Валютний ринок: реальна стабілізація чи тимчасове затишшя?
Є передумови для повернення курсу долара в коридор 39-40 гривень, але й ризики нового подорожчання іноземної валюти не зникли
Цього тижня на готівковому ринку американський долар щодня - за незначними винятками, як-от у середу - втрачав в ціні по кілька, а то й десяток-другий копійок. Тож після доволі неприємного періоду, коли здавалося, що чергового витка знецінення української національної валюти не уникнути й почастішали прогнози про “долар по 50”, курс повернувся до звичних для останніх місяців меж — до 41 гривні при купівлі “зеленого” обмінниками і трохи більше 41 — у продажу. А євро, який зараз переживає, м’яко кажучи, не кращі свої часи на глобальному ринку, то й взагалі можна купити менш ніж за 40.
Експерти переконані: підстави для подальшого плавного посилення гривні щодо основних світових валют зберігаються. Передовсім, йдеться про відновлення обсягів експортної виручки та очікувані надходження валюти від наших міжнародних партнерів. Та при цьому ніхто не відкидає і ймовірного протилежного впливу негативних чинників — можливої ескалації на фронті, ослаблення міжнародної фінансової допомоги, розбурхування панічних настроїв і спекулятивних ігор. Неоднозначно може вплинути на ситуацію й політика нового керівництва Національного банку: чи готове воно буде до чергових послаблень обмежень, впроваджених з початком війни на валютному ринку, і чи зможе наполягти на дотриманні визначених раніше лімітів грошової емісії?
Пропозиція валюти на ринку росте...
У четвер курс долара при купівлі на готівковому ринку знизився на 10 копійок. Вартість продажу залишилася незмінною. Найдешевше обмінники купували американську валюту в людей по 40,30, найдорожче продавали — по 41,20. Євро подешевшав на 5 копійок і в купівлі, і в продажу (котирування - 39,20 - 40,50 гривень). На “чорному” ринку продати долари міняйлам вигідніше — 40,90, купити — можна трохи дорожче, аніж в обмінниках — 41,30. Євро коштує 39,55 −40,05 гривень.
На міжбанківському валютному ринку ситуація упродовж останніх днів незмінна: долар торгується в діапазоні 36,57−36,93, євро — 36,20−36,56. Валютні інтервенції Нацбанку вже не такі інтенсивні, як наприкінці вересня, коли гасити ажіотажний попит регуляторові доводилося ціною активного розпродажу міжнародних резервів. За оцінками аналітиків, ці зусилля увінчались успіхом: валютну пожежу вдалося загасити, з’явився стійкий тренд на ревальвацію гривні, нехай і доволі скромну. Сприяли цьому, поміж іншого, збільшення експортної виручки, активне завезення в країну готівкової валюти банками й НБУ та спеціальні аукціони Нацбанку з обміну безготівкової валюти на кеш для потреб клієнтів банківських установ. Про вплив цих та інших факторів детальніше.
1. Третього жовтня Нацбанк провів ще дві операції з обміну готівкової іноземної валюти на безготівкову для підкріплення кас банків. Для обміну на готівку запропонували $100 млн та стільки ж євро. Участь взяли 8 банків, які викупили майже всі долари ($95 млн), але практично не скористалися можливістю поповнити каси готівковим євро, обмінявши лише 1 мільйон.
В НБУ нагадали, що готові здійснювати такі операції, доки банкам бракуватиме готівкової інвалюти. Тим часом рівень запасів безготівкової валютної ліквідності у банківській системі, за висновками експертів, доволі високий і перевищує $7,1 млрд (проти $5,9 млрд на початку війни).
2. У вересні Україна вперше після початку повномасштабної війни експортувала товарів на понад $4 мільярди. “Експорт – $4,144 млрд, на 23% більше, ніж у серпні. Обсяг експорту - 9,66 млн тонн, на 32% більше, ніж в серпні. За обсягами супервисхідна динаміка: липень 5,79 млн тонн, серпень 7,29 млн тонн, вересень - 9,6 млн тонн. Негативне сальдо в торгівлі товарами скоротилося в 3 рази (до $354 млн у вересні проти $1 млрд 53 млн у серпні)”, - прокоментував заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
Водночас, зважаючи на постійну зміну ситуації на валютному ринку і з огляду на очікування девальвавації гривні, експортери не поспішають розпродувати валютну виручку, максимально її притримуючи. А ось попит на валюту на міжбанку порівняно з літніми місяцями у вересні зріс. Звідси - негативне сальдо активних операцій Нацбанку (різниця між обсягами купівлі та продажу валюти), яке перевищило $2,75 млрд.
