоку й віддати вивільнений ресурс пенсіонерам. З урахуванням того, що концепцією президентської програми це не передбачено, намагаємося такі правки одразу групувати і вилучати з розгляду.

Правки розглядаються синхронно з Мінфіном. І поки що є концептуальні розбіжності в баченні деяких напрямків фінансування. Приміром, Міністерство регіонального розвитку хоче удвічі збільшити бюджет на Фонд регіонального розвитку і, так розумію, конкурувати з програмою “Велике будівництво”. Таке бажання зрозуміле, тому що йдеться про їхню відповідальність. Та поки що незрозуміло, за рахунок якого ресурсу це можна зробити. Також багато депутатських пропозицій, пов'язаних із якимись локальними проєктами й точковим розв’язанням проблем. Минулого року ми їх систематизували та об'єднали. У такий спосіб діятимемо й тепер.

- Тобто, особливих ризиків для бюджетного процесу-2022 ви не бачите, і є всі шанси, що вчасно, до 1 грудня, документ буде ухвалено?

- Так, бюджет буде ухвалено вчасно. Цього тижня ми сформували таблицю з усіма внесеними правками. Триває їх розгляд, даємо комітетські висновки, які з пропозицій варто врахувати або відхилити. Бувають випадки, коли незрозуміло, як з точки зору Бюджетного кодексу знайти ресурс для врахування того чи іншого запиту. Тоді даємо доручення урядові пошукати його до 2-го читання законопроєкту.

На понеділок заплановане засідання комітету, на якому ухвалимо остаточне рішення про направлення документа на перше читання в сесійні залі. Аби роздати це рішення, й депутати мали відведені законом дві доби для того, щоб підготуватися і почати голосування в сесійній залі у середу.

Владислав Обух, Київ
Фото – Євген Котенко