Вячеслав Демченко, в. о. Голови Державної митної служби України

Як і кожен орган влади в Україні, Державна митна служба в умовах російської агресії змушена перейти на “воєнні рейки”. Як, певно, й до кожної держструктури (а, зважаючи на історію та специфіку відомства, може, навіть більшою мірою), українці мають до митниці купу претензій. Адже війна, поміж іншого, “підсвітила” проблеми, яких не вдалося позбутися у процесі незавершеного реформування української митниці.

Водночас митники, як і все наше суспільство, продемонстрували, що перед лицем реальної загрози здатні об’єднуватися, концентруватись, ухвалювати оперативні рішення, вчитися на власних помилках і працювати на спільний результат — українську Перемогу. В цьому переконаний в. о. Голови Державної митної служби України Вячеслав Демченко.

ВІЙНА “ОГОЛИЛА” СИСТЕМНІ, НАКОПИЧЕНІ РОКАМИ ПРОГАЛИНИ В РОБОТІ ДЕРЖМИТСЛУЖБИ

- Пане Вячеславе, розкажіть, які зміни в роботу відомства внесла російська агресія? Взагалі із чим для Вас асоціюється словосполучення “перехід митниці на воєнні рейки”?

- У перші дні війни ключовим завданням було зберегти керованість та безперебійну роботу митниці, а також життя та здоров’я працівників. Вдячний колегам, котрі долучилися до евакуації особового складу з митниць північного та східного регіонів, а також до вивезення серверного обладнання, документів, особових справ, технічних засобів митного контролю тощо. Завдяки прекрасній роботі наших айтівців збережено бази даних Держмитслужби, вдалося перешкодити доступу до них ворога.

При цьому центральний апарат Держмитслужби не припиняв роботу, відповідальні працівники перейшли в режим чергувань. Для покращення ж керованості органу у воєнний час на заході країни створили запасний командний пункт.  

Зіткнувшись із безпрецедентними до цього викликами, у перші дні війни ми оперативно ухвалювали рішення для пропуску громадян, котрі шукали порятунку від війни в інших країнах, і максимально упростили митні формальності при перетині кордону.

З моменту повномасштабного вторгнення рф північні та східні митниці припинили роботу, було заблоковано порти, аеропорти. Стало зрозуміло, що в подальшому робота митниці буде зосереджена у західному та південному регіонах. Тому оперативно вжито низку заходів для того, щоб ці митниці могли прийняти на себе додаткове навантаження. Зокрема, підрозділи Держмитслужби перейшли на цілодобовий режим роботи. В південних та західних регіонах працевлаштовано частину службовців, які виїхали з тимчасово окупованих регіонів України та районів, де велися активні бойові дії. При цьому було зведено до мінімуму фізичні процедури (проведення митних оглядів, відбір взірців, залучення представників профільних підрозділів та ін.) та суттєво скорочено середній час проходження митного оформлення.

Усі завдання, поставлені перед Державною митною службою, були виконані:  армія забезпечується всім необхідним -  від продуктів харчування до озброєння і транспортних засобів. Зроблено усе від нас залежне для уникнення продовольчої кризи в країні. Разом із Державною прикордонною службою та Нацполіцією впровадили механізми швидкого проходження та митного оформлення паливно-мастильних матеріалів (ПММ). Зараз у співпраці із закордонними колегами створено режим “зеленого коридору” для ввезення пального.

Приміром, правоохоронці “висмикують” із черги бензовози та окремими коридорами пропускають їх першими. Так само першочергово наші європейські колеги випускають автоцистерни зі своїх країн. Наразі українською митницею напрацьовано низку інших рішень, які допоможуть наситити ринок ПММ.

Окремо хочу відмітити, що нами здійснено передачу великих обсягів конфіскованих товарів зі складів митниць на потреби Збройних Сил України та правоохоронних органів. Передали 1140 транспортних засобів, запчастини до них, комп’ютерну техніку і мобільні телефони, одяг, взуття, продукти - загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень.

