Тетяна Тимочко, голова ГО «Всеукраїнська екологічна ліга»

У Миколаєві апеляційний суд продовжує розгляд апеляції власників Миколаївського глиноземного заводу на рішення  Заводського районного суду Миколаєва, який задовольнив позов Громадської організації «Стоп Шлам» до ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» про стягнення 9,2 мільярда гривень за моральну шкоду, заподіяну забрудненням навколишнього середовища кожному з 1279 її асоційованих членів, тобто – по 7,2 млн грн на особу. Учасники ГО "Стоп Шлам" говорять, що їм у суді вдалося довести, що через накопичення червоного шламу, який є відходами виробництва Миколаївського глиноземного заводу, в місті та області зростає кількість тяжких захворювань у новонароджених дітей, люди отримують опіки від викидів шламу, в місцевій річці немає риби і не можна купатися через отруєння води токсичними речовинами. 

Члени громади доводять, що понад 20 млн тонн червоного шламу, що утворився внаслідок перероблення бокситової руди та юридично належить підприємцям з країни-агресора, створює загрозу життю й здоров’ю жителям навколишніх сіл та шкодить довкіллю.

За даними з відкритих джерел, основним видом діяльності ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" є виробництво алюмінію, підприємство за 2020 рік отримало 1,011 млн грн чистого прибутку. Компанія належить ТОВ "Гуардон Україна" (86,04%) і ТОВ "Компанія "Алюміній України" (13,96%). 

Звісно, власники заводу не погоджуються з цим рішенням та подали апеляцію. Між тим, поліція за їхньою заявою почала кримінальне провадження щодо громадської організації "Стоп Шлам". Напередодні чергового засідання апеляційного суду Укрінформ поспілкувався з головою ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяною Тимочко.

- Чи є шанс у громади виграти й апеляційний суд?

- Сподіваємось, що так. Розгляд справи в апеляції триває майже пів року, проведено багато засідань та всі питання щодо розгляду цієї справи вже повинні бути вирішені. Адвокатами АО «Greco» проведений великий об’єм роботи стосовно захисту інтересів членів громадської організації «Стоп Шлам» за позовом до підприємства-забруднювача – Миколаївського глиноземного заводу. Тепер усе залежить від апеляційного суду і ми віримо в його безсторонність та об’єктивність, здатність захистити права постраждалої громади. 

- Були схожі прецеденти в українській судовій практиці? Хтось взагалі перемагав?

- Адвокатське об’єднання «Greco» одне з перших, що звернуло увагу юридичної спільноти на проблеми в сфері екології та почало забезпечувати представництво членів громадських організацій за колективними позовами. Першим був позов в інтересах постраждалих від наслідків Васильківської трагедії (масштабна техногенна катастрофа, спричинена вибухом і наступним займанням нафтопродуктів на нафтобазі біля села Крячки Васильківського району Київської області, що почалася 8 червня 2015 року і тривала 8 днів, – ред.), який завершився укладенням мирової угоди та виплатою людям 22 мільйонів гривень. На переконання юристів, саме колективні позови є тим інструментом, який дає можливість великому колу постраждалих осіб ефективно захищати свої екологічні права. Це найбільш актуальний, адекватний та правильний механізм.

Зараз в апеляційному суді розглядається колективний позов до Миколаївського глиноземного заводу, де сума відшкодування за рішенням суду першої інстанції складає понад 9,2 млрд гривень. 

Одній людині дуже важко протидіяти забруднювачу - промисловому гіганту, а коли люди об’єднуються у потужну громаду, вони більше не відчувають себе покинутими та нездатними відновити свої права. Відповідний судовий захист може стимулювати громадян до захисту своїх екологічних прав в інших громадах. 

- Які конкретно норми природоохоронного законодавства порушує МГЗ?

- На думку громадськості, яку ми цілком розділяємо, ТОВ «МГЗ»  незаконно накопичує та захоронює належні до вивезення іноземні відходи, які несуть безпосередню загрозу для життя та здоров'я людей, що є порушенням вимог ст.33 Закону України «Про відходи», які заборонено захоронювати на території України. Червоні шлами можуть та мають бути утилізовані, а тому захоронення 47 млн тонн цих відходів є неправомірним. ТОВ «МГЗ» більш ніж 10 років переробляє іноземну сировину в митному режимі переробки. Замість вивезення цих відходів, які вважаються іноземними, вони захоронюються в Україні, що також є порушенням ст.32 Закону України «Про відходи». Така діяльність Миколаївського глиноземного заводу є транскордонним перевезенням відходів, яке не санкціоновано Міндовкілля,  і є порушенням вимог Базельської конвенції, що ратифікована Україною та постанови КМУ №1120.

Також завод порушує вимоги ст.55 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та не забезпечує безпеку для людей та навколишнього середовища, оскільки, як показали дослідження зразків волосся мешканців Миколаївщини, елементи червоного шламу потрапляють до організму людини та накопичуються, що може призвести до тяжких захворювань та навіть смерті. 

А відповідно до висновку експертизи КНДІСЕ, червоний шлам містить низку токсичних хімічних речовин та елементів, що є небезпечними для довкілля, для життя та здоров'я людей. 

Тобто, завод труїть населення Миколаївщини.

- Чи підтверджуєте ви факт тиску поліції на активістів та жителів?

- Про факт тиску поліції на екоактивістів та постраждалих осіб мова йде вже кілька місяців. Про це розповідали як голова громадської організації «Стоп Шлам» – ініціатор групового позову, так і інші представники громадськості. Такий тиск переслідує одну мету – щоб люди відмовились від участі у груповому позові та від своїх майнових вимог до ТОВ «МГЗ».

- У який спосіб це відбувається? 

- Здійснюється відвідування домівок та осель учасників групового позову без повісток і без будь-якого попередження. Під час таких «візитів» працівники поліції використовували погрози як штрафами, так і ув’язненням, а самих постраждалих осіб називали шахраями. Наголошували, що «проблеми» з поліцією одразу припиняться, якщо люди вийдуть із групового позову. Працівники поліції намагались, щоб члени громадської організації «Стоп Шлам» підписали «анкети», які являли собою протоколи допиту. Право на правову допомогу адвоката їм не роз’яснювалось, бо «адвокат вам не потрібен» – як казала поліція. А потім такі «протоколи допиту» представники заводу вже під час судового засідання намагались додати до матеріалів справи в апеляційному суді на підтвердження необгрунтованості вимог учасників групового позову. Добре, що апеляційний суд проявив у цьому питанні принципову позицію та відмовився залучати такі сфабриковані й штучно створені докази до матеріалів справи. 

Юлія Абакумова, Київ