Юрій Курмаз, генеральний директор АТ «Укртелеком»

Для багатьох українців, що потрапили у пекло війни, вітчизняні звʼязківці - такі ж герої, як і воїни ЗСУ, бо рятують від мороку інформаційної блокади, забуття та невідомості. Зв'язок – нерви управління державою. І тому ворог будь-що намагається його  знищити, щоб посіяти хаос, паніку та страх. І недарма кажуть, є зв'язок – буде перемога.

Укртелеком, як найбільший оператор фіксованого звʼязку, з першого дня війни веде боротьбу за утримання комунікаційного фронту, забезпечуючи роботу критично важливої для обороноздатності країни й стратегічних галузей економіки сфери.  Укрінформ розпитав директора компанії Юрія Курмаза про втрати та перемоги на цьому фронті. Зокрема, як компанії вдається забезпечувати зв'язок в умовах бойових дій та  яких збитків вже завдала війна звʼязківцям.

- Які маєте втрати (майнові, фінансові, технологічні, людські, організаційні) за увесь цей час? Чи є вже попередні оцінки завданої загальної шкоди компанії?

- З початку повномасштабного і брутального військового вторгнення російських окупантів в Україну моїм колегам вдається утримувати доступність зв'язку у 87% населених пунктів нашого національного покриття. Це означає - сотні ремонтних робіт у важких та надважких умовах, десятки відбитих кібератак, впровадження нових технологічних та IT рішень задля сталого забезпечення зв’язком Збройних сил України, соціальних об'єктів, об’єктів критичної інфраструктури та сотень тисяч приватних клієнтів.

На жаль, за це заплачено страшну ціну. П’ять наших співробітників загинуло, кількох поранено, з десятками ми не маємо постійного зв'язку, а понад тисячу колег стали вимушеними переселенцями.

Що стосується матеріальних збитків, то їх підрахунок постійно триває, але вже зрозуміло, що мова може йти про мільярди гривень. У нас створена і постійно працює комісія, яка проводить фіксацію, оцінку та відповідне оформлення фактів пошкодження чи руйнування майна товариства, з метою подальших вимог про відшкодування країною-агресором завданих нам  збитків.

Зрозуміло, як оператор з найбільшим географічним покриттям (майже 4 тисячі  населених пунктів, де надаємо послуги фіксованого інтернету, та 9 тисяч населених пунктів, де забезпечуємо фіксований телефонний зв’язок), ми, можливо, зазнали найбільшого руйнування в галузі. Станом на початок червня ми зафіксували 175 пошкоджених будівель та технологічних майданчиків, 34 з яких повністю зруйновано. Кількість пошкоджень на мережах різного рівня (магістралі, доступ) вимірюється сотнями.

Отже, «Укртелеком», як частина бізнесів SCM, буде неодмінно пред’являти позови до росії з вимогою компенсувати збитки та вартість втраченого майна через її повномасштабне військове вторгнення в Україну.

- Де зараз найбільші проблеми? Які пошкодження мереж фіксуєте? 

- Найбільші проблеми, звичайно, в областях, де були або йдуть активні бойові дії, а також - в тимчасово окупованих населених пунктах нашої держави. Наразі  через руйнування елементів мережі, спроби втручання окупантів у роботу вузлів телекомінфраструктури компанії послуги недоступні у двох областях: Луганській та Херсонській. У Донецькій та Запорізькій областях нам вдається утримувати роботу мережі на рівні 55% та 20% від нашого довоєнного покриття відповідно. Виконуючи сотні ремонтів мережевого та лінійного обладнання, в тому числі під прикриттям ЗСУ, нашим головним пріоритетом залишається безпека наших співробітників. За цей час жодного із працівників не було поранено під час виконання службових обов'язків.

- Як працюють ваші обʼєкти критичної інфраструктури та ключові магістралі?

- Як я вже зазначав, критична інфраструктура «Укртелекому» працює стабільно, забезпечуючи доступність сервісів на більшості територій покриття нашої мережі. Ми вже відновили роботу мережі у понад 1200 населених пунктах та поновили надання послуг зв’язку для понад 350 тисячам домогосподарств. Аби підтримувати надання послуг зв’язку в надзвичайних умовах воєнного стану, була побудована нова структура мережі з високим рівнем дублювання ключових магістральних ліній та обладнання ядра мережі. Така структура не є типовою для цивільного оператора в мирні часи, але зараз ми вимушені її підтримувати, щоб забезпечувати стабільність зв'язку. 

Враховуючи кількість кібертак, які відбувалися на «Укртелеком» останні роки, ми суттєво вдосконалили наш кіберзахист, побудувавши сучасний центр кіберзахисту Security Operation Center (SOC) з підключенням до нього всіх ключових інфраструктурних елементів та інформаційних систем компанії. Останнім часом в компанії фактично створено архітектуру безпеки “з нульовою довірою”, активізовано додаткові інструменти та посилено співпрацю з передовими вендорами рішень безпеки: Microsoft, Cisco, Palo Alto, CloudFlare, ISSP та іншими. 