- Чи вдалося впоратися з “труднощами перехідного періоду”, про які в перші тижні російської агресії часто сигналізували волонтери та журналісти — як-от,  випадки, коли машини з гуманітарною допомогою стояли в чергах на кордоні більше доби?

- Вважаю, що з певними складнощами перших днів війни ми впоралися швидко. Від самого початку оперативно реагували на будь-яку інформацію та зауваження як від волонтерів, так і від наших військових та громадян, які потребували гуманітарної допомоги. Проводили спільні наради з волонтерами щодо покращення роботи митниці і пришвидшення проходження вантажів та автомобілів, які завозяться для потреб армії.

Нам вдалося оперативно налагодити зв'язок із митними адміністраціями суміжних країн й одержати їхню безпрецедентну підтримку. Користуючись нагодою, хочу висловити подяку партнерам із Польщі, Словаччини, Молдови, Румунії, Чехії, Фінляндії, Швеції, Литви, Естонії та інших держав.

Уряд зняв бюрократичні обмеження та спростив ввезення на територію України гуманітарної допомоги. Й за підтримки партнерів  такі вантажі потрапляли в країну швидко та безперешкодно.

Завдяки нашим співвітчизникам та міжнародним партнерам з початку війни в Україну вже ввезено майже 400 тисяч тонн гуманітарних вантажів, серед яких товари першої необхідності, медичного призначення, продукти харчування, засоби гігієни, одяг, взуття та багато іншого, а також майже 20 тисяч транспортних засобів.

- Яка нині ситуація з митними постами на північному та східному кордонах? Й на територіях, де увесь час зберігався український контроль (більша частина білоруського кордону), й тих, що розташовані на ділянках держкордону, що повернулися під наш контроль після втечі російських військ  — приміром, на Житомирщині, Київщині, Чернігівщині, Сумщині, а також тих, що продовжують перебувати на тимчасово захоплених ворогом територіях.

- Ми вжили всіх можливих заходів для евакуації працівників митниць та членів їхніх родин у безпечні місця там, де цього потребувала ситуація.

Частину посадовців, котрі через бойові дії переїхали до інших регіонів країни, нині залучено до роботи в регіональних митницях. Це дало змогу посилити митниці для більш оперативного виконання функцій Держмитслужби в умовах війни і в той же час дозволило вимушеним переселенцям працювати та отримувати заробітну платню, відчувати певну стабільність. Решті працівників, які перебувають у вимушеному простої, збережено виплати 2/3 середньомісячного заробітку.

Доля наших працівників - на постійному контролі. Вже зібрано матеріали про пошкоджене та знищене майно наших колег для відповідного реагування. Також триває інвентаризація майна Державної митної служби, яке було пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії рф.

Спільно з митними адміністраціями країн ЄС втілюємо проєкт з організації навчання та відпочинку дітей працівників митних органів, розташованих на територіях ведення бойових дій.

Наразі 317 посадових осіб митниці мобілізовані до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. На жаль, маємо втрати: за час бойових дій троє наших колег загинули (двоє із Чернігівської митниці, і ще один - із Сумської), 16 митників отримали поранення. Троє митників поки що перебувають у полоні. Вживаються всі можливі заходи для їх визволення.                                                             

З працівниками, котрі залишилися на тимчасово окупованих територіях, підтримуємо постійний (по можливості) зв’язок. Усіх, кому вдається евакуюватися на підконтрольну територію, намагаємося залучити до роботи.

Після вимушеної перерви вже відновили роботу окремі підрозділи Чернігівської, Сумської, Київської митниць. На черзі - Харківська, ми дуже на це сподіваємося, тож бажаємо успіхів Збройним Силам.

ВІДБУЛОСЯ ПЕРЕОРІЄНТУВАННЯ МИТНИЦІ З ФІСКАЛЬНОГО ОРГАНУ НА СЕРВІСНУ СЛУЖБУ ДЛЯ БІЗНЕСУ І ГРОМАДЯН

- В засобах масової інформації з’являлися повідомлення про те, що з початку війни за межі країни незаконно вивели і вивезли валютних цінностей на понад 3 мільярди євро. Чи допускаєте Ви, що мова не лише про приховування цінностей громадянами при декларуванні, а й про участь в окремих схемах митників? Невже корупція все ще залишається масовою на нинішньому етапі реформування, чи йдеться про “нове дихання”, яке це явище, на жаль, отримало через воєнний стан?

