Кредитування економіки під час війни як двигун для повоєнної відбудови
Аналізуємо нові можливості для кредитування бізнесу, що з’явилися у воєнній Україні, та з’ясовуємо, чи є для цього ресурс
В Міністерстві економіки вважають, що під час війни державні і комерційні банки мають активізувати кредитну діяльність аби тисячі підприємців змогли відновити й модернізувати виробництво, адаптувавши його до нових умов. Як запевнила перша віце-прем’єрка — міністр економіки Юлія Свириденко, виконавча влада й Національний банк докладають максимум зусиль, щоб стимулювати банківську систему до кредитування реального сектору в цих складних умовах. Зокрема, розширено дію пільгових державних програм, спрощено доступ бізнесу до дешевих кредитів, банки вчасно отримують рефінансування, необхідне для збільшення кредитних портфелів.
Кредити під 0%: аграрії “в пріоритеті”
Упродовж останніх шести тижнів, доки триває російська агресія, українська влада ухвалила десятки рішень для послаблення фіскального тиску на економіку, покращення фінансування реального сектору та полегшення доступу українського бізнесу до кредитних ресурсів. Адже у надзвичайно складних умовах війни ми куди глибше, ніж зазвичай, розуміємо суть здавалося б уже до дірок заяложеного політиками, бізнесменами, журналістами постулату про “гроші як кров економіки”. Все просто: чим більше фінансової “крові” пульсуватиме в жилах зраненої національної економіки, тим менше шансів матиме ворог для того, щоб безкарно проливати кров мирних українців і наших захисників, тим більше буде можливостей дати агресорові по зубах. І тим швидше відбудуємо сплюндровану путіним країну після перемоги.
Але залишимо лірику. Про цифри. "10 найбільших банків повідомили про виділені ліміти на 40 мільярдів гривень. Державні банки, починаючи з 24 лютого, наростили кредитні портфелі на 12,5 мільярдів гривень, що відповідає 15% приросту за 2021 рік", – нагадала віце-прем’єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко.
При цьому в Раді НБУ стверджують: незважаючи на війну, державні та комерційні банки мають ресурс для розширення програм кредитування. Ліквідність банківської системи (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) сягає 200 мільярдів гривень, що майже вчетверо перевищує норматив обов’язкового резервування. Основою зростання ліквідності є витрати уряду, що надходять до банківської системи. Також третій тиждень поспіль скорочується обсяг готівки поза банками.
“Національний банк продовжує підтримувати ліквідність банків шляхом проведення тендерів з рефінансування: минулого тижня надано 3,3 мільярда гривень рефінансування строком на 1 рік за ставкою 11%. Надлишок ліквідності утримує ставки за операціями банків на міжбанківському ринку на рівні нижньої межі ставок за операціями постійного доступу НБУ (9%)”, - повідомив голова Ради НБУ Богдан Данишилин.
Уряд тим часом намагається стимулювати банки до активнішого використання вільних коштів для розширення програм кредитування. Держава при цьому бере на себе дедалі більше зобов’язань щодо компенсації кредитних ставок для бізнесу. Знакове рішення - розширення та зміна на час війни умов програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Згідно з ухвалою Кабінету міністрів, будь-який бізнес протягом дії воєнного стану та упродовж місяця після його завершення зможе отримати кредит під 0%. Після цього діятиме кредитна ставка у 5%. Максимальну суму кредиту збільшили до 60 мільйонів гривень.
“Строк кредитування за програмою “5-7-9” залежатиме від цільового призначення коштів. На реалізацію інвестиційного проєкту та на рефінансування заборгованості кредит надається щонайбільше на 5 років. Для фінансування оборотного капіталу – на 3 роки”, – уточнила Юлія Свириденко.
Уряд також розширив перелік інструментів, які дозволять банкам надавати кредити в межах програми при нестачі забезпечення (застави). Експортно-кредитне агентство страхуватиме кредити підприємців-експортерів, що спростить їм доступ до дешевого фінансування.
Стосовно результатів, то з початку війни позики від державних банків на загальну суму 1,1 мільярда гривень вже отримали 826 бізнесів. З усіх виданих кредитних коштів за програмою “5−7−9%” 42% припадає на аграрний сектор. Програмою скористалися 12 тисяч фермерських господарств. Що й не дивно: вчасна й успішна посівна - запорука не лише нашої продовольчої безпеки, а й потенційний порятунок від голоду десятків мільйонів людей по всьому світу.
Окремо для забезпечення сталого проходження посівної кампанії-2022 Постановою Кабміну від 12 березня № 274 для малих і середніх підприємств - сільськогосподарських товаровиробників - збільшено граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі до 80% загальної суми зобов’язань за основним боргом за портфелем позик банку-кредитора та 80% за кожним окремим кредитом.
