Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції

Питання дотримання природоохоронного законодавства актуальне для України вже не один рік. Деградація чорноземів, мільйони тонн неутилізованого й незахороненого сміття, знищення зелених насаджень, забруднення водних ресурсів та повітря – це лише невеликий відсоток екологічних проблем, від яких потерпає країна.

Лише з початку нинішнього року Державна екологічна інспекція склала понад 35 тисяч протоколів про адміністративні порушення, притягнувши до відповідальності майже 32 тисячі людей. За матеріалами ДЕІ відкрито понад 400 кримінальних проваджень. Збитки, заподіяні порушниками довкіллю, оцінюють у понад 2 мільярди гривень.

Укрінформ вирішив поговорити з головою Державної екологічної інспекції Андрієм Мальованим та з’ясувати, чому в Україні так уперто не дотримуються природоохоронного законодавства, хто є найбільшим забруднювачем довкілля та, що найважливіше, як врегулювати цю сферу і “змусити” українців оберігати довкілля.

ПРО ТЕ, ХТО І ЯК ПЛЮНДРУЄ ДОВКІЛЛЯ: В КРИВОМУ РОЗІ...

- Пане Андрію, нещодавно Держекоінспекція провела перевірку металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг», за підсумками якої вимагає від підприємства відшкодувати збитки у понад 450 мільйонів гривень. Це чи не найбільший екологічний штраф в історії незалежної України. Розкажіть про виявлені порушення та поясніть, чому така велика сума штрафних санкцій?

- Вплив комбінату на природу – вкрай актуальне питання не тільки для Кривого Рогу та Криворізького басейну, а й для України у цілому, адже «АрселорМіттал Кривий Ріг» входить до першого десятка рейтингу ТОП-100 найбільших забруднювачів довкілля. З точки зору дотримання природоохоронного законодавства до нього завжди виникає багато питань. Основне з них – це незаконне розміщення шламу агломераційних цехів на одній із земельних ділянок, що не призначена для накопичення таких відходів. Під час останньої перевірки виявлено, що, насамперед, була відсутня система відведення поверхневих стічних вод та обвалування по периметру, адже в разі потрапляння шламу в ґрунт – він завдає колосальної шкоди довкіллю, забруднюючи підземні водоносні горизонти. Крім того, у підприємства не було необхідного паспорта місця видалення відходів. Саме за ці порушення й було нараховано таку велику суму – понад 450 мільйонів гривень.

- Підприємство заявило, що Держекоінспекція нібито висуває невиправдані звинувачення та занадто часто перевіряє комбінат. Їхній аргумент зводиться до того, що підприємство розміщує шлами на території, що виділена йому ще з радянських часів, а самі шлами, які є побічним продуктом агломераційного виробництва, потім повторно використовуються у виробництві агломерату, тому начебто надмірного накопичення відходів немає. Щоправда, представники менеджменту визнають: аглофабрика кілька місяців простоювала, тому шлами й накопичилися понад міру.

- Порушники завжди знаходять подібні “аргументи”, і, здебільшого, намагаються через судове протистояння уникнути відповідальності. Ми до цього вже звикли. Що ж стосується претензій до начебто надмірності перевірок, то нагадаю: підприємство має найвищий ступінь виробничого ризику, а тому, згідно з законодавством, підлягає щорічній плановій перевірці. Наш обов’язок – перевіряти такі об’єкти та вказувати на порушення, які мають бути виправленні. Якщо ж цього не відбувається, звісно, ми приходимо з позаплановими перевірками та застосовуємо штрафні санкції. Минулого року компанія добровільно сплатила близько 11 мільйонів гривень за виявлені порушення, однак ситуацію виправляти не поспішає – цьогоріч порушень виявлено ще більше – на понад 480 мільйонів гривень! Через ігнорування наших приписів за останні півтора року інспекція здійснила 5 позапланових перевірок комбінату і до кінця року, можливо, буде ще кілька.

У згаданому випадку, за моєю інформацією, «АрселорМіттал Кривий Ріг» уже розпочав вивезення шламів, які стали причиною розрахунку рекордних збитків. Очевидно, що, не залежно від рішення суду, підприємство таким чином визнає своє порушення та працює над тим, аби його усунути.

Скажу відверто, «АрселорМіттал Кривий Ріг» – не єдине підприємство- рекордсмен з екологічних штрафів. Нині є кілька справ, до яких ми вже залучили правоохоронні органи та навіть Службу безпеки України. Вони стосуються полігонів твердих побутових відходів, частина з яких уже давно віджила своє. Поки що не можу оприлюднити цифри, адже відбуваються слідчі дії, але скажу, що йдеться про мільярдні збитки, які, ймовірно, заподіяні державі та екології в цілому.

…У СТОЛИЦІ...

- Але ж найбільших забруднювачів, думаю, назвати не гріх...

