Польща розширить потужність своїх газосховищ на 25%
Польська нафтогазова компанія PGNiG розширить потужність власних газосховищ на 25%, відтак завдяки додатковим 800 млн куб.м зможе зберігати 4 млрд кубометрів газу.
Про це йдеться в повідомленні PGNiG, передає Укрінформ.
«Розширення газосховища у Вєжховіце значно посилить енергетичну безпеку Польщі. Завдяки цій інвестиції наші можливості накопичення запасів газу збільшаться аж на 25%, тобто додатково на 800 млн кубометрів. Це зробить нас більш стійкими до криз, подібних до тієї, з якою ми зараз маємо справу в Європі»,- заявила з цього приводу голова правління PGNiG Івона Ваксмундська-Олейнічак.
За її словами, інвестуючи в інфраструктуру зберігання компанія збільшує потенціал газового ринку Польщі. Вона додала, що це буде “одним з пріоритетних напрямів”, яким PGNiG займатиметься спільно з польськими енергетичними концернами PKN ORLEN і Grupa LOTOS.
Інвестиція в підземне газосховище у Вєжховіце в Нижньосілезькому воєводстві (південний захід Польщі) дозволить збільшити його об’єми з 1,3 млрд куб.м до 2,1 млрд куб.м. Натомість, загальні обсяги газосховищ в Польщі зростуть до 4,03 млрд куб.м.
Як повідомлялося, росія з 27 квітня припинила постачати газ Польщі за довгостроковим Ямальським контрактом, який мав діяти до кінця цього року. Причина такого кроку – відмова Польщі платити Газпрому в рублях, як того вимагали в росії. Тоді у Польщі поінформували, що готові до цього і мають можливості забезпечити потреби країни, транспортуючи газ з інших напрямків. Згодом, 13 травня, Варшава розірвала Ямальський контракт з росією про постачання і транзит до Європи російського газу.
Так званий Ямальський контракт між Польщею та росією, що був підписаний у 1993 році та згодом продовжений у 2010 році, передбачав поставки щороку близько 10 млрд кубометрів газу. Згідно з формулою «бери або плати» (take-or-pay), яку Газпром нав'язав польській компанії, PGNiG мусила купувати щороку (до кінця 2022 року) не менш ніж 8,7 млрд кубометрів газу.
Польща має намір покривати власні потреби в газі завдяки внутрішньому видобутку, постачанню газу через Балтійський газопровід, який запрацює наприкінці року, а також завдяки закупівлі скрапленого газу, який доставляється через LNG-термінал та газові інтерконектори із сусідніми країнами.