“Держава зробила все, щоб максимально, наскільки це можливо в період війни, нівелювати ризики зриву посівної. Кредитування аграріїв – один з головних пріоритетів банків. Умови для надання кредитів спрощено максимально. Причому банки кредитують наших аграріїв навіть у регіонах, де точаться бої, бо необхідно сіяти. І навіть під такою небезпекою люди виходять на поля”, - наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Також віднедавна уряд запровадив пільгове кредитування торгових мереж, соціальна відповідальність яких за забезпечення українців продовольством та іншими товарами першої необхідності за нинішніх умов, безперечно, зросла. Розширюючи програму пільгового кредитування бізнесу, Кабінет міністрів збільшив обсяг доступних для роздрібних торговельних мереж позик до 1 мільярда гривень. Ставка для тих, хто братиме кредит обсягом до 60 мільйонів гривень, теж буде нульовою. Також визначено розмір компенсації річної ставки до 5% для кредитів розміром від 60 мільйонів до 1 мільярда гривень, що надаватимуться суб’єктам мережевої роздрібної торгівлі.
Кредитування бізнесу в Україні: що буде далі та чи знайдуться гроші
Перспективи розширення можливостей для кредитування реального сектору економіки обговорювали цими днями учасники дискусії на тему "Фінансова система України в умовах війни. Чи готові банки кредитувати?", організованої CASE Україна та проєктом “Ціна держави”.
Учасники обговорення констатували, що після перших двох тижнів шокового стану населення й бізнесу на початку війни економіка України почала оговтуватися, адаптуючись до нової реальності. І нині життя у західних областях майже нічим не відрізняється від мирного часу. Чого, на жаль, не скажеш про регіони, де бойові дії тривають. Але запас міцності, накопичений перед початком російської агресії вітчизняною банківською системою, сприяє пришвидшенню адаптаційних процесів практично по всій країні. Як приклад, заступник голови Правління НБУ Сергій Ніколайчук навів посівну кампанію, що триває вже у 21 області, поміж яких і ті, що продовжують потерпати від дій агресора — зокрема, Сумщина та Харківщина.
“Важливим елементом належного функціонування економіки є стабільна робота української енергосистеми. Відновлюється життя в регіонах, звільнених від загарбників. У Києві відкриваються ТРЦ, магазини одягу, кафе, кав’ярні, прокат велосипедів й електросамокатів. Нові потужності розгортає по країні харчова промисловість. Відновлюють виробництво деякі металургійні заводи й підприємства машинобудування. Багато з них переорієнтовуються на виготовлення продукції для потреб воєнного періоду”, - продовжив Ніколайчук.
Першочергові завдання, які держава має вирішити найближчим часом, пов’язані з формуванням нових логістичних маршрутів — передовсім, для постачання української експортної продукції закордон. Це дасть додатковий поштовх відновленню звичної економічної активності. Як і кредитна підтримка реального сектору економіки. При цьому, за оцінками учасників дискусії, за сприяння держави вітчизняна банківська система спроможна забезпечити якщо не зростання обсягів кредитування бізнесу, то, принаймні, їх збереження на довоєнному рівні.
“Зрозуміло, банки не зможуть отримувати звичні прибутки, буде втрачено частину кредитних портфелів, погіршиться їх якість, що негативно вплине на можливості кредитування бізнесу. Однак, на нашу думку, банки мають продовжити працювати — навіть, якщо показники їхньої діяльності й капіталу будуть меншими за встановлені нормативи. Для цього Нацбанк змінив свою нормативну базу. Також ініціювали внесення змін до законодавства, що унеможливить застосування заходів впливу за погіршення банками нормативів - зокрема достатності капіталу й ліквідності. Тим самим, по суті, забезпечено спроможність банків кредитувати економіку, навіть якщо вони зазнаватимуть збитків”, - запевнив Ніколайчук.
Водночас в НБУ переконані: банки повинні чесно відображати у звітності свій реальний стан, з якими б проблемами вони не стикалися і яких би фінансових втрат не зазнавали під час війни. Адже без усвідомлення справжньої картини потім буде складно впроваджувати ефективний план оздоровлення банківської системи країни.
Сергій Ніколайчук нагадав, що від початку війни регулятор зробив низку кроків для спрощення умов діяльності банків. Для того, щоб підтримати їхній фінансовий стан і спроможність кредитувати, банкам зокрема дозволили запроваджувати для клієнтів кредитні канікули, можна не враховувати прострочення платежів за позиками при оцінюванні кредитних ризиків. “Також дозволили банкам реструктуризувати кредити у зв’язку з фінансовими труднощами підприємств без визнання дефолту за такими позиками, якщо потреба в реструктуризації пов’язана із впливом російської агресії. Це створює гнучкі умови для роботи банків із позичальниками та для пошуку оптимальних умов обслуговування кредитів”, - пояснив заступник голови Правління НБУ.
