Чому для побудови Е-Митниці Україна має керуватися європейським планом “MASP-С”?

Україна має унікальний шанс вже зараз розпочати програму швидкої синхронізації своєї митної системи з митною системою ЄС

Для цього вона має ухвалити рішення про те, що розвиток її митних ІТ систем включатиме, як необхідну складову, план, за яким розвивають свої митні ІТ системи всі країни Євросоюзу. Він має назву “MASP-C” (multi-annual strategic plan for customs) – багаторічний стратегічний план митниці, який є робочим документом для країн ЄС. Цей план передбачає, які ІТ системи мають впроваджувати митниці країн Євросоюзу, і в які терміни вони мають це робити. Чому для України важливо враховувати цей план - і чи є альтернативні варіанти розвитку ІТ систем на митниці?

Від бажання до зобовʼязань

Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Це означає, що Україна тепер має синхронізувати принципи роботи у більшості галузей із країнами ЄС. Європейський Союз – це передовсім митний союз. Тому митниця – одна з пріоритетних галузей з урахуванням перспектив вступу до ЄС. Щоб синхронізуватися з іншими країнами ЄС, потрібно знати, що роблять вони самі, щоб мати між собою спільні митні правила та процедури.

Зараз у ЄС пріоритет – це процес впровадження безпаперових процедур, переведення всіх процедур в електронну форму. Для цього країни-учасниці ЄС реалізують програму "Ініціатива електронної митниці" ("Electronic customs initiative"). Вона передбачена Митним кодексом ЄС. «Е-Митниця» має забезпечити: 1) обмін інформацією між економічними операторами та адміністраціями митниць країн ЄС, 2) взаємодію між митними органами країн ЄС та 3) операції, пов'язані зі зберіганням інформації.

Для її впровадження розроблено MASP-C (multi-annual strategic plan for customs). MASP-C регулює все, що стосується розвитку електронних систем для митниці. Наразі він передбачає 17 таких систем.

Логічно, що Україна, як кандидат на вступ до ЄС, має діяти синхронно з ЄС.

Чи буде змінюватися план?

Цей план не існує сам по собі і не виник як результат “брейн стормінгу” якоїсь групи людей. Він спирається на цілу низку документів, які ухвалювалися послідовно, - починаючи від формулювання цілей і завершуючи розробкою інструментарію для їх досягнення та планом його впровадження.

Так, “Ініціатива електронної митниці” ЄС базується на Комюніке Європейської Комісії щодо е-Уряду (Commission Communication on e-Government) та Резолюції Ради Європи про безпаперове середовище для митниці та торгівлі (Council Resolution on a paperless environment for customs and trade). Держави-учасниці ЄС прийняли Рішення про електронну митницю, Митний кодекс ЄС (UCC; ще одна його назва - Регламент ЄС №952/2013) та його Робочу програму (UCC Work Programme https://taxation-customs.ec.europa.eu/customs-4/union-customs-code/ucc-work-programme_en 2019/2151/EU). Прийнявши їх, держави-учасниці ЄС взяли на себе зобов'язання досягнути цілей Ініціативи електронної митниці.

Робоча програма містить перелік із 17 електронних систем, які мають бути розроблені державами-учасницями або самостійно (національні системи), або у співпраці з Європейською Комісією (трансєвропейські системи).

І нарешті багаторічний стратегічний план митниці (multi-annual strategic plan for customs, MASP-C) - плановий документ, який охоплює всі митні проекти, пов'язані з ІТ. Він являє собою огляд та довідкову інформацію про проекти та ключові питання, пов'язані з розвитком ініціативи е-Митниці та поточним станом справ. Серед його складових - ІТ-стратегія, зведена документація про проекти, детальний графік їх впровадження. Тобто він одночасно і встановлює рамки для розвитку електронних митних систем, і є «рухомим планом» реалізації Робочої програми Митного кодексу ЄС.

Те, що цей план базується на такій потужній законодавчій основі, забезпечує сталість розвитку ІТ систем митниці і гарантує від раптових змін курса і темпів розвитку – чи то з політичних причин, чи то з особистісних. Для України також важливо пам'ятати, що все починається із законодавства.

Чи може Україна мати свій план розвитку ІТ систем митниці?

І може, і повинна, але MASP-C має обов’язково бути його невід’ємною частиною. Це - програма-мінімум. А от програму-максимум визначає сама митниця країни. Яким чином?

По-перше, щоб вступити до Євросоюзу, країни зазвичай мають впровадити ще декілька систем, яких немає в переліку MASP-C. І їх варто мати Україні. По-друге, країні може знадобитися якась власна система, яка дозволить запрацювати її митниці з програмами із переліку MASP-C.

Що буде, якщо Україна зараз не включить до своїх планів MASP-C? Це означатиме, що час і кошти, витрачені на розробку альтернативного плану, не наближатимуть її до вступу до ЄС. Думаю, таке рішення зараз неможливе, бо не відповідає завданням вступу до ЄС.

Що первинно: MASP-C чи вітчизняне законодавство?

Для швидкої інтеграції у митній галузі зараз Україні потрібно рухатися за двома напрямками. 

Тактичний: включити до своїх планів MASP-C. Цей процес уже розпочався. Під час обговорення Плану відновлення України, про необхідність цього заявили представники Держмитслужби. Завдяки аналітичній та організаційній підтримці RST Мінфіну, при формуванні проекту Плану відновлення України, MASP-C був зафіксований як один із його складових у митній сфері.

Стратегічний: законодавство. Будь-який план у митній галузі (навіть найдосконаліший план) нічого не вартий без його правового обґрунтування. За досвідом ЄС, правовим обґрунтуванням розвитку митних ІТ систем є, передусім, Митний кодекс. MASP-C – це план практичної реалізації положень Митного кодексу ЄС. Тобто є первинною законодавча база. Без неї братися до реалізації MASP-C неможливо.

Для України такою законодавчою базою має стати новий Митний кодекс, повністю сумісний із Митним кодексом ЄС. Після отримання кандидатства на вступ до ЄС стало очевидним, що шлях, яким рухалася Україна досі - внесення точкових змін до Митного кодексу та до десятків інших нормативно-правових актів, які поступово дозволяють вводити процедури, що відповідають європейським, - складний і не завжди продуктивний. І головне – він не призведе до створення цілісного документа, на основі якого Україна комфортно співпрацюватиме з країнами ЄС у митній галузі. Тому вже час працювати над новим Митним кодексом, що спиратиметься вже на європейські стандарти.

У роботі ж для євроінтеграційних змін у своїй митній галузі Україна може розраховувати на допомогу ЄС, зокрема у рамках Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM).