Дефолт рф: позитив для України, хоча й не катастрофа для кремля

Нинішній дефолт, на жаль, не знищить економіку держави-агресора, але вдарить по амбіціях рф та посилить її міжнародну ізоляцію

Після того, як міжнародне рейтингове агентство Moody's три дні тому підтвердило, що росія зазнала дефолту за зовнішнім боргом через нездатність сплачувати відсотки частині кредиторів, в Україні тривають дискусії про ймовірні наслідки такого статус-кво для держави-агресора та впливу на її економічну (а отже, й військову) потугу в майбутньому. І якщо причини оголошення дефолту цілком зрозумілі: на жаль, не брак у москви ресурсу для розрахунків із кредиторами, а відсутність технічної можливості здійснити  платежі - через міжнародні санкції, які, на щастя, діють, - то з оцінками середньострокових і довгострокових його наслідків не все однозначно. Дехто з економістів вважає, що на тлі вже впроваджених проти рф санкцій такий удар для путіна — мов для слона дробина. Інші ж кажуть, що це — важливий чинник подальшої економічної дестабілізації країни-агресора, що рано чи пізно може вилитися у внутрішнє невдоволення політикою кремлівського керманича й подальшу розбудову в рф “економіки минулого”. 

Дефолт-2022: російський та міжнародний виміри          

Отже, днями сплив термін відстрочки відсоткових платежів росії (приблизно $100 мільйонів), які вона мала переказати кредиторам, здебільшого, компаніям із Тайваню, ще 27 травня. Тож у міжнародних рейтингових агенцій з’явились підстави для підтвердження факту дефолту (відсутності можливості розраховуватися з позичальниками) рф за зовнішнім боргом. Вперше в історії російської імперії після лєнінського дефолту 1918 року. Проте, наприклад, на відміну від дефолту за внутрішніми запозиченнями ($40 мільярдів) 1998 року, який завдав росіянам і російському бізнесу чимало клопотів, та, до того ж, рикошетом ударив по деяких інших державах, зокрема і по Україні, нинішня ситуація навряд чи призведе до додаткових, окрім пов’язаних з міжнародними санкціями і веденням кровопролитної війни, проблем для економіки агресора.   

1. Про причини дефолту

Як відомо, раніше дефолти у світі відбувалися внаслідок того, що країни не могли або не хотіли здійснювати платежі за своїми зовнішніми зобов’язаннями. Це було свідченням проблем, які накопичилися в їхніх економіках.                                                  

“Дефолт був вже фактично “вершиною” цих проблем. Тобто, якщо країна довела ситуацію до дефолту, значить, проблеми, від яких вона потерпає, справді суттєві, - пояснює в коментарі Укрінформу директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, -  Нинішній же дефолт є наслідком не економічних проблем держави-агресора, а санкцій, запроваджених світовою спільнотою проти кремля. Іншими словами, в росії є гроші, достатні для розрахунків. Але внаслідок санкцій, запроваджених США, Європейським Союзом та низкою інших країн, росіяни обмежені у виконанні своїх зобов’язань. Тому вони ухвалили рішення про погашення боргу в своїй національній валюті, рублях, що не передбачено умовами залучення коштів. Як результат, після того, як Тайвань відмовився приймати рублеві платежі, й було підтверджено факт невиконання позичальником зобов’язань перед кредиторами”.

Несходовський нагадує, що політика росії останнім часом спрямована на те, щоб примусити всі країни, які так чи інакше залежать від виплат з чи до рф, здійснювати розрахунки в рублях. Це стосується торгівлі газом, частково — нафтою, а віднедавна — розрахунків рф за своїми зовнішніми запозиченнями та погашення заборгованості російськими державними корпораціями.

Зрозуміло, що у світової спільноти такий підхід викликає спротив. І з точки зору ділових відносин: з якого дива ми маємо відмовлятися від умов підписаних договорів та контрактів? І з огляду на політичну складову — коли одна країна намагається щось ультимативно диктувати решті світу.   

