Конференція у Лугано: Принципи і умови міжнародної допомоги з відбудови
План відновлення України вже зараз оцінюється у 750 млрд доларів, цифра зростатиме
Останнім часом питання підтримки та допомоги Україні не було незвичайною темою впливових міжнародних форумів. Цей лейтмотив лунає в усьому цивілізованому (демократичному) світі на різних майданчиках останні 4 місяці.
Щойно наші партнери оговталися від шоку 24 лютого і зрозуміли, що Україна не збирається покірно віддаватися на милість росії, вони почали надавати термінову допомогу та обіцяти довгострокову.
Допомога нам украй потрібна. Йдеться не тільки про зброю, то само собою зрозуміло. Україна не може сьогодні, на жаль, функціонувати без «зовнішніх» грошей – людям потрібно виплачувати заробітні плати та пенсії, відновлювати зруйновані комунікації та соціальні послуги, надавати дах і харчування та багато-багато іншого.
Це потреби сьогодення. Але Україна та її друзі дивляться наперед, стратегічно, хоча війна перебуває у своїй найгарячішій фазі.
4-5 липня представники понад 40 країн і близько 20 міжнародних організацій на міжнародній конференції з відновлення України в південношвейцарському містечку Лугано обговорювали представлений Україною план відбудови.
ПРО ЩО ДЕКЛАРАЦІЯ ЛУГАНО
План, підготовлений у рамках ініціативи Президента Зеленського United24, презентував прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Деталі нинішньої ситуації, завданої агресором шкоди, нагальних потреб і тому подібне – його міністри. До Лугано Кабмін вирушив чи не усім складом. Прибули також деякі народні депутати, представники Офісу Президента, керівники окремих компаній, громадянського суспільства тощо. Прогулянкою на курорт під час війни це, втім, аж ніяк не було, всі працювали на результат.
Зарубіжні партнери були представлені різними високопосадовцями, переважно міністрами; голів держав і урядів (окрім господарів конференції та прем’єра головуючої з 1 липня в Раді ЄС Чехії Петра Фіали) помічено не було. Але формальне представництво – не те, чого Україна потребує сьогодні. Україна потребує конкретних дій.
Обіцянок, оформлених у цифри, конференція в Лугано (слід зауважити, що планувалася вона ще рік тому як конференція з реформ в Україні, але сувора реальність внесла свої корективи в назву та зміст) не передбачала, хоча керівники національних делегацій у коротких промовах і називали деякі. Завданням було виробити саме принципи акумулювання та надання допомоги. Вони були оформлені в Принципи Лугано та сформульовані в Декларації Лугано (Lugano Declaration).
Коли президент Швейцарії, він же міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс, анонсував назву заключного документу, я автоматично почала писати «Луганська декларація», аж раптом спотикнулася на назві… Саме в цей день наші герої здійснили планований вихід із Лисичанська, що фактично знаменувало окупацію більшості Луганської області. Гіркий лінгвістичний збіг. Тож будемо називати документ «Декларацією Лугано».
Документ, скажімо чесно, досить абстрактний. Але з нього випливає, що допомогу нам, щиру та дружню, надаватимуть не просто так. А, по-перше – за чіткої звітності. По-друге – за умови продовження все тих же реформ, яких від нас вимагають останні три десятиліття: боротьби з корупцією, реформи судової системи, верховенства права тощо. Перше є логічним, адже йдеться про чималі, ні, про дуже великі гроші. Друге є прогнозованим. До того ж, все одно це треба робити в контексті наших наразі цілком реальних, а не ефемерних євроінтеграційних перспектив. Тож будемо поєднувати необхідне з дуже необхідним.
НА ЧИЇ ГРОШІ МОЖЕ РОЗРАХОВУВАТИ УКРАЇНА
Словосполученням, яке збуджує надію на світле майбутнє в наших людей, поруч з ленд-лізом, є «план Маршалла». Щоправда, із цим планом так, як і з замороженими статками, – треба почекати. Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов справедливо зауважив, що «план Маршалла» буде можливий лише тоді, коли війна не просто завершиться, але й будуть проведені основні роботи з відновлення. «Ми не в тій позиції, аби чекати, поки війна завершиться», – заявив міністр і нагадав, що й ці обіцяні десятки мільярдів доларів будуть прив’язані до структурних реформ (читай вище).
Гучною темою на конференції була ідея Києва залучити гроші російських олігархів, заморожені в багатьох країнах світу. Говорив про це і прем’єр Шмигаль, й інші учасники, і журналісти. Ідея приємна, спокуса велика, гроші ніби є – бери та використовуй. Проте не все так просто, охолодив швейцарський президент. Ні, Швейцарія не проти пустити награбовані російські статки на добру справу, як дехто поквапився написати. Ця нейтральна держава вперше в історії доєдналася до санкцій, за що їй треба дякувати, але свої кроки вона ретельно зважує. Отже, як сказав на пресконференції швейцарський президент Ігнаціон Кассіс, не треба ставитися до цього питання як до «шоу або конкурсу краси». А треба всебічно вивчити з правової точки зору, адже майнове право – одне з прав людини, його порушення зменшує владу народу на користь влади держави, що не відповідає принципам ліберальної демократії.
Ми теж хочемо бути ліберальною демократією, а не автократією. Але ж, як аргументував Шмигаль, росія вбиває наших людей, руйнує наші школи, лікарні, інфраструктуру та має заплатити за це. Він нагадав, що в різних країнах заморожено від 300 до 500 млрд доларів. Утім, вочевидь, з цим доведеться почекати. Шкода, адже План відновлення України уже зараз оцінюється у 750 млрд доларів, зрозуміло, що цифра зростатиме, і конфісковані активи росії і російських олігархів могли би покрити чи не половину потрібної суми.
