«Маленький вступ» до ЄС: перші результати дії «митного безвізу» для України
Поміж практичних переваг “митного безвізу” - поліпшення логістики та підвищення конкурентоспроможності українських товарів в Європі
З 1 жовтня для України набрали чинності положення міжнародних Конвенцій про процедуру спільного транзиту (NCTS) і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Отже, вже тиждень вітчизняний бізнес може користуватися перевагами так званого “митного безвізу”, що, поміж іншого, максимально спрощує міжнародне переміщення товарів з 35 країнами-учасницями конвенцій: будь-яку кількість кордонів між ними вантаж може перетнути за одним транзитним документом. А це - величезний виграш у часі, який, зазвичай, доводиться витрачати на оформлення документів та на інші митні процедури, збережені нерви, мінімізація впливу “людського фактору” й неабияка вигода у грошах.
І хоча справді йдеться лише про перші кроки на шляху до впровадження спрощень у повсякденне життя перевізників, імпортерів та експортерів, й далеко не весь вітчизняний бізнес розібрався в особливостях та перевагах спільного транзиту, однозначно можна сказати: реформа приречена на успіх. Старт “митного безвізу” покращить торгівлю між Україною, Євросоюзом і його партнерами, а сама система та пройдений Києвом шлях до приєднання до конвенцій стануть моделлю для нашої європейської інтеграції за рештою напрямів. Таких висновків дійшли учасники першої “Митної платформи: Україна-ЄС 2022”, яка відбулася цього тижня у Києві. Укрінформ вивчав аргументи.
“Митний безвіз”: пройдений шлях і “європейське світло” попереду
Першу транзитну декларацію Т1, оформлену за новими (для нас) правилами, минулої суботи відправили з Німеччини до України. Також 1 жовтня оформили першу транзитну декларацію на виїзд з України, за якою вантаж вирушив через Польщу до ФРН. В Мінфіні нагадали, що відповідно до умов “митного безвізу” для доставки вантажів з однієї країни до іншої подається єдиний транзитний документ: від митниці відправлення до митниці призначення. Це прискорює проходження митних формальностей на кордоні та зменшує витрати для підприємств. Водночас це — важливий іміджевий здобуток для держави, визнання ефективності втілених нею реформ.
Перефразовуючи відоме висловлювання, йдеться про “маленький крок для конкретного українського бізнесу і велику перемогу на шляху до європейської інтеграції всієї країни”. Без іронії та без пафосу. Адже правдивість цієї тези визнавали не лише вітчизняні урядовці й експерти, а й зарубіжні учасники митної платформи. Та й узагалі всі, хто був причетний і хто стежив за кількарічним процесом приєднання України до міжнародних конвенцій.
За словами комісара Євросоюзу з економіки Паоло Джентілоні, “ніколи зв’язки між Україною та ЄС не були настільки тісними, як зараз”. “Хочу привітати Україну з приєднанням до Конвенції про спільний транзит. Впевнений, що це не тільки сприятиме, а й фактично прискорить торгівлю між ЄС та Україною. Ми тісно співпрацюватимемо з українською владою, щоб ця можливість принесла максимальну користь у найближчі місяці та роки”, - наголосив єврокомісар.
При цьому учасники платформи дійшли висновку, що митниця - це той локомотив, який рухає нашу країну до ЄС. “Митне законодавство Євросоюзу відображає нову економічну реальність, а також нову роль і місію митної служби. Воно трансформувало місію митних органів, надаючи їм роль у ланцюгу поставок, моніторингу й перетворюючи їх на каталізатор для конкурентоспроможності країн та компаній. Сприяння законній торгівлі вимагає простих, швидких і стандартних митних процедур та процесів. Мета нового Митного кодексу ЄС - спростити митне законодавство, дозволити використання сучасних інструментів та технологій. Процедура спільного транзиту та використання NCTS є прикладом впровадження цієї нової ролі митниці”, - зазначив під час дискусії міжнародний експерт EU4PFM Вітяніс Алішаускас.