- У подібних ситуаціях моя позиція така: вина митника має бути доведена. Усе інше - не більше ніж чутки та домисли. За офіційними даними, під час війни з України виїхали понад 5 мільйонів  громадян. Якщо суто арифметично розділити згадані 3 мільярди на 5 мільйонів людей, отримаємо 600 євро на одного. Тож виходить, не про такі вже “страшні” суми йде мова.

Якщо вже говорити про переміщення валютних цінностей з України з початку війни, то тут не завжди доречно говорити про суто незаконне вивезення. Адже був період, коли Нацбанк дозволив транскордонне переміщення валютних цінностей без подання громадянами підтверджувальних банківських документів при вивезенні за межі України коштів на суму понад 10 тисяч євро (в еквіваленті). Згодом НБУ повернув  вимогу про обов’язкове документальне підтвердження.

Вивезення валютних цінностей завжди перебуває на особливому контролі. І спроби незаконного переміщення регулярно припиняються на кордоні. Деякі факти нібито вивезення з України багатомільйонних сум, які свого часу набули широкого розголосу у ЗМІ, згодом не підтвердилися. Хоча, звісно ж, не можна відкидати ймовірності того, що окремі спроби громадян вивезти валютні цінності їм вдаються.

При цьому, якщо говорити про Державну митну службу, потрібно розуміти, що частина негативних меседжів є цілеспрямованими інформаційними операціями. Часом суспільству нав’язується не реальний, а кимось інтерпретований стан речей на митниці, в результаті чого формується упереджена думка про цю службу. Як наслідок - на жаль, усі позитивні зміни і результати роботи відомства не можуть бути належним чином оцінені суспільством. Нам ще не один рік доведеться працювати над тим, щоб спростувати закиди, які були маніпулятивно нав’язані суспільству.

- Ви говорили про максимальне сприяння перетину кордону гуманітарними вантажами й товарами оборонного призначення. А що з однією із головних функцій митниці мирного часу — наповнення держбюджету? Чи відновлюються обсяги комерційного імпорту, ввезення підакцизних товарів? Відповідно, чи йдеться про збільшення митних надходжень, які в березні, як відомо, скоротилися до критичного рівня?

- З огляду на необхідність забезпечення українців товарами першої необхідності, насичення полиць магазинів продуктами харчування з одного боку, а з іншого - задля пожвавлення економічних процесів в Україні - Верховна Рада ухвалила низку законів, якими передбачили пільги при ввезенні товарів: скасовано ввізні мита, від сплати ПДВ звільнили товари, що ввозяться “спрощенцями” І-ІІІ групи, які не є платниками ПДВ.

Для прикладу: з моменту набрання чинності Законом України №2142-ІХ станом на кінець травня держбюджет уже недоотримав 20 мільярдів гривень лише через передбачені ним послаблення. Також варто згадати про нафтопродукти, які фактично займали першу сходинку поміж груп товарів за обсягами бюджетних надходжень: наразі скасовано акциз та зменшено ставку оподаткування ПДВ з 20% до 7%.

Це були вимушені заходи, на які влада країни пішла свідомо. Тож в умовах воєнного стану відбулося переорієнтування Держмитслужби з фіскального органу на сервісну службу для бізнесу та громадян. Тримаємо орієнтир на зручність, швидкість та безперешкодність митного оформлення вантажів і транспортних засобів для населення й підприємців, а також на забезпечення потреб Збройних Сил України.

Що ж до цифр, то за січень – квітень  Держмитслужба перерахувала до бюджету України 93 мільярди гривень митних платежів. Зокрема, у квітні до бюджету переказали 8,3 мільярда гривень. Очікуємо, що за підсумками травня сума відрахувань сягне 9 мільярдів.