- Чи були випадки ворожого захоплення ваших обʼєктів? Яка їхня доля станом на сьогодні? Чи вдається надавати сервіси на тимчасово окупованих територіях? 

- Так, на жаль, ми стикалися з такими ситуаціями на тимчасово окупованих після 24 лютого територіях. В населених пунктах тимчасово окупованої частини нашої держави ворогом здійснювались спроби за допомогою російських телекомоператорів приєднати нашу тимчасово втрачену або захоплену телекомінфраструктуру до російських каналів зв’язку. Тобто, російські телекомоператори поводять себе як пірати під контролем спецслужб окупанта. З цього приводу, виступаючи нещодавно у травні на одному з найбільших телекомфорумів Європи - FTTH Conference 2022, я звернувся до міжнародної телекомспільноти з вимогою тотальної ізоляції від світового та європейського телекомсередовища всього російського телекому, який підтримує агресію своєї держави проти України та намагається технологічно транслювати відверто ворожу пропаганду на суверенній території України. 

Проте нам відомо, що низка місцевих та навіть деякі національні телеком провайдери на тимчасово окупованих територіях фактично співпрацюють з окупаційним режимом та надають доступ до інтернету через російські канали зв’язку, неправомірно створені на нашій території. Ми вважаємо такі дії абсолютно неприйнятними і такими, що порушують не тільки  рішення вітчизняних регуляторних органів воєнного часу, а й міжнародні галузеві стандарти.

Позиція Укртелекому в цьому чутливому та важливому питанні принципова - жодної колаборації!  Як зазначив власник та інвестор SCM Рінат Ахметов, “жоден бізнес SCM ніколи не працюватиме під контролем росії”. Тому, якщо є спроба російських окупантів втрутитися і взяти під контроль будь-який фрагмент мережі Укртелекому на тимчасово окупованих територіях, ми готові з одного з наших пунктів управління мережею дистанційно і оперативно від’єднати і зробити непридатним відповідне обладнання. Так, саме з цих причин ми з 1 червня припинили діяльність в Херсоні та області. Раніше ми вимушені були вдатися до таких заходів в частині Запорізької, Донецької, Харківської та Луганській області. Це одні з найважчих рішень, які мені доводилось приймати під час цієї повномасштабної війни. Адже такі рішення  абсолютно неприродні для телекомпровайдера, діяльність якого якраз надавати послуги, а не припиняти. Але надання послуг за гроші мешканцям тимчасово окупованих територій у співпраці з російськими операторами-піратами і під контролем окупантів для нас є абсолютно неприйнятним.

- Які території залишаються сьогодні взагалі без фіксованого звʼязку та інтернету?  Чи мають ваші працівники доступ до обслуговування та ремонту обладнання на цих територіях? 

- Внаслідок ведення бойових дій «Укртелеком» у квітні  втратив безперешкодний доступ для усунення пошкоджень до певних інфраструктурних об‘єктів товариства та припинив надання послуг фіксованої телефонії або інтернету загалом у 198 населених пунктах Луганської, 69 населених пунктах Донецької, 220 населених пунктах Запорізької та 122 населених пунктах Харківської областей. З 1 червня 2022 року АТ «Укртелеком» припинив надання послуг фіксованої телефонії та інтернету у 276  населених пунктах Херсонської області.

АТ «Укртелеком» відновить надання послуг у цих населених пунктах, як тільки отримає безперешкодний доступ для управління  наявними там об’єктами компанії та відновить пошкоджену інфраструктуру.

Але ще раз підкреслю, навіть в цій ситуації ми забезпечуємо надання послуг у 87%  населених пунктів, де розгорнута наша мережа.  

- Скільки людей залишається в компанії на робочих місцях? 

Ми найбільший роботодавець галузі. Сьогодні в Укртелекомі загалом працюють близько 10 тисяч осіб. Більшість – це фахівці технічних служб, підтримки клієнтів, контакт-центру тощо. Вони в основному працюють на своїх робочих місцях та виконують свої обов'язки. Велика частина офісного персоналу працює у гібридному форматі - віддалено або на робочих місцях за потреби. Думаю, ми забезпечили найбільшу в галузі кількість віддалених робочих місць із наданням відповідного захищеного доступу до інформаційних систем компанії. Для співробітників та їх родин, які були вимушені евакуюватися, ми створили низку прихистків  у західних регіонах України,  і ними вже скористалися майже 500 людей. Всього в компанії станом на квітень вимушено мігрувало майже 1300 співробітників, переважна  більшість у межах України. Потім частина людей повернулася. Частина працює віддалено, деякі скористались можливістю працевлаштування в нашій компанії на іншу позицію, що була наявною  в регіоні, куди вони виїхали. 

- Яка динаміка відновлення та порядок ваших дій на звільнених територіях? 

