На конференції в Яремче обговорили захист критичної інфраструктури
В Україні для захисту критичної інфраструктури важливим стане механізм державно-приватного партнерства, бо більша частина таких об’єктів – у приватній власності.
Про це у Яремчі під час відкриття міжнародної науково-практичної конференції щодо становлення та розвитку державної системи захисту критичної інфраструктури зазначив один із розробників законопроєкту «Про критичну інфраструктуру та її захист», народний депутат України Олександр Федієнко, передає кореспондент Укрінформу.
«Більша частина критичної інфраструктури знаходиться у приватній власності і механізм державно-приватного партнерства – це буде той механізм, який у подальшому вплине на те, щоб критична інфраструктура була захищена і контрольована державою», - зазначив Федієнко.
Він зауважив, що над законопроєктом «Про критичну інфраструктуру та її захист» працювали фахівці Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Національного інституту стратегічних досліджень та науковці і фахівці різних галузей. Ухвалення цього законопроєкту має стати складовою законодавства України у сфері національної безпеки.
«Цей закон є для нас критичним. Питання в тому, що сьогоднішній світ є настільки динамічним і вразливим, що створити загрозу для регіону, України чи Європи, дуже просто. Тут важливим моментом є визначення об’єктів критичної інфраструктури. Вважаю, ми ще не до кінця проробили цей перелік. Чому? Тут є особливості України. Візьмемо такий інститут як нотаріат. Його необхідно внести у цей список. Нотаріус, який є сьогодні державним реєстратором, сьогодні може перекинути будь-що і будь-куди та втекти за хороші гроші. Згадайте лише перереєстрацію майна Києво-Печерської лаври. Елементарно вкрали і передали Московському патріархату. Це не його майно, а наша історична пам’ятка. А нотаріат у цьому законі поки не позначений і ми знайдемо ще такі об’єкти», - переконаний доктор юридичний наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор Павло Фріс.
Він додав, що при розробці законопроєкту «Про критичну інфраструктуру та її захист» за основу взяли досвід Литви та Польщі. Втім, в Україні таких об’єктів у десятки разів більше. І якщо раніше критичну інфраструктуру визначали на основі здорового глузду, то тепер над списком таких об’єктів працюють усі галузеві міністерства.
«Транспорт – це та галузь, об’єкти якої майже усі є критичною інфраструктурою. Тому для нас найважливішим питанням є визначення цього переліку, ризиків та забезпечення безпеки, оскільки для транспорту є досить багато своїх особливостей. І Укрзалізниця, і всі види транспорту увійдуть у цей перелік», - стверджує начальниця відділу розвитку інфраструктури та логістики управління залізничного перевезення Міністерства інфраструктури України Олена Гаркавенко.
«Традиційно ми відносимо до цього переліку енергетичну сферу, транспорт, зв'язок. Тепер велике значення має інтернет та кібербезпека і ми сьогодні говоримо ще й про кібергігієну. Здається, до критичної інфраструктури це дуже далеке має відношення. Але те, як кожний працівник поводить себе в кіберпросторі, «охайно» чи ні користується соціальними мережами, що він там постить чи перекидає, має надзвичайно велике значення, чи встановиться в його комп’ютері або гаджеті шкідлива програма. Тому для критичної інфраструктури має значення не сам об’єкт, а зона його застосування. Ми маємо встановити критерії, за якими відносити ті чи інші об’єкти до рівня критичної інфраструктури», - переконаний перший проректор Львівського національного державного Університету внутрішніх справ Тарас Созанський.
Він зазначив, що сьогодні до переліку критичної інфраструктури можна віднести заводи, які виготовляють кисень, тоді як кілька років тому їх такими не вважали. А сьогодні, у період пандемії коронавірусу, без кисню не може працювати жодна COVID-лікарня.
«У суспільстві можуть бути такі зміни, що критичною інфраструктурою може стати той об’єкт, про який ми й не думали. Тому нам важливо визначити не перелік, а ознаки критичної інфраструктури», - наголошує Созанський.
Відомо, що в Україні над законопроєктом «Про критичну інфраструктуру та її захист» працювали упродовж майже 5 років. Очікують, що Верховна Рада України ухвалить його найближчим часом.
В Яремчі триденну науково-практичну конференцію «Становлення та перспективи розвитку державної системи захисту критичної інфраструктури» проведуть за участю представників ОБСЄ спільно із Службою безпеки України та Ради національно безпеки і оборони України. На ній планують обговорити правове врегулювання та перспективи захисту критичної інфраструктури.
Об'єкти критичної інфраструктури — підприємства та установи (незалежно від форми власності) таких галузей, як енергетика, хімічна промисловість, транспорт, банки та фінанси, інформаційні технології та телекомунікації (електронні комунікації), продовольство, охорона здоров'я, комунальне господарство, що є стратегічно важливими для функціонування економіки і безпеки держави, суспільства та населення, виведення з ладу або руйнування яких може мати вплив на національну безпеку і оборону, природне середовище, призвести до значних матеріальних та фінансових збитків, людських жертв.