- А що з експортом? Зараз така ситуація, що він також, як і імпорт “гуманітарки”, потребує максимального спрощення та сприяння.

- Україна очолює світові рейтинги основних країн-постачальниць сільськогосподарської продукції. Тож не лише ми зацікавлені в тому, щоб вітчизняні товари експортувалися й на їхньому шляху було якомога менше перешкод. Великобританія, США, ЄС, Канада підтримали українських виробників, скасувавши ввізні мита та чинні донедавна обмеження і захисні заходи у взаємній торгівлі

Держмитслужба України, зі свого боку, спростила процедуру видачі сертифікатів з перевезення EUR.1 на експорт товарів, які підтверджують їх українське походження. Усе це дозволить вітчизняному бізнесу бути конкурентоспроможним на зовнішніх ринках.

Щодо черг на кордоні, хочеться окремо пояснити і наголосити на тому, що єдиною причиною в цьому випадку є зміна логістичних маршрутів. До війни левова частка експорту та імпорту йшла через морські порти, а після того, як агресор відібрав таку можливість, усі товари поїхали через західний кордон. Кожен пункт пропуску має обмежену пропускну спроможність, яка погоджена із суміжною стороною, і якщо така пропускна спроможність умовно складає 300 вантажівок, то 1000 фізично проїхати не зможуть.

Однак, у березні-квітні 2022 року з України експортовано майже 11 мільйонів  тонн товарів на $5,3 мільярдів.

- Як ставитеся до намірів влади виправити один із допущених в перші тижні російської агресії прорахунків, пов’язаний із безмитним ввезенням автомобілів з іноземною реєстрацією?  

- На мій погляд, це була непогана ініціатива, але, на жаль, на практиці нею не можуть скористатися військовослужбовці ЗСУ та люди, які входять до складу інших військових формувань, ті, хто воює на передовій. Натомість дехто із не залучених безпосередньо до захисту країни будує на безмитному ввезенні автомобілів власний бізнес. Масове ввезення автомобілів створює великі черги на кордоні та ускладнює рух інших життєво важливих вантажів. 

У будь-якому випадку, у разі скасування такої норми, вважаю доцільним на законодавчому рівні зберегти можливість для військових після завершення війни ввезти для себе авто на пільгових умовах.

На сьогодні громадянами України завезено вже майже 130 тисяч транспортних засобів та кузовів. Державний бюджет при цьому недоотримав приблизно 14 мільярдів гривень. 

ВІЙНА НЕ ЗУПИНИЛА ЖОДНОГО З НАПРЯМІВ РЕФОРМУВАННЯ МИТНИЦІ

-  Пане Вячеславе, якраз на розпал російської агресії припало завершення першого року Національного застосування NCTS — електронної процедури спільного транзиту. Зі зрозумілих причин, “ювілей” минув майже непомітно для преси й суспільства. Але зараз маєте можливість підсумувати цей рік: які показники? Чого досягнули? Які відгуки іноземних партнерів, зокрема, висновки оцінювальних місій, що працювали в Україні?

- Перший рік застосування NCTS був дуже насиченим. Важливою подією, звичайно, стало проведення у листопаді 2021 року попередньої оціночної місії щодо готовності України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Загалом місія констатувала високий професіоналізм національної команди NCTS та посадових осіб митних органів. Саме приїзд місії в Україну став переломним моментом, коли представники бізнесу зрозуміли, що усе це серйозно і Україна має реальні шанси приєднатися до міжнародної системи NCTS вже у найближчому майбутньому.

У травні 2022 року Держмитслужба пройшла завершальний (міжнародний) етап тестування роботи національного застосунку NCTS, тож з технічної точки зору Україна повністю готова до початку міжнародного застосування NCTS.

- Розкажіть про особливості застосування NCTS у воєнний період. І що далі? Приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, перехід до міжнародного застосування NCTS анонсували на нинішній рік. Тепер процес “на паузі”? 

- Звичайно, війна внесла свої корективи. Разом із тим, робота за напрямком спільного транзиту не припинялася.