- Першими йдуть сапери, потім електрики та телекомфахівці - саме так відбувається відновлення інфраструктури на звільнених територіях. Наприклад, наприкінці квітня ми зайшли в повністю розтрощену будівлю Укртелекому в Бородянці. За час окупації  приміщення, де розміщується вузол зв’язку, пережило знеструмлення, прямі обстріли, пожежі, окупацію та перетворення в лігво ворога. А зараз в Бородянці ми вже надаємо послуги і Центральній районній лікарні, і Центру первинної медико-санітарної допомоги, банкам,  іншим важливим соціальним об’єктам та населенню.

Сьогодні в Київській області працює 100% нашої мережі, в Чернігівський - 93%. Отже, відновлення відбувається максимально швидко. Щотижня ми підключаємо майже 1600 нових клієнтів до оптичної мережі, і лідером наразі є Чернігівська область. Окрім відновлення послуг зв’язку на звільнених територіях, також сприяємо бізнесу, який переміщує свої офісні або виробничі потужності  в західні області. Ми облаштовуємо необхідну ІТ та телекомінфраструктуру, а також пропонуємо наші приміщення.

- Практикуєте обмеження доступу до швидкісного інтернету там, де це складає технологічну проблему для звʼязку?

- У критичних ситуаціях на початку війни ми вимушено обмежували швидкість  доступу приватним абонентам задля збереження безперервності надання сервісів Збройним силам України та іншим спец. користувачам. Це було необхідно, поки ми перебудовували нашу мережу з мирної топології на топологію воєнного часу, відновлювали втрачені через обстріли або захоплені ворогом канали та вузли  зв'язку. Тепер ключові магістралі в нас мають значне резервування, обсяг зовнішніх каналів втричі більший, ніж до початку повномасштабної агресії. Отже, на сьогодні сервіси надаються в повному обсязі. 

- Яким коштом справляєтесь з руйнуваннями - власним, державним, міжнародним?

- Звичайно, власним. Держава нам фінансово не допомагає, навпаки - це ми великий платник податків. Кредитні кошти в Україні зі зростанням облікової ставки стали дуже дорогими, залучені нами міжнародні кредити в умовах війни є наразі недоступними.  Хоча наші міжнародні партнери, з якими ми працюємо за програмами розбудови оптичного інтернету, надали нам певний час для виконання наших зобов'язань перед ними. Отже, ми розраховуємо на себе, на розуміння та фінансову дисципліну наших абонентів та збільшення доходів від оптичного інтернету. Відзначу, що ми отримали значну допомогу у вигляді телеком обладнання та ІТ ресурсів від наших міжнародних партнерів, зокрема: Orange Polska, Microsoft та інші.  І це допомогло нам встояти.  

- З початку війни ви заявили, що не відключатимете абонентів, які не змогли вчасно заплатити, надаючи їм послуги у кредит. Як це вдарило по фінансовій стабільності компанії?

- Так, з початку бойових дій наша мета була забезпечити ключову потребу людей у зв'язку. Тому надавали послуги у кредит та не відключали абонентів через несплату. Сьогодні надання послуг у кредит можливе тільки в населених пунктах, де ми продовжуємо надання послуг, але внаслідок активних бойових дій їх оплата є тимчасово неможливою.

На жаль, в умовах воєнного стану існує заборгованість різних категорій наших клієнтів за надані телеком-послуги: приватних та бізнес клієнтів,  державних установ. Проте, найбільше занепокоєння у нас викликає нерегулярне погашення  заборгованості державними установами за надані їм послуги та органами місцевої влади за послуги, що надані пільговим категоріям громадян, загалом ця заборгованість складає майже 160 млн грн.

Потрібно розуміти, що Укртелеком - важливий елемент критичної  інфраструктури держави, і кошти необхідні нам для забезпечення сталої роботи мережі, виплати заробітної плати, розрахунків з партнерами, сплати податків, тощо.  Бачимо і вдячні, що абсолютна більшість наших клієнтів ставиться до цього з розумінням. 

- За рахунок чого плануєте повертати втрачене?

- По-перше, ми, як і решта підприємств SCM, готуємо позови до росії і будемо вимагати належну компенсацію усіх збитків, заподіяних нам неспровокованим військовим вторгненням ворога в Україну.

По-друге, наш “план Маршалла” передбачає подальший розвиток оптичної мережі та модернізацію інфраструктури, ефективне використання ресурсів та сувору фінансову дисципліну. Модернізація мережі

триває навіть під час війни. Так, щойно місто Дніпро стало першим обласним центром, де всі сервіси Укртелекому надаються виключно по оптичній інфраструктурі (FTTC, FTTB та FTTH). Завдяки ефективному використанню ресурсів, швидкому відновленню сервісів та суворій дисципліні, ми утримали достатню ліквідність. Як наслідок, ми без затримок сплачуємо заробітну плату, надали матеріальну підтримку сотням наших співробітників на тимчасово окупованих територіях, підтримали ЗСУ у розмірі понад 30 млн грн та сплатили понад 425 млн грн податків. 

Попереду у нас непрості часи, і ми робимо все, що від нас залежить,  для скорішої перемоги України. І наостанок, я хотів би приєднатися до слів Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного: «Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно».

Оксана Поліщук, Київ

Фото: Руслан Канюка