3. Доволі позитивним для вітчизняного валютного ринку чинником експерти вважають відновлення обсягів переказів грошей від трудових мігрантів. Відповідні показники нині принаймні на декілька відсотків перевищують торішні обсяги трудових переказів. За збереження такої динаміки приватні грошові перерахування від трудових мігрантів за підсумками року можуть перевищити $15 мільярдів. Вигода, як-то кажуть потрійна: підтримка родин, позитивний вплив на курс гривні, стимулювання внутрішнього попиту.
... Але й попит не відстає
При цьому попит населення на євро і долари залишається доволі високим: у вересні люди продали комерційним банкам готівкової та безготівкової валюти на $1 469 млн (в еквіваленті), купили - на майже $1 639. Тобто, обсяги чистої купівлі валюти населенням становили приблизно $170 млн, на $65 млн більше, ніж у серпні. Як буде в жовтні, прогнозувати складно. Але в перші дні місяця продаж валюти в обмінники активізувався. На що звернули увагу деякі експерти, пояснивши: “Піддавшись паніці, люди на передостанні гроші купили долари і євро, а коли “останні гроші” закінчилися, змушені міняти інвалюту назад, із втратами для себе”.
Щоправда, через зниження рівня доходів, втрату роботи, вимушену міграцію загальний обсяг продажу українцями валюти за 9 місяців перевищує показники її купівлі: $10 378 млн проти $9 998 млн. Чистий продаж перевищив $380 млн.
Ті ж наші співвітчизники, які мають вільні кошти, дедалі активніше цікавляться можливостями купівлі безготівкової валюти для розміщення на депозитах. Це дозволить після завершення терміну дії строкових депозитів (приміром, за 3 місяці) отримати на руки готівкову валюту за вигідним курсом. За даними голови Ради Національної асоціації банків України Олени Коробкової, орієнтовний обсяг депозитів, відкритих фізичними особами шляхом безготівкової купівлі валюти - приблизно $200 млн за два місяці.
Нагадаємо, з 21 липня Національний банк дозволив банкам продавати безготівкову валюту населенню із подальшим розміщенням на депозит терміном від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання в межах щомісячного ліміту 50 тисяч гривень (в еквіваленті). З 1 жовтня ліміт підвищили до 100 тисяч гривень. За словами Коробкової, таку послугу надають майже 30 банків.
Валютний ринок у жовтні-листопаді: прогнози фахівців
Все ті ж уже згадані фактори - динаміка експортних надходжень і переказів від трудових мігрантів, темпи поповнення бюджету та міжнародних резервів за допомогою іноземних кредитів і грантів, а головне - зміни ситуації на фронті — різноспрямовано впливатимуть на ситуацію на валютному ринку найближчими тижнями, кажуть фінансові аналітики та банкіри.
Приміром, досягнуті останнім часом домовленості з міжнародними партнерами дають підстави оптимістично оцінювати обсяги надходжень валютної допомоги — передовсім, безпосередньо до бюджету. Адже поміж причин вересневого “провалу” гривні — якраз скорочення цієї допомоги до $2 млрд порівняно із $4,7 млрд, отриманими від іноземних партнерів у серпні. У жовтні надходження мають знову зрости. Поміж іншого, надійдуть $1,5 млрд грантової (безповоротної) допомоги від США, такі ж транші передбачені ще й на листопад і грудень. Більше того, Сполучені Штати пообіцяли надавати таку ж підтримку принаймні до кінця війни. Ось-ось мають надійти перші транші кредиту від Європейського Союзу (загальна сума кредитної і грантової допомоги за цією програмою — 8 млрд євро). Також цього місяця Україна може отримати $1,3 млрд невідкладної позики від МВФ.
Подальша доля гривні також багато в чому залежатиме від політики нового керівництва Національного банку. З одного боку, повністю лібералізувати валютний ринок в умовах війни небезпечно. З іншого, аби уникнути небажаних струсів, потрібно потроху випускати “пару”, що накопичується у цьому сегменті ринку, послідовно послаблюючи обмеження. Поміж змін, які назріли, — відмова від фіксованого курсу й повернення — нехай і поступове - до політики плаваючого курсу. А також дозвіл на продаж у касах іноземної валюти, купленої на міжбанку, що з початку війни заборонено.
