Андрій Івко, перший заступник голови Держагентства автомобільних доріг
Збитки від пошкодження доріг і мостів перевищили 900 мільярдів гривень
Відновити зруйновану ворогом транспортну інфраструктуру можна за 2-4 роки, відбудувати критичні об’єкти — за рік. В Державному агентстві автомобільних доріг України (Укравтодор) вважають такі терміни цілком реальними. Про шкоду, заподіяну росією українським дорогам, естакадам і мостам, а також про те, хто, як та яким коштом їх відновлюватиме, - в інтерв’ю першого заступника голови Укравтодору Андрія Івка.
НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ НЕМАЄ ЖОДНОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ, «ВІДРІЗАНОГО ВІД СВІТУ»
- Пане Андрію, розкажіть про шкоду, заподіяну рашистами дорожній інфраструктурі в Україні. Які регіони потерпіли найбільше? Які руйнування стали найбільш болісними для жителів окремих районів і громад - чи то повністю «відрізавши» їх від цивілізації, чи суттєво ускладнивши сполучення?
- За нашими підрахунками, збитки від пошкодження доріг, руйнування мостів, та іншої дорожньої інфраструктури перевищили 900 мільярдів гривень. Ми постійно моніторимо ситуацію, Служби автомобільних доріг з регіонів щоденно надають інформацію, її ми бачимо онлайн в системі e-road. Загалом в Україні пошкоджено 24 тисячі кілометрів доріг і 305 штучних споруд. У багатьох випадках інфраструктуру зруйновано вщент, її доведеться відбудовувати «з нуля».
Від дій агресора постраждали дорожні об’єкти в 14 областях. Вже почалися відновлювальні роботи на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, Житомирщині, Сумщині та Миколаївщині.
Приміром, одразу після того, як ЗСУ звільнили ці території, ми поїхали до Чернігова, щоб оцінити масштаб руйнувань та ситуацію зі сполученням. Ворог зруйнував багато мостів, чимало споруд довелося підривати, щоб зупинити просування агресора. Ми за тиждень виконали роботи зі зведення ключових тимчасових переправ та об’їзних шляхів і налагодили сполучення Чернігова з Києвом, та і власне, з усією країною. Зараз на деокупованих територіях не залишилося жодного населеного пункту, який би був «відрізаний від світу». Загалом влаштовано понад 40 тимчасових штучних споруд та об’їзних доріг. Таким чином, сполучення між містами і селищами повністю відновлено.
- А найскладніші об’єкти, наслідки руйнувань яких належить ліквідувати, - так розумію, саме мости, мостові переходи, переправи через великі річки, як та ж Десна, приміром. На їх відновлення знадобиться багато часу, коштів, зусиль...
- Так. Якщо ми говоримо про Чернігівщину, то там зруйновані 2 великі мости через Десну — один завдовжки 631 метр, інший - 570. Без цих мостів Чернігів перетворився на «острів». Обидва були через річку Десна – вона глибока, має широке русло, високу швидкість течії, що, власне, і впливає на вартість робіт та ускладнює процес відновлення мостів – робить його більш тривалим.
Звісно, на відновлення таких складних та великих споруд знадобляться і час, і кошти. Поки що ми налагоджуємо об'їзні шляхи поблизу зруйнованих мостів та паралельно проєктуємо новий міст на трасі М-01 Київ – Чернігів.
- Що зі зруйнованого ворогом уже вдалося відновити та як визначаються пріоритети? Знаю, що паралельно ведуться дорожні роботи за кількома напрямками. По-перше - це розчищення від завалів, від залишків спаленої техніки, по-друге - ремонти, де це можливо, по-третє - будівництво обхідних шляхів і тимчасових переправ.
- Ми вже розчистили й відновили майже 1000 кілометрів доріг. Це дороги державного, місцевого значення, вулиці і дороги комунальної власності. На критично важливих маршрутах забезпечили проїзд через зруйновані штучні споруди – їх понад 40. Наприклад, сполучення трасою М-07 Київ – Ковель – Ягодин вже повністю відновлено. На дорозі М-06 Київ – Чоп у Стоянці спочатку був тимчасовий об’їзд, зараз вже функціонує лівий проїзд для вантажівок та легкового транспорту. Завершується відновлення правого проїзду цього моста.