Із тим, що навіть за складних умов воєнного часу українська банківська система готова кредитувати бізнес, погодився й експерт CASE Україна з питань банків Євген Дубогриз. “Є ресурс, є бажання держави підтримувати й розвивати цей напрямок. Маю на увазі модифікацію кредитних програм і запровадження державних гарантій на кредити. Питання лише в тому, що банки — це теж бізнес. Їм теж треба заробляти. Так, за останні три роки вони накопичили фінансову “подушку безпеки”, але ж там і надалі мають розуміти, де їхні майбутні прибутки. Тому обсяги кредитування, мені здається, напряму залежатимуть від ініціативи з боку держави. В тих галузях, які вона підтримуватиме — компенсуватиме банківські відсотки, надаватиме часткові або повні гарантії, - кредитування, може, й не відновиться до докризових рівнів, але буде достатнім для підтримки економіки”, - каже експерт.
Поміж таких “особливих” галузей він назвав аграрний сектор, логістику, експортний сегмент. Натомість передумов для швидкого відновлення інвестиційного кредитування в інших сферах Дубогриз поки не бачить. При цьому, за його оцінками, у найближчі пів року проблем з ліквідністю у вітчизняній банківській системі не буде — вона має достатній ресурс для того, щоб здійснювати усі необхідні поточні платежі. Ситуація на рівні окремих банків теж непогана - навіть краща, ніж більшість експертів очікували в перші дні війни. Проте стабільність чотирьох банків під великим ризиком, ще три перебувають у зоні ризику втрати ліквідності.
Які це банки, Дубогриз не уточнив, натякнувши лише, що йдеться про фінустанови, що або мали роздрібну модель кредитування, орієнтуючись винятково на споживчі кредити, ситуація з якими нині найгірша - майже всі вони не обслуговуються. Або зосереджували діяльність, переважно, на територіях, що найбільше вражені війною.
Поміж позитивів, учасники обговорення назвали доволі непогану ситуацію з відтоком коштів із банківської системи. З ресурсом підприємств трохи складніше — в умовах обмеження або й повного припинення діяльності бізнесу довелося витратити значні суми на виплату зарплат і сплату податків. Також українці вивели частину коштів з валютних рахунків. А ось із гривневими вкладами стало навіть краще — з початку війни обсяги депозитів фізичних та юридичних осіб збільшилися на 31 мільярд гривень.
Щодо перспектив, то, за словами Ніколайчука, “банки та бізнес перебувають в одному човні”. “Й вони разом мають знаходити оптимальні шляхи для того, щоб виходити з цієї ситуації. Якщо оцінити кредитний портфель банків, то він майже не змінився порівняно з початком війни. Багато в чому це пов’язано з кредитуванням державними банками сфер енергетики, інфраструктури, АПК в межах пільгових держпрограм. Але навіть в умовах війни інший бізнес так само може розраховувати на кредитну підтримку, якщо банки бачитимуть перспективи розвитку таких підприємств”, - переконаний заступник голови Правління НБУ.
Ніколайчук також повідомив, що регулятор веде переговори з Міністерством юстиції щодо часткового відновлення роботи державних реєстрів, що, поміж іншого, дозволить відновити програми банківського кредитування під заставу нерухомості. Водночас, на думку учасників дискусії, надто розраховувати на ліквідність такої застави не варто. Адже спрогнозувати, коли відновиться нормальна робота ринку нерухомості, нині не можна. Тому банки упродовж найближчого часу оцінюватимуть, передовсім, платоспроможність позичальників, без урахування нерухомого майна в їхніх активах.
Поміж відносних позитивів (із розряду “не було б щастя, так нещастя допомогло”) - повідомлення НБУ про те, що частка непрацюючих кредитів (NPL) в банківському секторі станом на 1 березня скоротилася до 26,6% порівняно з 29,5% на 1 лютого. "Суттєве поліпшення показника NPL зумовлене виведенням з ринку банків з російським капіталом", - пояснили в Нацбанку. Адже одразу після початку вторгнення путіна в Україну регулятор відкликав банківські ліцензії фінустанов, що перебувають під контролем російської федерації. Йдеться про АТ "Міжнародний резервний банк", який на 100% належить "Сбєрбанку росії", і ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" ("Промінвестбанк"), що на 99,77% підконтрольний державній корпорації розвитку "ВЕБ.рф".
Владислав Обух, Київ