Більше того, раніше у блозі для Укрінформу Алішаускас назвав процес приєднання нашої країни до транзитних конвенцій “маленьким вступом” України до ЄС. І пояснив: “Євросоюз спочатку замислювався, передовсім, як митний союз. Тому питання митниці, тобто – вільного руху товарів між країнами, розглядалося при створенні Європейського союзу як одне із ключових. Пробним каменем для наступного налагодження єдиних митних процесів стала процедура спільного транзиту. А потім все, що спробували нового на прикладі спільного транзиту, використали і в інших галузях. Тому підготовка до вступу України до Конвенції про процедуру спільного транзиту настільки вагома”.
Нагадаємо, Україна розпочала процес приєднання до Конвенції про спільний транзит фактично одразу ж після підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Починаючи з 2019 року, робота велася за інтенсивним графіком, у тому числі - й під час війни. І вже на середину літа 2022-ого країна мала все законодавство та розроблені процедури, які повністю відповідають Митному кодексу ЄС. При цьому йдеться не просто про застосування якогось окремого закону або ІТ-системи. Мова про комплексну роботу, яка вимагала розробки й адаптації технічних систем, розгортання їх на сотнях комп'ютерів, навчання тисяч митників роботі з системою, діалогу та інформування бізнесу, експертизи, комунікації з європейськими профільними структурами, розробки й ухвалення великої кількості нового законодавства та підзаконних актів згідно із європейським законодавством.
“Оновлене законодавство для транзиту тепер відповідає нормам ЄС, і, зрозуміло, робить можливим (тобто законним) застосування Україною процедури спільного транзиту в повному обсязі, як це й передбачено Конвенцією”, - робить висновок Вітяніс Алішаускас.
Погоджується з такими оцінками й голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. “Імплементацію до українського законодавства сукупності всіх норм для приєднання до NCTS здійснено протягом останніх місяців завдяки злагодженій та інтенсивній роботі всіх гілок влади і міжнародних партнерів. Ми поставили собі амбітну мету: в грудні 2024 року – членство в ЄС. І на цьому шляху всі наші дії з імплементації законодавства Євросоюзу мають відбуватися саме в такому темпі і саме в такому форматі, як це відбувалося з "митним безвізом". Це - чудовий приклад, а також унікальна можливість для бізнесу”, – наголосив Гетманцев, виступаючи в межах першої митної платформи.
“Важливо усвідомити, що Україна за підтримки міжнародних партнерів здійснила неймовірну справу в найкоротші строки: 25 серпня цього року країна отримала офіційне запрошення приєднатися до двох митних конвенцій та міжнародного застосування NCTS, яке прийнято називати "митним безвізом". А вже 1 жовтня "митний безвіз" для України запрацював: перші вантажі перетнули кордон України в обох напрямках за процедурою спільного транзиту NCTS”, – нагадав, відкриваючи засідання митної платформи, Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Шлях, який ми пройшли до отримання запрошення, почався з 2019 року. Тоді у вересні Київ ухвалив рішення про застосування транзитної системи на національному рівні. “Протягом 2020-го було затверджено всі необхідні підзаконні нормативно-правові акти, а це — майже 800 сторінок. І вже в березні того ж року почалося локальне застосовування режиму NCTS. Крім того, протягом 2021-2022 років ми пройшли попередню й остаточну оцінювальні місії Європейської комісії щодо коректності застосування цих правил на національному рівні”, - пригадує в інтерв’ю Укрінформу заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.