Ми багато працюємо зараз і в Київській області, і на Чернігівщині та Харківщині. Іноді шляховикам доводиться працювати усього за 20 кілометрів від лінії бойових дій. Це дуже ризиковано. Але тут співпрацюємо із ЗСУ: там, де вони дозволяють виконувати роботи, працюємо швидко та ефективно. Робимо все, щоб наблизити перемогу, щоб і нашим військовим, і цивільному населенню було максимально зручно (наскільки це можливо у нинішніх умовах) пересуватися автошляхами. Пріоритетними є маршрути до лікарень, гуманітарні коридори, а також забезпечення належного сполучення між містами та селами.
ПЕРШОЧЕРГОВО ВИКОНУЄМО РОБОТИ НА ОБ’ЄКТАХ, ЯКІ ПОТРІБНІ ЗСУ ТА ЛЮДЯМ
- А якщо оперувати так би мовити «категоріями мирного часу», то які ремонти зараз здебільшого проводяться - поточні, середні чи капітальні? Чи це все залежить від регіону, від його віддаленості від лінії фронту?
- Зараз ми змінили пріоритети та повністю переорієнтували роботу галузі. Проєкт Президента «Велике будівництво» тимчасово зупинено, виконання масштабних робіт на об’єктах, які будували до війни, довелося поставити на паузу. Першочергово виконуємо роботи там, де це насамперед потрібно нашим ЗСУ та людям.
Рухаємося за пріоритетами: якщо це дорога міжнародного значення, то, звичайно, потрібно відновити її швидше, аніж шляхи територіального значення. А от нормальний стан місцевих доріг вкрай важливий для забезпечення логістики поряд із районами ведення бойових дій, тож цей напрямок також — поміж наших пріоритетних завдань.
- Розкажіть про особливості відновлення й розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури. Як біля кордону з державою-агресором, де не припиняються підступні обстріли українських територій, так і на Заході, де зросла завантаженість шляхів сполучень, на які, до того ж, ми неабияк розраховуємо при експорті продукції й забезпеченні надійних постачань в Україну необхідних товарів із-за кордону в майбутньому.
- В умовах воєнного стану, з огляду на гуманітарну та економічну складову, питання логістичних зв'язків для України є вкрай важливим. Через військову агресію порти закриті та відсутнє авіасполучення. Тому дороги та залізниця виконують одну з ключових функцій у життєзабезпеченні країни. В цьому контексті інфраструктурне питання більш глобальне, адже йдеться не лише про економіку України, але й про світову продовольчу безпеку.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну ми скоригували пріоритети розвитку прикордонної інфраструктури. Першочерговим завданням для себе бачимо створення більш комфортних умов для водіїв на пунктах пропуску.
Уздовж прикордонної смуги з росією та білоруссю зараз жодних робіт не виконуємо. Адже у багатьох районах тривають обстріли і навіть на мирних територіях є ризик повторного наступу ворога. А ось на кордоні з європейськими державами - у західних регіонах та на півдні, - маємо чимало завдань.
Наприклад, зараз облаштовуємо майданчики відстою автотранспорту на Одещині. У Львівській області триває будівництво двох таких об’єктів і ось-ось візьмемося за третій. Щоб уникнути скупчення вантажного транспорту на перетині кордону, частину автомобілів скеровуватимемо на новозбудовані майданчики.
Також дивимося, де дорожня інфраструктура, що веде до пунктів пропуску, потребує ремонту, плануємо необхідні роботи. Наприклад, є такий пункт пропуску Красноїльськ на кордоні з Румунією. Він ще не працює. Щоб ввести його в експлуатацію, поміж іншого, треба відремонтувати 7 кілометрів дороги. Плануємо розпочати роботи і там, щоб можна було якомога швидше відкрити цей пункт для всіх видів автотранспорту.
