Ризики рейдерських схем при купівлі-продажу землі мінімальні - Лещенко

За час роботи ринку землі в Україні суттєвих зауважень і випадків застосування рейдерських схем купівлі-продажу землі не виявлено.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у цьому під час Національного круглого столу на тему: "Земля: захист права власності та протидія рейдерству" запевнив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

Відсутність значних порушень він пояснив тим, що в Україні впроваджено ефективні механізми земельного моніторингу та систему контролю при здійсненні будь-якої транзакції нотаріусами, що передбачає багато ступенів перевірки й аналізу.

“Головне — перевірка походження коштів, вивчення інформації з усіх реєстрів. Це, безумовно, ускладнює саму процедуру проведення транзакцій, але в той же час формує серйозну систему захисту”, - сказав Лещенко.

Він також повідомив, що Мінагрополітики разом з Мін’юстом та профільним комітетом парламенту напрацювали проєкт закону про внесення змін до земельного законодавства для вдосконалення регулювання та усунення прогалин, що були виявлені у процесі реалізації земельної реформи.

При цьому, за словами міністра, в країні ще залишаються проблеми з реєстрацією земель, які перебували в оренді до 2013 року.

“Є й невирішені питання, пов’язані з договорами про спільну діяльність. Все це поки що перебуває поза вітчизняним правовим полем”, - додав Лещенко.

Міністр зауважив, що важливим кроком до детінізації й мінімізації ризиків у сфері земельних відносин є затвердження змін до Податкового кодексу щодо мінімального податкового зобов’язання при використанні земель сільгосппризначення.

"Це допоможе вивести з “тіні” величезні масиви української землі, за користування якою ніхто нічого не платить, і при цьому збільшити доходи місцевих громад", - висловив переконання очільник Мінагрополітики.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу задля забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (законопроєкт №5600). Поміж нововведень - зменшення з 2 гектарів до 50 соток мінімального земельного наділу, необхідного для реєстрації сімейного фермерського господарства. Саме довкола цього положення точилися найпалкіші дискусії в сесійній залі. Адже, з одного боку, процедуру створення дрібних фермерських господарств максимально полегшено, з іншого — посилюється податкове навантаження на селян, оскільки впроваджується поняття “мінімального збору із оброблюваних земель, що не були об’єктом оподаткування”. Розмір збору - 4% від нормативно-грошової оцінки землі.

У парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики пояснили, що через відсутність оподаткування в цій сфері держава щороку втрачає до 10 мільярдів гривень, які насправді не поповнюють бюджети домогосподарств, а осідають в кишенях власників агрохолдингів і трейдерів, котрі заробляють на експорті вирощеної на подрібнених (часто — лише на папері) земельних масивах продукції.