Митний безвіз: що має знати про вигоди NCTS український бізнес
З приєднанням України до згаданих конвенцій та до міжнародного застосування NCTS — нової комп’ютеризованої системи транзиту, - вітчизняні підприємці отримають конкурентні переваги при постачанні й транзиті товарів територією 35 країн-учасниць Конвенцій (27 держав ЄС, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія)
“Митний безвіз” між Україною і Європейським Союзом також позитивно вплине на внутрішній ринок та змінить підходи до розв’язання логістичних проблем. На цьому під час першої “Митної платформи: Україна-ЄС 2022” наголосив заступник голови Державної митної служби Владислав Суворов. Він вважає, що саме запит бізнесу був показовим для європейців під час оцінювання готовності України до приєднання до Конвенцій про процедуру спільного транзиту (NCTS) та про спрощення формальностей у торгівлі товарами. “Передбачені цими документами суттєві спрощення сприяють заощадженню ресурсів при переміщенні товарів. Передбачається, що це позитивно вплине на внутрішній ринок та змінить підходи до розв’язання логістичних проблем”, - нагадав Суворов.
А міністр фінансів Сергій Марченко окремо наголосив на важливості NCTS у контексті розвитку міжнародних перевезень та підвищення безпеки перетину державного кордону в умовах воєнного стану.
“Виклики війни, яка зараз відбувається у центрі Європи, об’єднали Єврокомісію та дружні країни для підтримки євроінтеграційних процесів України, зокрема, у митній сфері. У цій ситуації застосування Україною NCTS розширює обмін митною інформацією, посилює систему аналізу ризиків, забезпечує визнання наших форм митного контролю митними органами інших країн. Все це посилює безпеку митних перевезень та сприяє розвитку міжнародної торгівлі в Європі”, – сказав Марченко.
Новий порядок передбачає також зміни в системі гарантування вантажів. Для цього під час внутрішньої апробації (національного застосування NCTS), яка передувала приєднанню до міжнародних конвенцій, Україна чимало зробила у сфері ІТ, Держмитслужба протестувала майже 150 сценаріїв готовності до роботи з NCTS на міжнародному рівні. В системі зареєструвалися понад 1100 трейдерів. Тобто, навіть, незважаючи на війну, люди почали активно користуватися системою на національному рівні. За час національного застосування нової моделі понад 10 компаній отримали статус фінансових гарантів, було оформлено понад 7 тисяч декларацій типу T1UA, а також отримано дві авторизації на транзитні спрощення.
“Загалом ми побачили зацікавленість бізнесу до цього інструменту. Тепер же, коли систему задіюємо на міжнародному рівні, така зацікавленість, впевнений, буде набагато більшою”, - каже Юрій Драганчук.
При цьому, з огляду на війну, Україна передбачила певний перехідний період - дещо послаблені фінансові вимоги до українських підприємств на період дії військового стану та упродовж року після його закінчення. “Таким чином, ми не “заганяємо” бізнес в NCTS, не змушуємо користуватися ним прямо зараз. Натомість надаємо перехідний період для того, щоб підприємці могли виконати всі вимоги, щоб ми за деякий час перейшли до роботи у рівних умовах із бізнесом, який працює в Євросоюзі та в інших країнах-підписантах Конвенцій”, - наголосив заступник міністра фінансів.
Він сподівається, що вітчизняні експортери, які хочуть бути більш конкурентними, долучатимуться до NCTS, а також до системи спрощень, навчаться оптимізувати адміністративні фінансові витрати за рахунок цих інструментів, зможуть запропонувати своїм покупцям і партнерам позбавити їх тяганини з оформленням різних декларацій і наданням гарантій. Більше того, вони також зможуть комбінувати спрощення.
“Наприклад, якщо імпортер чи експортер відповідає критерію фінансової стійкості, йому буде доречно отримати авторизацію АЕО з можливістю майже автоматичного отримання авторизації на всі спрощення плюс транзитне спрощення. Якщо ж не відповідає критерію фінансової стійкості, тоді підприємець має дві можливості - комбінувати авторизацію на спрощення і транзитні спрощення, або отримувати авторизацію економічного оператора й поєднувати з різними транзитними спрощеннями”, - пояснив Драганчук.
