Через підвищення облікової ставки подорожчає обслуговування держборгу - економіст

Різке підвищення ставки рефінансування Національного банку (з 10 до 25%) призведе до зростання вартості обслуговування держборгу і поглибить бюджетний дефіцит.

Таку думку висловив у коментарі Укрінформу економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Оприлюднене напередодні рішення Нацбанку він вважає катастрофічним як для вітчизняної економіки, так і для державного бюджету.

“Тому що своєю ухвалою Національний банк “стимулює” Міністерство фінансів залучати більше грошей на відкритому ринку й менше розраховувати на інвестиційні механізми самого НБУ. Але всі прекрасно розуміють, що зараз в країні дуже високий поріг ризиків. Наприклад, дохідність наших єврооблігацій з погашенням у вересні цього року доходить до 250% річних. Тобто, можемо уявити, який больовий поріг треба пройти приватному інвесторові, щоб вкладати гроші в українські державні цінні папери. Підвищення облікової ставки дасть Мінфіну можливість залучати ресурс під 30%, але больовий поріг інвесторів набагато вищий”, - пояснив Кущ.

За його словами, чи не єдині, хто виграє від цієї ухвали, — комерційні банки, які тепер отримуватимуть надприбутки. Бо зможуть вкладати гроші в сертифікати НБУ під 22% і в ОВДП - під 27-28% річних.

Натомість Мінфін навіть не зможе розраховувати на розміщення довгострокових ОВДП. Тобто, випускатиме лише 3-6-9-місячні цінні папери.

“Це означає, що вартість обслуговування таких боргових інструментів зросте фактично на 20%. І вже восени отримаємо різке збільшення витрат державного бюджету на обслуговування внутрішнього боргу. Відповідно, з осені дефіцитна бюджетна “дірка” почне розростатися ще швидшими темпами”, - прогнозує фінансовий аналітик.

Як повідомлялося, Правління Національного банку вирішило підвищити з 3 червня облікову ставку з 10% до 25% річних. В НБУ розраховують, що суттєве збільшення ставки рефінансування разом з іншими заходами допоможе зберегти від знецінення гривневі доходи і заощадження громадян, збільшити привабливість активів у гривні та знизити тиск на валютний ринок. Нацбанк же тепер матиме більше можливостей забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси в умовах війни.