В Азербайджані заявили, що збільшення поставок газу до ЄС не спрямоване проти третіх країн
Меморандум про порозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері енергетики, що був підписаний 18 липня у Баку, відповідає національним інтересам Азербайджану, відкриває шлях для альтернативного постачання газу до ЄС та не спрямований на будь-яку конфронтацію з іншими країнами.
Про це заявив міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов, відповідаючи на запитання Укрінформу про те, чи відчуває Азербайджан тиск або погрози з боку росії після укладення такого Меморандуму з ЄС, що передбачає збільшення постачання каспійського газу до ЄС та входить у суперечність із поточною політикою «газового тиску» росії на Європейський Союз.
«Азербайджан є альтернативним постачальником газу для Європейського Союзу та для його країн-членів. Це може не співпадати з інтересами певних третіх країн, у цьому випадку, як ви зауважили, – російської федерації. Ми прийняли рішення про диверсифікацію нашого енергетичного постачання тривалий час тому… Такою є наша політика. Ми робимо це не для конфронтації з третіми країнами, а тому, що вважаємо це правильним, таким, що відповідає нашим національним інтересам. Ми імплементуємо це з користю для нашого народу та в інтересах наших партнерів, і не маємо мети робити кроки до конфронтації з будь-ким», - зазначив урядовець.
Він нагадав, що Азербайджан ухвалив рішення про диверсифікацію власного постачання енергоресурсів ще 30 років тому. Шляхи транспортування енергоресурсів, що були створені за часи СРСР, йшли лише в одному напрямку – на північ, через російську федерацію. Рішення про диверсифікацію цих шляхів було прийнято після того, як Азербайджан почав добувати велику кількість нафти, а згодом і газу, та шукати нові ринки збуту для цієї енергії.
«Наше рішення було - диверсифікувати. Воно важко виконувалося через кілька причин та потребувало суттєвих фінансових ресурсів. Але ми прийняли таке рішення, і ми його виконали. Був побудований нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан, газогін Баку-Тбілісі-Ерзурум, створений Південний газовий коридор протяжністю у 3,5 тис. кілометрів - найдовший у Європі. Тож це рішення (про постачання газу до Європи) було прийнято не сьогодні й не вчора», - зауважив міністр закордонних справ Азербайджану.
Він підкреслив, що Азербайджан є однією з не дуже великого кола країн, які здатні проводити дійсно незалежну зовнішню політику. Така позиція робить Азербайджан надійним партнером у енергетичних проєктах та викликає довіру у партнерів, у тому числі у Європейського Союзу, який запропонував Азербайджану розширене співробітництво в енергетичній сфері.
Байрамов зауважив, що завжди варто дотримуватися прийнятих рішень, та досягати поставленої мети послідовно й твердо. Якщо ж планувати свої дії на основі оцінок або реакції з боку якихось третіх сторін, зважати, сподобаються твої дії комусь або не сподобаються, - за такого розвитку будь-якій країні було б дуже важко досягати успіху.
Відповідаючи на уточнююче запитання Укрінформу, міністр повідомив, що для збільшення вдвічі обсягів транспортування газу до Європи – з поточних 10 мільярдів кубометрів до 20 мільярдів кубометрів газу, Азербайджан, за підтримки європейських партнерів, планує збільшити видобуток газу та пропускну спроможність Південного газового коридору. Зокрема, збільшення експортного потенціалу буде здійснюватися за рахунок інвестицій у розвиток газових родовищ, а також за рахунок створення альтернативних джерел поновлювальної енергії, що зменшить внутрішнє споживання газу та дозволить перенаправити обсяги газу від внутрішнього споживання на зовнішні ринки.
Пропускна спроможність Південного газового коридору, за словами міністра, буде збільшена за рахунок підвищення спроможностей його складових частин – газопроводу TANAP, - з поточних 16 мільярдів до 32 мільярдів кубометрів газу на рік, та Транс-Адріатичного трубопроводу з Туреччини до Європи ТАР – з 10 до 20 мільярдів кубометрів газу на рік. Це потребуватиме введення в дію додаткових компресорних станцій та інфраструктурних рішень, інвестиційні можливості щодо яких були обговорені під час переговорів між ЄС і Азербайджаном.
Як повідомлялося, 18 липня у Баку президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Азербайджану Ільхам Алієв підписали Меморандум про порозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері енергетики. 19 липня у Брюсселі відбулося засідання ради співробітництва ЄС-Азербайджан. У Брюссель розраховують отримувати через Південний газовий коридор щороку щонайменше 20 мільярдів кубометрів палива до 2027 року.
Після початку військової агресії росії проти України Євросоюз поставив за мету поступове позбавлення залежності від російських викопних ресурсів, у тому числі від російського газу. ЄС прийняв та виконує енергетичну стратегію, що передбачає пошук альтернативних та надійних постачальників газу, відмінних від росії, скорочення споживання газу в країнах ЄС та здійснення масованих інвестицій у поновлювальні джерела енергії.