І якщо особливих перепон для другого кроку ніхто не бачить, то передумовою першого, більш глобального, має стати суттєве поповнення золотовалютних резервів НБУ. Передовсім, за рахунок зовнішньої підтримки. А із цим, незважаючи на солідні обсяги міжнародної фінансової допомоги нашій країні, таки можуть бути проблеми. Адже значна частина позичкового і грантового ресурсу на прохання самої ж України скеровується безпосередньо до бюджету або надається під втілення конкретних проєктів та програм. Суттєвою підмогою Нацбанку як розпорядникові міжнародних резервів можуть бути хіба що надходження коштів від МВФ за новою, ще не підписаною, довгостроковою програмою.
За словами заступника голови правління Національного банку Сергія Ніколайчука, визначальною передумовою для повернення до плаваючого валютного курсу буде збалансування стану валютного ринку, коли обсяги інтервенцій НБУ будуть значно меншими, ніж влітку та у вересні. Адже тоді регулятор щомісяця витрачав для підтримки курсової стабільності по $3-4 млрд.
“За таких обсягів складно говорити про можливість плаваючого курсу. Для того, щоб такий стан валютного ринку сформувався, потрібен більш стабільний транспортний морський коридор, здатність експортувати свою продукцію, тому що залізничні і автомобільні шляхи обмежені. Плюс нам потрібен рівень зниження ризиків для безпеки, щоб населення й бізнес не так активно намагалися перевести свої кошти з гривневих активів у долари, як зараз”, — пояснив Ніколайчук.
Ще одна умова стабільної гривні — уникнення спокуси неконтрольованої емісії. Як відомо, раніше в Нацбанку пообіцяли обмежити роботу грошового друкарського верстата упродовж нинішнього і наступного року випуском 30 мільярдів гривень на місяць. Якщо нове керівництво регулятора відмовиться від таких обмежень, ризики девальвації української валюти в рази зростуть. “Нацбанк має брати мінімальну участь у фінансуванні бюджетних видатків. Інакше це в середньостроковій і довгостроковій перспективі негативно впливатиме на інфляційні та девальваційні очікування наших громадян. Якщо ми говоримо про бюджет-2023, то бачимо, що, в основному, Уряд робить ставку на зовнішні запозичення. І там передбачено конкретні шляхи вирішення цього питання”, - наголосив на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ заступник голови Ради Національного банку Василь Фурман.
У правлінні Нацбанку переконані: незалежну політику регулятора у цій сфері вдасться відстояти. “Всі чудово розуміють, до яких катастрофічних наслідків може призвести неконтрольована емісія. Це розуміють не тільки Нацбанк, а і Уряд, і інші гілки влади. І хто б не став новим головою НБУ, навряд чи він захоче ототожнювати себе з такими негативними наслідками”, - переконаний Сергій Ніколайчук.
Другим запобіжником він назвав співпрацю з міжнародними партнерами, які під час кожної зустрічі наголошують на необхідності збереження макрофінансової стабільності в країні, із чим неконтрольована емісія не корелюється. А третім — команду Національного банку, чіткість вироблених процедур та принцип колегіальності ухвалення рішень.
Поміж сезонних факторів, які найближчим часом впливатимуть на курсову ситуацію, Василь Фурман називає закупівлю валюти аграріями (не прямими експортерами), які отримали прибутки від продажу вирощеного врожаю на внутрішньому ринку. Але цього року попит на валюту з їхнього боку навряд чи буде значним — більшість одразу ж вкладає зароблене в матеріальний ресурс для нового врожаю. Також фактично завершується негативний вплив на ситуацію підвищення вартості енергоносіїв.
Натомість “дуже багато залежатиме від того, якими будуть події на фронті. Чим вони будуть успішнішими і радіснішими для нас, тим краще почуватиметься гривня, тим кращими будуть інфляційні та девальваційні очікування наших громадян. Майбутній курс залежатиме від багатьох факторів, але усе, на що може вплинути Національний банк, він робить на 100%”, - запевнив Фурман.
Він нагадав, що при підготовці проєкту бюджету на 2023 рік Уряд брав до уваги технічний розрахунковий курс валют на рівні 42,2 гривні за долар.
Владислав Обух, Київ