- У Києві, наприклад, є завод ВАТ «Радикал», який перебуває на стадії ліквідації. Попри закриття, він досі негативно впливає на екологію. На території підприємства досі зберігаються високотоксичні відходи, в тому числі – ртуть. Наразі міська прокуратура розбирається в ситуації. Ми також долучилися до процесу, зробили розрахунки та відібрали проби. Пізніше буде ухвалено відповідне рішення, а також оголошено про заподіяні довкіллю збитки, які, зазначу, сягають десятизначних чисел.

- І що показують взяті проби? Чотири роки тому представник Держпродспоживслужби Дмитро Байраченко на брифінгу заявляв, що на території заводу в деяких точках концентрація ртуті в повітрі перевищує гранично допустиму норму в 30 разів, а концентрація отруйної речовини у ґрунті подекуди перевищує допустиму норму майже у 15 разів. Яка ситуація із цими показниками тепер?

- Під час останньої перевірки підприємства Держекоінспекція розрахувала збитки на суму понад 290 мільйонів гривень за забруднення і засмічення небезпечними відходами понад 1 гектара території.

Відповідно до результатів дослідження ґрунту на вміст ртуті, проведеного газоаналітичною лабораторією КАРС «Київська служба порятунку» в червні, встановлено, що масова частка небезпечного металу в ґрунті на території шламонакопичувача ВАТ «Радикал» перевищує нормативні показники у 19-35 разів.

Крім того, ВАТ «Радикал» не має висновку з оцінки впливу на довкілля на операції у сфері поводження з небезпечними відходами. Речові права на земельну ділянку на шламонакопичувачі відсутні.

Зараз за фактами забруднення території відкрито кримінальне провадження, тривають слідчі дії.

- А які підприємства найбільше забруднюють повітря в Україні?

- Насамперед, це металургійні й теплогенеруючі підприємства, зокрема вугільні ТЕЦ. Наприклад, у Києві найбільшим таким забруднювачем є Дарницька ТЕЦ – ТОВ «Євро-Реконструкція». Згідно з розрахунками, вона щороку викидає в повітря майже 10 тисяч тонн твердих мікрочастинок пилу, що дуже шкідливі для людини, адже вони потрапляють у легені та загрожують здоров’ю.

- Ви хочете сказати, що ситуація з викидами Дарницької ТЕЦ не змінилася після того, як на підприємстві три роки тому почалася масштабна реконструкція застарілої системи газоочищення? Цього року мер Віталій Кличко презентував журналістам два нові електрофільтри і сказав, що в планах – будівництво ще двох. Як давно екоінспектори відбирали проби повітря в районі Дарницької ТЕЦ? Що вони показували?

- Востаннє перевірку Дарницької ТЕЦ проводили у червні. Тоді за результатами досліджень проб викидів перевищення затверджених гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин виявлено не було.

... І ПО ВСІЙ УКРАЇНІ

- Скільки забруднювачів повітря Держекоінспекція вже перевірила цього року?

- Маємо нині 7 тисяч різних підприємств із найвищим ступенем ризику для довкілля. Значна частина з них – ТЕЦ, які подекуди не перевірялися роками. Цьогоріч ситуація змінилася й нам вдалося туди потрапити та оцінити ситуацію. На жаль, порушення на великих підприємствах є всюди.

Ми розраховуємо, що законопроєкт №3091 «Про державний екологічний контроль», який готується для розгляду в другому читанні, дозволить нам краще та ефективніше контролювати українські підприємства, щоб ті не забруднювали довкілля.

Хоча не менш важливими є й інші проєкти законів – «Про управління відходами» та «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення». Вони також мають на меті покращити екологічну ситуацію в Україні.

- Що саме змінить законопроєкт №3091 у вашій роботі?

- По-перше, законопроєкт посилює відповідальність за недопущення інспекторів до перевірок. Зараз штраф за це мізерний – лише 765 гривень. Передбачається його значне збільшення – від 600 тисяч до 1,8 мільйона гривень. Річ у тім, що зараз багато підприємств зацікавленні в тому, щоб не дозволити нашим інспекторам здійснити перевірки. Особливо тенденція посилилася під час пандемії, коли, виправдовуючись епідеміологічною ситуацією в країні, підприємцям вдавалось уникати заходів, спрямованих на виявлення екологічних порушень. Крім того, часто інспекторів не допускають на підприємства, просто замикаючи прохідні. В нас немає силової інстанції, яка б допомогла в таких ситуаціях. Тому очікуване посилення покарання за недопуск перевіряльників – важливе рішення.

По-друге, закон покращить мотивацію інспекторів Держекоінспекції і, відповідно, дозволить зменшити корупційні ризики. Планується підвищити мінімальну ставку оплати праці співробітників з 5,5 тисячі до 13 тисяч гривень.

По-третє, закон, сподіваюся, позбавить нас обов’язку сплачувати судовий збір. Адже коли порушник добровільно не компенсує збитків, які розрахувала інспекція, ми подаємо до суду заяву про стягнення в примусовому порядку. При цьому Держекоінспекція зобов’язана сплатити 1,5% від суми позову до бюджету. Тобто, ми платимо за те, що боремося за кошти, які мають надійти до державного бюджету. Коли мене призначили на цю посаду, то виявилося, що в поточному році коштів на судовий збір у нас уже не було, виділений ресурс просто скінчився. Доводилося шукати причини, щоб передавати справи до правоохоронних органів, які звільнені від сплати судового збору. Тепер ситуація покращилася, цьогоріч виділено 6,4 млн грн (минулого року було 2,5), але, вважаю, що ми взагалі не маємо платити судовий збір.

ПРО ЧИСТУ ВОДУ, НЕЗАКОННІ СМІТТЄЗВАЛИЩА Й РОЗКРАДАННЯ НАДР

- Не так давно Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про стан водних ресурсів України». Яка зараз ситуація з якістю води в України?

- Можу сказати, що питання надзвичайно актуальне, адже наші водні ресурси десятиліттями потерпають від забруднення. Так, на реалізацію програми «Питна вода України» на 2022-2026 роки планують виділити 28,5 млрд грн. Тобто, на цю проблему нарешті звернули увагу та піднесли її до рівня питань національної безпеки. Виконуючи рішення РНБО, ми вже проводимо масштабну перевірку 507 найбільших підприємств-забруднювачів водних ресурсів по всій країні. В першу чергу, це водоканали, які будувалися ще за радянських часів та мають застаріле очисне обладнання, а також промислові «гіганти», що регулярно скидають у воду токсичні відходи. В деяких регіонах є перші результати проведених перевірок.

Серед найбільших забруднювачів водних ресурсів можу назвати КП «Дніпроводоканал», ПрАТ АК Київводоканал, МКП «Миколаївводоканал», а також КП «Житомирводоканал», що спричинило масштабне забруднення річки Тетерів.

Загалом однією з найбільших проблем забруднення наших водних ресурсів є незадовільне очищення стічних вод. У багатьох регіонах на підприємствах комунальної сфери взагалі відсутні очисні споруди, і стічні води напряму потрапляють у басейни річок.

В Уряді нарешті зробили перші кроки до розв’язання проблеми – підтримали постанову «Про внесення змін до технічного регламенту мийних засобів», що запровадить поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в засобах для чищення і прання. Це правильне рішення, яке зменшить кількість хімічних речовин, що потраплятимуть в українські річки.

Інший чинник – використання пестицидів, які, зважаючи на високу розчинність у воді, вкрай небезпечні для річок. Їх нераціональне застосування у сільському господарстві призводить до негативних змін у водоносних шарах та ґрунтах, що безпосередньо загрожує здоров’ю людей.

Тому наша головна мета – посилити контроль за дотриманням природоохоронного законодавства основних забруднювачів води.

- А щодо незаконних сміттєзвалищ?

- Ця проблема нині є однією з найбільш актуальних та потребує негайного розв’язання. Торік понад третина усіх перевірок стосувалися стихійних сміттєзвалищ та полігонів. Нам вдалося виявити більше 2-х тисяч місць, де незаконно скидали сміття, через що довкіллю заподіяно збитків на понад 100 мільйонів гривень. Після проведення перевірок 60% таких сміттєзвалищ ліквідовано органами місцевого самоврядування. Адже саме вони несуть відповідальність за збирання, перевезення, переробку і захоронення або утилізацію відходів.

- Багато підприємств «по-тихому» намагаються позбутися відходів, влаштовуючи хаотичні сміттєзвалища на занедбаних територіях.

- Найчастіше наші інспектори фіксують незаконні сміттєзвалища з побутовими відходами, але трапляються значно небезпечніші знахідки. Минулого року було виявлено місця, куди скидали медичні відходи, які є вкрай небезпечними для людей. Це і крапельниці, й використані шприци, і засоби індивідуального захисту, зокрема халати, маски, рукавички тощо. У зв’язку з пандемією коронавірусу – їх обсяг зріс у рази. За підрахунками ВООЗ, одне ліжкомісце ще до пандемії в середньому генерувало пів кілограма відходів на добу. Зараз цифри ще більші. Звісно, левова частка цих відходів утилізується, але, як бачимо, не скрізь.

- Чи маєте дієвий рецепт, як зменшити кількість незаконних сміттєзвалищ у країні?

- Це комплексне питання. Насамперед, треба ухвалити законопроєкт №2207-1-д «Про управління відходами», який наблизить вітчизняне законодавство до європейського, за нормами якого значно знижуються обсяги відходів, що спрямовуються на полігони та звалища.