Загалом, пріоритет приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту залишається незмінним, як незмінні й євроінтеграційні прагнення України, що було підтверджено у лютому шляхом подання країною заявки на вступ до ЄС.

У квітні-травні українські компанії активізували роботу по спільному транзиту. Це свідчить про те, що бізнес, навіть незважаючи на війну, прагне отримувати досвід та переваги, які надає Конвенція про процедуру спільного транзиту.

Стосовно подальших планів, то, звичайно, їх втілення трохи змістилося в часі. Очікувалося, що остаточна оціночна місія зможе відвідати Україну в травні 2022 року, і уже восени ми могли розпочати міжнародне застосування NCTS. Наразі активно комунікуємо із партнерами щодо визначення нових таймлайнів та можливо - альтернативних способів проведення оцінки готовності України до приєднання до Конвенції. Поки що ми не відкидаємо можливість початку міжнародного застосування NCTS до кінця 2022 року.

- Які ще зміни, на Вашу думку, чекають на Митницю в перші місяці після завершення війни? І як далі варто розбудовувати митну інфраструктуру — зокрема, на західному кордоні, адже зрозуміло, що в найближчі роки і десятиліття більшість товарних потоків (за винятком морських постачань) спрямовуватимуться саме через нього. Стосується це і можливостей пришвидшення пропуску громадян та товарів у пікові періоди, і реалізації планів та пропозицій із розбудови транзитних коридорів у західному напрямку.

- Ми не припиняємо наголошувати, що оновлення інфраструктури митниці є вкрай важливим завданням - розбудова наявних пунктів пропуску, відкриття нових, зокрема, у західному регіоні. Воєнний стан і пов’язані з ним виклики зайвий раз довели, що пропускна спроможність надто мала. І покращення інфраструктури митниць - це не чиясь забаганка, а вкрай потрібні  речі, необхідні вже на вчора. Адже тепер до нас ще швидше завозилася б гуманітарна допомога, вітчизняний бізнес краще б експортував свої товари і, відповідно, краще б наповнювався бюджет. Ми зараз активно над цим працюємо.

При цьому ми добре розуміємо, що в умовах війни - та і після неї - в країні є й будуть важливіші статті видатків. Тому для будівництва митних постів шукаємо іноземних інвесторів.

19 травня на українсько-румунському кордоні провели робочу зустріч з Головою Митної служби Румунії Богданом Мігеєм, першим заступником міністра інфраструктури України Василем Шкураковим, начальником Чернівецької ОВА Сергієм Осачуком та президентом Сучавської повітової ради Георге Флутуром. У ході перемовин досягнуто домовленостей про виділення Європейським Союзом фінансування для реконструкції та відкриття двох пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні “Дяківці” і “Красноїльськ” та розбудову інфраструктури для вантажівок.

- А що з інституційним реформуванням Митниці? На скільки війна відтермінує завершення цього процесу? Чи, може, навпаки, каталізує та прискорить?

- Війна не зупинила жодного з напрямів реформування митниці. Якщо ми говорили про кадрові зміни, то вони поступово відбуваються й зараз. Добре бачимо, хто як проявив себе в надскладних умовах воєнного стану.

Курс на поліпшення IT-інфраструктури теж залишається незмінним. Знову ж таки, війна нам зайвий раз довела, що чим більше процесів переведено в електронну форму, тим зручніше й швидше. Наразі у електронній формі можна подати декларацію на ввезення гуманітарної допомоги, також Держмитслужба забезпечила можливість самостійного електронного декларування легкових автомобілів громадянами при їх ввезенні без сплати митних платежів.

Зараз ми маємо унікальну можливість не лише наблизитись, але й певною мірою інтегруватися в європейську модель державних органів та бізнесу. Йдучи від ініціатив спрощення митних формальностей на нашому спільному з європейськими партнерами кордоні, до зміни свідомості у відносинах держави та бізнесу. У нас спільна мета – Перемога, тому маємо згуртуватися, щоб зробити нашу країну квітучою та заможною, де люди бажатимуть жити та працювати.

Розмовляв Владислав Обух, Київ

Фото Володимир Тарасов