Також експортери та імпортери зможуть отримувати свої товари на об’єктах інших підприємств, делегувати виконання транзитних процедур тим, хто надає такі послуги. Далі тут є можливості для розвитку бізнесу перевізникам, митним брокерам, власникам складів. Вони можуть розвинути додаткову лінію послуг. Наприклад, виконання транзитних процедур, як суб’єкт режиму в межах NCTS під свою гарантію. Це потенціал для розвитку комерційних, логістичних, торговельних хабів в Україні. Відповідно, з лібералізацією допуску до системи митних спрощень ринок для наших гарантів істотно розшириться, як і, скажімо так, “меню послуг”, які вони надають. Тобто якщо раніше працювала лише індивідуальна гарантія, то зараз ми вже маємо досвід використання загальної гарантії. Українські гаранти почнуть покривати переміщення не лише в межах нашої країни, а й у 35 інших державах. Це більші можливості для розвитку так званих фінансових посередників. Але й більша відповідальність, тому що до них є певні, апробовані у Європі, вимоги. Зокрема, гарант повинен забезпечити своє представництво в всіх країнах, де збирається відкривати гарантії на товар.
“NCTS дає додаткові можливості, але не вимагає від бізнесу, котрий з якихось причин не хоче користуватися цими спрощеннями, примусового приєднання. Тобто можна працювати як зараз, платити перевізникам, які самі оформлятимуть усі необхідні декларації. Але можна це все робити самому, таким чином здешевлювати свій продукт на виході, покращувати логістику й бути більш конкурентним на міжнародних ринках”, - нагадує Юрій Драганчук.
Також зміни передбачають впровадження європейського механізму розгляду скарг і продовження цифровізації митниці, що прискорить її проходження та зменшить корупційні ризики. Це вже про так би мовити “суспільний інтерес”. “Окрім того, для споживачів новація, передовсім, має зменшити вартість доставки. Як наслідок, буде зниження ціни товару на прилавках магазинів. Також пришвидшення проходження вантажів через кордон убезпечить звичайних українців від дефіциту тих чи інших товарів, по суті, від гуманітарної кризи. У будь-якому випадку від швидкого проходження кордону з товарами, людям буде краще, вони швидше отримуватимуть продукти і матимуть на це більше можливостей. Також запровадження процедури кінцевого використання та встановлення знижених (до 0%) ставок мита має простимулювати виробництво для внутрішнього ринку, що допоможе зменшити дефіцит та створити нові робочі місця”, - продовжує Драганук.
А ще нова система - це стимул до детінізації прибутків підприємств, до зменшення корупції. Тому що інформація у митників буде завчасно. І тоді їм уже буде складно пояснити, чому той чи інший вантаж тримають на кордоні так довго. Якщо ж вантаж затримуватимуть, для цього мають бути конкретні підстави. “Такий підхід гарантує безпечність перетину кордону, безпечність держави, адже краще контролюватимуться вантажі, що потрапляють на територію України”, - переконаний посадовець.
Підсумовуючи роботу “Митної платформи Україна-ЄС 2022”, Юрій Драганчук повідомив, що у найближчих планах Міністерства фінансів – завершення приведення вітчизняного митного законодавства у відповідність до Митного кодексу ЄС (згідно з Угодою про асоціацію). “А в середньостроковій перспективі, - додав заступник міністра, – підготовка нового Митного кодексу України, який повністю буде ґрунтуватись на положеннях Митного кодексу ЄС. Також ми приділятимемо увагу розвитку митного ІТ”.
Отже, “митний безвіз” - лише один з перших кроків на шляху до європейської інтеграції України. Дискусії стосовно того, як отриманий досвід може прислужитися в межах глобального інтеграційного процесу, триватимуть під час наступних засідань “Митної платформи”.
Валентин Марчук, Владислав Обух, Київ
Фото: Геннадій Мінченко, mof.gov.ua