Поки що більш реальною виглядає допомога від міжнародних фінансових організацій. Саме вони уможливлюють наразі підтримання бюджету. Багаторічний досвід Світового банку показує, що коли в країні йде війна, тим більше такого масштабу, потрібна потужна присутність. Тож віцепрезидент СБ у Європі та Центральній Азії Анна Б'єрде запевнила, що Світовий банк твердо стоятиме на боці України та підтримуватиме її у відновленні та реконструкції. Її колега, директор Світового банку у справах білорусі, Молдови та України Аруп Банерджі, уточнив, що найактуальнішим завданням наразі є підтримання платіжного балансу – уряду України потрібні для цього 5 млрд доларів щомісяця (на першочергові виплати). «Це критично для виживання України як нації, як держави», – підкреслив Банерджі в розмові з українськими журналістами. Уже через 11 днів після початку повномасштабної війни росії проти України СБ схвалив проєкт FreeUkraine для підтримки бюджету. Ніколи в історії банку проєкти не ухвалювалися так швидко, зауважили представники фінінституції. Нещодавно було додано проєкт PeaceInUkraine. Проєкти банку дозволяють мобілізувати гроші інших партнерів. Планом, який представив на конференції прем’єр Денис Шмигаль, банк цілком задоволений, як і Принципами Лугано.
Одним із найбільших донорів для нас традиційно є Європейський Союз. До того ж віднедавна ми для нього не просто країна Східного сусідства. «З боку ЄС ми готуємо програму макрофінансової підтримки. Перший етап – вартістю 1 млрд євро – має почати працювати вже влітку», – оголосив виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс. Загалом програма передбачає виділення 9 млрд євро. До цього, з початку російської агресії, ЄС мобілізував 4 млрд євро макрофінансової та бюджетної підтримки.
На переконання Домбровскіса, важливо, скоординувати позиції різних донорів, визначити принципи роботи, шляхи фінансування. «Питань багато, підготовку треба починати вже зараз, а не чекати, доки війна завершиться. Треба бути готовими, а до того часу не слід забувати про підтримку зараз, адже це дозволяє Україні трималася на плаву», – сказав віцепрезидент Єврокомісії.
Під час форуму було оголошено про створення Коаліції відбудови України за ініціативи Євросоюзу, до якої прямо на місці долучилося чимало учасників.
ВІЙНА ЯК ШАНС НА ПОКРАЩЕННЯ
Війна – найстрашніша трагедія, яку можна собі уявити. Але попри все це також шанс на оновлення та покращення. Ця думка лунала в Лугано досить часто. Зокрема, коли йшлося про відбудову енергетичної інфраструктури.
Міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв’ю Укрінформу категорично заявив: ми не хочемо повертатися до тієї структури енергетичної системи, яку маємо зараз. За його словами, Україна має стати хабом наукової думки в сфері енергетики.
Тож нарешті можна сподіватися, що ми таки станемо енергоефективними. Втім зараз, як сказала журналістам Катаріна Матернова, заступник глави генерального директорату Єврокомісії з питань політики сусідства та переговорів про розширення, в.о. голови Групи підтримки України Єврокомісії, треба подумати насамперед про те, щоби люди не замерзли зимою, але вже починати думати про докорінну модернізацію системи опалювання.
У сфері цифровізації зате в нас усе круто. Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив, що під час війни Україна, яка й наразі є одним зі світових лідерів цифровізації, стала ще більш просунутою в цьому відношенні та пообіцяв, що через 1-2 роки ми станемо «найбільшою цифровою державою в світі та найзручнішою з точки зору цифрових послуг». Він презентував «цифровий лендліз», «електронний план Маршалла» та ініціативу Digital4Freedom – набір конкретних проєктів, що потрібно зробити в цьому напрямі.
«Відновлена Україна приречена стати «зеленою», - заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець за результатами зустрічі з Ерін МакКі, заступницею керівника Бюро з питань Європи та Євразії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке сприятиме реалізації важливих реформ у сфері довкілля та «зеленому» відновленню України.
Отже, сьогоднішні наші випробування відкривають нам шлях до дійсно кращого, більш якісного майбутнього. Гірко, що такою страшною ціною.
Конференція в Лугано стала першою, але далеко не останньою, спрямованою на підтримку України на шляху відновлення. Наступну, 2023 року, виявила бажання провести Великобританія, про що заявила глава британського МЗС Ліз Трасс; а через рік, у 2024-му – Німеччина. Хочеться сподіватися, що це будуть уже повоєнні конференції.
Але ще цього року мають відбутися кілька заходів, зокрема донорська конференція. Про подібні плани оголошували все та ж Німеччина, яка наразі головує в групі G7, натякала Чехія, яка перебрала на себе головування в Раді ЄС у другому півріччі цього року.
«Ми вдячні нашим друзям і партнерам, які мобілізували свої зусилля для підтримки України. Ця підтримка є надзвичайно важливою для наших зусиль із захисту нашої країни та нашого народу. Війна завдала величезних збитків і величезних втрат; це мало руйнівний вплив на нашу економіку та змусило мільйони українців покинути свої домівки. Щоб досягти вирішальної перемоги, ми маємо забезпечити повстання України з попелу», – заявив у зверненні до учасників конференції Президент України Володимир Зеленський.
За допомогою друзів і партнерів ми впораємося. Тоді як росія буде у відчаї спостерігати за неймовірною лавиною солідарності з країною, «якої не повинно бути», скриготати зубами та від безсилля закидати наші міста та села ракетами. Віримо, недовго.
Ольга Танасійчук, Лугано.