- Як змінилися організаційні процедури, правила визначення підрядників та здійснення закупівель для потреб з відновлення дорожньої інфраструктури у воєнний період? І чи є для цього необхідна законодавча та нормативна база?
- Зараз ми послуговуємося постановою Кабміну №162 від 28 лютого 2022 року, згідно з якою немає потреби проводити тендери через систему Прозорро, натомість можна укладати прямі договори. Ми бачимо, які є потужності у підрядних організацій, де вони розташовані. Оцінюємо їхні можливості з точки зору виконання пріоритетних завдань, які зараз перед нами стоять, і укладаємо договори.
Підрядні організації, які були залучені до відбудови країни в межах програми «Велике будівництво», співпрацюють з нами і зараз.
- Чи продовжують співпрацю іноземні компанії за умов воєнного стану в державі?
- Роботи, до яких були залучені іноземні компанії, і які фінансуються коштом Світового банку, ЄБРР, поки що призупинені. Зараз формуємо комплексний план відбудови та розпочинаємо роботи у його межах з урахуванням особливостей ситуації в країні. Насамперед, йдеться про безпекові заходи для персоналу компаній-підрядників.
УРЯД ВИДІЛИВ НА ПЕРШОЧЕРГОВІ ДОРОЖНІ РОБОТИ 490 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ
- Що з фінансуванням робіт? Чи не виникає проблем із кадрами? Як із будматеріалами - з огляду на руйнування десятків виробничих баз шляховиків, припинення роботи галузевих підприємств та відмову від постачань бітуму з білорусі?
- Ви знаєте, зараз ми не маємо дефіциту кадрів. Адже у нас були амбітні плани стосовно цього будівельного сезону. Тому зараз справляємося: люди є, матеріали були заготовлені на ті об’єкти, які планували ремонтувати цього року. Тепер спрямовуємо всі матеріальні ресурси на об’єкти, пріоритетні для відбудови.
Відновлювальні роботи на дорогах проводяться коштом державного бюджету, за програмою “експлуатаційне утримання доріг” та за окремими видами робіт за рахунок резервного фонду.
Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 12.04.2022 № 292-р, відповідно до якого з резервного фонду державного бюджету Державному агентству автомобільних доріг України виділено 490 мільйонів гривень.
Левову частку цих коштів спрямовано на мостовий перехід через річку Ірпінь на автомобільній дорозі Р-30, під'їздні шляхи до міста Ірпінь та мостовий перехід через річку Ірпінь біля села Стоянка на автомобільній дорозі М-06 Київ - Чоп та на розчищення доріг державного й комунального значення.
Наприклад, з перших днів деокупації дорожники долучилися до розчищення Бучі, Ірпеня, Бородянки, Ворзеля та інших містечок і сіл на Київщині, що були окуповані ворогом. Надалі опрацьовуватимемо питання використання ресурсу резервного фонду, щоб із нього фінансувати й інші пріоритетні об’єкти.
- Укравтодор вирішив приєднатися до Європейської організації дорожніх адміністрацій. Що це означає для компанії та для країни?
- Для України – це стратегічний крок назустріч приєднанню до європейської інфраструктурної родини. Йдеться про приєднання Укравтодору до Conference of European Directors of Roads (CEDR) — об’єднання європейських національних дорожніх адміністрацій, яке сприяє удосконаленню управління дорогами.
12-13 травня наші представники побували в Будапешті, де спілкувалися з колегами. І вже є розуміння, що Укравтодор приєднається до цієї структури. Це дозволить нам глибше інтегруватися в європейський дорожній простір. Нині триває підготовка необхідних документів та узгодження формальних юридичних питань для вступу.
Вже зараз ми ініціювали створення міжнародної робочої групи керівників дорожніх агентств Європи, де наші колеги та партнери зможуть координувати зусилля для допомоги у відновленні дорожньої інфраструктури України.
Наприклад, нам вже вдалося домовитися про передачу двох тимчасових мостів із Чехії. Таке устаткування для нашої країни є дефіцитним, однак дуже важливим для відновлення транспортного сполучення у потерпілих регіонах країни.
