Росія затримує експорт морем з України - кораблі стоять майже по дві доби

У грудні середня тривалість штучного утримання з боку РФ суден, що йдуть до українських портів Азовського моря, склала понад 20 годин, а для суден, що йдуть із Маріуполя, Бердянська з експортними вантажами - 45,5 години.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакція BlackSeaNews.

“За грудень 2021 року середня тривалість штучного утримання з боку РФ суден, що йдуть до українських портів Азовського моря – Маріуполя, Бердянська, - склала 20,3 години (у листопаді – 14,1, в середньому за 2020 рік – 23,5; ). Всього у грудні 2021 транзитом через Керченську протоку з Чорного моря в напрямку українських портів Азовського моря – Маріуполя та Бердянська – пройшли 60 суден”, - йдеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що середня тривалість штучного утримування з боку РФ перед Керченською протокою суден, що йдуть із Маріуполя, Бердянська з експортними вантажами у грудні 2021 року склала 45,5 години (в середньому за 2020 рік – 29,6; у листопаді – 35,5).

Загалом у грудні 2021 транзитом через Керченську протоку з українських портів Азовського моря – Маріуполя та Бердянська – в напрямку Чорного моря пройшли 55 суден.

Видання також зазначає, що від 22 жовтня 2018 і надалі по грудень 2021 затримань росіянами суден посеред Азовського моря під час руху до/з Бердянська та Маріуполя не було завдяки ескортуванню суден катерами ВМСУ.

Моніторингова група також відзначила, що з грудня 2018 по грудень 2020, внаслідок загрози введення «азовського пакета» міжнародних санкцій до російських портів Азовського моря, відбувалося деяке зменшення середньої тривалості утримання суден перед виходом з Азовського моря до Чорного: у 2018 – 79,5 години на одне судно; у 2019 – 37,4 години; у 2020 – 29,6. Але в 2021 році цей показник значно збільшився – 39,8 години на одне судно, він вже перевищив показники 2019 та 2020 років.

Як повідомлялося, тривалі перевірки в Керченській протоці торговельних суден, що йдуть до/з українських портів Азовського моря (Маріуполь, Бердянськ) були розпочаті Береговою охороною Прикордонної служби ФСБ РФ в травні-червні 2018 року – після запровадження в експлуатацію Керченського мосту. «Легенда» приводів для таких перевірок – можлива наявність на борту суден, що йдуть з українських портів, диверсійних груп та вибухівки з метою начебто знищення Керченського мосту. До де-факто блокади українських портів у травні 2018 року середній час очікування дозволу на прохід Керченською протокою складав 5-7 годин; в другій половині 2018 року цей показник сягав – 80-115 годин. Ситуацію вдалося послабити завдяки політико-дипломатичному тиску країн Заходу на РФ.

Зменшення часу штучного утримання суден в Керченській протоці з грудня 2018 відбулося внаслідок безпосередньої загрози введення «азовського пакета» міжнародних санкцій відносно російських портів Азовського та Чорного морів.

Так, в 2019 цей показник складав – 37,4 години; у 2020 році середня тривалість штучного утримування на одне судно склало – 29,6 години; у листопаді 2020 – квітні 2021 спостерігалося значне зростання – в середньому 53 години. Максимальна середня тривалість штучної затримки суден на виході з Азовського моря в 2021 році спостерігалася в квітні – 70 годин. Найбільші показники утримання окремих суден на виході з Азовського моря (у порівнянні з часом очікування на вході до Азовського моря) спостерігалися в першій половині квітня 2021 року, вони складали до 220 годин, тобто майже 10 діб.

Це збіглося в часі з перекиданням значної кількості військових контингентів та техніки РФ до окупованого Криму під час «весняного військового загострення», в тому числі групи з 15 військових кораблів Каспійської флотилії РФ через Азовське море до окупованого Криму.

Надалі в травні – червні 2021 року ці показники повернулися до середніх значень попереднього року: більше як 20 годин.

В середньому за місяць до/з українських портів Азовського моря проходить близько 60-70 суден. Близько 50% з них тим чи іншим чином пов’язані з ЄС (прапор, судновласник, порт призначення вантажу або поєднання таких ознак). Вони забезпечують 5-7% експорту України (переважно метал та зерно).