                                                

2. Про закриття доступу до нових позик

Звідси - перший з наслідків нинішнього технічного дефолту рф, про який говорять усі експерти: додаткові проблеми в доступі до позичкового ресурсу. Хоча маємо розуміти, що росія вже й так відрізана від глобального ринку капіталу, найважливіших банківських систем (кореспондентських банків, клірингових систем, депозитаріїв) та рейтингових агенцій. Тішить хіба те, що ізоляція посилиться завдяки відмові в доступі москви до позик з боку країн, які ще не приєдналися до міжнародних санкцій і продовжують економічну співпрацю з державою-агресором.

“Дефолт - це сильний удар по іміджу росії на фінансових ринках, який, зазвичай, закриває для країни вихід на зовнішні ринки на багато років. Хтось може сказати, що росія його і не має після початку війни. Це правда. Але дефолт призводить до того, що повернутися на цивілізований фінансовий ринок навіть після війни буде дуже важко, особливо, беручи до уваги, що світові інвестиційні банки, рейтингові агенції та аудиторські компанії Великої четвірки теж пішли з російського ринку і не скоро повернуться. Коли після зміни режимів у росії та виплат повоєнних репарацій Україні інфраструктуру фондового ринку почнуть там відбудовувати, на це підуть роки, і росія почне свій шлях зі “сміттєвого” статусу свого боргу”, - переконаний заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.

Але ж, схоже, знову, як і у випадку з багатьма запровадженими проти світового агресора санкціями, результати яких будуть хіба за місяці чи й роки, і в ситуації з нинішнім дефолтом йдеться не про миттєвий удар по російській економіці, а лише про потенційні завади рф налагоджувати відносини зі світом у невизначеному майбутньому.                                                    На можливостях кремля оплачувати вбивства українців “тут і зараз” дефолт, на жаль, не позначиться. Через шалені ціни на енергоносії росія нині фактично не має потреби в залученні зовнішнього фінансування. Судіть самі: до кінця року москва повинна виплатити міжнародним кредиторам за чинними позиками приблизно $2 мільярда. Тоді як торгівля викопним паливом приносить агресорові до $1 мільярда щодня!                                                                                      Тішить хіба те, що потреба в позиках з’явиться трохи згодом, якщо світові ціни на енергоносії впадуть, витрати рф на війну в Україні зростатимуть, а впроваджені проти кремля міжнародні санкції ставатимуть все жорсткішими і дошкульнішими.                                                                                                             

3. Про право дострокової вимоги за рештою російських боргів

Також важливо, що після оголошення дефолту рф втратить можливості для пролонгації боргу, що часто траплялося “за нормальних умов”. Міжнародні інвестори вже не вкладатимуть кошти в нові російські цінні папери, а вимагатимуть виведення грошей одразу ж після того, як спливатимуть терміни запозичень. Більше того, приблизно $40 мільярдів російського боргу номіновані в доларах і євро, половина із них - іноземним кредиторам. Умовами ж багатьох позик передбачено, що після визнання дефолту й неможливості позичальника розрахуватися із частиною заборгованості держателі решти боргу мають право вимагати автоматичного дострокового погашення. Адже ідеться про форс-мажор. За деякими підрахунками, “на кону” до $20 мільярдів. А це вже, погодьтеся, далеко не ті $100 мільйонів, які формально спричинили дефолт.

“Цікаво буде подивитися, як західні інвестори (у них на руках зараз десь на 20 млрд доларів російських євробондів) вимагатимуть від росії оплати за дефолтними боргами. Є шанс, що вони нічого не робитимуть та почекають, як розвиватиметься ситуація з війною, санкціями або станом здоров’я путіна. Але існує і можливість, що кредитори захочуть найняти юристів та зрозуміти, як використати для оплати активи російського центробанку, які зараз заморожені у США та Європі. Для України буде дуже добре, коли ще одним ворогом росії стане впливовий міжнародний фінансовий бізнес”, - пише Рашкован.