Також необхідно впровадити принцип розширеної відповідальності виробників. Тобто, якщо певний завод, наприклад, генерує відходи, то він повинен відповідати за їх безпечну утилізацію або сплачувати кошти у спеціально створений фонд, за рахунок якого держава зможе будувати сміттєпереробні, сортувальні та сміттєспалювальні підприємства. Це – нонсенс, що в країні з 40-мільйонним населенням є лише один сміттєвий завод – столична «Енергія». Можливо, до кінця 2022 року збудують завод у Житомирі, але він ще тільки в планах.

- Відомо, що в Україні існує проблема із незаконним видобутком бурштину. Скажіть, як часто інспектори фіксують відповідні порушення та про яку суму збитків державі й українським лісам зокрема можна говорити?

- Факти незаконного видобування бурштину продовжують фіксуватися Держекоінспекцією. Серед останніх випадків – розорення 71,2 га земель внаслідок видобутку копалин на території Рівненського природного заповідника, що є другим за площею в Україні. Збитки, заподіяні довкіллю, перевищили 40 мільйонів гривень. Ці кошти мають відшкодувати копачі бурштину, яких наразі встановлюють правоохоронці.

Загалом минулого року саме незаконне використання надр заподіяло найбільше збитків природі України. Шкода, яку ДЕІ розрахувала за рік, становить 800 мільйонів гривень. Це – наслідок видобування піску, гравію, бурштину тощо...

- На вашу думку, як можна посилити мотивацію громад дотримуватися природоохоронного законодавства? Адже децентралізація дала їм більше прав і відповідальності в цих питаннях.

- Ми активно проводимо бесіди, консультуємо, надаємо інформаційну, аналітичну, технічну підтримку громадам, навчаємо їхніх представників. Але, як показує практика, система якісно функціонує лише в поєднанні з жорстким контролем і санкціями.

ПРО ТЕ, КОЛИ ЗМОЖЕМО ОЦІНИТИ ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ

- Скажіть, чи можна хоча б приблизно оцінити збитки, яких заподіяла довкіллю збройна агресія РФ на Сході України?

- На жаль, такої статистики немає. Але ми працюємо над розробкою методики оцінювання такої шкоди. Проблема, як ви розумієте, у відсутності доступу до окупованих територій. Тому зараз ми активно співпрацюємо з Національним космічним агентством для виявлення й оцінки негативного впливу окупаційної діяльності на екологію.

Агентство постійно отримує від Європейського космічного агентства актуальні супутникові знімки, які потім передає нашим фахівцям. За допомогою отриманих високоточних зображень збираємо інформацію, а також виявляємо незаконні сміттєзвалища, рубки тощо.

- А стосовно анексованого Криму. Яка там ситуація з дотриманням природоохоронного законодавства, які порушення найчастіше фіксує Держекоінспекція?

- На жаль, на сьогодні внаслідок тимчасової окупації Криму перевірка дотримання природоохоронного законодавства там неможлива. Однак Держекоінспекція контролює підвладні Україні території, на які кримські підприємства безпосередньо впливають.

Наприклад, ДЕІ здійснювалися дослідження складу ґрунтів у Херсонській області поблизу ПрАТ «Ukrainian Chemical Products» (у минулому – ПрАТ «Кримський титан»). Упродовж 2018-2020 років ДЕІ регулярно проводить відбір проб ґрунтів на вміст сульфатів у точках спостереження неподалік підприємства. Під час останнього такого заходу в пробах ґрунту виявлено вміст сульфатів на рівні від 90,54 мк/кг до 2812,61 мк/кг.

ПРО ФІНАНСОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ГАЛУЗІ

- В проєкті державного бюджету на 2022 рік понад 11 мільярдів гривень передбачено на вирішення екологічних питань. На що в першу чергу будуть спрямовані кошти?

- Зараз остаточно не можна говорити, куди насамперед підуть ці гроші, потрібно дочекатися затвердження держбюджету. Якщо ж говорити безпосередньо про Держекоінспекцію, то значна частина видатків піде на підвищення заробітної плати нашим працівникам. Також нам вкрай необхідно оновити чотири лабораторії, де 90% обладнання є застарілим. З їх допомогою ми зможемо ефективніше відстежувати стан довкілля та превентивно реагувати на забруднення навколишнього середовища. Ми вже скерували бюджетний запит на 100 мільйонів гривень для купівлі необхідного обладнання та проведення капітального ремонту лабораторій. Ми нарешті купили два потужні дрони, і, сподіваємося, на цьому не зупинимося. Це складні високотехнологічні апарати, що здатні фіксувати найдрібніші деталі в процесі вивчення негативного впливу порушників екологічного законодавства на довкілля.

Валентин Марчук, Київ

Фото Євгена Котенка та Олени Худякової