- Про благодійну діяльність Укравтодору. На початку червня відбувся онлайн-аукціон з продажу пошкодженого кулями й уламками снарядів дорожнього знака — «вказівника руху» для ворога. Розкажіть про ідею детальніше. Вже думаєте над тим, що може стати наступним лотом?
- Аукціон відбувся 2 червня. І першим лотом справді був креативний «дороговказ» для ворога. Початкова ціна - 50 тисяч гривень. Переможець торгів купив його за 631 тисячу гривень. Всі кошти підуть на спецрахунок Національного банку для потреб Збройних Сил України.
Трохи про знак. Коли ми побачили, що нападники зовсім не орієнтуються на місцевості (у них, як виявилося, були карти 80-х років), одразу наказали Службам автомобільних доріг демонтувати знаки, що вказують на населені пункти. Потім, якщо десь не вдавалося їх демонтувати, зафарбовували, просили це робити людей. Таким чином успішно дезорієнтували ворога у перші дні війни.
А потім вже проявили креатив дизайнери Укравтодору, придумавши знак із вказівкою на напрямок за «за російським кораблем». На дорогах та в містах почали з'являтися схожі знаки та надписи для російських окупантів, весь гнів українців вилився у такий інформаційний спротив.
Після втечі ворога із Сумщини один зі знаків демонтували та виставили на аукціон. Він і став нашим першим благодійним лотом.
Загалом же Укравтодор активно працює на українську перемогу. Багато наших працівників пішли до лав ЗСУ та до тероборони. Щотижня проводжу селекторні наради зі Службами автомобільних доріг і починаю зі слів подяки. Адже і Укравтодор, і регіональні служби перераховують кошти на підтримку ЗСУ. Непоодинокі випадки, коли шляховики стають донорами. Допомагаємо захисникам і пальним, і транспортними засобами та навіть дронами.
Власне, історія з благодійним аукціоном стала для нас взірцевою. Розуміємо, що можемо допомагати ЗСУ та наближати нашу Перемогу. Попереду буде ще багато цікавих благодійних акцій та аукціонів від Укравтодору.
- Насамкінець узагальніть плани й завдання укравтодорівців на найближчі тижні та місяці. А також, можливо, спрогнозуєте, скільки часу після перемоги знадобиться для відновлення усього, що знищив і сплюндрував ворог? Скільки треба на це грошей? І коли, за Вашими оцінками, можна буде повернутися до виконання довоєнних планів у межах «Великого будівництва», задумів щодо прокладання в Україні платних та концесійних доріг?
- Розраховуємо працювати за двома напрямками: стратегічним і оперативним, тобто ми будуємо короткострокові плани та плани масштабної повоєнної відбудови.
За оперативним планом – співпрацюємо зі Збройними Силами і першочергово виконуємо роботи, які потрібні нашим військовим. У максимально стислі терміни з’єднуємо міста, щоб українці могли вільно пересуватися дорогами. Звичайно, там, де ворог завдає нових ракетних ударів, що призводить до додаткових руйнувань, намагаємося оперативно ліквідувати наслідки, відновлювати штучні споруди чи забезпечувати можливість їх об’їзду.
Щодо стратегічного відновлення, зараз напрацьовуємо плани. Поки що йдеться про їх базову частину, яку деталізуємо й наповнимо практичним змістом. Ми ретельно фіксуємо всі пошкодження та підраховуємо, скільки коштів потрібно для відбудови.
Якщо до відновлення нашої країни залучатимуться й іноземні компанії, будемо тільки раді. Більшість об'єктів зруйнованої транспортної інфраструктури можна відновити впродовж 2-4 років. Базові речі зробимо за рік.
Переконаний: на відновлення всієї Україні - і в частині інфраструктури також, - знайдуться і кошти, й інвестори, й концесіонери, й підрядники. Головне — перемога, до наближення якої докладаються також і працівники Укравтодору.
Розмовляв Владислав Обух, Київ
Фото — Євген Котенко, Руслан Канюка