Звісно ж, кремль спробує й тут скористатися ухваленим минулого тижня рішенням про те, що надалі всі виплати боргу здійснюватимуться в рублях через російський банк, Національний розрахунковий депозитарій. Але ж такого не передбачено жодними (ну, може, за деякими винятками) угодами про запозичення. Зрозуміло, що більшість кредиторів відмовляться приймати “дерев’яні”, наполягаючи на розрахунках, як і передбачено, в доларах чи в інших міжнародних валютах. Далі — ймовірні арбітражні та судові процеси.

“Ця ситуація означатиме, що кредитори отримають право дострокового погашення. У разі відмови в задоволенні відповідних вимог вони матимуть право звернутися до суду. А такі судові процеси, зазвичай, не тривають довго. Тому що процедури чітко відпрацьовані. Потім буде можливість конфісковувати майно рф або російських державних компаній за кордоном”, - каже Ілля Несходовський.

І самі судові позови проти рф, і прогнозована подальша відмова кремля виконувати ухвали міжнародних арбітражів неабияк вдарять по самолюбству росії, - кажуть експерти. А ще — по її іміджу навіть в очах тих, кому ще хочеться мати справи зі світовим агресором і хто продовжує вважати москву своїм торговельним партнером. Мова, зокрема, про Китай, Індію та інших учасників міжнародних об’єднань ШОС та БРІКС.

Що означає дефолт рф для України

З одного боку, будь-які міжнародні позови проти нашого ворога - для України добре. Адже агресор зазнаватиме економічних втрат. З іншого — “добре не дуже”. Бо таким чином на користь міжнародних інвесторів перерозподілятимуть російські активи, на які ми могли б претендувати як на компенсацію за агресію та як на ресурс для повоєнної відбудови. Тобто, впливовий міжнародний фінансовий бізнес може перетворитися з нашого союзника на суперника. Інша справа, якщо стимулювати його інвестувати виведені з рф гроші у відбудову України. Але це вже — на жаль, не про близьку перспективу...                                                                             

Неоднозначна й оцінка того, що світова спільнота за рішенням міжнародних судів може заарештовувати російські енергоносії, зокрема газ, виручку за які передавати для погашення боргів кремля перед кредиторами. Для України це означає, що торгівля російськими енергоресурсами - нехай і в такий спосіб — триватиме. А отже, рф не матиме потреби в консервуванні свердловин, про загрозу чого ми так активно говорили кілька місяців тому, коли рф почала обмежувати постачання газу європейським споживачам. Тобто, обсяги газовидобутку збережуться, ризики бунтів у газовидобувних регіонах рф через втрату росіянами роботи зменшуються.

Безумовний позитив  - але також йдеться про подію “з відкритою датою”, ймовірну не у найближчі тижні чи місяці, - ризик внутрішнього дефолту в рф через високий рівень закредитованості населення.                                      

"Наразі росіяни отримали можливість оформити кредитні канікули. Але цей захід діє до кінця вересня. Однак доходи людей падають, і не факт, що кредитоспроможність росіян покращиться до осені", - пояснює виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко. За його словами, для росіян дефолт, в теорії, загрожує:

- знеціненням валюти;

- високими темпами інфляції та підвищенням цін на товари та послуги;

- значним підвищенням кредитних ставок;

- затримкою бюджетних виплат;

- заморожуванням підвищення пенсій, зарплат, соцвиплат;

- перебоями з постачанням товарів, їх дефіцитом.

Проте навіть такий сценарій, ймовірність якого, схоже, не надто висока, - ще не гарантія того, що росіяни повстануть проти режиму, а влада рф обмежить фінансування війни. росіян століттями (а останні два з половиною десятиліття — то й поготів) вчили терпіти, обмежувати себе в усьому заради великих цілей — утвердження “скрєпів” та “собіранія” земель імперії. 

Тож нам, як-то кажуть, своє робити: бити ворога на фронтах, відновлювати економіку в тилу, інформувати світ про злочини агресора, доводити міжнародним партнерам, що постачання Україні сучасної зброї - це не про загрозу смерті “мирних руських”, а про порятунок від смерті для мільйонів українців та громадян інших сусідніх з рф країн, “звільняти” яких одного разу десь о четвертій ранку може прийти росія.

Владислав Обух