Для відновлення поставок зерна з України потрібно розблокувати порти - ексочільниця Мінагрополітики
Започаткування так званого залізничного зернового мосту з України в ЄС дасть змогу експортувати невелику частку українського зерна в Європу, але для відновлення глобальних постачань потрібно розблокування морських портів або налагодження конвоїв під охороною.
Про це в коментарі Укрінформу сказала Ольга Трофімцева, колишня в.о. міністра аграрної політики та продовольства України, посол з особливих доручень МЗС, яка опікується питаннями роботи Ради експортерів та інвесторів при Міністерстві закордонних справ України.
«Дійсно, є ідея так званого зернового мосту, або зернового коридору для експорту українського зерна через ЄС з допомогою Deutsche Bahn. Це опрацьовується», - заявила Трофімцева.
За її словами, потрібно зрозуміти, по-перше, якою буде пропускна спроможність такого коридору, по-друге, логістична вартість доставки зерна таким шляхом.
Трофімцева закликала «бути реалістами: замінити українські порти залізничними шляхами і везти українське зерно кудись до балтійських портів, чи навіть до порту Констанца в Румунії - це дорожче і це все одно менше з огляду на обсяги».
На її думку, навіть «зерновий міст», що складається з 20 тисяч потягів з великою кількістю вагонів-зерновозів, - це все одно не той обсяг, який може замінити морські перевозки. Втім, це може бути частковим вирішенням проблеми, в тому числі, щодо експорту до країн Європейського Союзу таких культур як органічні зернові, кукурудза, соя тощо.
Стосовно глобального експорту українських зернових до країн Азії, Африки, єдиним рішенням є розблокування портів. На уточнююче запитання, чи можливо таке в умовах війни, яка наразі ще й перебуває у гарячій фазі, Трофімцева зазначила, що це в принципі можливо, хоча й не просто зараз.
«Не тільки дипломатія, всі відповідні міністерства, у тому числі Мінагро, Мінекономіки, МЗС роблять усе можливе для збільшення тиску на росію для розблокування українських портів», - запевнила посол. Однак росія, звісно, поки не реагує на звернення та на прохання міжнародних організацій і "взагалі не здатна домовлятися".
Трофімцева згадала ще один можливий шлях, про який говорять наші експерти, - рух комерційних кораблів, наприклад, з оонівськими конвоями.
Ексочільниця Мінагрополітики також зазначила, що наразі наші агровиробники фіксують усі випадки будь-яких крадіжок, руйнування інфраструктури, всі збитки, завдані агресором.
«Ми будемо вимагати від росії відшкодування збитків. Це однозначно стосується, зокрема, й техніки, яку вони покрали. Ми ще не знаємо про багато випадків, коли фермерам погрожують фізичною розправою, вимагають віддати або продати зерно за десяту частину вартості. Такі дії підпадають під визначення військових злочинів. Це з реальною війною не має нічого спільного», - підкреслила Трофімцева.
Відповідаючи на питання щодо перспектив набуття Україною членства в ЄС, вона зауважила, що є реалісткою, тож «про 2024 рік говорила би обережно».
Але нагадує, що після початку війни всі побачили, що з економічної точки зору Україна вже є інтегрованою до Європейського Союзу. Вона вже є частиною європейського економічного простору.
«Якщо брати до уваги економічну складову, то ми, я думаю, дуже швидко зможемо це зробити (вступити до ЄС - ред.). Але нам потрібно ще багато попрацювати над адаптацією нашого законодавства... Зараз - класний момент, коли країни ЄС зрозуміли, що Україна буде для них серйозним посиленням. ЄС стане глобальною силою з Україною з точки зору агропромислового сектору. Це буде глобальний гравець, якого мало хто зможе перебити», - підкреслила Трофімцева.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FАО), станом на початок травня близько 25 млн тонн зерна застрягли в Україні, оскільки його неможливо вивезти через блокування росією морських портів та проблеми з інфраструктурою.